13 травня 2025 рокусправа № 380/19364/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач) в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.07.2024 року про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області розглянути заяву від 11.07.2024 року та прийняти рішення згідно якого перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу", з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 10.06.2024 № 1799/02-37 (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), а також довідки від 10.06.2024 № 1800/02-37 ( надбавки за інтенсивність, премії).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ОСОБА_1 з 16.09.2021 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. Повідомив, що 11.07.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII). Зазначив, що до заяви позивач надав довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 22.01.2024 № 07-49-10/59-1 (станом на травень 2024 року) та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 22.01.2024 № 07-49-10/59 (за травень 2024 року). Однак, відповідач листом від 05.08.2024 року відмовив в розгляді заяви про переведення та здійсненні перерахунку пенсії позивача. Вказав, що заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України. Повідомив, що згідно з пунктом 1.8 Порядку №22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів). Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Вказав, що стаж роботи на посаді в органах місцевого самоврядування зараховується як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця. Стверджує, що відповідно до записів трудової книжки позивача 10.04.1998 було обрано сільським головою Переспівської сільської ради та в подальшому переобрано на нові строки повноважень до 01.12.2020 року. Зазначив, що з 04.01.2021 до сьогодні затверджено на посаді старости сіл Переспа, Зубків, що увійшли до складу Сокальської міської ради. Враховуючи наведене, вважає, що періоди роботи позивача з 10.04.1998 по 01.12.2020, та з 04.01.2021 року по сьогодні також зараховуються до спеціального стажу для визначення права на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу». Тому стверджує, що станом на 01.05.2016 року (дата набрання чинності законом № 889), відповідно до записів трудової книжки у позивача є понад 10 років стажу на посадах державної служби (з урахуванням служби в органах місцевого самоврядування) і він продовжував займати таку посаду. Тому вважає, що має право на призначення пенсії державного службовця, а тому звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою від 17.09.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 18889ел від 02.10.2024) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що ОСОБА_1 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою від 11.07.2024 (довільної форми) про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058 на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», яку розглянуто в порядку Закону України “Про звернення громадян». Про результат розгляду даної заяви Головне управління повідомило заявника листом від 05.08.2024 за № 19096-20165/К-52/8-1300/24. Стверджує, що у даному випадку має місце відсутність звернення позивача із заявою про перехід на інший вид пенсії відповідно до Порядку № 22-1. Тобто, незалежно від наявності права особи на пенсію чи на перерахунок пенсії існує обов'язкова процедура звернення до органу що призначає пенсії із заявою встановленого зразка. Як зазначив відповідач, позивач не звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою встановленого зразка, відповідно до Порядку № 22-1 про перехід на пенсію державного службовця. З 01.05.2016 року набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу» (далі - Закон № 889), яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу» (далі - Закон № 3723). Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 втратив чинність Закон № 3723, окрім статті 37, яка застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено право державних службовців за певних умов на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723. Пенсії відповідно до Закону № 889 призначаються особам, які на день набрання чинності Законом № 889 обіймають посади державної служби та мають не менше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів, або на день набрання чинності Законом № 889 мають не менше як 20 років стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016. Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05,2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, але віднесене них до категорій посад державних службовців. Повідомив, що посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями, тому періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування при переході на посади, віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування, не можуть бути зараховані до стажу державної служби. Час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби в період до 04.07.2001 (до набрання чинності Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування»). Вказав, що з 04.07.2001 посади, які займав позивач в органах місцевого самоврядування віднесені до категорій посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.08.1980 ОСОБА_1 :
- з 10.04.1998 обраний сільським головою Переспівської сільської ради; присвоєно одинадцятий ранг державного службовця, п'ятої категорії. Прийняв присягу державного службовця відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну службу»;
- з 15.02.2000 присвоєно десятий ранг державного службовця п'ятої категорії;
- з 16.04.2002 присвоєно дев'ятий ранг державного службовця п'ятої категорії;
- з 13.04.2006 повторно обраний сільським головою Переспівської сільської ради;
- з 13.04.2006 присвоєно 8 (восьмий) ранг особи місцевого самоврядування четвертої категорії;
- з 13.04.2008 присвоєно 7 (сьомий) ранг посадової особи місцевого самоврядування четвертої категорії;
- з 23.11.2010 повторно обраний сільським головою Переспівської сільської ради;
- з 24.11.2015 повторно обраний сільським головою Переспівської сільської ради;
- з 01.12.2020 звільнений у зв'язку з закінченням строку повноважень на підставі п. 1 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 4, п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 16.04.2020 № 562 «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад»;
- з 04.01.2021 затверджений на посаді старости сіл Переспів, Зубків;
- з 04.01.2021 прийнятий на посаду старости сіл Переспів, Зубків, що увійшли до складу Сокальської міської ради.
Сокальською міською радою Львівської області видано ОСОБА_1 довідку № 1799/02-37 від 10.06.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), довідку № 1800/02-37 від 10.09.2024.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 11.07.2024 про призначення йому пенсії за віком по Закону України «Про державну службу».
Відповідач листом від 05.08.2024 № 19096-20165/К-52/8-1300/24 повідомив позивача про те, що питання щодо визначення права на переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» буде розглядатись органами Пенсійного фонду України після подання позивачем заяви про перерахунок пенсії (відповідно до додатку 1 Порядку № 22-1) разом із документами необхідними для перерахунку пенсії.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви від 11.07.2024 року про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу", тому звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 врегульоване Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII).
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до пункту 11 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ визначено, що для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII від 10.12.2015 передбачають, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-XII.
Водночас, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону України і "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України № 889-VIII) право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII набувають лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII вік і страховий стаж.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 676/4235/17.
Частиною 1 статті 44 Закону № 1058 визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Пунктом 1.1 Порядку № 22-1 визначено, що заява про перерахунок пенсії у зв'язку з переведенням на інший вид пенсії (відповідно до додатку 1 цього Порядку) та інші документи, необхідні для перерахунку пенсії подаються заявником особисто до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України, а також можуть подаватись разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua) або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Згідно із пунктом 1.8 Порядку № 22-1 днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Відповідно до абзацу 1 пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Згідно з абзацом 1 пункту 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Тобто, незалежно від наявності права особи на пенсію чи на перерахунок пенсії існує обов'язкова процедура звернення до органу що призначає пенсії із заявою встановленого зразка.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» встановлюється право громадян України звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України розуміються як нормативно - правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Суд звертає увагу, що в адміністративних правовідносинах обов'язок дотримуватися правил і порядку здійснення адміністративної процедури покладений як на суб'єкта владних повноважень, так і на позивача - учасника адміністративної процедури.
Таким чином, перед зверненням до адміністративного суду із позовною за захистом своїх прав чи інтересів позивач зобов'язаний вжити заходів щодо звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до Порядку № 22-1, а орган Пенсійного фонду в свою чергу зобов'язаний розглянути заяву в строки визначені Законом та винести рішення про проведення перерахунку пенсії та/або про відмову у проведенні перерахунку пенсії, яке в контексті КАС України розуміється як нормативно - правовий акт індивідуальної дії.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 11.07.2024 про призначення йому пенсії за віком по Закону України «Про державну службу», однак така не відповідає формі, визначеній Додатком № 2 до Порядку № 22-1.
У свою чергу, відповідач листом від 05.08.2024 № 19096-20165/К-52/8-1300/24 повідомив позивача про те, що питання щодо визначення права на переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» буде розглядатись органами Пенсійного фонду України після подання позивачем заяви про перерахунок пенсії (відповідно до додатку 1 Порядку № 22-1) разом із документами необхідними для перерахунку пенсії.
При цьому суд наголошує, що відповідач у листі від 05.08.2024 наголосив саме на необхідності звернення із заявою встановленої форми.
Крім того, суд оцінюючи подану позивачем заяву від 11.07.2024, звертає увагу на те, що в ній відсутня графа/відомості про перелік документів, які подані до такої заяви. У свою чергу, у формі заяви, визначеній в додатку № 2 до Порядку № 22-1, наявна графа про додані документи, а також про документи, яких недостатньо. На думку суду, така форма заяви відповідає принципу «правової визначеності».
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не надано доказів належного звернення до відповідача із довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 10.06.2024 № 1799/02-37 (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), а також довідкою від 10.06.2024 № 1800/02-37 ( надбавки за інтенсивність, премії), тому суд не знаходить підстав для розгляду питання про наявність підстав для переведення позивача на пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутня будь-яка заява позивача подана до відповідача з вимогою призначити йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», яка б відповідала формі, визначеній Додатком № 2 до Порядку № 22-1, а тому на думку суду, позивачем порушено порядок звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державне службу». Таким чином висновки відповідача, викладені у листі від 05.08.2024 № 19096-20165/К-52/8-1300/24 є правомірними, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
В силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885).
Суддя Р.П. Качур