вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
14 травня 2025 року Справа № 480/5978/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Павлічек В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5978/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі по тексу - позивач), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Державної установи «Роменська виправна колонія (№ 56)» щодо невиплати ОСОБА_1 , грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна;
- стягнути з державної установи «Роменська виправна колонія (№ 56)» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 16251,08 грн.
Вимоги вмотивовані тим, що у період з 17.12.2013 по 31.05.2024 позивач проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. Однак, під час звільнення відповідачем протиправно не була нарахована та не проведена виплата грошової компенсації за неотримане речове майно в загальній сумі 16251,08 грн.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду задоволено заяву позивача щодо поновлення строку звернення до суду, поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до суду із цим позовом, відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.
На виконання вимог суду представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що передумовою для виплати особам грошової компенсації за не отримане речове майно, є виявлення нею відповідного бажання. При цьому формою волевиявлення особи щодо отримання грошової компенсації за не отримане речове майно є особисто написана заява такої особи. При цьому із заявою щодо виплати грошової компенсації за не отримане речове майно позивач звернулася 20.06.2024 року, а довідка позивачу була видана 02.07.2024 року. Отже, на думку представника відповідача, саме з 02.07.2024 позивач отримала право на звернення за виплатою зазначеної вище компенсації, а не в день звільнення. Водночас представник відповідача вважає, що суми грошової компенсації вартості за не отримане речове майно не мали виплачуватися в день звільнення, як стверджує позивач, бо не відносяться до сум, що повинні бути виплачені при звільненні у відповідності до ст. 116 КЗпП України, так як залежні від наявності бюджетних асигнувань. Кошти для погашення заборгованості з виплати компенсації за речове майно працівникам, звільненим із служби в 2024 році не передбачені. Виплата компенсації буде можлива після надходження видатків, оскільки державна установа "Роменська виправна колонія (№56)" не є головним розпорядником бюджетних коштів і здійснює виплати при наявності відповідних кошторисних асигнувань (а.с. 40-41).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з витягу наказу Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" від 31.05.2024 № 78/ОС-24, майора внутрішньої служби ОСОБА_2 , психолога відділу по роботі з персоналом, звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до пункту п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (за власним бажанням) 31.07.2023 (а.с. 10).
Позивач звернулася до державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" із заявою від 31.05.2024, в якій просила виплатити грошову компенсацію за належні до отримання предмети речового майна особистого користування (а.с. 11).
В подальшому позивач звернулася до відповідача із заявою від 20.06.2024 року, в якій просила надати довідку про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна (а.с. 12).
Відповідно до виданої позивачу довідки державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" від 02.07.2024 № 15 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, загальна сума до виплати становить 14774,56 грн (а.с. 33).
Оскільки відповідачем до цього часу не було здійснено виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до положень ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 578 "Про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби", затверджений Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби (далі по тексту - Порядок), який визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами (далі - в редакції чинній на час звільнення позивача з державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)").
Пунктом 23 Порядку визначено, що грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку на підставі заяви. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається Мін'юстом за пропозицією державної установи “Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» відповідно до їх закупівельної вартості.
За приписами пункту 27 Порядку під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього, розрахована із закупівельної вартості, яка діяла на 1 січня року виникнення права на отримання такого майна.
Відповідно до п. 60 Порядку для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи, підприємства для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.
Таким чином, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби під час звільнення на підставі їх заяви виплачується грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, у зв'язку з чим оформляється відповідна довідка.
З матеріалів справи судом встановлено, що 31.05.2024 року позивач зверталася із заявою до начальника Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" щодо виплати грошової компенсації належних до видачі предметів речового майна та дана заява була зареєстрована 31.05.2024 року вх 4/6-05-24 (а.с. 11).
При цьому згідно довідки державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна від 02.07.2024 загальна сума до виплати позивачу компенсації складає 16251,08 грн (а.с.13).
Отже, на час підписання наказу від 31.05.2024 № 78/ОС-24 про звільнення, позивач мала право на грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна, які вона не отримала в період проходження служби.
При цьому суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на відсутність достатнього фінансування як на підставу для невиплати цієї заборгованості, оскільки як зазначив Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, державні органи не вправі посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань і виправдання своєї бездіяльності, що узгоджується з практикою Європейського суду с прав людини (рішення "Кечко проти України", "Сук проти України").
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, державною установою "Роменська виправна колонія (№ 56)", як суб'єктом владних повноважень не було доведено правомірності невиплати позивачу грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна на суму 13740,14 грн.
А відтак, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Державної установи «Роменська виправна колонія (№ 56)» щодо невиплати ОСОБА_1 , грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, суд зазначає наступне.
Дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
Бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
Тобто у даному випадку, не здійснивши виплату позивачу грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, відповідач допустив саме протиправну бездіяльність.
А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача, за захистом яким він звернувся до суду є саме визнання протиправної бездіяльністі Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" суму судового збору у розмірі 1211,20 грн, сплаченого відповідно до квитанції від 03.07.2024 (а.с. 6).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна.
Стягнути з Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" (вул. Вишнева, 19,с. Перехрестівка,Роменський район, Сумська область, 42073, код ЄДРПОУ 08565078) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 16251,08 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" (вул. Вишнева, 19,с. Перехрестівка,Роменський район, Сумська область, 42073, код ЄДРПОУ 08565078) суму судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек