Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 травня 2025 р. № 640/2091/20
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс" до Державної служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасувати рішення, зобов'язати вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Івенрайс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Київського міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №170220 від 23.12.2019, винесену у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Івенрайс».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги законодавства про автомобільний транспорт під час проведення перевірки транспортного засобу позивача та причепу, оскільки перевищення габаритно-вагових обмежень транспортного засобу не було належним чином зафіксовано у акті про перевищення нормативних габаритних/вагових парметрів, так як відповідний акт на вимогу Порядку № 1007/1207 не складався. Позивачу не вручалась довідка про результати здійснення вагового габаритного контролю, так як і не надавались і інші документи у підтвердження здійснення виміру транспортного засобу. Отже жодними документами відповідач не підтвердив вимірювання або зважування транспортного засобу: марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом марки TAD д.н.з. НОМЕР_2 . Крім того, зазначив, що саме перевізник несе відповідальність за порушення Закону України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт». Однак, позивач не був перевізником, тому притягнення його до відповідальності є необґрунтованим.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вказаним позовом.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідаці Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 справу № 640/2091/20 передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду, згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 справу передано на розгляд судді Ользі Горшковій.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 прийнято до провадження судді Ольги Горшкової та призначеної її розгляд за правилами спрощеного провадження.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, в яких останній просив у задоволенні позову відмовити. Свої доводи обґрунтовував тим, що у ході рейдової перевірки посадовими особами перевірено транспортний засіб позивача марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом марки TAD д.н.з. НОМЕР_2 та встановлено факт здійснення перевезення вантажу з перевищенням габаритних норм та без оформлення необхідного дозволу, а саме: ширина склала - 3,8 метра при нормативно-допустимому 2,6 метра, а висота склала - 4,4 метра, при нормативно-допустимому 4 метра. Вказані дані зафіксовані належним чином у довідці про результат здійснення габаритно-вагового контролю № 0011824 від 07.11.2019. У звязкуіз виявленими порушенням складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0002533 від 07.11.2019. Відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю не є підставою для звільнення перевізника від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів та застосування штрафу за таке порушення. Таким чином оскаржувана постанова, на думку відповідача, про застосування адміністративно-господарського штрафу №170220 від 23.12.2019 є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.
У період з 19.03.2025 по 16.04.2025 суддя Ольга Горшкова перебувала на лікарняному, з 17.04.2025 по 02.05.2025 - у відпустці, відтак розгляд заяви відбувається в перші робочі дні.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Івенрайс» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.
Відповідно до договору оренди рухомого майна №13 ВАТ від 02.01.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРАРНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Івенрайс» (орендодавець) за цим договором орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування автомобільний вантажний транспорт. Склад, вартість, технічні характеристики майна та інші характеристики майна погоджуються сторонами у додатках до даного договору. Орендар зобов'язується повернути предмет оренди після закінчення терміну дії договору. Термін дії договору встановлюється по 31.12.2019 включно.
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 07.11.2019 №9010 07.11.2019 автомобілем DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснювалось перевезення вантажу (комбайн і жатка) (автомобільний перевізник Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРАРНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ»; замовник Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРАРНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ»; вантажовідправник Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРАРНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ».
На підставі направлення на перевірку від 04.11.2019 № 009982 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки 07.11.2019 проведено рейдову перевірку вказаного транспортного засобу, за результатами якої складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом №170476, яким встановлено порушення абзацу 16 частини 1 статті 60 ЗаконуУкраїни №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт», зокрема, перевищення встановлених законодавством габаритних норм більше ніж на 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
На підставі Акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 07.11.2019 №170476 Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.12.2019 №170220, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Івенрайс» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000,00 грн.
Вважаючи вищевказану постанову протиправною, Товариство з обмеженою відповідальністю «Івенрайс» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Відповідно до статті 1, частини третьої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» (надалі Закон №2344-ІІІ) автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Пунктом 1 «Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі Положення №103) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Відповідно до пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Згідно зістаттею 2 Закон №2344-ІІІ законодавство про автомобільний транспорт складається із цьогоЗакону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Частиною другою статті 29 Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 48 Закону №2344-ІІІ у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Згідно зістаттею 33 Закону №2344-ІІІ рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони» затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони.
Відповідно до пункту 16 цієї постанови, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Згідно з пункту 3 цих Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі Порядок №879), який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
Відповідно до пунктів 3, 15, 16, 18, 20 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Відповідно до пункту 5 «Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 №1007/1207, працівники відповідних підрозділів МВС під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) здійснюють зупинку транспортних засобів для проведення габаритно-вагового контролю у випадках, передбачених підпунктом 6 пункту 4 цього Порядку, з дотриманням Правил дорожнього руху України; 2) здійснюють перевірку у водія великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу наявності дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформленого та виданого в установленому законодавством порядку. У разі відсутності такого дозволу вживають заходів щодо проходження габаритно-вагового контролю таким тра нспортним засобом; 3) у разі виявлення порушень правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, у тому числі за результатами здійснення їх габаритно-вагового контролю, вживають заходів реагування, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами.
Згідно пункту 2.42 Правил дорожнього руху, у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.
Відповідно до абзацу 16 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі статтею 1, 33, абзаців 14, 15,16 частини першої статті 60Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм без відповідного дозволу.
Таким чином, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.
Така позиція суду відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 09.08.2019 у справі №806/1450/16, відповідно до якого «оскільки, вказаний транспортний засіб у відповідності до вимог чинного законодавства був переданий позивачем у користуванні іншій особі, тому позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб'єктом відповідальності передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III» та який в силу положень частини п'ятої статті 242 КАС України, є обов'язковим для врахування судом.
Судом встановлено, що на момент здійснення перевірки транспортного засобу DAF, д.н.з. НОМЕР_1 перевізником був - Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРАРНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ» на підставі договору оренди рухомого майна №13 ВАТ від 02.01.2019, оскільки вказаний транспортний засіб у відповідності до вимог чинного законодавства був переданий позивачем у строкове платне користування вказаному суб'єкту господарювання, а тому позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не міг бути суб'єктом відповідальності.
Інформація про позивача, як автомобільного перевізника не була зазначена у ТТН від 07.11.2019 №9010 07.11.2019, якою оформлено перевезення вантажу - комбайн і жатка. Натомість, у вказаній товарно-транспортній накладній перевізником зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРАРНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ».
Таким чином, позивач в спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України "Про автомобільний транспорт" і не може нести відповідальність, передбачену частиною 1статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена частиною першої статті 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. Автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.
Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).
Верховний Суд констатує, що положення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовуються виключно до автомобільного перевізника і не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт.
Така позиція є сталою та послідовною і неодноразово зазначалась у постановах Верховного Суду у справах цієї категорії.
З огляду на зазначене, посадові особи Укртрансбезпеки повинні забезпечити відповідні вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт» про те, що понести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт повинен дійсний автомобільний перевізник, тобто особа, яка в момент перевірки здійснювала автомобільне перевезення, при цьому була зобов'язана дотримуватись вимог указаного Закону і, серед іншого, забезпечити водія (та/або іншу уповноважену особу, присутню при перевірці) відповідною документацією, яка є необхідною для повното та всебічного встановлення усіх обставин, які були предметом перевірки.
Обов'язок із встановлення дійсного автомобільного перевізника має Укртрансбезпека, яка, у випадку встановлення порушення законодавства про автомобільний транспорт, зобов'язана притягнути до адміністративної відповідальності лише винну в указаних порушеннях особу. При цьому притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не була в момент перевізника автомобільним перевізником є недопустимою, а тягар наслідків у такому випадку несе компетентний контролюючий орган - Укртрансбезпека.(Аналогічна позиція висловлена у постанові ВС 22 лютого 2023 року у справі №240/22448/20 та від 22 грудня 2021 року у справі №420/3371/21. від 06.07.2023 по справі № 640/39442/21, від 28.12.2023 по справі № 300/4673/22).
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини другої статті 77 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів правомірність свого рішення, не спростував обставини, викладені в позові, а тому оскаржувана постанова №170220 від 23.12.2019 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Івенрайс» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс" (вул. Жилянська 106-Б, м. Київ, 01032, код 40816031) до Державної служба України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасувати рішення, зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Київського міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №170220 від 23.12.2019, винесену у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Івенрайс».
Стягнути з Державної служба України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс" (вул. Жилянська 106-Б, м. Київ, 01032, код 40816031) сплачений судовий збір в сумі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійки).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Ольга ГОРШКОВА