14 травня 2025 року Чернігів Справа № 620/3339/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом Акціонерного товариства «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
25.03.2025 Акціонерне товариство (далі - АТ) «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» звернулося до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 07.03.2025 №503/Ж10/31-00-04-01-01-27, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, про застосування до АТ «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних штрафу у розмірі 128 005, 08 грн.
На обґрунтування позовних вимог АТ «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» вказує на протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення відповідача, яким до нього на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених статтею 201 та пунктом розділу ХХ Перехідних положень ПК України, за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених у період: з 25.05.2023 по 02.06.2023, з 04.06.2023 по 15.06.2023, 30.06.2023, 15.09.2023, 23.10.2023, 12.12.2023, 29.02.2024, 30.04.2024, а зареєстровані 26.07.2023, 11.07.2023, 12.07.2023, 19.02.2024, 26.07.2023, 16.10.2023, 16.01.2024, 01.04.2024, 10.04.2024, 12.06.2024, фактично без урахування положень пункту 89 розділу ХХ Перехідних положень ПК України та пункту 90 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, які визначають тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 .02.2022 № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, інші граничні строки для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється всупереч положенням законодавства, згідно з яким штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, та інші розміри штрафів за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 26.03.2025 позовну заяву АТ «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в електронній формі.
У відзиві на позовну заяву представник Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків заперечуючи проти заявлених позовних вимог вказує на правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, оскільки визначені пунктом 89 розділу ХХ Перехідних положень ПК України строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом України від 12.01.2023 № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі - Закон № 2876-IX) (тобто з датою складання, починаючи з 16.01.2023), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено, а штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16.01.2023. При цьому порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/ РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-IX (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15.01.2023 включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.
Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі пункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ ПК України, у порядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ ПК України, проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН АТ «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО», за результатами якої складено акт перевірки від 11.02.2025 №497/Ж5/31-00-04-01-01-22/03357671 (далі - акт перевірки).
В акті перевірки зафіксовано з посиланням на пункт 89 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, що перевіркою встановлено перелік податкових накладних у кількості 639 штук, термін реєстрації яких порушено, та зроблено висновок про наявність підстав для притягнення АТ «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» до відповідальності згідно із абзацем 2 пункту 120-1.1 статті 120-1 розділу ІІ ПК України за порушення платником податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, із визначенням суми штрафної санкції в розмірі 2 324, 80 грн, а також до відповідальності згідно із пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України із визначенням суми штрафної санкції в розмірі 125 680, 28 грн.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 та пункту 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.03.2025 №503/Ж10/31-00-04-01-01-27 та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 128 005, 08 грн.
Також судом встановлено, з акта перевірки та розрахунку штрафу, наведеному в додатку до оспорюваного податкового повідомлення-рішення, податкові накладні у кількості 639 штук, за порушення строків реєстрації яких застосований штраф, складені у період 25.05.2023 - 02.06.2023, 04.06.2023-15.06.2023, 30.06.2023, 15.09.2023, 23.10.2023, 12.12.2023, 29.02.2024, 30.04.2024, а зареєстровані 26.07.2023, 11.07.2023, 12.07.2023, 19.02.2024, 26.07.2023, 16.10.2023, 16.01.2024, 01.04.2024, 10.04.2024, 12.06.2024, відповідно.
При цьому, як видно з акта перевірки та розрахунку штрафу, наведеному в додатку до оспорюваного податкового повідомлення-рішення, узагальнено, за порушення строку реєстрації податкових накладних на 23 дні відповідач застосував ставку штрафу у розмірі 15%, 10% від суми податку на додану вартість, за порушення строку реєстрації податкових накладних на 38 днів - 15%, за порушення строку реєстрації податкових накладних на 7 днів - 15%, 10%, за порушення строку реєстрації податкових накладних на 8, 11, 12 днів - 10%, за порушення строку реєстрації податкових накладних на 38 днів - 15%, за порушення строку реєстрації податкових накладних на 25 днів - 10%.
Вважаючи це податкове повідомлення-рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ключовим для вирішення цієї справи є послідовний та системний аналіз функціонування правового механізму податку на додану вартість (ПДВ) та відповідальності за порушення процедурних обов'язків з боку платника податків в аспекті своєчасної реєстрації податкових накладних. Для об'єктивності такого аналізу потрібно звернути увагу на регулювання даного питання «до» та «після» набрання чинності приписами Закону №2876-ІX, який набрав чинності 08.02.2023.
До набрання чинності Законом №2876-ІX процедурні вимоги щодо строків реєстрації податкових накладних визначалися приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України, де зазначається наступне: «Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом».
Відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, що закріплені у пункту 201.10 статті 201 ПК України, визначається приписами пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України.
Відповідно до положень пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України: «Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів».
Таким чином, положення пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України перебувають у нерозривній єдності. Такого роду підхід обумовлюється формально-юридичною логікою: приписи пункту 201.10 статті 201.10 ПК України та пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України мають взаємно відсильні норми одна на одну.
Більше того, положеннями Закону №2876-ІX не було скасовано чи прямо призупинено дію приписів пункту 201.10 статті 201.1. ПК України та пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України. З формально-юридичної точки зору, вище зазначені приписи ПК України і надалі продовжують діяти. При цьому, колізія в аспекті одночасної дії різних правил регулювання відповідних відносин наразі долається колізійним принципом «Lex posterior derogat legi priori» (новий закон превалює над старим законом), що однак не означає зворотної дії в часі нового закону.
Ситуація «після» набрання чинності Законом №2876-ІX. В цьому випадку мова йде про приписи пункту 89 та пункту 90 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
Відповідно до пункту 89 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, встановлюється наступне регулювання процедур реєстрації: «Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем)».
Відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за процедурними строками передбаченими пунктом 89 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, визначається приписами пункту 90 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
Відповідно до положень пункту 90 розділу ХХ Перехідних положень ПК України: «Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів».
З вище зазначених положень ПК України вбачається, що механіка правового регулювання, яка передбачена у пункті 89 та пункті 90 розділу ХХ Перехідних положень ПК України перебуває у нерозривній єдності. Зокрема, такий висновок підтверджується взаємними відсильними нормами. Більше того, пункт 90 розділу ХХ Перехідних положень ПК України передбачає окремий склад податкового правопорушення, так як фінансова відповідальність визначається за порушення процедурних правил сформованих у пункті 89, які не є тотожними за своїм темпоральним змістом приписам пункту 201.10. статті 201.1. ПК України.
Щодо темпорального аспекту дії норм пункту 201.10. статті 201.1. ПК України та пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України, а також положень статті 89 розділу ХХ Перехідних положень ПК України та пункту 90 розділу ХХ Перехідних положень ПК України суд зазначає наступне.
Так, Законом №2876-ІX не визначається прямо, що його приписи поширюють свою дію на відносини, які виникли до набрання ним чинності. Немає застережень у Законі №2876-ІX, що його положення скасовують чи призупиняють дію положень пункту 201.10. статті 201.1. ПК України та пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України на період всього воєнного часу.
Отже, юридичну дію порівнюваних положень ПК України за темпоральним критерієм можна поділити на наступні періоди:
Перший період - до воєнного стану, період воєнного стану до 08.02.2023;
Другий період - з 08.02.2023 та до закінчення 6-ти місяців після припинення/скасування воєнного стану;
Третій період - після 6-ти місяців після припинення/скасування воєнного стану.
Аналіз наведеного вище податкового законодавства свідчить про те, що у наступних періодах застосуванню підлягають наступні приписи податкового законодавства, в частині процедурного регулювання реєстрації податкових накладних та відповідальності за порушення граничних строків реєстрації таких податкових накладних:
Перший період - пункт 201.10. статті 201.1. ПК України та пункт 120-1.1. статті 120-1 ПК України;
Другий період - пункт 89 розділу ХХ Перехідних положень ПК України та пункт 90 розділу ХХ Перехідних положень ПК України;
Третій період - пункт 201.10. статті 201.1. ПК України та пункт 120-1.1. статті 120-1 ПК України.
Щодо питання чи можуть мати приписи пункту 89 розділу ХХ Перехідних положень ПК України та пункт 90 розділу ХХ Перехідних положень ПК України зворотну дію у часі, суд вказує, що згідно положення Конституції України, а саме на частини першої статті 58, де зазначається наступне: «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи».
Тобто, норми Конституції України встановлюють, що нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. При цьому встановлюється два загальні виключення (випадки коли нормативні приписи мають зворотну дію у часі):
- коли нові правила пом'якшують відповідальність особи;
- коли нові правила скасовують відповідальність особи.
Разом з тим, у даній конкретній справі мова йде про співставлення приписів - пункт 201.10. статті 201 ПК України + пункт 120-1.1. статті 120-1 ПК України та пункт 89 розділу ХХ Перехідних положень ПК України + пункт 90 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
Про зворотну дію в часі приписів пункту 90 розділу ХХ Перехідних положень ПК України можна було б говорити тільки в наступних випадках:
- якщо б це нормативне положення (пункт 90 розділу ХХ Перехідних положень ПК України) мало відношення до пункту 201.10. статті 201 ПК України. Тобто, якщо б новий припис податкового законодавства санкційного характеру прямо визначав, що він пом'якшує відповідальність за недотримання строків, які закріплені у пункті 201.10. статті 201 ПК України;
- якщо б нові положення податкового законодавства вносили зміни до пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України, при цьому не змінюючи процедурні положення виконання податкового обов'язку з реєстрації податкових накладних (в частині граничних строків);
- якщо б нові положення податкового законодавства (в тому числі й приписи пункту 90 розділу ХХ Перехідних положень ПК України) прямо передбачали, що їх дія поширюється на відносини, що виникли до моменту набрання ними чинності.
В даному випадку вище зазначені умови є відсутніми. Правовий механізм аналізованих норм права вказує на те, що пункт 90 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, визначає відповідальність за недотримання процедурних положень пункту 89 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, тоді як пункт 120-1.1. статті 120-1 ПК України визначає відповідальність за порушення процедурних вимог пункту 201.10. статті 201 ПК України. Санкційні норми, що діяли «до» та «після» набрання чинності Законом №2876-ІX передбачають відповідальність за нетотожні склади податкових правопорушень.
Отже, положення пункту 89 розділу ХХ Перехідних положень ПК України та пункт 90 розділу ХХ Перехідних положень ПК України формують комплексний правовий механізм, який не поширює свою дію на відносини, що мали місце до набрання ними чинності. Зворотна дія у часі положень пункту 89 розділу ХХ Перехідних положень ПК України не є можливою.
Крім того, слід враховувати, що податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №500/5361/23, від 18.02.2025 у справі №400/226/24.
Також, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, ухвалою Верховного Суду від 25.09.2024 було передано на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу №200/4768/23.
Розглянувши справу №200/4768/23, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.02.2025 більшістю голосів дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, від 12.03.2024 у справі №160/13661/23 та від 13.03.2024 у справі №120/6331/23, а також інших постанов Верховного Суду, в яких викладений аналогічний висновок щодо застосування норм пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України.
Повертаючись до спору, який виник у цій справі, судом встановлено, що податкові накладні у кількості 639 штук, за порушення строків реєстрації яких застосований штраф, складені у період 25.05.2023 - 02.06.2023, 04.06.2023-15.06.2023, 30.06.2023, 15.09.2023, 23.10.2023, 12.12.2023, 29.02.2024, 30.04.2024, а зареєстровані 26.07.2023, 11.07.2023, 12.07.2023, 19.02.2024, 26.07.2023, 16.10.2023, 16.01.2024, 01.04.2024, 10.04.2024, 12.06.2024, відповідно. Тобто всі події відбулись після 08.02.2023 та тривають в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, що свідчить про те, що до цих податкових накладних складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX мали бути застосовані зменшені розміри штрафних санкцій, визначені пунктом 90 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
Натомість, як свідчать матеріали справи за порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних на 23 дні відповідач застосував ставку штрафу у розмірі 15%, 10% від суми податку на додану вартість замість 5%, за порушення строку реєстрації податкових накладних на 38 днів - 15% замість 10%, за порушення строку реєстрації податкових накладних на 7 днів - 15%, 10% замість 2%, за порушення строку реєстрації податкових накладних на 8, 11, 12 днів - 10% замість 2%, за порушення строку реєстрації податкових накладних на 38 днів - 15% замість 10%, за порушення строку реєстрації податкових накладних на 25 днів - 10% замість 5%, що свідчить про те, що відповідач застосовуючи до позивача штрафні санкції використав пункт 201.10. статті 201 ПК України та пункт 120-1.1. статті 120-1 ПК України, а не пункт 89 розділу ХХ Перехідних положень ПК України та пункт 90 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що оспорюване у цій справі податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, через що є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм «м'якого права», наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть «проміжні» процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.
По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.
Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов'язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У цьому випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення.
Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
З урахуванням зазначеного вище, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з наявної у матеріалах справи платіжної інструкції від 21.03.2025 № 20898 позивачем під час звернення з цим позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.
Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений ним судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 227, 241-246, 250-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Акціонерного товариства «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 07.03.2025 №503/Ж10/31-00-04-01-01-27, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, про застосування до АТ «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних штрафу у розмірі 128 005, 08 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Акціонерного товариства «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» понесені судові витрати за сплачений ним судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн сплачений згідно із платіжною інструкцією від від 21.03.2025 № 20898.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Акціонерне товариство «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Реміснича, 55-б, м. Чернігів, 14000; унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 03357671).
Відповідач - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження юридичної особи: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44082145).
Суддя Марія ДУБІНА