14 травня 2025 року Чернігів Справа № 620/3259/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
21.03.2025 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом (зареєстрований у суді 24.03.2025), у якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області), які полягають у визначенні йому розміру пенсії з розрахунку 50 відсотків відповідних сум грошового забезпечення при наявності вислуги років 20 років з додаванням додаткових відсотків за кожен рік понад 20 років;
зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити йому з 22.10.2024 перерахунок пенсії відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) за вислугу 20 років - 55 відсотків відповідних сум грошового забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 відсотки відповідних сум грошового забезпечення;
визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області, яка полягає у включенні йому до обрахунку розміру пенсії, із показників додаткових виплат місяців, у яких виплати не нараховувалися та не здійснювалися, а саме за період з 09.11.2022 по 02.05.2023;
зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області прийняти йому для обрахунку пенсії додаткові виплати грошового забезпечення за період з травня 2023 року по вересень 2024 року включно з подальшим їх діленням на 17 (середній розмір виплат за безперервний період);
визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області, яка полягає у неврахуванні йому вислуги у пільговому обчисленні до вислуги років для визначення розміру пенсії, як передбачено частиною другою статті 17 Закону № 2262-ХІІ;
зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати йому вислугу у пільговому обчисленні до вислуги років для визначення розміру пенсії, як передбачено частиною другою статті 17 Закону № 2262-ХІІ.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він як особа, що звільнена з військової служби за станом здоров'я, має 29 років 06 місяця 05 днів загального трудового стажу, з нього: 22 роки 07 місяців 01 день - календарної вислуги, 05 років 04 місяці 27 днів - у пільговому обчислені, 07 років 22 дні - трудовий стаж, має право відповідно до частини другої статті 17 Закону № 2262-ХІІ на зарахування до вислуги років частини у пільговому обчисленні для визначення розміру пенсії, що призведе до її збільшення, та має право на призначення йому пенсії за вислугу років в розмірах, визначених пунктом «а» статті 13 Закону № 2262-ХІІ, тобто з розрахунку 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення з додаванням 3 процентів відповідних сум грошового забезпечення за кожний рік вислуги понад 20 років, проте відповідачем призначено йому пенсію в розмірі, визначеному пунктом «б» статті 13 Закону № 2262-ХІІ.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 28.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечуючи проти позовних вимог, вказує на те, що відсутні підстави призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, оскільки на день звільнення зі служби згідно із поданих документів Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області вислуга років позивача становила 22 роки при необхідних 25 календарних років і більше.
Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.
Підполковника ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1 відділу головного відділу контррозвідки УСБ України в Чернігівській області, звільнений з військової служби у відставку наказом Служби безпеки України від 20.09.2024 № 1267-0ОС/дск за підпунктом «в» пункту 61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України та підпунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» та виключений зі списків особового складу наказом начальника Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 21.10.2024 № 235-ОС/дск з 21.10.2024.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області з 22.10.2024 отримую пенсію за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ в основному розмірі у відсотковому значенні 54 % відповідних сум грошового забезпечення [вислуга років 29 (календарна 22 роки)] у розмірі 22 721, 33 грн.
Згідно із розрахунком вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії, наданого відповідачу Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області, календарна вислуга років (військова, спеціальна служба) позивача станом на 21.10.2024 складає 22 роки 05 місяців 13 днів, у пільговому обчисленні - 05 років 04 місяці 27 днів, трудовий стаж - 07 років 00 місяців 22 дні, загальний страховий стаж - 29 років 06 місяців 05 днів.
12.02.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій висловив прохання перерахувати йому з 22.10.2024 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 13 Закону № 2262-ХІІ, оскільки його звільнено зі служби за станом здоров'я та виплатити недоплачену різницю. Також у вказаній заяві позивач просив при розрахунку розміру додаткового грошового забезпечення для визначення розміру пенсії не враховувати місяці, в яких з незалежних від нього обставин не нараховувалося та не виплачувалося грошове забезпечення та інші виплати по службі
ГУ ПФУ в Чернігівській області листом від 07.03.2025 № 2801-1983/Ж-02/8-2500/25 повідомило позивача про відсутність підстав призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, оскільки на день звільнення зі служби згідно із поданих документів Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області вислуга років позивача становила 22 роки.
