про передачу справи за підсудністю
14 травня 2025 року справа № 580/5181/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання незаконним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) подала позов до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач), в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення № 232550004402 від 14.04.2025 року Головного управління ПФУ в Львівській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком в частині відмови в зарахуванні до страхового стажу, що дає право на пенсію за віком періоду роботи з 01.09.1980 року, включаючи період навчання в Білицькому МПТУ № 83, - по 01.01.1998 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком, періоди роботи з 01.09.1980 року, включаючи період навчання в Білицькому МПТУ № 83 з 01.09.1980 р. по 16.07.1983року, - по 01.01.1998 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 квітня 2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Під час розгляду матеріалів позовної заяви суддя дійшов висновку про необхідність передачі справи до Донецького окружного адміністративного суду, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Позивачка у позовній заяві зазначила таку адресу фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 та додала до позову довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01.01.2025, згідно якої вона є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає за вищевказаною адресою.
Суддя врахував, що місцем проживання позивачки в цьому випадку являється зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень ст. 29 ЦК та ст. 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Відповідно до даних паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 місце проживання ОСОБА_1 з 09.11.2006 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Постановою від 7 лютого 2022 № 265 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), який визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів (далі - Порядок декларування № 265).
Відповідно до п. 4 Порядку декларування № 265 особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Особа, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) якої знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.
Відповідно до п. 46 Порядку декларування № 265 посадова особа органу реєстрації в день звернення особи приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи; вносить відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до реєстру територіальної громади відповідно до Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 № 265; формує інформацію про реєстрацію місця проживання (перебування) особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами та передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 № 265; за зверненням особи, що декларує/реєструє/знімає задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування), або її законного представника (представника) видає витяг з реєстру територіальної громади.
Таким чином, зареєстроване місце проживання (перебування) підтверджується витягом з реєстру територіальної громади.
Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, яким підтверджується інформація про зареєстроване місце перебування особи.
Таким чином, вищенаведені норми чинного законодавства дають підстави для висновку, що надана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування позивачки за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки підтверджує лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік.
Витяг з реєстру територіальної громади, який би підтверджував зареєстроване місце проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 , позивачка до позову не додала.
У зв'язку з цим, встановлюючи зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивачки, суддя враховує вказану у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 адресу місця реєстрації ( АДРЕСА_2 ), яка територіально відноситься до юрисдикції Донецького окружного адміністративного суду.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо під час відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 5 статті 29 КАС України встановлено, що питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, у судовому засіданні. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Відповідно до частини 6 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Відповідно до частини 1 статті 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
З урахуванням зазначеного, суддя доходить висновку, що справу належить передати на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 25, 29, 30, 171, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Матеріали справи № 580/5181/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання незаконним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана 14.05.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК