Справа № 500/189/25
06 травня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №96 від 02 квітня 2024 року, солдат за призовом ОСОБА_1 під час виконання військових обов'язків 26 березня 2023 року отримав вогнепальне кульове наскрізне поранення м'яких тканин лівого стегна.
Згідно з Витягом з протоколу Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України від 04 травня 2024 року № 3456, до даної постанови ВЛК внесено зміни в частині причинного зв'язку поранення та встановлено - поранення, так, пов'язано з захистом Батьківщини.
Постанову про причинний зв'язок поранення за довідкою ВЛК комунального некомерційного підприємства «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва» від 20.07.2023 № 231 відмінено. Але за період стаціонарного лікування та за період перебування у відпустках для лікування після поранення у зв'язку з травмою отриманою при захисті Батьківщини Позивач отримав не в повному обсязі додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що порушує його права, законні інтереси та соціальні гарантії, що і стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 16.01.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач своїм правом не скористався та відзиву до суду не подав.
Частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
29.01.2025 представником позивача надіслано через електронний суд заяву про уточнення позовних вимог.
Ухвалою суду від 14.03.2025 продовжено строк розгляду справи на один місяць
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.
На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , 1987 р.н., проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України з червня 2022 року.
Відповідно до Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №96 від 02 квітня 2024 року, солдат за призовом ОСОБА_1 під час виконання військових обов'язків 26 березня 2023 року отримав: "Вогнепальне кульове наскрізне поранення м'яких тканин лівого стегна".
З 15.04.2023 по 01.05.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ), що підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 2699. Діагноз: вогнепальне кульове наскрізне поранення (26.03.2023) м'яких тканин лівого стегна.
Відповідно до довідки ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 01.05.2023 № 1532, Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Стан після операції (15.04.2023) - повторна хірургічна обробка вогнепальної рани з приводу вогнепального кульового наскрізного поранення (26.03.2023) ускладнена абсцесом м'яких тканин верхньої третини лівого стегна. (Згідно наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 поранення легкого ступеню).
Поранення, ТАК, пов'язане з проходження військової служби. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів.
Згідно з Витягом з протоколу Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України від 04 травня 2024 року № 3456, до постанови ВЛК внесено зміни в частині причинного зв'язку поранення та встановлено - поранення, так, пов'язано з захистом Батьківщини.
Постанову про причинний зв'язок поранення за довідкою ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 01.05.2023 № 1532 відмінено.
Стаціонарне лікування продовжено у КНП «ЗОЛОТОПОТІЦЬКА МЛ» ЗПСР в період з 09.05.2023 по 22.05.2023, що підтверджується випискою-епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 690. Діагноз: «Ушкодження внаслідок пострілу з ручної вогнепальної зброї».
З 03.06.2023 по 14.06.2023 - стаціонарне лікування в Тернопільській обласній клінічній лікарні, що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 08588. Діагноз: вогнепальне кульове наскрізне поранення (26.03.2023) м'яких тканин лівого стегна.
З 14.06.2023 по 28.06.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Заліщицька ЦМЛ» ЗМР, що підтверджується витягом-епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 4510/644. Стан після вогнепального кульового наскрізного поранення (26.03.2023) м'яких тканин лівого стегна.
З 28.06.2023 по 12.07.2023 - стаціонарне лікування у КНП «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2374. Діагноз: Стан після вогнепального кульового наскрізного поранення (26.03.2023) м'яких тканин лівого стегна.
З 14.07.2023 по 20.07.2023 - стаціонарне лікування у КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 6702748. Діагноз: Стан після вогнепального кульового наскрізного поранення м'яких тканин лівого стегна (26.03.2023).
Відповідно до Довідки ВЛК № 231 від 20.07.2023: Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після вогнепального кульового наскрізного поранення м'яких тканин лівого стегна (26.03.2023). Міжм'язова гематома, частковий розрив м'яза задньої групи лівого стегна. Лімфатичний набряк підшкірної жирової клітковини лівого стегна. Посттравматична нейропатія лівого стегнового нерву із вираженим больовим синдромом. Поранення, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби (Довідка командира частини про обставини травми не надана).
На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів.
Згідно з Витягом з протоколу Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України від 04 травня 2024 року № 3456, до даної постанови ВЛК внесено зміни в частині причинного зв'язку поранення та встановлено - поранення, так, пов'язано з захистом Батьківщини.
Постанову про причинний зв'язок поранення за довідкою ВЛК комунального некомерційного підприємства «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва» від 20.07.2023 № 231 відмінено.
