про залишення позовної заяви без руху
12 травня 2025 рокусправа № 380/27262/23
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Р.І., перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів та акту, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 20.11.2023 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.07.2022 № 435 «Про призначення спеціального розслідування»;
- визнати протиправним та скасувати Акт проведення розслідування нещасного випадку за формою НВ-2, який був затверджений Командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_3 , який був зареєстрований за вх. № 4449 від 13.09.2022;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.09.2022 № 1606 «Про результати спеціального розслідування нещасного випадку»;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.10.2022 № 263 в частині зазначення в ньому, що смерть ОСОБА_4 не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби;
- визнати протиправною бездіяльність Комісії Військової частини НОМЕР_1 з розслідування нещасного випадку, а саме смерті ОСОБА_4 , яка полягає у неналежному розслідуванні нещасного випадку, а саме смерті ОСОБА_4 , у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року № 332 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за № 1667/37289, та яка також полягає у неврахуванні під час здійснення розслідування вказаного нещасного випадку, а саме смерті ОСОБА_4 , того, що вказаний нещасний випадок є пов'язаним з виконанням ним обов'язків військової служби, та яка також полягає у нескладенні за результатами розслідування вказаного нещасного випадку актів за формами НВ-2 та НВ-3;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку, а саме смерті ОСОБА_4 , у порядку та у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року № 332 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за № 1667/37289, з врахуванням того, що вказаний нещасний випадок є пов'язаним з виконанням ОСОБА_4 обов'язків військової служби, та скласти за результатами спеціального розслідування вказаного нещасного випадку акти за формами НВ-2 та НВ-3, а також внести зміни до Наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.10.2022 року № 263 в частині зазначення в ньому, що смерть ОСОБА_4 є пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
Ухвалою судді від 24.11.2023 позовна заява залишена без руху
Ухвалою від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду вирішено розглядати в підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду; клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено; позов залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 13.03.2025 касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Яцуляка Тараса Романовича задоволено частково. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №380/27262/23 скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції - Львівського окружного адміністративного суду.
Справа №380/27262/23 повернулася до суду першої інстанції 31.03.2025.
Ухвалою від 07.04.2025 суддя прийняв адміністративну справу до провадження; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Верховний Суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду вказав на порушення судом норм процесуального закону при розгляді та вирішенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду. В постанові Верховного Суду від 13.03.2025 вказано таке: «Матеріалами справи встановлено, що суд першої інстанції не надав можливості стороні позивача скористатися правом повторно подати заяву/клопотання, в якій би пропонувалось вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду у відповідь на заявлені відповідачем додаткові обставини.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції, застосовуючи частину третю статті 123 КАС України, неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, так як в силу частини першої зазначеної статті суд не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.07.2024 у справі №480/9116/23).
Суд апеляційної інстанції на вказані особливості залишення без розгляду позовних заяв з підстав пропуску строку звернення до суду уваги не звернув і процесуальних порушень суду першої інстанції не виправив».
Враховуючи вказані висновки Верховного Суду у постанові від 13.03.2025, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати можливість позивачу обґрунтувати причини пропуску строків звернення до суду та подати відповідні докази на підтвердження їх поважності.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами ч. 2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Так, з аналізу вказаних приписів КАС України слідує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
При визначенні поважності причин пропуску строку звернення до суду слід виходити з правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 31.05.2023 у справі № 160/9356/22, згідно з якою поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для встановлено, що якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Також Верховний Суд зазначив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Суд звертає увагу, що з вказаним позовом представник позивача звернувся до суду лише 20.11.2023, тобто з пропуском майже року часу від граничного строку звернення до суду.
Оскільки судом в ухвалі від 13.03.2024 про залишення позову без розгляду були відхилені доводи представника позивача щодо причин пропуску строку та підстави для його поновлення, попередньо вказані у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд з урахуванням вказівок Верховного Суду вважає за необхідне надати можливість позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших причин поважності пропущеного строку.
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків такої, у відповідності до ч. 13 ст. 171 КАС України. Перелічені недоліки повинні бути усунені позивачем протягом п'яти днів з моменту отримання копії вказаної.
Керуючись ст.ст.160,161,169,171, 248, 256 КАС України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів та акту, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк, протягом п'яти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.І. Кузан