про відмову у забезпеченні позову
12 травня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/6275/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Петрова Л.М., розглянувши заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області №474/23-00-09-03-36 від 05.05.2025 припинено дію ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №23050314202400084 терміном дії з 06.08.2024 року до 06.08.2029 року, видану ТОВ «П.РІТЕЙЛ» на АЗС за адресою: Черкаська обл., Уманський р-н, м. Умань, вул. Бандери Степана, 21.
Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить зупинити дію Рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області №474/23-00-09-03-36 від 05.05.2025 про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №23050314202400084 терміном дії з 06.08.2024 до 06.08.2029, видану видану ТОВ «П.РІТЕЙЛ» на АЗС за адресою: Черкаська обл., Уманський р-н, м. Умань, вул. Бандери Степана, 21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення.
У заяві про забезпечення позову зазначає, що категорично не погоджується з рішенням Рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області №474/23-00-09-03-36 від 05.05.2025 про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №23050314202400084.
Наявність підстав для забезпечення позову обґрунтовує тим, що відповідно із дати припинення дії ліцензії та внесення відомостей про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, у силу приписів ст. ст.232 ПК України, ТОВ "П.РІТЕЙЛ" буде повністю позбавлено можливості здійснювати дії, які передбачені статтею 231 та 231 ПК України, а також буде повністю позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність. Навіть коли судом буде розглянуто позов щодо вказаного рішення, та орган ліцензування повинен буде відновити запис у Єдиному реєстрі ліцензіатів, порушене право ТОВ "П.РІТЕЙЛ" на здійснення господарської діяльності по дату розгляду справи по суті не буде відновлено та вказаний спосіб захисту не буде ефективним.
Відтак позивач вважає, що існують принаймні дві ознаки - неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів та очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглядаючи заяву ТОВ "П.РІТЕЙЛ" про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили.
Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами. І якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
За приписами частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, слід зауважити на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Як вбачається із змісту заяви про забезпечення позову, ТОВ "П.РІТЕЙЛ" порушує питання забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області №474/23-00-09-03-36 від 05.05.2025 про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №23050314202400084 до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ТОВ "П.РІТЕЙЛ" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області №474/23-00-09-03-36 від 05.05.2025 про визнання протиправним та скасування Рішення.
Суд зазначає, що обраний заявником захід забезпечення позову (зупинення дії рішення Рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області №474/23-00-09-03-36 від 05.05.2025) фактично є вирішенням справи, оскільки його вжиття надасть в такий спосіб суб'єкту господарювання можливість продовжувати здійснення господарської діяльності з використанням ліцензії, дію якої припинено.
Водночас позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. в справі № 800/521/17.
Оцінюючи доводи щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд враховує таке.
Стосовно посилання позивача на очевидну протиправність рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області №474/23-00-09-03-36 від 05.05.2025, суд зауважує, що очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень це прийняття таких рішень, що не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб'єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері, проте таких доводів у заяві про забезпечення позову не окреслено.
Незгода позивача із рішеннями/діями уповноваженого суб'єкта владних повноважень та звернення до суду із позовом про визнання протиправними рішень не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Суд наголошує, що наведені факти потребують з'ясування та доведення судом шляхом повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх зібраних доказів в судовому засіданні по справі за позовом про визнання протиправним та скасування рішення та жодним чином не дають підстави для висновку про очевидну протиправність рішення.
Щодо доводів заявника про те, що захист прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі буде неможливим та неефективним без вжиття заходів забезпечення позову, оскільки ТОВ "П.РІТЕЙЛ" буде позбавлено можливості виконувати податкові обов'язки, передбачені статтями 231 та 231 ПК України, а також можливості здійснювати господарську діяльність, суд зазначає таке.
Безумовно рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які заявник оцінює негативно. Однак сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 01.06.2022 у справі №380/4273/21.
Суд звертає увагу на те, що позивачем жодним чином не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Тобто, Товариством наведено лише загальні твердження про можливість настання негативних наслідків для його господарської діяльності, проте, жодної конкретної аргументації не вказано та доказів на її підтвердження не надано.
При цьому варто зауважити, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе і можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.
Оцінюючи співмірність обраних заявником заходів забезпечення позову, суд акцентує увагу на тому, що підставою для прийняття рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області №474/23-00-09-03-36 від 05.05.2025, є пункт 5 частини 2 статті 46 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме: невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, та/або документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, заяви про внесення змін до відомостей, що містяться у таких реєстрах, фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки (крім випадків, коли така невідповідність зумовлена зміною назви області, району, населеного пункту, вулиці, іншого об'єкта топоніміки населених пунктів відповідно до законодавства України або зміною кодів адміністративно-територіальних одиниць чи територій територіальних громад згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад).
Суд зазначає, що надання суб'єкту господарювання можливість продовжувати здійснення господарської діяльності з використанням ліцензії, дію якої припинено у зв'язку з встановленими порушеннями, може призвести до більш негативних і незворотних наслідків, в тому числі для життя та здоров'я працівників АЗС та споживачів у разі можливих аварійних ситуацій, ніж із наслідками у разі якщо судом буде встановлено правомірність рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області про припинення дії ліцензії.
Тобто, у розглядуваній ситуації не буде дотримано пропорційного балансу між правами та інтересами заявника та наслідками впливу заходів забезпечення позову на права та законні інтереси заінтересованих осіб.
Отже, суд приходить до висновку, що заявником не обґрунтовано наявність правових підстав для забезпечення позову, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а обрані ним заходи забезпечення позову не узгоджуються із метою застосування інституту забезпечення позову та не відповідають критерію співмірності.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі №580/9027/24, прийнятій в аналогічних правовідносинах.
Таким чином заява ТОВ "П.РІТЕЙЛ" про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150-152, 154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Л.М. Петрова