Але за період стаціонарного лікування та за період перебування у відпустках для лікування після поранення у зв'язку з травмою отриманою при захисті Батьківщини позивач отримав не в повному обсязі додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що порушує його права, законні інтереси та соціальні гарантії.
Для врегулювання спірного питання виникла необхідність у зверненні до військової частини НОМЕР_1 про нарахування та виплату ОСОБА_1 заборгованості щодо додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, а також витребування необхідних документів.
На адресу військової частини НОМЕР_1 було направлено наступні адвокатські запити:
- лист від 23.04.2024 було направлено електронною поштою через Міністерство оборони України, так як з відкритих джерел відразу не вдалося встановити поштову адресу частини;
- лист (повторно) від 12.06.2024 було направлено засобами Укрпошти на адресу: АДРЕСА_1 , проте даний лист було повернуто (скріншот з особистого кабінету АТ «УКРПОШТА» міститься в матеріалах справи);
- після отримання постанови ЦВЛК від 04.05.2024 № 3456, якою встановлено причинний зв'язок поранення з захистом Батьківщини, було подано повторно заяву від 05.07.2024 щодо виплати додаткової винагороди, електронною поштою через Міністерство оборони України.
У зв'язку з тим, що жодної офіційної відповіді так і не було отримано, 14.08.2024 на офіційну електронну адресу Міністерства оборони України було направлено скаргу щодо бездіяльності командування вч НОМЕР_1 щодо надання відповіді на запити.
Також листом від 24.09.2024 було направлено адвокатський запит щодо стану розгляду скарги від 14.08.2024 через Міністерство оборони України. Але станом на дату складання даної позовної заяви жодної відповіді не надходило. Кошти за період лікування поранення Позивачеві не виплачено.
Не погодившись із протиправною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Згідно зі статтями 1, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 9-2 визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Також варто зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (див. рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Та в подальшому продовжений Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 17.08.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024 та від 06.05.2024 № 271/2024. Відповідно, протягом спірного періоду діяло положення про введення воєнного стану в Україні.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Відповідно до пункту 1-2 Постанови № 168: «Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
Пунктом 1-1 зазначені такі особи:
- військовослужбовці Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
Наказом МОУ від 07.06.2018 № 260 затверджено «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», (далі - Порядок № 260).
Пунктами 11 та 12 Розділу XXXIV Порядку № 260 «Особливості виплати додаткової винагороди на період воєнного стану» передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:
- у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці»
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Оскільки, військова частина НОМЕР_1 видала довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 02.04.2024 № 96, якою встановлено факт отримання ОСОБА_1 поранення під час захисту Батьківщини (26.03.2023), враховуючи підтверджені медичними документами періоди стаціонарного лікування поранення та те, що згідно з Витягом з протоколу Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України від 04.05.2024 № 3456, причинний зв'язок поранення, так, пов'язаний з захистом Батьківщини, то суд вважає, що позивач беззаперечно набув право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168, в розмірі 100 000 гривень на місяць пропорційно наступним періодам стаціонарного лікування:
- з 15.04.2023 по 01.05.2023; з 09.05.2023 по 22.05.2023; з 14.06.2023 по 28.06.2023; 03.06.2023 по 14.06.2023; з 28.06.2023 по 12.07.2023; з 14.07.2023 по 20.07.2023.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 листопада 2018 року у справі №824/166/15-а, держава не може відмовляти у здійсненні особі певних виплат у разі чинності законодавчої норми, яка їх передбачає та відповідності особи умовам, що ставляться для їх отримання.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, встановлено, що адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У спірних правовідносинах відповідач не ставить під сумнів перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення у зв'язку із захистом Батьківщини, однак, із певних причин (об'єктивного чи суб'єктивного характеру) відбулось порушення його прав на отримання у повному обсязі належних йому сум додаткової винагороди.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 від 28.02.2022, у розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно періодам перебування на стаціонарному лікуванні: з 15.04.2023 по 01.05.2023; з 09.05.2023 по 22.05.2023; з 03.06.2023 по 14.06.2023; з 14.06.2023 по 28.06.2023; з 28.06.2023 по 12.07.2023; з 14.07.2023 по 20.07.2023.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 від 28.02.2022, у розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно періодам перебування на стаціонарному лікуванні: з 15.04.2023 по 01.05.2023; з 09.05.2023 по 22.05.2023; з 03.06.2023 по 14.06.2023; з 14.06.2023 по 28.06.2023; з 28.06.2023 по 12.07.2023; з 14.07.2023 по 20.07.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 08 травня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач:
- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 ).
Головуючий суддя Подлісна І.М.