м. Львів
14 травня 2025 рокусправа № 380/10011/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування рішення, -
Новокалинівське виробниче управління житлово-комунальне господарство (далі - позивач) звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якій просило:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області щодо винесення Рішення від 31.03.2023 №35/4 - 1301 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу;
- визнати незаконним та скасувати Рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 31.03.2023 №35/4 - 1301 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що Новокалинівське виробниче управління житлово-комунального господарства є комунальним підприємством, яке знаходиться на балансі Новокалинівської міської ради та надає послуги з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення, збору та вивозу твердих побутових відходів та послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, а відтак, є платником податку та внесене до ЄДРПОУ. 31.03.2023 заступником начальника Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідача) Русланом Ганюком винесено Рішення № 35/4 - 1301 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, яким було не дотримано та порушено порядок погашення податкового боргу комунального підприємства, яке було наручно вручене позивачу 25.04.2023 представником ГУ ДПС у Львівській області. Вказує, що 07.03.2023 ГУ ДПС у Львівській області прийнято Рішення № 14 про опис майна у податкову заставу, яке направлено разом із супровідним листом від 10.03.2023 № 7130/6/13-00-1-08-06, де зазначена інформація, що станом на 01.02.2023 відповідно до інтегрованих карток платників податків заборгованість підприємства становить - 4570,8 тис. грн, а отже, просить терміново надати перелік рухомого та нерухомого майна, яке знаходиться на балансі підприємства для опису активів у податкову заставу. Листом № 71 від 28.03.2023 позивачем надана вся необхідна інформація щодо переліку майна підприємства, згідно якої, балансова вартість Новокалиніського ВУЖКГ станом на 01.01.2023 року становить - 114924814,59 грн та направлена на адресу відповідача. Повідомляє, що 25.04.2023 Новокалинівському ВУЖКГ для підписання акту опису майна у податкову заставу представником органу податкової служби було вручено акт, який належно не був заповнений та не був підписаний керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою), а його примірник не надався платнику податків, як цього вимагає Порядок застосування податкової застави податковими органами затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586. Однак, 31.03.2023 заступником начальника Головного управління Державної податкової служби у Львівській області Русланом Ганюком винесено Рішення № 35/4 - 1301 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, яким не дотримано та порушено порядок погашення податкового боргу комунального підприємства, яке було наручно вручене позивачу 25.04.2023 представником ГУ ДПС у Львівській області. Просить позов задовольнити.
У поданому 03.11.2023 відзиві відповідач проти позову заперечив повністю. Вказує, що станом на 31.03.2023 року заборгованість Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства становила 4 716 359,91 грн. та виникла за платежем по податку на додану вартість та згідно зворотного боку облікової картки платника пеня на суму 142 515,00 грн. Вказує, що відповідно до приписів пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у разі несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належать такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду. Головним управлінням ДПС у Львівській області в особі Руслана Ганюка - заступника начальника ГУ ДПС у Львівській області 31.03.2023 року прийнято рішення №35/4-1301 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішив здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки Новокалинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства. Податковим керуючим платника податків Новокалинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства призначено Василя Кардаша. 26.04.2023 податковим керуючим складено акт №1 відмови Новокалинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства від стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків. Відповідно до п.91.4 ст. 91 Податкового кодексу України, уразі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідач вважає, що Новокалинівським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства було здійснено перешкоджання виконанню податковим керуючим повноважень, а саме відмовлено у стягненні готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків. Просить у задоволенні позову відмовити.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Львівській області від 31.03.2023 № 35/4-1301 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 30.09.2024 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі № 380/10011/23 скасовано в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 31.03.2023 № 35/4-1301 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, а справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі № 380/10011/23 залишено без змін.
Справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 15.10.2024.
Ухвалою судді від 18.10.2023 адміністративну справу №380/10011/23 за позовом прийнято до провадження; запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення щодо наявності/відсутності за Новокалинівським виробничим управлінням житлово-комунального господарства вказаної контролюючим органом суми податкового боргу (станом на 31.03.2023 заборгованість позивача становила 4 716 359,91 грн) (з урахуванням умови, що такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати), а також відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість (що є однією з умов для контролюючого органу для застосування положень пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України).
14.11.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що 31.03.2023 заступником начальника ГУ ДПС у Львівській області Русланом Ганюком прийнято рішення № 35/4-1301 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, яке було нарочно вручене позивачу 25.04.2023 представником ГУ ДПС у Львівській області.
Станом на 31.03.2023 заборгованість Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства становила 4 716 359,91 грн.
Звертає увагу, що на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 у справі № 1.380.2019.002502, яким задоволені позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області до Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках в сумі 2 146 309,27 грн. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 у справі № 1.380.2019.002502 відстрочено Новокалинівському виробничому управлінню житлово-комунального господарства виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.19 у справі за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках до 08.08.2020.
Отже, податковий борг Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства становлять узгоджені суми на підставі рішення суду у справі № 1.380.2019.002502, самостійно поданих податкових декларацій по податку на додану вартість за період з 19.08.2020 по 19.09.2023 та пені, що станом на 07.11.2024 року становить 6 763734,52 грн та згідно з пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України не сплачується протягом 90 календарних днів.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.09.2024 суд розглядає позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 31.03.2023 № 35/4-1301 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Новокалинівське виробниче управління житлово-комунального господарства є комунальним підприємством, яке знаходиться на балансі Новокалинівської міської ради та надає послуги з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення, збору та вивозу твердих побутових відходів та послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, а відтак, є платником податку та внесене до ЄДРПОУ.
Відповідно до п.1.1 Статуту, Новокалинівське виробниче управління житлово-комунального господарства є комунальним підприємством, яке засноване на власності Новокалинівської територіальної громади за рішенням 111 сесії 1-го демократичного скликання Новокалинівської селищної ради №2 від 29.12.2000 року.
ГУ ДПС у Львівській області 07.03.2023 прийнято Рішення № 14 про опис майна у податкову заставу, яке направлено разом із супровідним листом від 10.03.2023 року № 7130/6/13-00-1-08-06, де зазначена інформація, що станом на 01.02.2023 відповідно до інтегрованих карток платників податків заборгованість підприємства становить - 4570,8 тис. гри., а отже, просить терміново надати перелік рухомого та нерухомого майна, яке знаходиться на балансі підприємства для опису активів у податкову заставу (а.с.12-13).
Листом № 71 від 28.03.2023 позивачем надана інформація щодо переліку майна підприємства, згідно якої, балансова вартість Новокалиніського ВУЖКГ станом на 01.01.2023 становить - 114924814,59 грн (а.с.14).
31.03.2023 заступником начальника Головного управління Державної податкової служби у Львівській області Русланом Ганюком винесено Рішення № 35/4 - 1301 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, яке було наручно вручене позивачу 25.04.2023 представником ГУ ДПС у Львівській області (а.с.15).
Позивач не погодився з Рішенням № 35/4 - 1301 від 31.03.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу та звернувся до суду.
Змістом спірних правовідносин є підстави, порядок та умови стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з положеннями пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пунктів 88.1-88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Положеннями пунктів 89.1, 89.2, 89.8 статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає: 89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; 89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; 89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Так, згідно з положеннями пункту 95.5 статті 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави.
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Тобто, з аналізу вказаних положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства видно, що за наявності відповідних обставин, а саме: якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган за рішенням його керівника (його заступника або уповноваженої особи) наділений правом для здійснення стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, без звернення до суду.
Також згідно з абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 95.5 статті 95 ПК України у таких випадках:
- рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
- рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Порядок ініціювання та виконання платіжних операцій за рахунками користувачів платіжних послуг врегульовано «Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг», затвердженою постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 163, яка набрала чинності з 01.08.2022 (далі - Інструкція №163).
Згідно із підпунктами 5, 19, 20 пункту 6 Інструкції №163:
- ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, уключаючи застосування платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач;
- примусове списання (стягнення) - платіжна операція з рахунку платника, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановленого законом України виконавчого документа у випадках, передбачених законодавством України, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, чи рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) у випадках, передбачених Податковим кодексом України;
- стягувач - особа, яка може бути ініціатором платіжної операції примусового списання (стягнення) коштів з рахунку платника на підставі виконавчих документів, визначених законом України, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) відповідно до Податкового кодексу України.
Порядок виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів без згоди платника врегульовано пунктами 60-72 розділу IV Інструкції №163.
Ініціатором платіжної операції під час дебетового переказу коштів із рахунку платника без його згоди (далі - примусове списання (стягнення) коштів) є орган державної виконавчої служби (державні виконавці)/приватні виконавці та контролюючий орган (далі - стягувач) (пункт 60 Інструкції №163).
Надавач платіжних послуг платника виконує примусове списання (стягнення) коштів із рахунків, відкритих платникам відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг (пункт 61 Інструкції №163).
Згідно із пунктом 62 Інструкції №163, стягувач ініціює примусове списання (стягнення) коштів із:
1) рахунків платників - на підставі виконавчих документів, установлених законодавством України;
2) рахунків платників податків - на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених у пункті 95.5 статті 95 Податкового кодексу України);
3) рахунків суб'єктів господарювання - на підставі рішення суду.
Стягувач не подає надавачу платіжних послуг платника виконавчий документ або судове рішення / рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, на підставі якого оформлено платіжну інструкцію (абзац третій пункту 64 Інструкції №163).
Наказом Державної податкової служби України від 06.12.2019 №199 «Про затвердження примірних форм Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу; Журналу реєстрації рішень, прийнятих відповідно до статті 95 Податкового кодексу України», зі змінами, внесеними наказом ДПС України від 24.09.2021 №842 (далі - Наказ №199), затверджено примірну форму рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, яке містить наступний зміст:
- відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України вирішили здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах (найменування платника податків, код згідно ЄДРПОУ).
Вказана примірна форма складена з метою реалізації абзацу третього пункту 95.3 статті 95 ПК України, тобто з метою прийняття контролюючим органом рішення про погашення «усієї суми податкового боргу», що включає процедуру звернення до суду за відповідним дозволом, однак така форма не є універсальною.
Суд зазначає, що прийняте у порядку абзацу другого пункту 95.5 статті 95 ПК України рішення може стосуватися тільки певного та конкретно визначеного податкового боргу, який не сплачується протягом 90 календарних днів, тоді як оскаржуване рішення прийнято згідно із його змістом щодо «усієї суми податкового боргу».
Про необхідність зазначення конкретних сум у рішенні про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу свідчить те, що контролюючий орган має право пред'явлення платіжних інструкцій банкам на підставі такого рішення, отже рішення не може ані безмежним, ані невизначеним.
Платник податків також має право бути обізнаним про розмір грошових коштів, які за таким рішенням списуватимуться з рахунків у банках без його згоди та без звернення до суду.
Наведене свідчить про пропорційність та додержання балансу прав та інтересів сторін таких правовідносин.
Визначення певної суми податкового боргу, яким обмежується реалізація рішення про його стягнення, встановлює межі прав контролюючого органу та запобігає можливим зловживанням та помилковому пред'явленню банкам платіжних інструментів за іншими зобов'язаннями, що виходять за межі розглянутої процедури.
Окремо суд зазначає, що порядок ініціювання та виконання платіжних операцій за рахунками користувачів платіжних послуг врегульовано Інструкцією №163.
Згідно із підпунктом 19 пункту 6 Інструкції №163 примусове списання (стягнення) - це платіжна операція з рахунку платника, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановленого законом України виконавчого документа у випадках, передбачених законодавством України, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, чи рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) у випадках, передбачених ПК України.
При цьому, згідно із підпунктом 2 пункту 62 Інструкції №163 стягувач ініціює примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників податків - на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених у пункті 95.5 статті 95 ПК України).
Особливістю примусового списання, згідно із абзацом третім пункту 64 Інструкції №163, є те, що стягувач не подає надавачу платіжних послуг рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, на підставі якого оформлено платіжну інструкцію.
Таким чином, процедура примусового списання коштів платника податків визнає рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу - рівнозначним виконавчому документу, так і судовому рішенню, отже є правомірним очікувати від такого рішення контролюючого органу додержання мінімальних стандартів процедури стягнення коштів без згоди платника податків та без судового рішення - визначення у ньому суми податкового боргу.
Суд зазначає, що дотримання принципів добросовісності та безсторонності зумовлює необхідність зазначення контролюючим органом у тексті рішення, як повного розміру суми податкового боргу, який підлягає погашенню у порядку абзацу другого пункту 95.5 статті 95 ПК України, так і підстав виникнення цього боргу, оскільки цим підтверджувалось би додержання вимог вказаної норми щодо умов (меж) прийняття рішення - (1) грошових зобов'язань, визначених платником податків у податкових деклараціях, (2) не сплачених протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку їх сплати.
Отже, лише за таких обставин, контролюючий орган та платник податків будуть знаходитись у ситуації юридичної визначеності у процедурі стягнення податкового боргу в порядку абзацу другого пункту 95.5 статті 95 ПК України.
Під час розгляду цієї справи сторони не заперечили відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що свідчить про дотримання відповідачем такої умови при прийнятті оскаржуваного рішення.
Водночас судом встановлено, що Рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 31.03.2023 №35/4 - 1301 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу не містить суми податкового боргу та відомостей щодо податкових декларацій, на підставі яких він виник.
В оскаржуваному рішенні відсутні відомості щодо податкових декларацій, податковий борг за якими став підставою для його прийняття.
У додаткових поясненнях відповідач вказує, що станом на 31.03.2023 (день прийняття спірного рішення) заборгованість Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства становила 4 716 359,91 грн, яка виникла, зокрема на підставі:
- 40929,00 грн. - Нараховано ПДВ по декларацiї Податкова декларацiя з податку на додану вартість № 9300504139 вiд 20.01.2023 терм. спл. 30.01.2023;
- 154004,00 грн. - Нараховано ПДВ по декларацiї Податкова декларацiя з податку на додану вартість № 9028935624 вiд 20.02.2023 терм. спл. 02.03.2023;
- 182468,00 грн. - Нараховано ПДВ по декларацiї Податкова декларацiя з податку на додану вартість № 9054722127 вiд 20.03.2023 терм. спл. 30.03.2023;
Суд звертає увагу, що відповідачем до суми заборгованості помилково включено вищезазначений податковий борг як такий, що не сплачений протягом 90 календарних днів, оскільки на момент винесення спірного рішення 90-денний строк несплати такого боргу не завершився.
Більш того, суд звертає увагу на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що разом з спірним рішенням позивачу було будь-яким чином повідомлено про розмір податкового боргу, який виник у результаті несплати грошових зобов'язань визначених платником податків у податкових деклараціях протягом 90 календарних днів, зокрема шляхом зазначення такого розміру у супровідному листі до оскаржуваного рішення та/або шляхом додавання до оскаржуваного рішення довідки (розрахунку) про наявність у позивача відповідного боргу, який буде стягнуто з рахунків останнього, тощо.
Суд звертає увагу на те, що загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19 травня 2020 року у справі №820/2300/18, від 30 квітня 2020 року у справі №810/384/16, від 17 березня 2020 року у справі № 808/4140/15, від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16, у яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Однак, в цьому випадку, недоліки оскаржуваного рішення впливають на можливість чітко встановити його зміст, зокрема розмір суми, яка підлягає стягненню та підстави її виникнення, що свідчить про суттєвість таких недоліків та їх безпосередній вплив на правомірність рішення контролюючого органу.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що не зазначення контролюючим органом у тексті Рішення від 31.03.2023 №35/4 - 1301 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, як повної суми податкового боргу, яка підлягає погашенню у порядку абзацу другого пункту 95.5 статті 95 ПК України, так і підстав виникнення цього боргу, свідчить про відсутність доказів, які б «поза розумним сумнівом» підтверджували додержання податковим органом вимог абзацу другого пункту 95.5 статті 95 ПК України щодо умов (меж) прийняття рішення грошових зобов'язань, визначених платником податків у податкових деклараціях, не сплачених протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку їх сплати.
Отже, з огляду на те, що Рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 31.03.2023 №35/4 - 1301 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу прийнято не добросовісно і не пропорційно та фактично ставить позивача у ситуацію юридичної невизначеності у процедурі стягнення податкового боргу в порядку абзацу другого пункту 95.5 статті 95 ПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання його протиправним та скасування.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірному рішенню, яке зумовило звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що Рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 31.03.2023 №35/4 - 1301 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому таке рішення слід визнати протиправним та скасувати.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 31.03.2023 № 35/4-1301 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 2684,00 грн.
Оскільки Львівським окружним адміністративним судом 04.09.2024 видано виконавчий лист про стягнення на користь Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 31.03.2023 №35/4 - 1301 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Новокалинівське виробниче управління житлово-комунального господарства (81464, пл. Авіації, буд. 24, м. Новий Калинів, Самбірський район, Львівська область; ЄДРПОУ 31164710).
Відповідач: Головне управління ДПС у Львівській області (79003, вул. Стрийська, 35, м. Львів; код ЄДРПОУ 43968090).
Повне рішення суду складено 14.05.2025.
СуддяКондратюк Юлія Степанівна