14 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/4260/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Бевзи В.І.,
за участю: секретаря судового засідання - Китайгородської І.О.,
представника позивача - Александрова Д.С., Дзюбенко В.О.,
представника відповідача - Венгровська З.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Полтава-Паритет" до Головного управління ДПС в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач Приватне підприємство "Полтава-Паритет" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області “Р» від 30.08.2024 № 00122980702,
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області “ПС» від 30.08.2024 № 00723000702.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; витребувані судом докази від позивача та відповідача.
Після відкриття провадження у справі, 09.05.2025 до суду надійшло через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС (Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) клопотання представника позивача про зміну позовних вимог, в якому просив:
1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області «Р» від 30.08.2024 № 00122980702;
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області «ПС» від 30.08.2024 № 00723000702;
нові позовні вимоги:
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області «Ш» від 29.04.2025 № 5381/0406;
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області «Ш» від 29.04.2025 № 5378/0406 (в частині нарахування штрафної санкції по податковому повідомленні-рішенню за формою «Р» від 30.08.2024);
5. Визнати протиправним дії ГУ ДПС у Полтавській області по списанню з рахунку Приватного підприємства «Полтава-Паритет» коштів неузгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 266 837,00 грн.
У підготовчому засіданні 14.05.2025 представники позивача підтримали зазначене клопотання, просили суд задовольнити, пояснили, що нові позовні вимоги логічно пов'язані із попередніми, оскільки оскарження позивачем в суді нових податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області «Ш» від 29.04.2025 № 5381/0406, «Ш» від 29.04.2025 № 5378/0406 (в частині нарахування штрафної санкції по податковому повідомленні-рішенню за формою «Р» від 30.08.2024) пов'язане із несплатою грошових зобов'язань визначених у податкових повідомленнях-рішеннях Головного управління ДПС у Полтавській області “Р» від 30.08.2024 № 00122980702, “ПС» від 30.08.2024 № 00723000702, які зазначені визначально у заявлених первинних вимогах у позовній заяві у цій справі.
Також представники позивача повідомили, що позивач не сплачував грошові зобов'язання визначених у податкових повідомленнях-рішеннях Головного управління ДПС у Полтавській області “Р» від 30.08.2024 №00122980702, “ПС» від 30.08.2024 № 00723000702 із дати їх узгодження у вересні 2024 року, а оскаржив в судовому порядку 31.03.2025 у цій справі.
Тривалий період неподання позову щодо оскарження грошових зобов'язань визначених у податкових повідомленнях-рішеннях Головного управління ДПС у Полтавській області “Р» від 30.08.2024 № 00122980702, “ПС» від 30.08.2024 № 00723000702, відповідно до пояснень представників позивача у судовому засіданні, пов'язаний внаслідок завантаженості позивача у інших правових питаннях щодо реєстрації податкових накладних.
Представник відповідача заперечень щодо даного клопотання суду не надав.
Судом встановлені обставини із матеріалів справи, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області “Р» від 30.08.2024 № 00122980702, “ПС» від 30.08.2024 № 00723000702, які є предметом позову винесені на підставі висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Полтава-Паритет» з питань правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «АМДАО» (код 40711838) у листопаді 2019 року.
У той же час податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області «Ш» від 29.04.2025 № 5381/0406, «Ш» від 29.04.2025 № 5378/0406 (в частині нарахування штрафної санкції по податковому повідомленні-рішенню за формою «Р» від 30.08.2024) винесені на підставі іншої перевірки, як встановлено із змісту таких податкових повідомлень-рішень: камеральної перевірки порушення термінів сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковому повідомлення-рішенню «Р» від 30.08.2024 а також по уточнюючим розрахункам податкових зобов'язань із податку на додану вартість за листопад 2020 року та липень 2024 року.
Позивач не надав суду акт такої камеральної перевірки.
Позивачем зазначено, що 2 травня 2025 року на адресу позивача поштовим відправленням надійшло податкове повідомлення-рішення № 5381/0406 від 29.04.2025 за формою «Ш», яким накладено штраф у розмірі 10%, що складає - 24 583,70 грн. та податкове повідомлення-рішення № 5378/0406 від 29.04.2025 за формою «Ш», яким накладено штраф у розмірі 5%, що складає - 2 222,55 грн. (з яких по ППР № 00122980702 від 30.08.2024 - 1 050,00 грн).
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як встановлено із матеріалів справи, позивач не оскаржив та не сплатив нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області «Р» від 30.08.2024 №00122980702, внаслідок чого та із інших підстав платнику податків за результатами камеральної перевірки визначені грошові зобов'язання.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги щодо оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області «Ш» від 29.04.2025 № 5381/0406, «Ш» від 29.04.2025 № 5378/0406 та щодо протиправних дій ГУ ДПС у Полтавській області по списанню з рахунку Приватного підприємства «Полтава-Паритет» коштів неузгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 266 837,00 грн. виникли після відкриття провадження у цій справі та пов'язані із іншим видом перевірки, яка проведена контролюючим органом із інших підстав щодо сплати узгоджених сум грошових зобов'язань, які не є підставами та обставинами первісного позову, тобто наявні різні спірні правовідносини.
Із змісту клопотання представника позивача про зміну позовних вимог та долучених до нього податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області «Ш» від 29.04.2025 № 5381/0406, «Ш» від 29.04.2025 № 5378/0406, судом встановлена наявність нового публічно-правового спору між цими сторонами, оскільки підстави первинного позову та клопотання позивача про зміну позовних вимог є різними.
У свою чергу, клопотання представника позивача про зміну позовних вимог містить не тільки вимоги про зміну предмета позову, але має у своєму змісті виклад та обґрунтування нових підстав та обставин позову, що пов'язані із новим видом камеральної перевірки та новими оспорюваними рішеннями та діями щодо своєчасної сплати та податкового обліку грошових зобов'язань платником податку на додану вартість, тобто наявністю нових спірних правовідносин, які виникли після відкриття провадження у справі.
Суд констатує, що представник позивача фактично змінює не лише предмет позову, але одночасно - і підстави позову.
Вирішуючи вказане клопотання представника позивача про зміну позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Аналізуючи частину 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що законодавець у зазначеній нормі чітко визначив, що зміна може стосуватися лише предмета або підстави позову. При цьому, зміна позивачем одночасно як предмета так і підстави позову є недопустимою з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про появу нового позову, а не про зміну того, що перебуває на розгляді у суді.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається.
Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами (фактами) при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або наведення іншого праворозуміння таких норм.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі №916/1764/17, від 22.01.2020 р. у справі №210/2289/17, від 30.01.2020 р. у справі №817/831/18 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 р. у справі №924/1473/15, від 01.02.2021 р. у справі №2а-3025/11/0970.
Суд приходить до висновку, що в даному випадку, виник новий публічно-правовий спір між тими самими сторонами, але з іншим предметом і з інших підстав, в якому позивач оскаржує не тільки нові податкові повідомлення-рішення від 29.04.2025 але й дії контролюючого органу.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що новий предмет позову обумовлений новими фактами, обставинами та підставами, які виникли після подачі первинної позовної заяви до суду, та не могли слугувати підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки виникли після відкриття провадження у справі - 29.04.2025 (дата нових податкових повідомлень-рішень).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подане представником позивача клопотання фактично є заявою про одночасну зміну підстав та предмету позову у цій справі, що згідно з частиною 1 статті 47 КАС України не допускається, оскільки свідчить про виникнення нового адміністративного позову, який має свій індивідуальний предмет та підстави, що є відмінними від предмету та підстав, визначених стороною позивача при зверненні до суду з первинним адміністративним позовом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неможливість прийняття клопотання представника позивача про зміну позовних вимог, оскільки таке клопотання є фактично одночасною зміною підстав та предмета позову.
Суд, роз'яснює, що позивач має право звернутись до суду із окремим позовом щодо нових позовних вимог, які зазначені у клопотанні про зміну позовних вимог, оскільки строк звернення до суду про оскарження податкових повідомлень-рішень від 29.04.2025, станом на дату постановлення цієї ухвали судом, не завершився.
Таким чином, дана ухвала не створює процесуальних перешкод та не становить надмірного формалізму у доступі позивача до суду.
Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання.
Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання (ч. 7 ст. 243 КАС України).
Суд оформлює ухвалу про розгляд клопотання представника позивача про зміну позовних вимог, яка зазначена у протоколі судового засідання 14.05.2025, окремим документом, про що повідомлено сторонам після постановлення такої ухвали судом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 47, 49, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в прийнятті до розгляду клопотання про зміну позовних вимог, як одночасну зміну предмета та підстав позову.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.І. Бевза