справа №380/23599/24
з питань встановлення судового контролю
13 травня 2025 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено частково; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.12.2024 здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 в адміністративній справі №380/23599/24, змінено; замінено дату, з якої необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з « 01.12.2024» на « 01.02.2023».
В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 в адміністративній справі №380/23599/24 залишити без змін.
Представник позивача подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення, в якій вказав, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі №380/23599/24 Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Згідно з протоколом про перерахунок пенсії за пенсійною справою №1310020779 розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2025 загальний розмір пенсії склав 59153,66 грн, з урахуванням максимального розміру 56025,02 грн. Тобто, попри те, що зазначеними судовими рішеннями зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 без обмеження максимальним розміром, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області застосувало обмеження до розміру пенсії ОСОБА_2 . Окрім цього, з 01.01.2025 до вже обмеженого розміру пенсії ОСОБА_2 застосовано коефіцієнти, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Як наслідок, розмір пенсії ОСОБА_1 склав 32045,70 грн, замість належного 59153,66 грн.
Відповідач подав заперечення, в яких вказав, що представник позивача до заяви про встановлення судового контролю не долучив жодного доказу невиконання відповідачем рішення суду. Зауважив, що згідно з приписами Кодексу адміністративного судочинства України встановлення судового контролю є правом, а не обов'язком суду. Щодо виконання рішень судів відповідач вказав, що розмір пенсії позивача визначений станом на 01.02.2023. При цьому, у судовому рішенні досліджувалися вимог позивача за певний період часу, про що зазначено в мотивувальній частині судового рішення. Перерахунок пенсії позивача проведено в квітні 2025 року. Позивачу здійснено індексацію пенсії на виконання вимог постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209, проте дії відповідача не були предметом спору у справі №380/23599/24.
Окрім того, відповідач вказав, що з 01.01.2025 розмір пенсій розраховується відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Згідно з пунктом 2 вказаної постанови установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.
Таким чином, розмір пенсі на виконання рішення суду, з врахуванням положень згаданої постанови, з 01.05.2025 склав 32045,70 грн. Перерахунок пенсії позивача проведено в квітні 2025 року, виплата розпочнеться у травні 2025 року. Оскільки позивачу пенсія за травень 2025 року нараховуватиметься у розмірі, що перевищує 10 прожиткових мінімумів, інформаційна взаємодія з Міністерством у справах ветеранів відбудеться у травні 2025 року.
Крім того, вказав, що виплата заборгованості, нарахованої на виконання рішень судів, здійснюється в порядку черговості після надходження відповідного фінансування з Державного бюджету.
Представник позивача подав заяву, в якій вказав, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 від 02.03.2016, отже до розміру його пенсії не застосуються коефіцієнти, визначені пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 При цьому, відсутність інформаційної взаємодії відповідача з Міністерством у справах ветеранів не може негативним чином впливати на права позивача. Витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни №20250417-00025089 від 17.04.2025 представник позивача надіслав відповідачу листом від 23.04.2025, тому останній не може покликатись на відсутність у нього відповідної інформації.
Справа надійшла на адресу Львівського окружного адміністративного суду 01.05.2025 вх. №36592.
Вирішуючи заяву, суд керується таким.
Згідно з статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Суд зауважує, що 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду здійснено з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом №4094-ІХ.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1).
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (частина 2).
Положеннями статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень (частина 4 статті 382-1 КАС України).
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).
З викладених норм права слід виснувати, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції щодо до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Водночас такі повноваження суду повинні реалізовуватися з урахуванням статті 129-1 Конституції України, і такі повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Суд звертає увагу, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Водночас зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов'язком.
Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.07.2018 у справі №823/1265/16 (адміністративне провадження №К/9901/16261/18).
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Також, Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення від 12.05.2011 у справі “Ліпісвіцька проти України» (заява №11944/05) звернув увагу й на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві “Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), №36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24-27 рішення від 13.06.2006 у справі “Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02).
Таким чином, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 та від 23.12.2020 у справі №704/1167/19.
Отже, при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які спричинили невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Суд встановив, що відповідач на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі 380/23599/24 здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 без обмеження максимальним розміром, із врахуванням раніше виплачених сум.
Представник позивача звернувся із заявою про встановлення судового контрою, оскільки після виконання рішення суду з 01.05.2025 загальний розмір пенсії склав 59153,66 грн, з урахуванням максимального розміру 56025,02 грн. Тобто, попри те, що судовими рішеннями зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 без обмеження максимальним розміром, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області застосувало обмеження до розміру пенсії ОСОБА_2 та з 01.01.2025 до обмеженого розміру пенсії ОСОБА_2 застосовано коефіцієнти, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Як наслідок, розмір пенсії ОСОБА_1 склав 32045,70 грн, замість належного 59153,66 грн.
Згідно з перерахунком пенсії позивача з 01.05.2025 підсумок пенсії з надбавками склав 59153,66 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 56025,02 грн; понижена сума, що підлягає виплаті згідно з Постановою №1 з 01.05.2025 - 32045,70 грн.
Суд зазначає, що підставою для встановленні судового контролю є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Однак згідно із заявами представника позивача та заперечень відповідача рішення суду у справі №380/23599/24 виконано, а позивачу здійснено перерахунок пенсії та розраховано суму доплати.
Підставою звернення представника позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю є застосування відповідачем під час виконання рішення суду обмеження максимального розміру та понижуючих коефіцієнтів згідно з приписами постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Таким чином, судове рішення виконано відповідачем, а позивач, по суті, не згоден із тим, яким чином відповідач його виконав.
Слід зауважити, що під час розгляду справи по суті, суд вирішував питання щодо наявності у позивача права на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром.
При цьому, під час вирішення спору суд не досліджував питання правомірності застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», оскільки рішення у справі прийняте 19.12.2024 і на момент прийняття такого суд не міг передбачити зміну правового регулювання спірних правовідносин та прийняття Урядом згаданої постанови.
Також, відповідач зауважив, що під час вирішення спірних правовідносин суд не досліджував правомірність дій відповідача під час проведення перерахунку пенсії позивача на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Крім цього, слід вказати, що під час прийняття постанови 04.04.2025 апеляційним судом надано оцінку висновкам суду першої інстанції щодо спірних правовідносин в межах предмету спору.
Суд вказує, що вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Надання правової оцінки діям відповідача, які не охоплювалися предметом спору, в межах процедури судового контролю є недопустимим, оскільки за таких обставин суд фактично вирішуватиме новий публічно-правовий спір між сторонами.
Тобто, в даному випадку позивач не погоджується із діями відповідача щодо застосування до розміру пенсії обмеження максимальним розміром та понижуючих коефіцієнтів під час виконання рішення суду, що не було предметом розгляду справи №380/23599/24. Викладене свідчить, що між сторонами виник новий спір, який стосується розміру пенсії позивача, встановленого пенсійним органом після перерахунку пенсії на виконання рішення суду за умови зміни правового регулювання правовідносин та прийняття Урядом нових постанов після прийняття рішення у справі.
Таким чином, рішення суду фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки.
За таких обставин суд вказує, що вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не в порядку статті 382 КАС України.
Враховуючи викладене суд висновує про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі. Отже, у задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 241-243, 248, 294, 295, 382 КАС України, суд,-
1. У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Кравців О.Р.