про залишення позовної заяви без руху
13 травня 2025 року м. Полтава Справа № 440/6264/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якій просив:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме 267 741,91 гривень за періоди з 25.07.2024 по 23.08.2024; 23.08.2024 по 07.09.2024; 08.09.2024 по 14.10.2024;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме 267 741,91 гривень за періоди з 25.07.2024 року по 23.08.2024 року; 23.08.2024 року по 07.09.2024 року; 08.09.2024 року по 14.10.2024 року;
визнати протиправною дію Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 щодо зарахування ОСОБА_1 у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 в період жовтень 2024 року - січень 2025 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення в повному обсязі за час перебування у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , а саме 62 406, 26 гривень за період жовтень 2024 року - січень 2025 року;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць у відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», а саме 508 928,36 (п'ятсот вісім тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень тридцять шість копійок) за період з травня 2023 року по серпень 2024 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень на місяць у відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» , а саме 508 928,36 (п'ятсот вісім тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень тридцять шість копійок).
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України визначено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
У позовній заяві позивачем у якості відповідачів визначено одночасно Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_2 .
Водночас суд звертає увагу позивача на формулювання його позовних вимог.
Позовні вимоги звернуті одночасно і до Військової частини НОМЕР_1 і до Військової частини НОМЕР_2 . При цьому, похідні вимоги сформульовані так: зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити...
Суд зауважує, що абстрактним є прохання позивача нарахувати і виплатити, а саме, з позовних вимог не є зрозумілим як саме відповідачі мають нарахувати й виплатити грошове утримання: солідарно, пропорційно, чи обидві військові частини мають здійснити виплату в повному обсязі кожна. Суд не може здогадуватися про дійсний зміст позовних вимог, а потребує точного їх формулювання.
При формулюванні позовних вимог позивачу все ж слід визначитись, яким саме відповідачем, на його думку, були порушені його права та хто саме має їх відновити.
Суд не повинен самостійно віднаходити чи здогадуватися про ймовірне порушення прав позивач; позивач сам має визначитися з предметом свого позову.
Крім того, представник позивача вказує у позові, що вважає строк звернення до суду непропущеним з посиланням на норми статті 122 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає, що строк звернення до суду може встановлюватися іншими спеціальними законами.
Спірні правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, оскільки, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
19.07.2022 набрав чинності Закон України №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким викладено в новій редакції норму статті 233 КЗпП України, а саме: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Позивач оскаржує:
- ненарахування та невиплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць за періоди з 25.07.2024 по 23.08.2024; 23.08.2024 по 07.09.2024; 08.09.2024 по 14.10.2024;
- нарахування та виплату грошове забезпечення в повному обсязі за період жовтень 2024 року - січень 2025 року;
- неповне нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць за період з травня 2023 року по серпень 2024 року.
Однак, з позовом до суду позивач звернувся 07.05.2025, тобто з пропуском 3-місячного строку звернення до суду з позовом.
Щодо позовної вимоги визнати протиправною дію щодо зарахування ОСОБА_1 у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 в період жовтень 2024 року - січень 2025 року, суд зазначає, що строк звернення до суду з позовом також є пропущеним, оскільки згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду позовом з доказами поважності причин його пропуску позивачем не надано.
Згідно із частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без руху.
Згідно частини третьої статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду уточненої позовної заяви з коректним та зрозумілим формулюванням змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, у відповідній кількості примірників; а в разі подання уточненого позову через систему Електронний суд - також доказів направлення копії учасникам справи, заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.С. Шевяков