Справа № 420/4331/25
14 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщені суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, -
Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду к якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, про коригування митної вартості №UA 500580/2025/000031/1 від 07.02.2025 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA 500580/2025/000061 від 07.02.2025 року, мотивуючи це тим, що прийняте відповідачем оскаржуване рішення не містять в собі достатніх, передбачених законом підстав для їх прийняття. Прийняте рішення про коригування митної вартості є протиправними та у декларанта наявні всі документи які підтверджують правильність обчислення ціни товарів за першим методом. Всі надані документи є відповідними та не мають жодних розбіжностей які б могли впливати на неможливість застосування першого методу визначення митної вартості імпортованих товарів.
14.03.25р. представником Одеської митниці до суду надано відзив в якому просить відмовити в задоволенні позову з підстав того, що під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UА50058000096Ш0 від 07.02.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № ЦА500580/2025/000031/1 від 07.02.2025. Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. З додатково наданих декларантом встановлені розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій- четвертій статті 53 МКУ. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 25UА500580000961U0 від 07.02.2025 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2 ґ).
Ухвалою судді від 03 березня 2025 року відкрите позовне провадження в адміністративній справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 14 травня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Дослідивши заяви по суті справи, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ТОВ «Данн.» (покупець) був укладений Договір поставки № AUG 00D/2 від 01.02.2024 з Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія)(продавець), яким було погоджено поставку товару на територію України на умовах DPU за специфікації № 43153 від 28.01.2025 до Договору (надалі «товар»).
07.02.2025р. Позивачем було подано до Одеської митниці з метою митного оформлення митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580000961U0 з товаром: скловолоконна сітка для фасадних робіт -4476шт., скловолоконна сітка для фасадних робіт Prem -2940шт. торговельна марка Fasad країна Китай, виробник Hebei Jingao FiberglassProducts Co.LTD. скловолоконна сітка для фасадних робіт -786шт. торговельна марка Baustoff країна виробництва Китай виробник Isoplus Inernational Liмited. В графах 22 МД (ІМ 40 ДЕ) №24UA500580000961U0 Позивач визначив товар для митного оформлення, за ціною 37652,16 USD.
Разом з митною декларацією Позивачем до митного органу були подані документи (графа 44):
пакувальний лист (Packing List) № 200/01/2025 від 28.01.2025;
рахунок фактура (інвойс) (Commercial Invoice) №200/01/2025 від 28.01.2025;
коносамент (Bill of Lading) №BW4110589 від 02.12.2024;
коносамент (Bill of Lading) №BW4110590 від 30.11.2024;
автотранспортні накладні (CMR) № 134 №321від 04.02.2025;
декларацію про походження товару (Certificate of origin)
договір поставки № AUG 00D/2 від 01.02.2024;
доповнення до договору поставки;
Договір про надання послуг митного брокера.
На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, позивачем листом № 43153-43154/1 від 07.02.2025 були надані прайс б/н від 27.01.2025, експертне дослідження № 58/25 від 07.02.2025, експортна декларація №308020241202442051 від 02.12.2024 і комерційні пропозиції продавця.
Відповідачем було винесено картку відмови №UA500580/2025/000061 в митному оформленні (випуску) товарів та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000031/1 від 07.02.2025 року у якому зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: Згідно п.2.3, п.3.1 та 3.3 зовнішньоекономічного контракту опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо виробника, якісних характеристик та артикулів, що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою. У пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару.
Відповідно до ч.2 та 3 ст.53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації 2) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця, 3) копію митної декларації країни відправлення, 4)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 07.02.2025 декларант додатково надіслав прайс продавця від 27.01.2025, в якому відсутня інформація щодо асортименту, торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому не відповідають умовам поставки СРТ Constanta Румунія в наданій копії митної декларації країни відправлення від 02.12.2024 №308020241202442051, комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай, експертне дослідження від 07.02.2025 № 58/25, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайт сайтів з ринковими цінами на товар інших виробників без зазначення торговельної марки. Згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару У своєму листі від 07.02.2025 декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.
Оскільки декларант надіслав електронне повідомлення в якому зазначив, що що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями п.1 ст.55 МКУ, митним органом було здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено з заявлено декларантом 1.0766 дол.США/кг до 2,07дол.США/кг (МД 24UА500500012117U0 від 08.04.2024 партія товару 16087 кг - 2,07дол.США/кг, 24UА11005000 3278U8 від 30.07.2024 партія товару 22400 кг - 2,22дол.США/кг ), - з урахуванням опису товару та розміру партії.
З рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови позивач не погодився та звернувся до суду з позовом.
Джерела права та висновки суду.
Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.
До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості №UA500580/2025/000031/1 від 07.02.2025, зазначено, що його прийнято у зв'язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: Згідно п.2.3, п.3.1 та 3.3 зовнішньоекономічного контракту опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо виробника, якісних характеристик та артикулів, що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою. У пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару.
Разом з тим, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме з п.3.1 та п.3.4 договору поставки №AUG-00D/2 від 01.02.2024, де визначено, що сторони погоджують та визначають обсяг та асортимент товару в специфікаціях. Продавець зобов'язаний поставити покупцеві товар належної якості в обумовленій специфікацією.
При цьому, пунктами 3.1, 3.4 договору поставки №AUG-00D/2 від 01.02.2025 сторонами не передбачається зазначення в специфікаціях інформації безпосередньо щодо торгівельної марки, виробника, моделей та артикулів, а пункт 2.3. вказує на необхідність зазначення опису товару та його загальної кількості.
У той же час в комерційному інвойсі і специфікації зазначена назва товарів, кількість та вартість. Відсутність у комерційному інвойсі і специфікації до контракту інформація щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик (матеріал виготовлення) та артикулів не позбавляє можливості митний орган ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою.
Так у поданій митній декларації ІМ 40 ДЕ №25UA500580000961U0 вказана інформація щодо торговельної марки, виробника та артикулів задекларованих товарів. Також, опис товару задекларованого товару зазначено продавцем у пакувальному листі №200/01/2025 від 28.01.2025р., який був наданий декларантом до митної декларації.
Щодо твердження про відсутність у пакувальному листі посилання на інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви його відповідності поданим комерційним документам, суд зазначає наступне, законодавством не встановлено вимог до оформлення пакувального листа (є документом довільної форми), а крім того, у наданому до митного органу пакувальному листі міститься посилання на номер договору, а саме: №AUG-00D/2 від 01.02.2024 року, який було укладено між сторонами.
Крім того, прайс-лист та комерційні пропозиції продавця не є обов'язковими документами, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, які має надати декларант під час митного оформлення товару, та не є документами, що підтверджує вартість імпортованого товару, тобто не є обов'язковою складовою при встановленні його митної вартості, а певні недоліки не можуть вважатися перешкодою при наявності можливості встановлення митної вартості на підставі інших документів.
Щодо доводів відповідача, що прайс-листі продавця від 27.01.2025 б/н відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому не відповідають умовам поставки СРТ Constanta Румунія в наданій копії митної декларації країни відправлення вид 02.12.2024 №308020241202442051 суд зазначає наступне.
Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару конкретному покупцю, а й на загальний доступ можливих покупців на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо опису, асортименту, торговельної марки та виробника товару, та у комерційній пропозиції ціни товару не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Поданий прайс-лист оформлено на фірмовому бланку, в якому міститься інформація про вартість за одиницю (за один рулон) товару. Прайс-лист оформлено для широкого кола осіб, адже не містить конкретного адресата, а тому зазначення якихось умов поставки не суперечить умовам договору, адже саме в договорі сторони погоджують умови поставки.
В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, наданого експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної самим експортером у спеціифікації митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару на умовах EXW є меншою ніж ціна вказана у поданих до митного оформлення специфікації та інвойсі на умовах DPU, що також відповідає загальній практиці ціноутворення за таких умов поставки.
Нормами чинного законодавства не встановлено будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, тому такі документи можуть оформлюватися продавцем у довільній формі та на власний розсуд. Прайс-лист це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом. До такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 у справі №420/2850/19.
Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2020 року по справі № 825/15796/16.
В постанові від 23 жовтня 2020 року по справі № 810/690/17 Верховний Суд зазначив, що жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом в постанові від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.
Також, суд вважає неспроможними посилання відповідача, як на підставу для коригування митної вартості, на те, що у наданому висновку експерта зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар інших виробників без зазначення торговельної марки, оскільки згідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України висновок експерта також не є документом, який обов'язково подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
В той же час, зі змісту оскаржуваного рішення №UA500580/2025/000031/1 від 07.02.2025, не вбачається як вищевказані обставини вплинули на достовірність визначення декларантом ТОВ «ДАНН.» задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зауваження, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
В той же час, Верховний Суд в постанові від 17 липня 2019 року по справі №809/872/17 зазначив, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000031/1 від 07.02.2025 підлягає скасуванню.
При цьому, оскільки саме прийняття рішення № UA500580/2025/000031/1 від 07.02.2025 слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500580/2025/000061 від 07.02.2025, суд вважає, що вказана картка відмови також підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Щодо клопотання позивача про відшкодування витрат пов'язаних із переладом та нотаріальним засвідченням експортної декларації №308020241202442051 від 02.12.2024 року, коносамента №ВW24110589 від 02.12.2024 року, та коносамента №ВW24110590 від 30.11.2024 у розмірі 3 000,00 гривень, то воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підтвердження понесених витрат позивачем надані: рахунок -фактура №5561 від 18.02.2025 року, платіжна інструкції №3348 від 18.02.2025 року, акт прийому-передачі виконаних робіт від 18.02.2025 року, проте у вказаних документах не міститься жодної інформації, які саме документи були переведені та засвідчені, щодо не дає можливості суду встановити належність цих послуг до розгляду цієї справи та документів, які знаходяться в матеріалах справи.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7958,40 грн.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, про коригування митної вартості №UA 500580/2025/000031/1 від 07.02.2025 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA 500580/2025/000061 від 07.02.2025 року.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7958,40 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (03110, місто Київ, вул.Солом'янська, будинок 11) код ЄДРПОУ 40929000.
Відповідач: Одеська митниця (ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а).
Суддя Е.А.Іванов