14 травня 2025 року справа № 580/2255/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним і скасування рішення,
28.02.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ» (18002, Черкаська обл., м.Черкаси, вулиця Благовісна, будинок 166; код ЄДРПОУ 42474208) (далі - позивач) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м.Київ, вул.Кошиця, буд.3; код ЄДРПОУ 44082145) (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) від 14.02.2025 №235/Ж10/31-00-04-01-02-27, яким до нього застосовано штраф на підставі п.124.1 Податкового кодексу України в сумі 578690,56грн.
Додатково просив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження (далі - Клопотання).
Обґрунтовуючи позов зазначив, що не погоджується зі спірним рішенням. Вважає його неповним, надуманим і безпідставним.
Ухвалою суду від 05 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дати отримання ухвали для усунення її недоліків.
14.03.2025 від позивача до суду на виконання вимог вказаної ухвали надійшла заява вх.№ 12944/25, до якої додав платіжну інструкцію від 12.03.2025 №10 про сплату судового збору в сумі 8680,35грн за звернення до адміністративного суду зі вказаним вище позовом, чим усунув недоліки позову. Тому 19.04.2025 суд постановив ухвалу про прийняття до розгляду та відкрити провадження у справі, а розгляд справи здійснювати правилами спрощеного позовного провадження.
27.03.2025 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що під час перевірки, складання акту та прийняття оскаржуваного ППР діяв з дотриманням вимог закону. Результатами перевірки встановлено несвоєчасну сплату позивачем самостійно задекларованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, з огляду на що спірним ППР донарахований штраф. Про неможливість своєчасного виконання податкового зобов'язання та причини, що цьому сприяли, позивач не повідомив. Тому не враховано обставини воєнного стану в Україні та відсутні докази форс-мажорних обставин у позивача. Просив урахувати усталену судову практику Верховного Суду в подібній категорії справ.
31.08.2025 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що на дату порушення податкове законодавство не передбачало обов'язку отримувати в податкового органу рішення щодо встановлення обставин, які перешкоджають виконанню податкового обов'язку. Не знав про критерії, встановлені наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225.
Ухвалою від 14.05.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання про перехід зі спрощеного до загального позовного провадження.
Усі подані сторонами документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.
Зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути за правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) за наявними письмовими доказами.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до даних ЄДРПОУ позивач зареєстрований, як юридична особа, з 14.09.2018. Основний вид економічної діяльності - “35.14 Торгівля електроенергією». Перебуває на обліку відповідача.
Відповідач провів камеральну перевірку позивача щодо порушення термінів сплати погодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, про що складено акт від 07.01.2025 №30/Ж5/31-00-04-01-02-22/42474208. У ньому зафіксовано, що позивач подав зі вказаного податку подав декларацію від 25.04.2022 №9047268411 за І квартал 2022 року, якою задекларував до сплати 30854751грн, терміном сплати до 01.08.2022. На цю дату податковий борг виник у сумі 11573811,00грн, який у подальшому погашено за рахунок подання податкової декларації від 25.07.2022 №9137570976 за півріччя 2022 року, якою задекларував до сплати 11573811,00грн. Сплачено 19.08.2022. В інтегрованій картці автоматично нараховано штрафну санкцію за невчасну сплату платежу за рахунок подання вказаної декларації на зменшення податкових зобов'язань. Тому констатовано висновок про порушення позивачем абзацу першого п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) шляхом несвоєчасної сплати зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 11573811грн.
14.02.2025 відповідач виніс ППР №235/Ж10/31-00-04-01-02-27, яким до позивача застосовано штраф на підставі п.124.1 ПК України в сумі 578690,56грн за порушення терміном 18 днів сплати податкового зобов'язання, визначеного декларацією за І квартал 2022 року.
Тому позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував таке.
Абзацом другим статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 49.2 ст.49 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.
Зважаючи, що ППР стосуються неналежного виконання позивачем обов'язку зі сплати податку на прибуток, суд урахував, що особливості його справляння урегульовані нормами розділу III «ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ» ПК України.
Порядок обчислення податку на прибуток підприємств та сплати регулює ст.137 ПК України. Зокрема, податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім визначених в п.137.4 ст.137 ПК України винятків.
Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з підп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Контролюючі органи згідно з п.75.1 ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 вказаної норми визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Серед предметів її проведення - своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
То ж відповідач прийняв ППР, дотримавшись порядку дій, визначеного законом.
Контролюючий орган відповідно до підп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми ПДФО, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків ППР, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;
завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;
наявності помилок при визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків згідно з п.124.1 ст.124 ПК України притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з пунктами 31.2-31.3 ст.31 ПК України строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, подаючи за І квартал 2022 року декларацію з податку на прибуток, граничний строк сплати визначеного нею податкового зобов'язання позивачем - до 01.08.2022. Встановлені обставини свідчать, що позивач його у вказаний строк не сплатив, натомість подавши уточнюючу декларацію про зменшення відповідної суми до 11573811грн. Сплачено 19.08.2022. Тобто, з порушенням граничного строку на 18днів, що обгрунтовує вказані відповідачем факти.
Згідно з п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Якщо платник місцевих податків (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та єдиного податку четвертої групи) після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв'язку зі змінами об'єкта та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), то штрафи, відповідно до п.50.4, не застосовуються.
Виконання зазначених податкових обов'язків виникли під час дії воєнного стану в Україні. Особливості справляння податку на прибуток підприємств врегульовані нормами підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, які не стосуються спірних правовідносин.
Пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Згідно з окремими приписами підп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).
Платники податку на додану вартість тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов'язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Водночас закон передбачає порядок підтвердження факту неможливості виконати податковий обов'язок.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303, затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Порядок).
Посилання позивача на незнання факту поширення дії цього нормативно-правового акту на його правовідносини не виглядає переконливим та не враховане на підставі ст.68 Конституції України.
Згідно вимогами пункту 1 розділу ІІ Порядку до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов'язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов'язку, передбачені цим Порядком.
Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
4) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами:
посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;
юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.
5) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
6) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Норми пункту 3 вказаного розділу Порядку приписують, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Згідно з вимогами пунктів 1-2 розділу ІІІ Порядку обов'язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку за формою, що додається.
У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.
Оскільки позивач не виконав вказані заходи та відсутнє рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання ним обов'язку зі сплати податку на прибуток, відповідач не мав підстав застосувати у спірних правовідносинах норми підп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» ПК України.
Позивач не довів та не підтвердив належними достовірними та допустимими доказами, які передбачив закон (вказані вище норми), неможливість виконання ним податкових обов'язків за період, який перевірявся відповідачем. Доводи позивача про те, що введення воєнного стану на території України є форс-мажорною обставиною, яка об'єктивно впливає на виконання зобов'язань підприємствами та він поніс значні втрати, що вплинуло на виконання податкових зобов'язань, не враховані судом, оскільки позивач у спірному періоді частину податкових зобов'язань виконав. Отже, його посилання на неможливість виконати свої обов'язки у вказаних вище частинах не виглядають достатньо та об'єктивно переконливими.
ППР винесене з дотриманням процедури, меж та порядку дій, визначених законом для відповідача, за доведений факт податкового порушення з правильним обчисленням штрафної санкції. Тому суд дійшов висновку про правомірність та відсутність підстав для його скасування.
Зважаючи на результат вирішеного спору, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-139, 244-246, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ» (18002, Черкаська обл., м.Черкаси, вулиця Благовісна, будинок 166; код ЄДРПОУ 42474208) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м.Київ, вул.Кошиця, буд.3; код ЄДРПОУ 44082145) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2025 №235/Ж10/31-00-04-01-02-27.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, виготовлене та підписане в повному обсязі 14.05.2025.