з питань розгляду справи в судовому засіданні
14 травня 2025 року м. Рівне №460/7040/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О. розглянувши клопотання відповідача про розгляд з викликом сторін адміністративної справи №460/9124/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ" до Національного агентства з акредитації України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ" (далі - позивач) звернулось через свого представника (далі - представник позивача) до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Національне агентство з акредитації України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача розмістити на власному офіційному сайті в розділі «Реєстр акредитованих ООВ» відомості про зупинення дії рішення Національного агентства з акредитації України від 20.02.2025, яким вирішено тимчасово зупинити з 24 лютого 2025 року дію атестата про акредитацію ООВ №201338, на період судового оскарження такого рішення та зобов'язати відповідача повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ДП-Стандартметрологія» атестат про акредитацію ООВ №201338.
Ухвалою від 17.04.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.
01.05.2025 представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або в порядку спрощеного провадження з повідомленням та викликом у судове засідання.
Суд звертає увагу на те, що Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не визначений порядок вирішення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Разом з тим, згідно з частиною 3 статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Враховуючи, що розгляд вказаної справи здійснюється судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд вважає за можливе здійснити розгляд заявленого представником відповідача клопотання в порядку письмового провадження.
Вирішуючи вказане клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін або в загальному позовному провадженні, суд виходить із таких міркувань.
Частиною 5 статті 12 КАС України передбачено, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Так, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із частиною 2 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено критерії справ, які є справами незначної складності.
Поміж тим, пунктом 10 частини 6 статті 12 цього Кодексу визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 3 статті 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
В свою чергу, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 2 статті 12 КАС України).
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому, зазначення мети об'єктивного з'ясування обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, також не є обставинами, що свідчать про складність даної справи та не є обставинами, які свідчать про недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні. Водночас, суд не вбачає наявності суспільного інтересу з мотивів наведених у заяві, як однієї з підстав для проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Поряд з цим, суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Axen v. Germani" заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках, влада має брати до уваги міркування ефективності і економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не ставлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний позивачем спосіб захисту під час вирішення питання про відкриття провадження у вказаній справі, суд дійшов до висновку про те, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення судового засідання за правилами загального позовного провадження або спрощеного провадження з викликом сторін, у зв'язку з чим суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в загальному позовному провадженні або в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, оскільки з наведеного представником відповідача у клопотанні обґрунтування не вбачається обов'язкової необхідності у проведенні судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, з урахуванням того, що відповідач не позбавлений права і можливості реалізувати свої права щодо надання додаткових пояснень по суті спору у письмовій формі та подати до суду усі наявні у нього докази разом із заявами відповідача по суті спору.
Керуючись статтями 241, 248, 256, 257 КАС України, суд
Клопотання Національного агентства з акредитації України від 01.05.2025 про розгляд справи № 460/7040/25 за правилами загального позовного провадження або в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не оскаржується окремо від рішення суду, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Олександр МАКСИМЧУК