14 травня 2025 року Справа № 480/6749/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6749/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не проведення нарахування грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити позивачу виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 01.04.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням виплаченої сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 08.05.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2022 по 30.06.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 1 січня 2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням виплаченої суми.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час нарахування позивачу грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 08.05.2021 по 30.06.2022, а Військова частина НОМЕР_1 у період з 07.07.2022 по 01.04.2023 застосовували в якості розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року.
Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким, зокрема, у пункт 4 Постанови № 704 були внесені відповідні зміни. Отже, зміни до пункту 4 Постанови № 704, внесені пунктом 6 Постанови № 103, з 29 січня 2020 року не підлягають застосуванню. Позивач зазначає, що відповідно до пункту 4 Постанови № 704, починаючи з 29 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року, у зв'язку із чим зазначає, що грошове забезпечення за спірний період та виплати при звільненні мали обчислюватися із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом 1 січня відповідного року, що обумовило необхідність звернення до суду.
Ухвалою суду від 05.08.2024 позивачу поновлено строк звернення до суду, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/6749/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що на час виникнення спірних правовідносин пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня 2018.
Таким чином, дії відповідача при обчисленні позивачу посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідають вимогам пункту 4 Постанови № 704 та є правомірними.
Від представника військової частини НОМЕР_2 до суду надійшов відзив, в якому, зокрема, зазначив, що військова частина НОМЕР_2 , у якій проходив службу позивач є окремою військовою частиною, яка утримується на окремому штаті, має гербову печатку, фірмовий бланк, видає накази (у тому числі на виплату видів грошового забезпечення), веде облік особового складу, його участь у бойових діях, має власне діловодство, електронний кабінет «Електронний суд», тобто у розумінні закону є суб'єктом владних повноважень, однак військова частина НОМЕР_1 здійснює фінансове забезпечення управлінських рішень такого суб'єкта владних повноважень, оскільки військова частина НОМЕР_2 є відокремленим підрозділом без права юридичної особи. З 01.07.2022 здійснення перерахунків грошового забезпечення (щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання проводиться представником фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 . Вказав, що на адресу військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 , відповідно до ст.ст. 110, 113 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України від 24.03.1999 № 551-XIV, позивачем не вживалося заходів щодо оскарження дій (бездіяльності) відповідача, будь-яких заяв, скарг чи пропозицій на адресу відповідача не надходило, а тому просить визнати військову частину НОМЕР_2 неналежним відповідачем та виключити зі складу учасників справи.
У подальшому, від представника позивача надійшла заява про заміну неналежного відповідача - військову частину НОМЕР_2 , на належного - військову частину НОМЕР_1 , залучивши при цьому військову частину НОМЕР_2 до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідач. Заява мотивована тим, що у період проходження служби позивачем з 01.07.2022 по 01.04.2023 фінансове забезпечення Військової частини НОМЕР_2 здійснювалось Військовою частиною НОМЕР_1 , тобто, розрахунок грошового забезпечення виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання позивачу проводилось Військовою частиною НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 24.03.2025 у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_2 про визнання Військової частини НОМЕР_2 неналежним відповідачем та виключення зі складу учасників справи - відмовлено.У задоволенні клопотання представника позивача про визнання Військової частини НОМЕР_2 неналежним відповідачем- відмовлено. Залучено до участі у розгляді справи № 480/6749/24 в якості другого відповідача Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Ухвалою суду від 14.05.2025 допущено заміну відповідача - Військову частину НОМЕР_2 у справі - № 480/6749/24 на його правонаступника - Військову частину НОМЕР_1 .
Від представника військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що Постановою КМ України № 704 затверджені, зокрема, тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14. Приписами пункту 4 Постанови № 704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Така редакція Постанови № 704 діяла до 24.02.2018, оскільки пунктом 6 Постанови № 103, яка набрала чинності 24.02.2018р., до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01.03.2018 р.) пункт 4 зазначеної постанови викладений у редакції згідно з пунктом 6 Постанови № 103, а саме: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
З 29.01.2020 р. пункт 6 Постанови № 103 (яким пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, про що зазначено Відповідачем вище) втратив чинність у зв'язку з набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103. Проте відповідач зазначає, що скасування пункту 6 Постанови № 103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням Позивача, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі № 826/6453/18 не створює підстав для здійснення відповідного перерахунку.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 у спірний період проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , що зокрема підтверджується відомостями посвідчення офіцера НОМЕР_4 (а.с.23-25).
Нарахування та виплата грошового забезпечення у період з 08.05.2021 по 30.06.2022 здійснювалася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зазначено у листі Військової частини НОМЕР_2 від 25.07.2024 № 1465 (а.с.12)
Відповідно до інформації наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 на вимогу суду (а.с. 69) розрахункова величина, яку використовував відповідач для проведення нарахування складових грошового забезпечення у період з 08.05.2021 по 30.06.2022 - прожитковий мінімум на 1 січня 2018 року.
Нарахування та виплата грошового забезпечення у період з 01.07.2022 по 01.04.2023 здійснювалася Військовою частиною НОМЕР_1 , про що зазначено у відзивах Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 .
При цьому, розрахункова величина, яку використовував Військовя частина НОМЕР_1 для проведення нарахування грошового забезпечення позивача - прожитковий мінімум на 1 січня 2018 року, що визнається відповідачем відзиві та підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 № 2560 (зв. бік а.с.11).
Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення за спірний період з урахуванням прожиткового мінімуму на 1 січня 2018 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) затверджено: а) тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток №1); б) схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток № 14).
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також, додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
У подальшому, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4.Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14."
Отже, згідно із Постановою № 704 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018. При цьому, суд звертає увагу на те, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 визнано нечинним.
Тобто, з 29.01.2020, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 постанови № 704, яка діяла до зазначених змін: грошове забезпечення повинно обчислюватися, виходячи не із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлюється на кожен календарний рік окремо законами про державний бюджет України на відповідний рік.
Поряд з цим, Верховний Суд, у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 14 вересня 2022 року у справі № 500/1886/21, вирішуючи питання застосування норм права у подібних правовідносинах зазначав, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Відтак, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення.
Разом із цим, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX (далі - Закон № 294-IX), Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX (далі - Закон № 1082-IX), та Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX (далі - Закон № 1928-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 , 2021 та на 2022 рр. не містить.
Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018року до 01.01.2020 - набрання чинності України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-ІХ не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Таким чином, з огляду на передбачені в ч. 3 ст. 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 29 січня 2020 року положення п. 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для розрахунку посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин належить застосувати п. 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 294-IX, Закону № 1082-IX та Закону № 1928-IX, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
При цьому, встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Як встановлено судом, нарахування та виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 08.05.2021 по 30.06.2022 здійснювалася ІНФОРМАЦІЯ_2 , а у період з 01.07.2022 по 01.04.2023 - Військовою частиною НОМЕР_1 .
При цьому, відповідно до інформації наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 та Військовою частиною НОМЕР_1 , розрахункова величина, яку використовували відповідачі для проведення нарахування грошового забезпечення позивача - прожитковий мінімум на 1 січня 2018 року.
Такі дії відповідачів призвели до отримання позивачем щомісячного грошового забезпечення у вказаному періоді в меншому розмірі.
Водночас, суд враховує, що розмір одноразових додаткових видів грошового забезпечення також залежить від розміру посадового окладу військовослужбовця та окладу за військовим званням.
Відтак, відповідачі, здійснючи нарахування грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 діяли не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому суд зауважує, що в позовній заяві позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення у зниженому розмірі, однак, на думку суду, належним способом захисту прав позивача і відновленням його порушених прав буде саме визнання судом протиправними дій відповідача, оскільки бездіяльність є пасивною формою поведінки, в той час як відповідачем вчинені дії - здійснено нарахування та виплату грошового забезпечення, однак у зменшеному розмірі.
Таким чином, за наведених обставин, з урахуванням норм чинного законодавства України, керуючись чт. 2 ст. 9 КАС України, суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного захисту прав позивача позов слід задовольнити шляхом:
- визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення (у т.ч. щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) у період з 08.05.2021 по 31.12.2021 без застосування при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення (у т.ч. щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 08.05.2021 по 31.12.2021 з урахуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, з урахуванням виплачених сум;
- визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення (у т.ч. щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) у період з 01.01.2022 по 30.06.2022 без застосування при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення (у т.ч. щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2022 по 30.06.2022 з урахуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022рік" станом на 01.01.2022, з урахуванням виплачених сум;
- визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення (у т.ч. щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) у період з 01.07.2022 по 31.12.2022 без застосування при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення (у т.ч. щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 з урахуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, з урахуванням виплачених сум;
- визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення (у т.ч. щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) у період з 01.01.2023 по 01.04.2023 без застосування при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення (у т.ч. щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2023 по 01.04.2023 з урахуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум.
Щодо розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4542,00 грн., суд зазначає наступне.
За приписами статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас, частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази, а саме: копію ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1189150 (а.с. 7), копію договору про надання правової допомоги від 29.05.2024 № 242/П (а.с. 21), копію додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги від 29.05.2024 № 242/П (а.с. 22), копію розрахунку витрат на правову допомогу на суму 4542,00 грн (а.с. 13), копію квитанція серії АБ № ЦО-242/П-3 про сплати послуг у наданні правової допомоги відповідно до додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги від 29.05.2024 № 242/П на суму 4542,00 грн (а.с.19).
Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує ту обставину, що справа є не складною, а спірні правовідносини не новими у судовій практиці. Отже, складення позовної заяви не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала значних витрат часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, про що свідчать її зміст та обсяг.
З урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає заявлені витрати неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, тому, враховуючи критерії необхідності та доцільності понесених витрат, обсяг наданих послуг, а також значення справи для позивача, суд дійшов висновку про можливість відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі по 2000,00 грн. з кожного.
Відтак, позовні вимоги в частині стягнення витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у заявленому представником позивача розмірі задоволенню не підлягають.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір" підстави для його розподілу відсутні.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (у т.ч. щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) у період з 08.05.2021 по 31.12.2021 без застосування при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення (у т.ч. щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 08.05.2021 по 31.12.2021 з урахуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (у т.ч. щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) у період з 01.01.2022 по 30.06.2022 без застосування при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення (у т.ч. щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2022 по 30.06.2022 з урахуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (у т.ч. щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) у період з 01.07.2022 по 31.12.2022 без застосування при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення (у т.ч. щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 з урахуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (у т.ч. щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) у період з 01.01.2023 по 01.04.2023 без застосування при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення (у т.ч. щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2023 по 01.04.2023 з урахуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко