Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 травня 2025 р. № 520/32228/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Харківської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000604/2 від 16.10.2024;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000723 від 16.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому підлягають скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача 12.12.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) зареєстрований відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» з присвоєнням РНОКПП НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 .
Видами діяльності позивача за КВЕД є: 46.45 оптова торгівля парфумними та косметичними товарами (основний); 46.46 оптова торгівля фармацевтичними товарами; 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.73 роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.75 роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними; приналежностями в спеціалізованих магазинах; 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.91 роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 47.99 інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 63.99 надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.11 рекламні агентства; 73.12 посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 73.20 дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 82.30 організування конгресів і торговельних виставок; 82.92 пакування; 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 85.59 інші види освіти, н.в.і.у.; 85.60 допоміжна діяльність у сфері освіти; 96.02 надання послуг перукарнями та салонами краси; 96.04 діяльність із забезпечення фізичного комфорту; 96.09 надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.
Судом встановлено, що 05.04.2023 між LTD HRISTINA CONSULT 555 та позивачем було укладено Дистрибуційний Договір № 0504-23.
Як вказано в ст. 1 Договору Продавець надає Покупцю продукцію власного виробництва за ціною, яку Покупець зобов'язаний сплатити у розмірі та умовах, узгоджених нижче у цьому договорі.
Згідно ст. 2 Договору № 0504-23 від 05.04.2023, Покупець отримує ексклюзивні права на розповсюдження торгової марки «Flow of Beauty», яка належить Покупцю, для перерахованих країн: Україна.
Кількість, асортимент та оптові ціни товарів будуть визначені в додатковому додатку до цього Договору (ст. 3 Договору № 0504-23 від 05.04.2023).
Разом з тим, Покупець реалізовує придбані товари під своїм ім'ям бренду та фірмовим найменуванням «Flow of Beauty» без будь-яких зобов'язань Продавця перед третіми особами. Торгові марки бренду Покупця залишаються виключно власністю Покупця. Усі витрати, пов'язані з просуванням, маркетингом, розповсюдженням тощо на території згідно ст. 2 покриває Покупець без будь-яких зобов'язань для продавця (ст. 5 Договору № 0504-23 від 05.04.2023).
З вищенаведеного вбачається, що продукцію, яка виробляється HRISTINA CONSULT 555, ФОП ОСОБА_1 може реалізовувати під власною торговою маркою лише в Україні, а також витрати на маркетинг залишаються на Покупцю. З огляду на вказані умови, сторони визначили саме задекларовану вартість за товари, які ввозяться на митну територію України.
Відповідно до Додаткової угоди № 3 до Договору № 0504-23 від 05.04.2023 ст. 8, Покупець здійснює перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, який вказаний у даному Договорі, згідно виставленого Продавцем інвойсу.
Продавець здійснює попередню оплату у розмірі 50% від суми, яка вказана у виставленому Продавцем інвойсі протягом трьох днів після отримання Підтвердженого замовлення Продавця. Іншу частину - 50% Покупець сплачує за день до дати відвантаження товару (п. 8.1 ст. 8 Додаткової угоди № 3).
Згідно ст. 9 Договору № 0504-23, виконання замовлення здійснюється протягом 10-20 робочих днів, після отримання передплати в розмірі 50% від суми замовлення за рахунок.
Поставка товару здійснюється на умовах FCA Kostenets Bulgaria, згідно правил Інкотермс 2010. Терміт поставки товару в Україну складає 60 днів з дати отримання попередньої оплати Продавцем (ст. 9.5 Договір № 0504-2).
В ст. 14 Договору № 0504-23 вказано, що Товар повинен транспортуватися в експортній упаковці, що відповідає характеру даного товару і забезпечує його повне збереження від будь-яких пошкоджень під час транспортування залізничним, автомобільним або морським транспортом.
05 квітня 2023 року між LTD HRISTINA CONSULT 555 та ФОП ОСОБА_1 05.04.2023 було підписано Додаток № 2 до Договору № 0504-23.
Як вказано в ст. 6.1 Додатку № 2, усі рецепти косметичних засобів торгової марки Flow of Beauty належать покупцеві та передані продавцю виключно для виробництва на фабриці продавця.
Мінімальний обсяг замовлення (MOQ) косметики для обличчя становить 25 кг. Мінімальний обсяг замовлення (MOQ) косметики для волосся, рук, ніш і тіла становить 50 кг (ст. 7.3 Додатку № 2 до Договору № 0504-23).
В ст. 9.6 Додатку № 2 до Договору № 0504-23 вказано, що вся готова продукція фасується в тару Покупця, яка доставляється ним на виробництво продавця.
Відповідно до ст. 9.7 Додатку № 2 до Договору № 0504-23, поставка Товарів здійснюється партіями на умовах FCA Костенець, Болгарія згідно з редакцією Інкотермс 2010.
З метою митного оформлення товару: Косметичні препарати або засоби для догляду за шкірою тіла, крім лікарських препаратів, розфасовані не для роздрібної торгівлі, не в аерозольній упаковці декларантом - Безнощенко С.М. в інтересах позивача було подано до Харківської митниці Держмитслужби митну декларацію № 24UA807200015254U0 з пакетом документів:
- Сертифікат якості 11.10/24 від 11.10.2024 (графа 44, код документа 0003);
- Пакувальний лист № 0000003078 від 24.07.2024 (графа 44, код документа 0271);
Інвойс № 0000003078 від 24.07.2024 (графа 44, код документа 0380);
Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 635758 від 11.10.2024 (графа 44, код документа 0730);
- Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № А 0000239129 від 11.10.2024 (графа 44, код документа 0954);
- Платіжна інструкція № 24 від 29.07.2024 (графа 44, код документа 3001);
- Рахунок на оплату № 11 від 10.10.2024 (графа 44, код документа 3004);
- Довідка про транспортно-експедиційні витрати № 10/1 від 10.10.2024 (графа 44, код документа 3007);
- Прайс-лист б/н від 01.07.2024 (графа 44, код документа 3014);
- Додаток № 2 від 06.04.2023 (графа 44, код документа 4103);
- Додаткова угода № 3 від 03.07.2023 (графа 44, код документа 4103);
- Договір № 0504-23 від 05.04.2023 (графа 44, код документа 4104);
- Договір про надання послуг митного брокера № 07/03-23 від 07.03.2023 (графа 44, код документа m4207);
- Договір № 01/03/1 від 01.03.2024 надання транспортно-експедиційних послуг в міжнародному та міжміському сполученні та заявка до нього (графа 44, код документа 4301);
- Фото (графа 44, код документа 9000);
- Експортна декларація відправника (постачальника) № 24BG005807A35007B1 від 11.10.2024 (графа 44, код документа 9610).
При визначені митної вартості товару, декларантом позивача було обрано 1 метод (графа 42) - ціна договору 37 143,5 EUR. Задекларована декларантом вартість товару склала 1 711 604,88 грн. (37 143,5 х 44,9232 + 43 000 (транспортні витрати)).
За результатом обробки зазначеної митної декларації посадовими особами Харківської митниці Держмитслужби складено повідомлення №1647, в якому зазначено про необхідність подання документів відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України для підтвердження митної вартості.
ФОП ОСОБА_1 було повідомлено наступне.
Відповідно до дистрибуційного договору № 0504-23 від 05.04.2023 Продавець надасть Покупцю продукцію власного виробництва за ціною, яку Покупець зобов'язаний сплатити у розмірі та на умовах, узгоджених нижче у цьому договорі.
Згідно ст. 2 договору № 0504-23 від 05.04.2023, Покупець отримує ексклюзивні права на розповсюдження торгової марки «Flow of Beauty», яка належить Покупцю, для перерахованих країн: Україна.
Разом з тим, Покупець реалізовує придбані товари під своїм ім'ям бренду та фірмовим найменуванням «Flow of Beauty» без будь яких зобов'язань Продавця перед третіми особами. Торгові марки бренду Покупця залишаються виключно вартістю Покупця. Усі витрати, пов'язані з просуванням, маркетингом, розповсюдженням тощо на території згідно ст. 2 покриває Покупець без будь - яких зобов'язань для продавця.
З вищенаведеного вбачається, що продукцію, яка виробляється HRISTINA CONSULT 555 ФОП ОСОБА_1 може реалізовувати під власною торговою маркою лише в Україні, а також витрати на маркетинг залишаються на Покупцю. З огляду на вказані умови, сторони визначили саме задекларовану вартість за товари, які ввозяться на митну територію України.
Крім того, вартість товару виходить з того, що відповідно до ст. 7.2 додатку № 2 мінімальний обсяг замовлення косметики для обличчя складає 25 кг, а косметики для волосся, рук, ніг та тіла становить 50 кг.
Крім того, повідомлено, що HRISTINA CONSULT 555 не знижувалася фактурна вартість товарів. ФОП ОСОБА_1 здійснило повну оплату товару, згідно Інвойсу №3078 від 24.07.2024, який розмитнюється, про що свідчить Платіжна інструкція № 24 від 29.07.2024 (додавалась до МД). Вартість транспортних послуг в міжнародному сполученні складає 43 000 грн., що підтверджується Договором № 01/03/1 від 01.03.2024, Заявкою на перевезення від 08.10.2024, Рахунком на оплату № 11 від 10.10.2024 (додавались до МД). Оплата за транспортні послуги проводилась за фактом отримання документів, тобто після надання транспортних послуг. Страхування товару не здійснювалось. HRISTINA CONSULT 555 було виставлено прайс-лист від 01.07.2024 з цінами дійсними до 31.12.2024, тобто на дату відвантаження товару, які повністю відповідають цінам вказаним в Інвойсі № 3078 від 24.07.2024 (додавались до МД). HRISTINA CONSULT 555 було надано Посвідчення якості № 11.10/24 від 11.10.2024 (додавався до МД) та Сертифікати відповідності № 191.0521.-24 від 26.02.2024 (додається).
16 жовтня 2024 року Харківською митницею Держмитслужби було прийнято рішення № UA 807000/2024/000604/2 про коригування митної вартості товару, яким збільшено вартість за одиницю товару до 15,6147 EUR, загальна сума 79634,97 EUR та зазначено, що документи, подані згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме:
1. наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству;
2. декларантом надана митна декларація країни відправлення, (в якої міститься інформація щодо контрагентів, вагові характеристики, товаросупровідні документи, але відсутня інформація щодо вартість товару;
3. відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
4. наданий до митного оформлення лист під кодом 3014 б/н від 01.07.2024 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ФОП ОСОБА_1 та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так, відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів)на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;
5. відсутні додатково понесені витрати з завантаженням на транспортний засіб для доставки в Україну а також з можливим зберіганням товару в терміналі призначення та перевантаження, (витрати не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображені в жодному транспортному документі. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджено документально, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МК України);
6. транспортні витрати надані від особи, яка безпосередньо не транспортувала товар, виходячи із наданої СМР No635758, тобто не включено всі складові митної вартості;
7. відповідно ст. 7 контракту № 0504-23, Ціна та сума визначається в проформі та на підставі Замовлення, але зазначених документів надано не було;
8. не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.
Джерелом інформації для даного Рішення є наявна у ЄІС та АСМО Інспектор: МД 24UA500500027533U1 (№ UA500500/2024/27533 від 08.08.2024).
Коригування митної вартості здійснено митним органом за резервним методом у відповідності до ст. 64 МК України. Розрахунок митної вартості: товар № 17,01 дол. США/кг.
На підставі прийнятого рішення № UA 807000/2024/000604/2 Харківською митницею Держмитслужби було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000723.
Загальний розмір коригування склав: ПДВ 30 849,58 грн.
Не погодившись із прийнятими Харківською митницею рішенням про коригування митної вартості № UA807000/2024/000604/2 від 16.10.2024 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000723 від 16.10.2024, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч. ч 2, 3, 5 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 57 Митного кодексу України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.
Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.
При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі № 809/1469/16, від 01.04.2021 по справі № 260/695/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивачем при митному оформленні товарів разом з митними деклараціями було надано як обов'язкові документи, вказані в ч. 2 ст. 53 МК України, та і ті, які в своїй сукупності підтверджують визначення митної вартості 1 метод (графа 42) - ціна договору.
Рішення митного органу про коригування митної вартості прийняте з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, не надано всіх витребуваних додаткових документів, подані декларантом, документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Щодо тверджень митниці у спірному рішенні рішення про коригування митної вартості про наявність рішень про визначення митної вартості за подібним товаром варто зазначити, що позивачем 05 квітня 2023 року було укладено договір щодо імпортування косметичних препаратів. Позивач у позовній заяві зазначає, що прийняті за 2023 рік рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозилися за Дистрибуційним Договором №0504-23 було скасовано на підставі рішення Харківського окружного суду від 26.02.2024 по справі № 520/33335/23, яке набрало законної сили 28.03.2024, а прийняті в 2024 році - скасовано рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 по справі № 520/17849/24 та якими підтверджено правомірність декларування варто товару згідно 1 методу, а саме договірної ціни вказаної в контракті № 0504-23 від 05.04.2023.
Щодо наданої декларантом декларації країни відправлення слід зазначити, що в графі 14 06 - загальна фактурна вартість (другий аркуш експортної декларації відправника (постачальника) № 24ВG005807А35007В1 від 11.10.2024) вказана договірна вартість - 37 143,5 євро.
Щодо ціни товару слід зазначити, що в ході здійснення діяльності направленої на реалізацію косметичних засобів торгової марки «Flow of Beauty» Продавцем було надано Покупцю Прайс-лист б/н від 01.07.2024 з актуальними цінами до 31.12.2024.
Крім того, у п. 3 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України зазначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу). Тобто, в цьому випадку законодавець вживає поняття інвойсу та рахунку-проформи як тотожні.
Як вбачається з наданих до митного оформлення документів, позивач на виконання вимог ст. 52 надав розрахунковий документ - Інвойс в якому вказана вартість продукції, та згідно якого було здійснено оплати за товар.
За таких обставин, митним орган всупереч вимогам ст. 52 МК України посилається на дані обставини, як підставу не підтвердження вартості товару.
Щодо зазначення відповідачем про непідтвердження транспортних витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до вимог МК України декларантом до митних декларацій було надано наступні транспортні документи:
- Договір № 01/03/1 від 01.03.2024 надання транспортно-експедиційних послуг в міжнародному та міжміському сполученні та заявка до нього (графа 44, код документа 4301);
- Рахунок на оплату № 11 від 10.10.2024 (графа 44, код документа 3004);
- Довідка про транспортно-експедиційні витрати № 10/1 від 10.10.2024 (графа 44, код документа 3007);
- Міжнародну товарно-транспортну накладну (СМК) № 635758 від 11.10.2024 (графа 44, код документа 0730).
Згідно наданих документів на перевезення вбачається, що виконавець має надати транспортно-експедиторські послуги з організації та перевезенні вантажів. Крім того, в заявці на перевезення вказаний транспортний засіб та дані водія, які відповідають даним вказаним в СМR.
Отже, у перевізника обов'язку безпосередньо здійснювати перевезення не встановлено.
Відповідно до наданих товарно-транспортних документів страхування вантажу не здійснювалось.
Згідно умов поставки FCA вбачається, що оскільки товар поставлявся зі складу Продавця, саме ним здійснювалося завантаження.
Розвантаження продукції входило у вартість транспортно-експедиторських послуг.
Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про те, що позивачем в повному обсязі було надано транспортні документи, які підтверджують митну вартість товарів.
Крім того, у заявці на перевезення вказані умови оплати - післяплата, тобто після здійснення перевезень. Оскільки перевезення здійснюється за маршрутом Болгарія - Україна під час митного оформлення перевізник вважається таким, що не завершив виконання взятих на себе зобов'язань, що в свою чергу вказує на відсутність обов'язку в позивача на оплату послуг з перевезення вантажів.
Щодо зазначення в оскаржуваному рішенні митниці про ненадання інформації позивачем про ідентичний товар, слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що позивач вперше ввозив заявлений в митній декларації товар, та відповідно не міг надати дану інформацію відповідачу.
HRISTINA CONSULT відповідно до умов Договору № 0504-23 ст.6.1, здійснює виробництво продукції згідно рецептури позивача, що в свою чергу вказує на те, що саме позивачем було розроблено унікальні рецептури, які є його правом інтелектуальної власності відповідно до ст. 443 ЦК України і є конференційною інформацією.
Згідно ст. 2 Договору № 0504-23 від 05.04.2023, Покупець отримує ексклюзивні права на розповсюдження торгової марки «Flow of Beauty», яка належить Покупцю, для перерахованих країн: Україна.
Кількість, асортимент та оптові ціни товарів будуть визначені в додатковому додатку до цього Договору (ст. 3 Договору № 0504-23 від 05.04.2023).
Крім того, Покупець реалізовує придбані товари під своїм ім'ям бренду та фірмовим найменуванням «Flow of Beauty» без будь яких зобов'язань Продавця перед третіми особами. Торгові марки бренду Покупця залишаються виключно вартістю Покупця. Усі витрати, пов'язані з просуванням, маркетингом, розповсюдженням тощо на території згідно ст. 2 покриває Покупець без будь - яких зобов'язань для продавця (ст. 5 Договору № 0504-23 від 05.04.2023).
Мінімальний обсяг замовлення (MOQ) косметики для обличчя становить 25 кг. Мінімальний обсяг замовлення (MOQ) косметики для волосся, рук, ніш і тіла становить 50 кг (ст. 7.3 Додатку № 2 до Договору № 0504-23).
З огляду на вказані обставини, можна дійти висновку, що згідно Договору № 0504-23 від 05.04.2023 між сторонами існують ексклюзивні права та обов'язки, які зумовлені видом продукції, яка ввозиться на митну територію України, що в свою чергу пояснює відсутність інформації щодо ідентичних товарів, оскільки їх не існує.
Щодо визначення митної вартості товарів за другорядним методом суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст. VII п.2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.
Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1994 року визначено, ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таке, що ставить під сумнів право митних адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь-якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (ч. 1 ст. 57 МК України).
При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).
Позивачем, під час подання митної декларації митному органу, було застосовано основний метод визначення митної вартості товарів - ціна договору, яка складає 37 143,5 EUR, згідно МД № 24UA807200015254U0.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).
Разом з цим, Верховний Суду в постанові від 08.10.2019 по справі №803/776/17 зазначив, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 МК України.
Основний метод (ст. 58 МК України - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) неможливо застосувати, враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів (у зв'язку з наданням неповних відомостей про митну вартість товарів, ненадання належних додаткових документів).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом застосовано за другорядним методом (резервним) у відповідності до ст. 53 МК України.
Також, у позовній заяві зазначено, що представником позивача було направлено запити до митного органу щодо тримання митних декларацій на які Відповідач посилався, як на основу визначення митної вартості.
Так, з МД UA500500/2024/27533 (вказана в рішенні про коригування митної вартості № UA 807000/2024/000604/2) вбачається, що вона стосується інших учасників зовнішньоекономічних відносин, виробником продукції є "Biofresh" Ltd., умови поставки EXW, країна відправлення Болгарія, тоді як за МД № 23UA807200005534U1 виробником продукції є LTD HRISTINA CONSULT 555, умови поставки FCA.
З аналізу вказаних обставин вбачається, що ні рішення Митниці про коригування митної вартості товару, ні отримана представником позивача митна декларація № UA500500/2024/27533 не містить жодних відомостей про подібність товарів за поданою уповноваженою особою декларанта спірною МД.
Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.
Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195; далі -Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Проте, текст оскарженого рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.
Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, Митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.
При цьому, згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та. як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
У постанові Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17 було зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов'язаний надати такі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з основним методом (ціною договору).
Повноваження контрольного органу витребувати додаткові документи стосується лише тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх документів, визначених статтею 53 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій статті 53, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи згідно з переліком, зазначеним у даній частині.
Відомості, що були зазначені у поданих позивачем для митного оформлення товару документах були достатні для з'ясування та підтвердження митним органом заявленої декларантом митної вартості товарів.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Митним органом не наведено будь-яких недоліків або невідповідностей в поданих до митного оформлення позивачем документах. Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів та для коригування митної вартості, оскільки за відсутності розбіжностей у числових значеннях відомості зазначені в декларації не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.
З огляду на відомості відображені в товаросупровідних документах, деклараціях зазначених вище, при митному оформленні товарів має бути застосований саме основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Постановою Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі №480/4423/18 сформовано правову позицію, відповідно до якої неподання декларантом документів, зазначених у частині другій - четвертій статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Постановою Верховного суду від 07 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625 сформовано правову позицію, відповідно до якої наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 400/2922/18 сформовано правову позицію відповідно до якої частиною восьмою статті 55 МК України встановлено право, а не обов'язок декларанта на підтвердження заявленої митної вартості в позасудовому порядку, відмова декларанта від такого права та подання нової митної декларації зі сплатою митних платежів у встановленому митним органом розмірі без оформлення відповідної фінансової гарантії не може слугувати підставою для позбавлення його права на судове оскарження рішення про коригування митної вартості та є порушенням його права на справедливий суд.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, у спірних правовідносинах обрання митним органом другорядного методу визначення митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних товарів) у відповідності до статті 59 МК України не відповідає відомостям, що підтверджено документально скаржником, так як заявлена митна вартість декларантом в повному обсязі відповідала заявленій вартості товару на умовах та в порядку встановленим документами, поданими до митного оформлення товарів.
Митним органом в обґрунтування правомірності своїх дій та прийнятого рішення не надано достатніх доказів порушень норм закону позивачем та не доведено аргументовано недостовірність заявленої митної вартості оцінюваного товару відповідно до поданих позивачем інформації та документів, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.
Суд зазначає, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Так, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Та обставина, що подібний товар розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Декларантом для митного оформлення товару, надані всі наявні документи, які не містять розбіжностей, та є достатніми для визначення митної вартості товару.
Стосовно можливих доводів митного органу про те, що причиною для витребування митним органом додаткових документів від декларанта стало спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками суд зазначає, автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованій системі аналізу та управління ризиками.
В свою чергу, декларант надав усі передбачені Митним кодексом України документи, необхідні для визначення митної вартості товару, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
Отже, враховуючи вищевикладене, рішення Харківської митниці про коригування митної вартості № UA807000/2024/000604/2 від 16.10.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Митного кодексу України для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Судом встановлено, що оскаржувана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів № UA 807200/2024/000723 від 16.10.2024 була прийнята відповідачем з причин прийняття рішення про коригування митної вартості № UA807000/2024/000604/2 від 16.10.2024.
Оскільки суд дійшов висновку про скасування вищевказаного рішення про коригування митної вартості через його протиправність, то картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000723 від 16.10.2024, прийнята Харківською митницею, також підлягає скасуванню.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000604/2 від 16.10.2024.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000723 від 16.10.2024.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 3391 (три тисячі триста дев'яносто одна) грн 36 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (ЄДРПОУ 44017626).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов