Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
14 травня 2025 року № 520/19619/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» (вул. Євгена Коновальця, буд.17, кім.9, м. Конотоп, Сумська обл., Конотопський р-н, 41615, код ЄДРПОУ43856496) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд.16-Б, м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ44017626) визнання протиправними та скасування рішень, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати:
- рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000421/2 від 27.06.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000506 від 27.06.2024 року;
- рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000422/2 від 27.06.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000505 від 27.06.2024 року;
- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 23 238,42 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 50 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000421/2 від 27.06.2024 року та №UA807000/2024/000422/2 від 27.06.2024 року та картки відмови №UA807200/2024/000506 від 27.06.2024 року та №UA807200/2024/000505 від 27.06.2024 року в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому підлягають скасуванню.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що заперечує проти заявленого позову, вважає його безпідставним, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000421/2 від 27.06.2024року та №UA807000/2024/000422/2 від 27.06.2024 року та картки відмови №UA807200/2024/000506 від 27.06.2024 року та №UA807200/2024/000505 від 27.06.2024 року винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для його скасування відсутні.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
08.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» (Покупець) (далі - Позивач/ ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ») та RAJHANS TRADING FZCO (Постачальник) укладено контракт № RTF/MLS20230808 (далі - Контракт).
01.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» та RAJHANS TRADING FZCO укладено Додаткову угоду № б/н до Контракту, якою внесені зміни та викладено у новій редакції статті 1, 7, 8.
Додатковою угодою б/н від 08.12.2023 до Контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» та RAJHANS TRADING FZCO доповнено статтю 3 Контракту.
Додатковою угодою б/н від 27.02.2024 до Контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» та RAJHANS TRADING FZCO внесені зміни щодо адреси ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ»: « 41602, Сумська область, Конотопський район, місто Конотоп, вул. Коновальця Євгена, будинок 17, кімната 9».
Додатковою угодою б/н від 03.04.2024 до Контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» та RAJHANS TRADING FZCO доповнено статтю 3 Контракту.
Абзацами 1,2 ст. 1 Контракту (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № б/н від 01.09.2023 року) визначено, що: «За цим договором Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товари в асортименті (далі - «Товар»). Покупець зобов'язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору».
Статтею 2 абзацом другим Контракту встановлено: «Загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку».
Відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту: «Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі».
Згідно зі ст. 4 Контракту: «Ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США».
У відповідності до абз. 2 ст. 5 Контракту: «Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця».
23.02.2021 між Приватним підприємством «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» (виконавець) (далі - Декларант) і ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» (замовник) укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів № 23/02 (далі - Договір № 23/02; копія Договору № 23/02 надається у додатках).
Пунктом 1.1. Договору № 23/02 визначено, що: «Замовник доручає, а виконавець зобов'язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі - товарів) Замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митницях України, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю Замовника, послуги».
На виконання умов Договору № 23/02, Декларантом було подано до Харківської митниці (далі - Відповідач):
1. 27.06.2024 року - електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA807200010143U1 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту;
2. 27.06.2024 року - електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA807200010144U0 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.
Щодо електронної митної декларації № 24UA807200010143U1 від 27.06.2024 року.
27.06.2024 року Декларантом подано до Відповідача електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA807200010143U1, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.
На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 49 804,76 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № RAJ/MUL240404/1 від 04.04.2024р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № RAJ/MUL240404/1 від 04.04.2024р.; Коносамент (Bill of lading) № COSU6380805770 від 12.04.2024р.; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8116 від 21.06.2024р.; Декларація (Dispatch note model T1) № 24ROCT1970TO2567J3 від 21.06.2024р.; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № RAJ/MUL240404/1 від 04.04.2024; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-62/06-2024 від 25.06.2024р.; Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJ/MUL240404/1 від 04.04.2024р. (з перекладом); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.09.2023р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 08.12.2023р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 27.02.2024р.; Договір про надання послуг по декларуванню товарів № 23/02 від 23.02.2021р.; Видаткова накладна № RAJ/MUL240404/1 від 04.04.2024р.(з перекладом); Відвантажувальна специфікація № RAJ/MUL240404/1 від 04.04.2024р. (з перекладом); Комерційна пропозиція № RAJHANS20230724 від 24.07.2023р. (з перекладом); Лист №06/13-1 від 13.06.2024р. з інформацією від ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ», що страховка не здійснювалася; Лист №06/13-2 від 13.06.2024р. з інформацією від ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДРАТ», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; Лист №RAJ/MUL240404/1-1 від 04.04.2024р. з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист №RAJ/MUL240404/1-2 від 04.04.2024р. з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); Лист №RAJ/MUL240404/1-3 від 04.04.2024р. з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); Лист №RAJ/MUL240404/1-4 від 04.04.2024р. з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Лист №RAJ/MUL240404/1-5 від 04.04.2024р. з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20240226/001 від 26.02.2024р. (з перекладом); Якісний опис №RAJ/MUL240404/1 від 04.04.2024р. (з перекладом).
27.06.2024 Відповідачем направлено Позивачу повідомлення № 466182, в якому зазначалося, що необхідно надати (за наявності) додаткові документи.
27.06.2024 Позивачем надано наступні відповіді на повідомлення Відповідача, в яких Позивач зазначив:
- у відповіді № 27/06/24-13 - щодо надання виписки з бухгалтерської документації - Статтею 5 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023р. встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJ/MUL240404/1 від 04.04.2024р. передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» виписки з бухгалтерської документації не вимагається.
- у відповіді № 27/06/24-14 - щодо надання транспортно-експедиційних рахунків, рахунків експедиційних витрат, заявок перевезення, договорів, рахунків збереження товарів в місце призначення, рахунків завантаження-розвантаження контейнера/товару, портових зборів тощо - Вказано, що п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Відповідно до ст. 3 Контракту № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023р. встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови постачання визначаються та узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № RAJ/MUL240404/1 від 04.04.2024р. визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи останнє, надання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» транспортно-експедиційних рахунків, рахунків експедиційних витрат, заявок перевезення, договорів, рахунків збереження товарів в місце призначення, рахунків завантаження-розвантаження контейнера/товару, портових зборів тощо - не вимагається.
- у відповіді № 27/06/24-15 - щодо надання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товару - Вказано, що прайс-лист №RAJHANS20240226/001 від 26.02.2024р. ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» подано разом із митною декларацією № 24UA807200010143U1 та вже знаходиться у Відповідача.
- у відповіді № 27/06/24-16 - щодо копії митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ) - Вказано, що декларацію № MRN24ROCT1970TO2567J3 від 21.06.2024р., складену за уніфікованою формою переклад якої не вимагається ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» подано разом із митною декларацією № 24UA807200010143U1 та вже знаходиться у Відповідача.
- у відповіді № 27/06/24-17 - щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - Вказано, що висновок експерта №20-62/06-2024 від 25.06.2024р. ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» подано разом з митною декларацією №24UA807200010143U1 та вже знаходиться у Відповідача.
- у відповіді № 27/06/24-18 - щодо інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів - Вказано, що інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється ч.5 ст. 53 МК України.
- у відповіді № 27/06/24-19 - Вказано, що ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» разом із митною декларацією №24UA807200010143U1 вже подано Відповідачу усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч. ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом. А спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості (копія відповіді надається у додатках).
Повідомлення про прийняття досилки в базу від 27.06.2024
27.06.2024 року Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000421/2 (копія рішення надається у додатках), в якому вказано наступне: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту.
Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст.: 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000506 від 27.06.2024р.
Через винесення Відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000506 від 27.06.2024 року та з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст.55 та ч. 2 ст. 263 МК України, Декларант з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД № 24UA807200010221U1додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 588 257,32 гривень.
Щодо електронної митної декларації № 24UA807200010144U0 від 27.06.2024 року.
27.06.2024 року Декларантом подано до Відповідача електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA807200010144U0, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.
На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 47 184,88 доларів США, разом із декларацією подано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № RAJ/MUL240404/2 від 04.04.2024р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № RAJ/MUL240404/2 від 04.04.2024р; Коносамент (Bill of lading) № COSU6380459010 від 12.04.2024р.; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 1167 від 21.06.2024р.; Декларація (Dispatch note model T1) № 24ROCT1970MW2578J7 від 21.06.2024р.; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № RAJ/MUL240404/2 від 04.04.2024р.; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-63/06-2024 від 25.06.2024р.; Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJ/MUL240404/2 від 04.04.2024р. (з перекладом); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.09.2023р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 27.02.2024р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 03.04.2024р.; Договір про надання послуг по декларуванню товарів № 23/02 від 23.02.2021р.; Видаткова накладна № RAJ/MUL240404/2 від 04.04.2024р. (з перекладом); Відвантажувальна специфікація № RAJ/MUL240404/2 від 04.04.2024р. (з перекладом); Комерційна пропозиція № RAJHANS20230724 від 24.07.2023 року (з перекладом); Лист №06/13-3 від 13.06.2024 року з інформацією від ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ», що страховка не здійснювалася; Лист №06/13-4 від 13.06.2024 року з інформацією від ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДРАТ», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; Лист №RAJ/MUL240404/2-1 від 04.04.2024р. з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист №RAJ/MUL240404/2-2 від 04.04.2024р. з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); Лист №RAJ/MUL240404/2-3 від 04.04.2024р. з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); Лист №RAJ/MUL240404/2-4 від 04.04.2024р. з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Лист №RAJ/MUL240404/2-5 від 04.04.2024р. з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Прейскурант (прайс-листа) №RAJHANS20240226/002 від 26.02.2024р. (з перекладом); Якісний опис №RAJ/MUL240404/2 від 04.04.2024р. (з перекладом).
27.06.2024 Відповідачем направлено Позивачу повідомлення № 466167, в якому зазначалося, що необхідно надати (за наявності) додаткові документи.
27.06.2024 Позивачем надано наступні відповіді на повідомлення Відповідача, в яких Позивач зазначив:
- у відповіді № 27/06/24-1 - щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - У відношенні товару відвантаженого по інвойсу № RAJ/MUL240404/2 від 04.04.2024р. договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» вказаних документів не вимагається.
- у відповіді № 27/06/24-2 - щодо рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - За контрактом № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023р. не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що додатково підтверджується вже наявним у Відповідача листом Постачальника №RAJ/MUL240404/2-3 від 04.04.2024р. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п.2 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається.
- у відповіді № 27/06/24-3 - щодо рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) - У відношенні товару відвантаженого по інвойсу № RAJ/MUL240404/2 від 04.04.2024р. посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом Постачальника №RAJ/MUL240404/2-4 від 04.04.2024р. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається.
- у відповіді № 27/06/24-4 - щодо надання виписки з бухгалтерської документації - Статтею 5 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023р. встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJ/MUL240404/2 від 04.04.2024р. передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» виписки з бухгалтерської документації не вимагається.
- у відповіді № 27/06/24-5 - щодо надання ліцензійного чи авторського договору покупця - Ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, не укладалися. Отже, ліцензійний та авторський договір покупця не укладалися, а тому відповідно до п. 5 ч. 3 ст.53 МК України надання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» таких договорів не вимагається.
- у відповіді № 27/06/24-6 - щодо надання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товару - Вказано, що прайс-лист №RAJHANS20240226/002 від 26.02.2024р. ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» подано разом із митною декларацією № 24UA807200010144U0 та вже знаходиться у Відповідача.
- у відповіді № 27/06/24-7 - щодо копії митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ) - Вказано, що декларацію № MRN24ROCT1970MW2578J7 від 21.06.2024р., складену за уніфікованою формою переклад якої не вимагається, ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» подано разом із митною декларацією № 24UA807200010144U0 та вже знаходиться у Відповідача.
- у відповіді № 27/06/24-8 - щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - Вказано, що висновок експерта № 20-63/06-2024 від 25.06.2024р. ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» подано разом з митною декларацією №24UA807200010144U0 та вже знаходиться у Відповідача.
- у відповіді № 27/06/24-9 - щодо надання транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощо - Вказано, що п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Відповідно до ст. 3 Контракту № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови постачання визначаються та узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № RAJ/MUL240404/2 від 04.04.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи останнє, надання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощо - не вимагається.
- у відповіді № 27/06/24-10 - щодо інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів - Вказано, що інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється ч.5 ст. 53 МК України.
27.06.2024 Відповідачем направлено Позивачу повідомлення № 466169, в якому зазначалося, що необхідно додатково надати документи.
27.06.2024 Позивачем надано наступні відповіді на повідомлення Відповідача, в яких Позивач зазначив:
- у відповіді № 27/06/24-11 - стосовно надання транспортного договору щодо морського перевезення згідно коносаменту COSU6380459010; - банківського платіжного документу, що підтверджує факт передоплати згідно умов коносамента COSU6380459010; - транспортно-експедиційних договорів з особою, вказаною в СМR, заявок щодо транспортного перевезення, рахунків щодо транспортного перевезення (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інших відомостей, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; калькуляції транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; - банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг - Вказано, що ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» вже надано відповідь листом №27/06/24-9 на повідомлення №466167 від 27.06.2024, в якому зокрема запитувались транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо. Однак повторно зазначаємо, що відповідно до Контракту № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року, Commercial invoice (рахунку-фактури) №RAJ/MUL240404/2 від 04.04.2024 року витрати на транспортування вже включені у вартість товару.
Надання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» транспортного договору щодо морського перевезення згідно коносаменту; - банківського платіжного документу, що підтверджує факт передоплати згідно умов коносамента; - транспортно-експедиційних договорів з особою, вказаною в СМR, заявок щодо транспортного перевезення, рахунків щодо транспортного перевезення, інших відомостей, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; калькуляції транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; - банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг не вимагається.
- у відповіді № 27/06/24-12 - щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а саме договір з вантажовідправником SHAOXING HAOMING IMPORT & EXPORT CO LTD - стосовно цього питання вже надано відповідь у листі № 27/06/24-1 від 27.06.2024. Однак повторно позивач зазначив що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № RAJ/MUL240404/2 від 04.04.2024р. договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» вказаних документів не вимагається.
Повідомлення про прийняття досилки в базу від 27.06.2024.
27.06.2024 Відповідачем було направлено Позивачу повідомлення № 466223, в якому зазначалося «З метою обміну наявної в митному органі інформації, повідомляю, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного товару митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: тов. №1= 3,97 $/кг».
27.06.2024 року Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000422/2 (копія рішення надається у додатках), в якому вказано наступне: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту.
Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару.
Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) у відповідності до статті 59 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товари 1) 3,97 $/кг».
Відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000505 від 27.06.2024р.
Через винесення Відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000505 від 27.06.2024р. та з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст.55 та ч. 2 ст. 263 МК України, Декларант з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД № 24UA807200010224U9 (копія надається у додатках), додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 557 237,18 гривень.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Судом встановлено, що при декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з умов Контракту від 08.08.2023 контракт № RTF/MLS20230808 та Додаткових угод до нього.
Згідно частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також, згідно частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції (постанови від 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18,від 13.08.2020 у справі №815/3451/16), яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов'язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
За правилами ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України другорядними методами є: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частинами 2, 3, 4 ст. 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).
Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.
До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 Митного кодексу України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).
Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних відомостей про подібність товарів за поданими позивачем митними деклараціями та про схожість умов поставок з товарами.
В оскаржуваних рішеннях Харківська митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішень стали вказані митні декларації.
Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.
Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Проте, текст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.
Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, так як самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, Митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.
При цьому, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176: наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Верховний Суд, проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, дійшов висновку, що рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Однак, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Крім того, жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.
В свою чергу, документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було. А відтак, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованих товарів є необґрунтованим.
Аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Таким чином, суд зазначає, що надані позивачем на підтвердження митної вартості товару документи підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, а відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості. Крім того, декларантом надавалися додаткові пояснення за запитами митного органу.
Отже, відповідачем безпідставно застосовано до позивача другорядні методи визначення митної вартості товару, замість першого методу, що є підставою для визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000421/2 від 27.06.2024р. та №UA807000/2024/000422/2 від 27.06.2024р.
Судом встановлено, що оскаржувані Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів прийняті відповідачем з причин прийняття рішень про коригування митної вартості товарів.
Оскільки суд дійшов висновку про скасування вищевказаних рішень про коригування митної вартості через їх протиправність, то картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000506 від 27.06.2024р. та №UA807200/2024/000505 від 27.06.2024р. також підлягають скасуванню.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» підлягають задоволенню.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Щодо клопотання представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 50000грн., суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до п.3.1 Договору про надання правової допомоги б/н від 03.07.2024, розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами у додатковій угоді у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №1 від 03.07.2024 до Договору про надання правової допомоги №2 від 03.07.2024, розмір гонорару Бюро за надання правової допомоги за цим договором складає фіксовану суму 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.
Відповідно до Платіжної інструкції №1676 від 06.07.2024 на рахунок АБ "БІДНОЇ ОКСАНИ ІВАНІВНИ" Товариством з обмеженою відповідальністю “МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» здійснено платіж на суму 50000грн за надання правової допомоги за Договором б/н від 03.07.2024.
Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз'яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (в подальшому - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, від 10.07.2024 р. у справі № 340/1498/22.
Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 р. у справі № 826/4959/16.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2023 р. у справі № 755/2587/17 та Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 р. у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 р. у справі № 520/9115/19, № 640/19536/18 від 03.02.2022 р.
Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, враховує складність справи та надані адвокатом послуги, співмірність понесених витрат, критерії розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи доходить до висновку, що клопотання представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача суми у розмірі 10000 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» (вул. Євгена Коновальця, буд.17, кім.9,м. Конотоп, Сумська обл., Конотопський р-н, 41615, код ЄДРПОУ43856496) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд.16-Б, м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.06.2024 року №UA807000/2024/000421/2, №UA807000/2024/000422/2 та картки відмови від 27.06.2024 року №UA807200/2024/000506, №UA807200/2024/000505.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Короленка, буд.16-Б,м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» (вул. Євгена Коновальця, буд.17, кім.9,м. Конотоп, Сумська обл., Конотопський р-н, 41615, код ЄДРПОУ43856496) сплачений судовий збір у розмірі 23238 (двадцять три тисячі двісті тридцять вісім) грн. 42 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисячі) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Суддя Рубан В.В.