13 травня 2025 року Справа № 320/50814/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №320/50814/24 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м.Київ, вул.Березняківська 4-А, ЄДРПОУ 42552598), Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України (01601, м.Київ, вул.Володимирська 33, ЄДРПОУ 00034074) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.
12.05.2025 згідно з протоколом автоматизованого розподілу на підставі розпорядження заступника керівника апарату суду Юрія Іванченка від 12.05.2024 №66 справу, що надійшла від Київського окружного адміністративного суду (додаток до супровідного листа від 01.05.2025 вих.№01-07/6338: матеріали справи на 90 арк; ухвала від 07.04.2025; копія позовної заяви від 23.08.2024), передано судді Л.В.Трофімовій.
04.11.2024 вх.№55563 представник позивача - адвокат Смєхнов Володимир Афанасійович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) згідно з ордером від 23.08.2024 серії АІ №1681794, уповноважений на надання безоплатної правничої допомоги за договором від 15.08.2024 без номера у Київському окружному адміністративному суді, у позовній заяві просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 01.04.2024 №81 про скасування дозволу на імміграцію в Україну та скасування посвідки на постійне проживання в Україні від 10.03.2023 № НОМЕР_3 громадянину Сірійської Арабської Республіки ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області поновити дозвіл на імміграцію в Україні від 13.01.2017 №16 та здійснити обмін посвідки на постійне проживання в Україні від 10.03.2023 № НОМЕР_3 громадянину Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 01.04.2024 №81, виданого громадянину Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_3 та про скасування рішення Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування посвідки на постійне проживання від 01.04.2024 № НОМЕР_4 , виданої громадянину Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_2 .
Київський окружний адміністративний суд (суддя Шевченко А.В.) постановляв у справі ухвали від 08.11.2024 ЄДРСР 123115029 про залишення позовної заяви без руху; 09.12.2024 ЄДРСР 123616463 про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання; 05.03.2025 125649853 про витребування доказів у Департаменту захисту національної державності Служби Безпеки України; 07.04.2025 ЄДРСР 126445682 про передання голові Київського окружного адміністративного суду адміністративної справи № 320/50814/24 для видання розпорядження про передачу даної справи за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду, позаяк на виконання вимог ухвали суду від 05.03.2025 від Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України 04.04.2025 надійшла заява з повідомленням про неможливість подати витребувані судом докази (вказані документи мають гриф обмеження доступу «таємно»), суддя Шевченко А.В. не має спеціального допуску до державної таємниці.
Відповідно до ч.2 ст.35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2022 у справі № 280/7420/20 у п.38 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Позивач під час обрання способу захисту не враховує вимоги п.2, п.4 ч.1 ст.5 КАС України, одночасно просить скасувати посвідки на постійне проживання від 01.04.2024 № 80112500092880/81-1 та від 10.03.2023 №900080203, здійснити обмін посвідки на постійне проживання в Україні від 10.03.2023 №900080203, що потребує поясннення /обгрунтування.
Добросовісною вважається поведінка, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (висновки Верховного Суду у справі № 357/11125/22).
У постанові Верховного Суду у справі № 405/3360/17 (ЄДРСР 100918809) зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. У разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У тих випадках, коли законом для деякої категорії справ передбачено участь лише адвоката як представника, то його повноваження підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». КАС України надано можливість учасникам справи брати участь у судовому процесі через самопредставництво або через представника та чітко визначено перелік документів, що необхідно подати для підтвердження такої участі.
Суд встановив, що позовну заяву підписано представником позивача адвокатом Смєхновим Володимиром Афанасійовичем, проте у матеріалах справи немає документа на представництво інтересів Єкєш Хасана у Черкаському окружному адміністративному суді та доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права кожним із обраних відповідачів.
У відзиві Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області вказано: позивач не скористався правом на адміністративне чи судове оскарження подання ГУ СБУ у м.Києві та Київській області (не є учасником цієї справи) і зазначено прохання: залучити в якості третьої особи на стороні відповідача - Департамент захисту національної державності Служби безпеки України (Київський окружний адміністративний суд відмовив згідно з ухвалою від 05.03.2025).
