Справа №500/1376/25
13 травня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі МОН України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС", в якому просить:
визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні змін до відомостей про ОСОБА_1 до Єдиної державної електронної бази з питань освіти,
зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно інформації з довідки здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі ЄДЕБО) позивачем порушено послідовність здобуття освіти. Вважає видану довідку такою, що не відповідає вимогам закону та істотно порушує права позивача, оскільки він здобуває освіту в порядку та послідовності, визначених частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
Ухвалою суду від 13.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України.
Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження відповідач отримав 13.03.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа у електронний кабінет.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
01 вересня 2017 року ОСОБА_1 зарахований на денну форму навчання до відокремленого структурного підрозділу "Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя" за освітнім кваліфікаційним ступенем "молодший спеціаліст" за спеціальністю 122 "Комп'ютерні науки", та відрахований 01 липня 2019 року за власним бажанням згідно із наказом від 01.07.2019 №4/9-291.
01 вересня 2019 року позивач зарахований на денну форму навчання до відокремленого структурного підрозділу "Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя" за робітничою професією кваліфікований робітник, де завершив навчання 30.06.2020, отримавши диплом НОМЕР_1 .
15 вересня 2020 року позивач зарахований на денну форму навчання до відокремленого структурного підрозділу "Бережанський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України" за освітнім - професійним ступенем фаховий молодший бакалавр. Надалі позивачу надано академічну відпустку у зв'язку із призовом на строкову військову службу з 26.05.2021.
Згідно з витягу з наказу №56/С від 29.04.2024 ОСОБА_1 поновлено в число студентів для здобуття освіти за спеціальністю 208 "Агроінженерія".
Відповідно до довідки №449 від 13.02.2025 ОСОБА_1 є здобувачем освіти 2 курсу ВСП "Бережанський фаховий коледж НУБіП України", з терміном навчання по 30.06.2026.
11.02.2025 відокремленим структурним підрозділом "Бережанський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України" сформовано довідку №602499 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у якій зазначено, що ОСОБА_1 порушено послідовність поточного здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
Позивач звернувся до Міністерства освіти і науки України з проханням надати інформацію щодо можливого порушення послідовності здобуття освіти та виправлення запису в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, з "Ні, порушує" на коректний запис "Так, не порушує".
МОН України листом №3/749-25 від 22.01.2025 повідомило, зокрема, що повторне зарахування на тому самому рівні національної рамки кваліфікації означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні освіти. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Відтак, в довідці ЄДЕБО у відповідному полі зазначено "Ні, порушує"
Не погоджуючись зі змістом довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 11.02.2025 №602499 позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності, дій відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII (далі Закон №2145-VIII) визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Згідно з частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Таким чином, зазначені норми чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". Обов'язковою характеристикою є завершеність етапу освіти.
У цій справі судом встановлено, що 01.09.2017 позивач зарахований на денну форму навчання до відокремленого структурного підрозділу "Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя" за освітнім кваліфікаційним ступенем "молодший спеціаліст" за спеціальністю 122 "Комп'ютерні науки", та відрахований 01 липня 2019 року за власним бажанням згідно із наказом від 01.07.2019 №4/9-291;
01.09.2019 позивач зарахований на денну форму навчання до відокремленого структурного підрозділу "Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя" за робітничою професією кваліфікований робітник, завершив навчання 30.06.2020, отримав диплом НОМЕР_1 ;
15.09.2020 позивач зарахований на денну форму навчання до відокремленого структурного підрозділу "Бережанський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України" за освітнім - професійним ступенем фаховий молодший бакалавр. Надалі позивачу надано академічну відпустку у зв'язку із призовом на строкову військову службу з 26.05.2021;
згідно з витягу з наказу №56/С від 29.04.2024 ОСОБА_1 поновлено в число студентів для здобуття освіти за спеціальністю 208 "Агроінженерія".
Відповідно до довідки №449 від 13.02.2025 ОСОБА_1 є здобувачем освіти 2 курсу ВСП "Бережанський фаховий коледж НУБіП України", з терміном навчання по 30.06.2026.
Згідно із пунктом 2 розділу XV Прикінцевих та перехідних положень Закону №2145-VIII освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що провадилася закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжувалася у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка - диплома молодшого спеціаліста. Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводився у 2019 році. Особи, які розпочали навчання за програмою підготовки молодшого спеціаліста до 2019 року включно, у разі успішного завершення навчання отримували документ про вищу освіту - диплом молодшого спеціаліста, який, відповідно до вищезгаданого Закону, прирівнюється до диплома молодшого бакалавра.
Відповідно до статті 7 Закону № 2145-VIII фахова передвища освіта спрямована на формування та розвиток освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи до виконання типових спеціалізованих завдань у певній галузі професійної діяльності, пов'язаних з виконанням виробничих завдань підвищеної складності та/або здійсненням обмежених управлінських функцій, що характеризуються певною невизначеністю умов та потребують застосування положень і методів відповідної науки, і завершується здобуттям відповідної освітньої та/або професійної кваліфікації.
За приписами статті 40 цього ж Закону після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Отож, у разі успішного виконання здобувачем освіти освітньої програми та завершення навчання за освітньою програмою така особа отримує відповідний документ про освіту. Оскільки позивач не отримав свого часу диплом молодшого бакалавра, оскільки йому надано академічну відпустку у зв'язку із призовом на строкову військову службу з 26.05.2021, то вважається, що він не пройшов та не виконав відповідну освітню програму за цим рівнем, а тому відсутні перешкоди для його повторного зарахування для навчання за цим рівнем вищої освіти.
З огляду на це суд вважає безпідставними пояснення представника МОН України про те, що "після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку", бо вони не узгоджуються з наведеними положеннями Закону України "Про вищу освіту".
Щодо довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, неправильність внесення відомостей до якої фактично оскаржує позивач, то вона передбачена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024.
Відповідно до пункту 62 Порядку №560, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.
Приписами пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII) встановлено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Даною нормою Закону визначено, що позивач має право на відстрочку, якщо здобуває рівень освіти вищий за раніше здобутий. Тобто, раніше здобутий рівень повинен підтверджуватись дипломом молодшого спеціаліста (молодшого бакалавра), якого позивач не має.
Суд зауважує, що законодавцем граматична конструкція норм Закону №3543-XII викладена як така, що вказує на факт завершеності процесу здобуття освіти.
Ключовим є розуміння терміну "здобутий" означає "вже завершений", у свою чергу "здобуває" вказує на процес, який триває. Законодавство України про освіту, зокрема Закон України "Про освіту" чітко визначає, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням диплома. На переконання суду, законодавець однозначно використовує термін "здобутий" для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти.
Так, незавершена освіта не є показником досягнення певного рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння. Це положення закріплене в статті 23 Закону №3543-XII, яка чітко визначає, що відстрочка надається особам, які здобувають новий рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий.
Отже, Закон вимагає порівнювати поточний рівень освіти із рівнем, який особа вже завершила. Тому враховується тільки та освіта, яка була дійсно здобута.
При цьому суд зауважує на тому, що в жодному із зазначених вище нормативних актів не встановлено будь-яких особливостей для осіб, які були раніше відраховані із навчального закладу.
Досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено, що позивач є здобувачем освіти 2 курсу ВСП "Бережанський фаховий коледж НУБіП України", з терміном навчання по 30.06.2026, раніше отримав диплом кваліфікованого робітника Серії К20 №073833 від 30.06.2020.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для зазначення у довідці позивача про те, що здобуття ним освіти порушує послідовність здобуття освіти, оскільки таких заборон не передбачено законодавством. Така довідка не впливає на отримання позивачем освіти, а лише впливає на надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
У своїх роз'ясненнях МОН України щодо формування довідки з ЄДЕБО (лист МОН №1/9758-24 від 03.06.2024) прирівнює "відрахування" до "здобутого рівня освіти", що є порушення Закону.
Суд зазначає, що лист МОН України не є нормативно-правовим актом, має лише роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм. Норма Закону є нормою прямої дії та має вищу юридичну силу, ніж лист МОН України №1/9758-24 від 03.06.2024. При цьому Верховний Суд неодноразово підкреслював у своїх рішеннях те, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами.
Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначення у довідці 11.02.2025 №602499 про здобувача освіти за даними ЄДЕБО щодо ОСОБА_1 , що поточне здобуття освіти порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", є протиправним і відповідно дії відповідача щодо відмови внести зміни до цих відомостей є протиправними.
Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №630 (далі Положення №630), визначено, що Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
МОН України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно з підпунктом 78 пункту 4 Положення №630 МОН України забезпечує ведення та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, інших державних електронних баз та реєстрів, інших інформаційних систем у сфері, що належить до його компетенції.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону №2145-VIII у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база або ЄДЕБО).
Порядок функціонування ЄДЕБО визначено Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованим Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі Положення №620).
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення №620, це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України "Про освіту" з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до пункту 5 розділу І Положення №620 власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення, зокрема, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
З огляду на вище встановлені обставини та норми права, які регулюють спірні правовідносини суд дійшов висновку, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - Державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.
Обробка і захист інформації здійснюються в ЄДЕБО відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації, що перебуває у власності держави.
Таким чином, саме Міністерство освіти і науки України має повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача. Технічний адміністратор ДП "Інфоресурс" лише забезпечує функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО - МОН України.
Суд наголошує, що процес здобуття освіти позивачем є послідовним у розумінні пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та частини другої статті 10 Закону України "Про освіту", проте МОН України в порушення чинного законодавства України не забезпечило неналежного функціонування системи ЄДЕБО.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 09.02.2019 у справі №855/21/19, Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права від 04.04.2011 №512/2009 зазначила, що однією з складових верховенства права є правова визначеність; вона вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість (передбачуваність) ситуацій та правовідносин, що виникають.
Принцип правової визначеності передбачає, що органи державної влади повинні бути обмежені у своїх діях заздалегідь встановленими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити з великою точністю примусові заходи, що будуть застосовані представниками влади в тій чи іншій ситуації. Беручи це до уваги, особа може впевнено планувати свої дії.
З наведеного вбачається, що принцип правової визначеності фактично означає, що кожна особа повинна мати чітке розуміння щодо настання конкретних юридичних наслідків у відповідних правовідносинах. Це вимагає щоб правила або нормативні акти суб'єктів владних повноважень були чітко визначені та оголошені.
На думку суду, одностороння зміна підходу до тлумачення норм Закону Міністерством освіти і науки України є порушенням цього принципу, оскільки створює нестабільність і непередбачуваність правового регулювання.
Отже, будь-які зміни в процедурних питаннях, особливо в контексті мобілізаційних вимог, повинні базуватися на законодавчих актах, а не на адміністративних рішеннях, які можуть суперечити закону і призводити до негативних наслідків для студентів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій МОН України щодо відмови у внесенні змін до відомостей про ОСОБА_1 до ЄДЕБО, в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - "Так, не порушує".
З метою повного та ефективного захисту прав позивача необхідно зобов'язати МОН України внести зміни до даних, що містяться в ЄДЕБО, щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань МОН України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні змін до відомостей про ОСОБА_1 до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 13 травня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
відповідач:
- Міністерство освіти і науки України (місцезнаходження: просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ: 38621185);
третя особа:
- Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" (місцезнаходження: вул. Довженка Олександра, 3, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ: 37533381) .
Головуючий суддя Мартиць О.І.