14 травня 2025 року Справа № 480/8332/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/8332/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області, третя особа - Головне управління ПФУ в Сумській області про скасування вимоги,-
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, третя особа - Головне управління ПФУ в Сумській області, і просить:
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у Сумській області від 14.08.2024 № Ф-3067-1828;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Сумській області видалити з інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС відомості про заборгованість ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2180,86 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач необґрунтовано вимагає сплатити недоїмку з єдиного соціального внеску у розмірі 2810,86 грн, оскільки позивач звільнена від сплати єдиного внеску як пенсіонер, а жодного договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування нею не укладено, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) є незаконною.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано до суду відповідь на відзив, у якому проти позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні, виходячи з того, що за період з 2013 по 2015 рік позивач не нараховувала та не сплачувала єдиний внесок. В матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем пенсії за віком, з довідки про доходи вбачається, що вона отримує пенсію по втраті годувальника. Відтак, право на звільнення від сплати ЄСВ позивач отримала лише після досягнення нею 55 років та 6 місяців.
Ухвалою суду від 15.10.2024 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Позивач подала до суду відповідь на відзив, у якій заперечувала проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, та просила витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області інформацію з якого саме періоду вона була пенсіонеркою, за яким видом отримує пенсію, а також просила надати інформацію про нарахування та виплату пенсії за період з 2000 року по 2024 рік.
Ухвалою суду від 17.02.2025 витребувано у ГУ ПФУ в Сумській області інформацію з приводу того, який вид пенсії призначено ОСОБА_1 , та в який період (з 2000 року по 2024 рік) який вид пенсії позивач отримувала; чи не укладалися ОСОБА_1 договори про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; чим підтверджується заборгованість ОСОБА_1 по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та у зв'язку з чим вказана заборгованість виникла.
Ухвалою суду від 08.04.2025 повторно витребувано вказані вище документи.
На виконання вимог ухвали суду ГУ ПФУ в Сумській області надано витребувані судом документи.
Крім того, ГУ ПФУ в Сумській області надало пояснення, що ФОП ОСОБА_1 на обліку перебувала у період з 14.10.2010 по 13.10.2015. Договори про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 14.10.2010 по 30.09.2013 позивач не укладала.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець у період з 14.10.2010 по 13.10.2015 та перебувала на спрощеній системі оподаткування другої групи. 13.10.2015 припинила свою підприємницьку діяльність.
Як убачається з матеріалів справи, а саме - пенсійного посвідчення від 28.05.2008 серії НОМЕР_2 , позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком (а.с. 7).
Позивачем подавалися до контролюючого органу звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2010 та 2011 роки.
14.08.2024 Головним управлінням ДПС у Сумській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3067-18281, згідно якої у позивача наявна заборгованість на суму 2180,86 грн (а.с. 11).
Не погоджуючись із визначеним вимогою зобов'язанням, позивач оскаржила його, звернувшись із скаргою від 22.08.2024 до ДПС України та просила скасувати вимогу про сплату боргу від 14.08.2024 №Ф-3067-18281 (а.с. 12-13).
За результатами розгляду скарги, ДПС України прийняла рішення від 12.09.2024 №27610/6/99-00-06-02-01-06, яким, вирішено залишити без змін спірну вимогу, а скаргу - без задоволення (а.с.14-15).
Проте не погоджуючись із прийнятою вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI.)
Відповідно до пункту другого статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Виключно Законом №2464-VI визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (п.2 ст. 2 Закону №2464-VI).
Пунктом четвертим частини першої статті 4 Закону №2464-VI та п.п.3 п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449) передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі які обрали спрощену систему оподаткування.
Пунктом 5 розділу IV Інструкції №449 передбачено, що зазначена категорія платників самостійно для себе визначає базу для нарахування єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, але в розмірі, не більшому за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску; платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 1 розділу II Інструкції №449, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотків на суму, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз змісту вказаних норм права дає суду підстави вважати, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску можливе за наявності двох умов. По-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Даний висновок суду узгоджується з правовим висновком, закріпленим у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №805/2195/17-а.
При цьому суд звертає увагу на те, що виключення з вказаної категорії осіб становлять тільки ті фізичні особи-підприємці, які добровільно беруть участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Порядок укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлений у частині третій статті 10 Закону № 2464-VI, а саме особи, зазначені у частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналогічний порядок добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування передбачений у розділі V Інструкції №449.
Отже, з урахуванням наведених норм законодавства, суд зазначає, що підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах, є укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Одночасно, подання особою "Звіту про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску", не свідчить про добровільну участь особи у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому контексті, суд зазначає, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджується відповідним пенсійним посвідченням, що вказує на те, що у силу вимог частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", позивач звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, та не має обов'язку щодо його сплати.
У той же час, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до контролюючого органу із заявою про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та відповідно укладання з ним договору про добровільну участь.
Вказані обставини свідчать про те, що у позивача відсутній обов'язок щодо сплати єдиного соціального внеску як на загальних підставах, так із підстав добровільної участі у загальнообов'язковій системі державного соціального страхування.
Підсумовуючи вищенаведене, зважаючи на те, що позивач має пільгу по сплаті відповідного внеску, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно нарахував позивачу борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2810,86 грн.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а тому не довів правомірності своїх рішень.
За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, у зв'язку із чим позовні вимоги визнає такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області, третя особа - Головне управління ПФУ в Сумській області про скасування вимоги - задовольнити.
Скасувати вимогу Головного управління ДПС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.08.2024 № Ф-3067-1828.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) видалити з інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС відомості про заборгованість ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2180 грн. 86 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька