Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
14 травня 2025 р. Справа № 520/7420/25
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Кухар М.Д., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61024, код ЄДРПОУ43316700) про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерстваюстиції , в якому просив суд:
-визнати постанову Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Листопада С.С. від 19.07.2021 року про закінчення виконавчого провадження при примусовому виконанні Виконавчого листа № 520/8956/2020, виданого 11.01.2021 року Харківським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_2 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки про суддівську винагороду від 28 лютого 2020 року №04-52/268, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року, протиправною та скасувати її.
-стягнути судові витрати з відповідача.
Ухвалою від 07.04.2025 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано надати клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Від позивача надійшло клопотання про поновлення строку в якому зазначено , що позивач звернувся до відповідача з заявою від 11.04.2023 року про відновлення виконавчого провадження №64348653. на що отримала відповідь від 21.04.2023 року в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції К. Нагорної. яка додана до позову. У вказаній відповіді зазначалось, що вказане виконавче провадження перебувало на виконанні Відділу та 19.07.2021 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення згідно п.11 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
Позивач зазначає, що їй не відомо був ідентифікатор повного доступу до інформації про зазначене виконавче провадження, оскільки не мала ні постанови про відкриття останнього з відповідним ідентифікатором, ні будь-яких інших документів. Єдиний документ, який вдалося знайти позивачу за місцем фактичного проживання з померлим чоловіком в м.. Ізюмі після деокупації міста, це копія рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 року, копія якого додана до позову. Та в подальшому з АСВП за прізвищем стягувана дізнатись номер виконавчого провадження, відкритого на виконання вказаного рішення суду.
У зв'язку з цим, вона звернулася до відповідача з заявою від 27.04.2023 року про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №64348653, надавши копію ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 року про заміну сторони виконавчого провадження та копію ухвали цього ж суду від 09.01.2023 року про виправлення описки в ухвалі від 22.12.2022 року та особисто з'явившись в цей день за адресою місця знаходження відповідача. Між тим, в день подання заяви я з матеріалами провадження ознайомлена не була. В подальшому в телефонному режимі мені повідомлено було працівником Відділу, що у позивача не має права на ознайомлення з вказаними матеріалами, бо я не учасник виконавчого провадження.
Позивач звертає увагу суду, що в подальшому представник позивача - адвокат Левков В.М. звернувся до відповідача з заявою від 12.06.2023 року про видачу копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.07.2021 року. Ні відповіді, ні копії відповідної постанови виконавець не надав. Вказана заява адвоката Левкова В.М. міститься у відсканованих матеріалах виконавчого провадження, між тим будь-якої відповіді на вказаний запит адвоката матеріали провадження не містять.
В подальшому, оскільки позивач має статус ВПО з 22.07.2022 року в м. Полтава, де і знаходилась фактично, а також з урахуванням безпекової ситуації в м. Харкові у зв'язку з військовими діями РФ проти України, у позивача була відсутня можливість займатися цим питанням.
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає, що наведені у ній доводи не можуть бути взяти до у ваги як поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ст. 287 ч. 1. Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності). 2. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
При визначенні поважності причин пропуску строку звернення до суду слід виходити з правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 31.05.2023р. у справі № 160/9356/22, згідно якої поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Ухвалою суду від 07.04.2025 року залишено позов без руху. Запропоновано надати клопотання про поновлення строку.
На виконання вимог ухвали позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до суду з якого вбачається, що позивач дізналася про порушення свого права 21.04.2023 року.
Щодо введення на території України воєнного стану як поважної причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом суд зазначає наступне.
Питання щодо поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 02 червня 2022 року у справі у № 757/30991/18-а, від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, від 23 грудня 2022 року у справі № 760/5369/19, від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 та від 04 квітня 2023 року у справі № 140/1487/22.
Так, у вищевказаних постановах Верховний Суд зазначив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Також у постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказав, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Варто також зауважити, що у своїй практиці ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Суд зазначає, що доказів в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду які б підтверджували безпосередню безперервну участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що унеможливило своєчасне звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, а також інших будь-яких доказів в підтвердження своїх доводів, позивачем до суду не надано.
Суд звертає увагу , що позивач не надав доказів існування об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався та повинен був дізнатись, що його права були порушені відповідачем. Позивачем також не було надано доказів існування інших обставин або труднощів, які перешкодили позивачу вчасно дізнатись про порушення його права, а також доказів на підтвердження вчинення ним активних дій з метою встановлення
Отже враховуючи вищевикладене , суд приходить до висновку , що позивачем порушено строк звернення до суду.
Згідно ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.. 122, 123, 169, 248, 256 КАС України, суд,
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду в даній справі.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Кухар М.Д.