ОСОБА_1 , вважаючи такі дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо зменшення її пенсії протиправними, звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав на законних інтересів.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У цій справі спірним є питання щодо застосування календарної чи пільгової вислуги років при призначенні позивачу пенсії за вислугу років.
Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ та поліції, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Стаття 2 Закону №2262-XII визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Умови призначення пенсій за вислугу років визначені у статті 12 Закону № 2262-ХІІ, згідно із пунктом «а» якої пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
У свою чергу пунктом «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Розміри пенсій за вислугу років визначені у статті 13 Закону № 2262-ХІІ, згідно із пунктом «а» якої пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони, Державному бюро розслідувань та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
Особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12) пенсія за вислугу років призначається: за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)(пункт «б» статті 13 Закону № 2262-ХІІ).
Тобто пенсія за вислугу років призначається відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ у розмірах визначених у пункті «а» статті 13 цього ж Закону особам з числа військовослужбовців незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Пенсія за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ у розмірах визначених у пункті «б» статті 13 цього ж Закону призначається особам з числа військовослужбовців, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба.
Частиною другою статті 17 Закону №2262-XII передбачено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, особам рядового складу, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу Державного бюро розслідувань, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми здобуття освіти) у закладах освіти (крім навчання у закладах спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю, військових навчальних закладах та навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України і державної пожежної охорони), після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Службі судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - постанова № 393).
Суд, на підставі аналізу чинного законодавства, вказує на існування двох різних правових вимірів вислуги років, які стосуються осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом:
вислуга років для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ;
вислуга років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ.
Згідно із пунктом 2-1 постанови № 393 для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Відповідно до пункту 3 постанови № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зараховується на пільгових умовах:
1) особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану;
2) особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби - один місяць служби за 40 днів;
особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця;
особам, які проходять службу в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування засуджених, хворих на інфекційні та психічні захворювання, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції.
Отже, пункт 3 постанови №393 визначає види служби, які зараховуються, зокрема, особам з числа військовослужбовців, на пільгових умовах лише для визначення розміру пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.
Таким чином, правове регулювання щодо права на призначення пенсії за вислугу років пов'язується з наявністю певної вислуги років в календарному обчисленні, а не пільговому.
Такий правовий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.12.2024 у справі № 520/5695/23.
Повертаючись до спору, який виник у цій справі, суд зазначає, що на день звільнення позивача зі служби його календарна вислуга складала 22 роки, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Натомість на день звільнення зі служби, позивач, маючи необхідний вік та наявний страховий стаж понад 25 років (29 років), мав право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, що й було правомірно реалізовано відповідачем, у спосіб призначення позивачу пенсії за вислугу років з 22.10.2024 та обрахована у розмірах визначених у пункті «б» статті 13 цього ж Закону, з урахуванням пільгового обчислення вислуги, а саме за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (50 % (25 років стажу) +4 % (за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення).
За такого правого регулювання та встановлених у справі обставин, дії відповідача, які полягали у визначенні йому розміру пенсії з розрахунку 50 відсотків відповідних сум грошового забезпечення при наявності вислуги років 20 років з додаванням додаткових відсотків за кожен рік понад 20 років та його бездіяльність, яка, на думку позивача, полягала у неврахуванні йому вислуги у пільговому обчисленні до вислуги років для визначення розміру пенсії, як передбачено частиною другою статті 17 Закону № 2262-ХІІ, відповідають критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову в окресленій частині.
При цьому, також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо бездіяльності ГУ ПФУ в Чернігівській області, яка полягає у включенні позивачу до обрахунку розміру пенсії, із показників додаткових виплат місяців, у яких виплати не нараховувалися та не здійснювалися, а саме за період з 09.11.2022 по 02.05.2023, оскільки положення пункту 7 постанови № 393 визначають, що пенсії обчислюються, зокрема з розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
При цьому, цією нормою не передбачено виключення окремих періодів, у які не виплачувались щомісячні додаткові види грошового забезпечення та преміювання.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено правомірність своїх дій та бездіяльності, які є предметом спору, що виник у цій справі, та з матеріали справи не вбачається порушення прав позивача.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 139, 77, 242-246, 255, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Марія ДУБІНА