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Усупереч вимог ч.8 ст.44 КАС України матеріали справи не містять доказів направлення адвокатом з електронного кабінету відповідачам адміністративного позову, позаяк процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві не зазначені достовірні відомості про ОСОБА_4 із підтвердженням зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_2 та/або пров.Київський 5, м.Макарів, Бучанський район, Київська область).
Згідно з висновками ВС у постанові від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21 (відступ від висновку щодо застосування норм процесуального права (частина перша статті 28 ЦПК України), викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2022 року у справі № 556/1395/21, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного від 12 лютого 2020 року у справі № 161/1246/18 щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого) про визначення територіальної юрисдикції (підсудності), яке здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання.
Позовну вимогу сформовано так: повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України, яка не є учасником справи.
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Згідно з ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, що не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).
Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов'язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з'ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов'язків.
ВПВС у справі №999/222/23 зауважує, що під час вирішення питання про залучення третьої особи суд має заслухати думку відповідача щодо цього. Третя особа може бути залучена до участі у справі судом першої інстанції до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання ухвалою суду за наслідком розгляду відповідної заяви про залучення третьої особи до участі у справі.
Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною ( ОСОБА_5 . Стандарт доказування: внутрішнє переконання чи баланс вірогідностей / https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/standart-dokazuvannya-vnutrishne-perekonannya-chi-balans-virogidnostey.html).Верховний Суд наголошує (ЄДРСР 80510189, 96669462): дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства.
Під час тлумачення термінопоняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача необхідно визначати окремо (висновки ВС у справі № 758/5118/21).
Верховний Суд у справі № 400/3989/19 ЄДРСР 104008947 у п.45 вказав: належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред'явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, що належить застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.
Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 9, 35, 80, 169, 171, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд
Прийняти до свого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м.Київ, вул.Березняківська 4-А, ЄДРПОУ 42552598), Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України (01601, м.Київ, вул.Володимирська 33, ЄДРПОУ 00034074) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, залишивши без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання, зокрема: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким саме відповідачем; розрахунку сплати судового збору за кожну вимогу немайнового характеру до різних відповідачів; обрання способу/способів захисту з урахуванням ст.5 КАС України; ордеру адвоката та доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»; доказів направлення редакції адміністративного позову з дотримання вимог п.2, 4 ч.5 ст.160 КАС України - відповідачам з використанням електронного кабінету ЄСІТС з урахуванням обгрунтування необхідності одночасного скасування посвідки на постійне проживання від 01.04.2024 № 80112500092880/81-1 та від 10.03.2023 №900080203, здійснити обмін посвідки на постійне проживання в Україні від 10.03.2023 №900080203; обгрунтованого клопотання про залучення третіх осіб.
Платiжнi реквiзити для доплати судового збору в гривнях зазначені на офіційному сайті (https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/gromadyanam/tax/). Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.
Роз'яснити відповідачам, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Витребувати у Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області усі додатки до відзиву на позовну заяву з описом та кількістю аркушів кожного додатка відповідно до Національного стандарту України «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять» ДСТУ 2732:2023, що надати до суду протягом п'яти днів з дати отримання ухвали.
Витребувати у Служби безпеки України засвідчену копію подання від 13.03.2023 №14/3/2/4172; відомості для внесення і подальше скерування подання про скасування позивачу дозволу на імміграцію та докази щодо встановлення обставин, викладених у поданні від 13.03.2023 №14/3/2/4172 з підтвердженнями про вчинення громадянином Сірійської Арабської Республіки ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дій, що суперечать національній безпеці Держави Україна, що надати до суду протягом п'яти днів з дати отримання ухвали. Роз'яснити посадовим особам відповідачів, що особи, які не мають можливості подати доказ, що витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. Попередити, що у випадку неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує заходи процесуального примусу.
Роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що вони мають права та обов'язки, визначені статтями 44, 45, 47, 131 Кодексу адміністративного судочинства України. Копію ухвали надіслати сторонам, відповідачу - копію позовної заяви та додані до неї документи.Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
У разі не виконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали направити сторонам справи.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА