про залишення позовної заяви без руху
14 травня 2025 р. № 640/4624/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доУправління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, вул. Дашкевича Остафія, 7А, корп. 1, м. Київ, 02125,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; стягнення моральної шкоди в розмірі 80000,00 грн,
23 лютого 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку і виплаті одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов'язані з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ) в розмірі 30 мінімальних заробітних плат на момент виплати;
визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку і виплаті одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС інваліду І групи, захворювання якого пов'язані з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до статті 48 Закону № 796-ХІІ в розмірі 60 мінімальних заробітних плат на момент виплати;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачці одноразової компенсації як інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 48 Закону № 796-ХІІ в розмірі 30 мінімальних заробітних плат на момент виплати;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачці одноразової компенсації як інваліду І групи, захворювання якого пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 48 Закону № 796-ХІІ в розмірі 60 мінімальних заробітних плат на момент виплати;
стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди у сумі 80000,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 15.06.1999 їй, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, рішенням медико-соціальної експертної комісії було встановлено ІІІ групу інвалідності захворювання, пов'язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків на аварії на Чорнобильській АЕС. У серпні 1999 року управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва нарахувало і виплатило їй одноразову компенсацію у сумі 189,60 грн за ІІІ групу інвалідності. 16.01.2019 рішенням медико-соціальної експертної комісії ІІІ групу інвалідності позивачки змінено на І групу інвалідності захворювання, пов'язаного з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС. 14.11.2019 вона звернулась до відповідача про виплату суму одноразової компенсації за ІІІ групу інвалідності у розмірі 30 мінімальних заробітних плат і за І групу інвалідності у розмірі 60 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону № 796-ХІІ. Листом від 22.11.2019 № 37/10-16603 відповідач відмовив їй у нарахуванні та виплаті вказаної компенсації, зазначивши, що компенсацію їй проведено у сумі 379,30 гривні. 27.07.2020 позивачка повторно звернулась із заявою про виплату їй сум одноразової компенсації, в задоволенні якої листом від 29.07.2020 № 37/10-9127 позивачці було відмовлено. На переконання позивачки, такі дії відповідача суперечать статті 48 Закону № 796-ХІІ і є протиправними.
21.03.2021 позивачка подала до Окружного адміністративного суду міста Києва уточнену позовну заяву, в якій предмет і підстава позову залишились незмінними.
26.07.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив відповідача від 22.07.2021 № 37/07-9344, в якому він заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що позивачка, починаючи з 1999 року та з листів відповідача у 2019 і 2020 роках, знала про порушення своїх прав. Однак з позовом звернулась до суду 23.02.2021, тобто із порушенням строків, встановлених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідач також наголосив на тому, що відповідна компенсація позивачці була повністю виплачена у розмірах, які установлені постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 285 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова № 285). Крім цього, він вважає, що позивачка не надала до суду жодного доказу, який свідчив про завдання їй моральної шкоди.
У відповіді на відзив від 04.08.2021 позивачка зазначила, що відмову від відповідача про виплату їй відповідної одноразової компенсації вона отримала 06.08.2020, а перша позовна заява подана 05.02.2021, тобто у межах шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України. Оскільки інвалідність ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами з ліквідації наслідків на аварії на ЧАЕС, їй була встановлена 15.06.1999, тому до спірних правовідносин повинні застосовуватись нормативно-правові акти чинні на той час.
22.04.2025 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов від Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації подало відзив на позовну від 21.04.2025, в якому воно повідомило, що згідно з розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.01.2024 № 22 «Про зміну найменування Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації» змінено найменування відповідача на Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. Дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 02.09.2024. Також у цьому відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позову, навівши ті ж самі аргументи для відмови в його задоволенні, що були ним наведені у поданому до Окружного адміністративного суду міста Києва відзиві від 22.07.2021 № 37/07-9344.
01.03.2021 Окружний адміністративний суд міста Києва постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та про встановлення позивачці п'ятиденного строку усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви з розрахунком суми моральної шкоди, заявленої до стягнення, та власним письмовим підтвердженням про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підставі.
21.03.2021 позивачка подала до Окружного адміністративного суду м. Києва уточнену позову, в якій предмет і підстава позову залишився незмінними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2022 запропоновано позивачці надати письмові пояснення щодо дотримання законодавчо встановленого строку звернення даним позовом чи заяву про поновлення причин пропуску такого строку протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У матеріалах справи відсутні будь-які документи, які позивачка подала на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2022.
Відповідно до частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), абзацу четвертого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративний судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, ця адміністративна справа передана на розгляд і вирішення до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Ярощука В.Г.
07.04.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про прийняття адміністративної справи № 640/4624/21 до провадження судді Ярощука В.Г., про її розгляд спочатку за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).
Після відкриття провадження у справі, розглянувши її матеріали, суд дійшов до висновку, що позов подано щодо частини позовних вимог з порушенням встановленого законом строку звернення до суду з таких підстав.
Частиною першою статті 118 КАС України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Вказаний висновок сформовано в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
У позовній заяві позивачка зазначила, що у серпні 1999 року управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва нарахувало і виплатило їй одноразову компенсацію у сумі 189,60 грн за ІІІ групу інвалідності захворювання, пов'язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків на аварії на Чорнобильській АЕС.
З цим адміністративним позовом з позовними вимогами щодо одноразової компенсації ІІІ групу інвалідності захворювання, пов'язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків на аварії на Чорнобильській АЕС, позивачка звернулась до адміністративного суду 18.02.2021, тобто більш чим через 21 рік.
Крім цього, за результатами розгляду заяви позивачки від 14.11.2019 про нарахування та виплати їй одноразової компенсації як інваліду ІІІ і І груп Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації листом від 22.11.2019 № 37/10-116603 відмовив їй у проведенні вказаного перерахунку і виплати.
Відтак про порушення своїх прав вона дізналась у листопаді 2019 року, а з цим позовом звернулась більш чим через 1 рік 2 місяці.
З вищевикладеного слідує, що позивачка подала позов із значним порушенням строків звернення до адміністративного суду.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, позивач повинен подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 240, 243, 248, 256, 293 КАС України, суд
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Надати ОСОБА_1 п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі № 640/4624/21.
3. Роз'яснити позивачці, що відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
5. Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.Г.Ярощук