14 травня 2025 рокум. Рівне№460/2783/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся через свого представника до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по вересень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Позовна заява обґрунтована тим, що у період проходження позивачем військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) позивачу не здійснювалось належним чином нарахування та виплата індексації грошового забезпечення, що підтверджується архівними відомостями особистих карток грошового забезпечення за 2015-2017 роки. З урахуванням того, що під час проходження військової служби позивачу не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова №889), нараховувались з місячного грошового забезпечення без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Вважає такі дії відповідача протиправними, тому з метою відновлення порушених прав, звернувся до суду із цим позовом та просив позов задовольнити повністю.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, подав свій відзив до суду, де в обгрунтування заперечень на позовну заяву зазначає, що В обґрунтування цієї позиції зазначив, що під час проходження військової служби позивачу виплачувалось належне грошове забезпечення, яке обчислювалось та нараховувалось у межах виділених коштів. При цьому індексація грошового забезпечення не входить до складу місячного грошового забезпечення військовослужбовців, а тому не враховується до розміру належної та виплаченої позивачу допомоги на оздоровлення, та щомісячної додаткової грошової винагороди. Вважає позовні вимоги позивача необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду позивачем 17.02.2025 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми ""Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 17.02.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 21.02.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив учасникам справи строки на подання заяв по суті спору.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та подав 10.03.2025 свій відзив до суду.
Після відкриття провадження у справі суд встановив наявність передбачених приписами пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України підстав для зупинення провадження у цій справі, а тому ухвалою від 19.03.2025 суд зупинив провадження у справі №460/2783/25 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в адміністративній справі №460/21394/23.
Ухвалою від 01.04.2025 суд поновив провадження у адміністративній справі №460/2783/25 та продовжив провадження у цій справі зі стадії, на якій його було зупинено.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
ОСОБА_1 в спірний період 2016-2017 роки проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_1 ), вказане не заперечується відповідачем та підтверджується наявними в матеріалах справи особистими картками грошового забезпечення та заробітної плати ОСОБА_1 .
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 06 листопада 2024 року №1082-ОС припинено контракт із позивачем та звільнено з військової служби за підпунктом «г» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 22 листопада 2024 року №1171-ОС позивача виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
Представник позивача 04.01.2025 звернувся до відповідача із запитом, в якому серед іншого просив надати інформацію щодо нарахованих сум грошового забезпечення позивача за період проходженням ним військової служби.
Відповідач листом від 31.01.2025 №09/1451-25-Вх надав запитувану представником позивача інформацію, до якого долучив копії особистих карток грошового забезпечення за 2020 рік.
З довідки-розрахунку виплаченої/невиплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 20.09.2017 видно, що заборгованість по виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по 20.09.2018 року становить 31931,53 грн.
З особистих карток грошового забезпечення за 2016-2017 роки також встановлено, що позивачу були виплачені: грошова допомога на оздоровлення у травні 2016 року у розмірі 4387,00 грн та у червні 2017 року у розмірі 5527,00 грн; та з лютого 2016 по грудень 2016, з січня 2017 року по вересень 2017 року включно позивачу була нарахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889.
Позивач не погоджується з таким обрахунком грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 нарахування та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди, проведено відповідачем виходячи із непроіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення.
Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є питання нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення, та щомісячної додаткової грошової винагороди з місячного грошового забезпечення, у складі якого, як вважає позивач, має бути врахована індексація грошового забезпечення.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 №661-IV (далі Закон №661-IV) визначено, що держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.
Згідно із частиною 3 статті 25 Закону №661-IV військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ.
Згідно із положеннями пунктів 2 - 4 статті 9 Закону №2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 3 статті 15 Закону №2011-XII, військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Приписами пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 №425 (чинна у період з 29 червня 2008 року по 10 серпня 2018 року).
Пунктом 1.2 Інструкції №425 було встановлено: до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення; місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. до складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія); штатна посада - посада, визначена у штаті органу Держприкордонслужби, статус якої визначається встановленим за нею найвищим військовим званням і посадовим окладом.
Відповідно до підпунктів 3.7.1, 3.7.4 пункту 3.7 розділу III Інструкції №425, військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до пункту 3 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ, при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується:
1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби;
2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби крім тих, що зазначені в підпункті 1 вказаного пункту, та військовослужбовців строкової військової служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Згідно із пунктом 2 Постанови №889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 №73 (далі Інструкція №73, яка була чинною на час існування спірних правовідносин), визначено порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений) (пункт 3 Інструкції №73).
Пунктом 8 Інструкції №73 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Проте, застосовуючи наведену Інструкцію №73, як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачеві допомоги на оздоровлення, суд враховує пріоритетність законів над підзаконними актами та дискрецію держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
Отже при визначенні розміру грошового забезпечення, застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанова №899, а не Інструкції №73 та №425.
Як уже вказувалось, з архівних відомостей позивача та особистих карток грошового забезпечення вбачається, що останньому у період з лютого 2016 року по вересень 2017 року нараховувалась грошова винагорода, передбачена Постановою №889, що свідчить про те, що додаткова грошова винагорода нараховувалась і виплачувалась позивачу щомісяця, відтак підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.02.2021 року у справі №620/3346/19.
Крім того, відповідно до вказаних відомостей, позивачу нараховано у травні 2016 року та червні 2017 року матеріальну допомогу на оздоровлення.
Суд звертає увагу на те, що право на грошову допомогу на оздоровлення у 2016-2017 роках та щомісячну додаткову грошову винагороду за лютий 2016 року-вересень 2017 року, передбачену Постановою №889, позивач набув, отже в цій частині його право було реалізоване.
При цьому, як вбачається з цих же документів, до складу грошового забезпечення, з якого проведено обчислення матеріальної допомоги на оздоровлення у 2016- 2017 роках, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, не включено індексацію грошового забезпечення, що не заперечується відповідачами.
Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII).
Статтею 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи, зокрема Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ, та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців. В іншому випадку, не врахування індексації призвело б до застосування знеціненого грошового забезпечення.
Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 30.12.2020 у справі №359/8843/16-а.
При цьому, право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 2015 по 20.09.2017 роки не заперечується відповідачем, позаяк відповідачем така індексація була нарахована проте не виплачена, як це відображено в довідці-розрахунку виплаченої/невиплаченої індексації грошового забезпечення позивача.
Отже, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для включення індексації грошового забезпечення до місячного грошового забезпечення для обрахунку розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, з огляду на висновки суду наведені вище в цьому рішенні.
Вказані висновки суду щодо включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру, зокрема, грошової допомоги на оздоровлення, відповідають правовим висновкам, викладеним Верховним Судом в постановах від 21.12.2021 у справі №820/3423/18, від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, від 19.03.2020 у справі №820/5286/17, від 26.02.2021 у справі №620/3346/19.
З урахуванням вимог положень ст. 9 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідачем протиправно не враховано при розрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення, щомісячної грошової винагороди індексації грошового забезпечення.
За приписами частини 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права і висновки Верховного суду про їх застосування, суд дійшов до висновку, що у цій справі наявні фактичні і правові підстави для ухвалення судом рішення про задоволення позову в повному обсязі шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по вересень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
5. Розподіл судових витрат.
Приписами пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, то ж позивач при зверненні до суду із позовною заявою судовий збір не сплачував, і крім того він не подав до суду доказів понесення ним будь-яких інших судових витрат. А тому у суду відсутні передбачені законом підстави для стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у не проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за періоди з січня 2016 по вересень 2017 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за періоди з січня 2016 по вересень 2017 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 );
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК