13 травня 2025 р. № 400/1927/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ), АДРЕСА_3 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не складання відносно ОСОБА_1 довідки за формою згідно додатку 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413.
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати довідку за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що « 22 березня 2022 року видано посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_3 . Представник позивача звернувся до Міністерства оборони України, щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 надати необідні документи, у тому числі додаток 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, але відповідач повідомив, що підстави для надання даної довідки відсутні. Факт виплати додаткової винагороди підтверджується довідкою № 239 від 29.01.2025, що підтверджує факт взяття участі в заходах стримування збройної агресії рф проти України». Як на правову підставу позову позивач посилається на окремі рішення Міністра Оборони України. Також, серед іншого, позивач зазначає, що довідка № 978 від 20.07.2023 року була видана позивачу за формою, визначеною Додатком 6 до Постанови КМУ №413 від 20.08.2014. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 03.03.2025 суд відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив строки для подання сторонами заяв по суті.
У відзиві на позов, який надійшов до суду 05.02.2025, відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що довідка за формою згідно з додатком 6, передбачена абзацом 1 п.п. 4 п.4. Порядку №413, є підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій. При цьому, статус учасника бойових дій відповідачу надано ще у 2022 році. Відповідач звертає увагу суду, що посилання позивача на окремі рішення Міністра оборони України жодним чином не стосуються Порядку 413, яким передбачено порядок та доцільність видачі довідки форми 6. Також відповідач зазначає, що довідка за формою згідно з додатком 6 не видається безпосередньо особі для надання статусу учасника бойових дій, а подається до відповідної комісії командирами (начальниками) військових частин (органів, підрозділів) або іншими керівниками установ чи закладів. Далі у відзиві наголошується, що позивачем не заперечується, що він набув статусу учасника бойових дій ще у 2022 році, а тому відповідач не в праві видавати відповідну довідку особисто позивачу, а також надавати її на розгляд комісії з урахуванням отриманого статусу. Однак, стороною позивача взагалі не зазначено причини необхідності такої довідки. Крім того, відповідач зазначає про порушення позивачем строку звернення до суду. Відтак, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач не скористався правом на надання до суду відповіді на відзив.
На підставі матеріалів справи суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 30.12.2020 відповідно до наказу № 283 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині).
28.03.2022 позивачу видано посвідчення серія НОМЕР_3 , відповідно до якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідно до наказу № 259 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.09.2022 позивач вважається таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби - АДРЕСА_3 .
25.11.2024 представник позивача звертався до відповідача з адвокатським запитом, в якому, серед іншого, просив надати довідку про безпосередню участь особи у заходах , необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України (додаток форми 6).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо видачі довідки за формою згідно додатка 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України затвердженого Постановою КМУ №413 від 20.08.2014, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд враховує наступні норми права.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 за №3551-ХІІ (далі Закон № 3551-ХІІ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Згідно пункту 19 частини 1 статті 6 Закону №3551-ХІІ учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (далі по тексту Порядок №413) і визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Виходячи з приписів Порядку № 413 довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413 (довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України) є одним із документів, які подаються для надання особі статусу учасника бойових дій.
Пунктом 6 Порядку № 413 передбачено, що для надання статусу учасника бойових дій заявникам з числа осіб, зазначених в пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій зобов'язані в п'ятиденний строк після закінчення 30 календарних днів участі заявників в антитерористичній операції подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку, які є підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій.
Застосовуючи ці приписи до обставин справи суд зазначає наступне.
Між сторонами не є спірним, що позивач отримав статус учасника бойових дій 22.03.2022 як особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
З аналізу приписів Порядку № 413 вбачається, що наданню цього статусу мало передувати складання військовою частиною довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413 та передача її на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебувала військова частина, у складі якої проходив службу заявник.
Враховуючи, що складання довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413 має на меті надання військовослужбовцю статусу учасника бойових дій, з Порядку № 413 не вбачається підстав для її видачі за межами цієї процедури.
Суд вважає слушними посилання відповідача на те, що ця довідка призначена лише для підтвердження факту участі військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, для отримання статусу учасника бойових дій, про що зазначено у самій довідці, а саме: "Ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни)".
Крім того, пунктом 6 Порядку № 43 не передбачено видачі довідки військовослужбовцю, натомість, вона передається безпосередньо відповідній комісії, до повноважень якої віднесено надання статусу учасника бойових дій.
Відтак, оскільки позивач є особою, статус якої як учасника бойових дій, який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, підтверджено державою Україна, суд не вбачає наявності підстав для видачі довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413.
У відзиві відповідач звертає увагу, що така довідка не є підставою для нарахування і виплати додаткової винагороди, припускаючи, що саме з цією метою звертався для її видачі.
Не заперечуючи це твердження, суд зауважує, що позовна заява не містить посилання на обставини, за якими у позивача виникла потреба в отриманні довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413.
Відтак, з позову не вбачається, як невидача відповідачем цієї довідки порушила права позивача.
При цьому, суд зазначає, що порушення індивідуального права позивача суб'єктом владних повноважень є ключовою передумовою звернення до адміністративного суду в Україні.
Згідно зі статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень порушує її права, свободи чи інтереси.
Отже, адміністративний позов є способом захисту порушеного або оспорюваного права.
Водночас, з матеріалів справи суд не встановив, що невидачею довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413, необхідною лише для встановлення статусу учасника бойових дій, порушені права позивача, з огляду на те, що такий статус позивачем отримано.
Ураховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відсутність інших доводів позивача на обґрунтування заявлених вимог, суд вважає такі вимоги недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню з наведених вище підстав.
При цьому, суд вважає помилковими твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом з огляду на таке. Позивач пов'язує порушення своїх прав з бездіяльністю відповідача щодо видачі йому довідки за заявою його представника, направленою відповідачу від 26.11.2024. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Враховуючи, що до суду позивач звернувся 27.02.2025, передбачений статтею 122 КАС України строк не є пропущеним. Отже, суд не знаходить підстав для залишення позову без розгляду.
В зв'язку з відмовою у задоволенні позову суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко