14 травня 2025 року Київ справа №640/17970/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС (далі також - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.12.2021 №00884372418 винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив йому у нарахуванні податкової знижки згідно з підпунктом 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України згідно податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік, оскільки разом із вказаною податковою декларацією ним були подані усі необхідні документи, якими підтверджено факт укладення договору про надання освітніх послуг, в яких чітко відображено вартість послуг та строк їх надання, перший ступінь споріднення (освітня послуга надавалася доньці позивача, що підтверджено свідоцтвом про її народження), сплату коштів. Тому у спірному випадку були наявні усі визначені Податковим кодексом України підстави для нарахування податкової знижки згідно з підпунктом 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України в сумі 32 400,00 грн.
24.10.2022 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві передано до Шостого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.
21.11.2022 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду визначено підсудність справи за Київським окружним адміністративним судом.
06.02.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 06.02.2023 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 прийнято до свого провадження адміністративну справу №640/17970/22 та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відовідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення обґрунтоване, законне та прийняте відповідно до норм Податкового кодексу України. Відповідач в своїх доводах зазначає, що згідно квитанції від 14.07.2020 № 56873294 було сплачено грошові кошти в сумі 80 000,00 грн, проте ідентифікувати призначення платежу (сплата коштів саме за надання освітніх послуг) неможливо, а відтак даний платіжний документ не можна відображати в розрахунку понесених витрат ОСОБА_1 . Крім того, відповідач зауважує на тому, що зазначена квитанція є не завіреною відповідною банківською установою у визначеному законом порядку. У зв'язку з цим відповідач вважає, що сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню до бюджету за результатами звітного податкового 2020 року, становить 17 999,99 грн., а тому контролюючим органом правомірно визначено суму завищення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, у розмірі 14 400,01 грн.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що у реквізитах квитанції від 14.07.2020 № 56873294 платником грошових коштів в сумі 80000,00 грн. визначена ОСОБА_1 . До моменту звернення з даним позовом на адресу податкового органу подавався акт звіряння розрахунків за період з 01.07.2020 по 31.05.2021, згідно якого доньці позивача - ОСОБА_2 були надані освітні послуги у сфері повної загальної середньої освіти за рівнем початкової освіти у Приватному закладі загальної середньої освіти І ступеня «Академія сучасної освіти» з поглибленим вивченням іноземних мов 2020/2021. Даним актом підтверджується факт надходження зазначених коштів на рахунок вказаного навчального закладу. Дана обставина, на думку позивача, підтверджує факт сплати грошових коштів в сумі 80 000,00 грн. за надання освітніх послуг ОСОБА_2 . Крім того, позивач також зазначає, що надана податковому органу квитанція від 14.07.2020 № 56873294 була належним чином оформлена та містила печатку банківської установи. До того ж, на підтвердждення правильності оформлення даного платіжного документу позивачем було отримано дублікат квитанції від 14.07.2020 № 56873294, на якій міститься печатка відповідної банківської установи.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матірю неповнолітньої ОСОБА_2 , що не заперечується сторонами.
Позивачем на адресу податкового органу було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік та розрахунок суми податку, на яку зменшується податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у зв'язку з використанням права на податкову знижку № 108244 від 22.10.2021, де на підставі підпункту 163.3.3. пункту 163.3 статті 163 Податкового кодексу України застосовано податкову знижку на витрати, здійснені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Академія сучасної освіти».
У податковій декларації про майновий стан і доходи за звітний (податковий) період 2020 року у рядку 14 «Сума податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з використанням права на податкову знижку» та у розрахунку суми податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з використанням права на податкову знижку, позивач вказав суму 32 400,00 грн.
09 листопада 2021 року контролюючий орган провів камеральну перевірку податкової декларації позивача про майновий стан і доходи за звітний (податковий) період 2020 року.
За результатами проведення перевірки головним державним інспектором відділу перевірок правомірності застосування податкової знижки управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 09.11.2021 № 83586/Ж5/26-15-24-18-21, в якому зафіксовано заниження позивачем суми доходу отриманого протягом 2020 року як заробітна плата (ознака доходу 101) та суми утриманого (сплаченого) податковим агентом податку на доходи фізичних осіб при розрахунку суми податку, на яку зменшуються податкові зобовязання у звязку з використанням права на податкову знижку.
Як випливає з висновку акту перевірки, задекларовані позивачем дані в податковій декларації про майновий стан і доходи за звітний (податковий) період 2020 року не відповідають даним ЦБ ДРФО ДПС України, що на думку податкового органу вказує про порушення позивачем вимог підпункту 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки від 09.11.2021 №83586/Ж5/26-15-24-18-21 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.12.2021 №00884372418, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 14 400,01 грн.
Позивач вважаючи зазначене податкове-повідомлення рішення відповідача протиправним, звернувся з даним позовом до суду.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Предметом розгляду у даній справі є оцінка правомірності спірного податкового повідомлення-рішення відповідача та наявності підстав для зобов'язання нарахування податкової знижки згідно з підпунктом 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин, далі - ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПК України членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Право платника податку на податкову знижку визначає стаття 166 ПК України.
Підпунктом 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 ПК України визначено, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року; підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначений пунктом 166.3 статті 163 ПК України.
Згідно підпункту 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 ПК України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати: суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім'ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір'ю, батьком-вихователем, матір'ю-вихователькою.
За змістом підпунктів 166.2.1, 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 ПК України до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги);
копії зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Пунктом 166.4 статті 166 ПК України встановлені обмеження права на нарахування податкової знижки, за змістом якого податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті; загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, крім випадку, визначеного підпунктом 166.4.4 цього пункту; якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Відповідно до пункту 179.1 статті 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон № 2145-VIII).
Частиною шостою статті 79 Закону № 2145-VIII передбачено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором. Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
Отже, аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім'ї першого ступеня споріднення, належить до витрат, дозволених до включення до податкової знижки. Такі витрати повинні бути фактично здійснені платником податку протягом звітного податкового року та мають бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Як уже зазначалося, позивачем на адресу ГУ ДПС у м. Києві було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік та розрахунок суми податку, на яку зменшується податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у зв'язку з використанням права на податкову знижку № 108244 від 22.10.2021, де у рядку 14 «Сума податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з використанням права на податкову знижку» зазначено суму 32 400,00 грн.
Дана податкова декларація була предметом камеральної перевірки, за результатом проведення якої контролюючим органом складено акт від 09.11.2021 № 83586/Ж5/26-15-24-18-21, в якому зафіксовано завищення позивачем витрат, дозволених до включення до податкової знижки за наслідками звітного податкового 2020 року. За твердженням відповідача, зі змісту квитанції про оплату від 14.07.2020 року № 56873294 неможливо ідентифікувати призначення платежу, оскільки реквізити даної квитанції не містять даних про те, що сума коштів позивачем була сплачена саме за освітні послуги.
Оцінюючи такий висновок контролюючого органу у аспекті наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин та фактичних обставин цієї справи, суд зазначає наступне.
Так, у відповідності до квитанції від 14.07.2020 № 56873294 (дублікат якої з печаткою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 14.07.2020 позивачем було надано відповідачу), ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Академія сучасної освіти» (далі - ТОВ «Академія сучасної освіти») було сплачено грошові кошти в сумі 80 000,00 грн.
Підтвердженням надходження зазначених коштів на рахунок ТОВ «Академія сучасної освіти» служить акт звіряння розрахунків за період з 01.07.2020 по 31.05.2021, де містяться відомості про те, що ОСОБА_2 були надані освітні послуги у сфері повної загальної середньої освіти за рівнем початкової освіти у Приватному закладі загальної середньої освіти І ступеня «Академія сучасної освіти» з поглибленим вивченням іноземних мов 2020/2021.
Згідно з відомостями є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «Академія сучасної освіти» є початкова освіта (КВЕД: 85.20).
Таким чином, поданими контролюючому органу документами у сукупності підтверджується факт сплати позивачем на користь вищезазначеного закладу вартості освітніх послуг, тому на думку суду відповідачем помилково було занижено позивачу суму податку на доходи з фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету за результатами 2021 року, на суму 14 000,01 грн.
Що стосується доводів відповідача про невідповідність наданої позивачем квитанції від 14.07.2020 № 56873294 вимогам платіжних документів в частині відсутності в ній даних щодо призначення платежу, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Статтею 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.
Згідно листа Національного Банку України від 09.06.2011 року №25-111/1438-7141 «Про заміну інформації у реквізиті «Призначення платежу», після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», вирішується між сторонами без участі банку.
Правомірність такого способу зміни інформації, вказаної в реквізиті «Призначення платежу», узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.07.2020 року по справі №824/74/19-а, в якій зокрема зазначено, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, тобто особі, що здійснює відповідний платіж. У випадку ж, якщо грошові кошти вже були списані з рахунку платника та зараховані на рахунок отримувача, переказ набуває статусу завершеного (п.30.1 ст.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Отже, з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов'язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним. Внесення змін до призначення платежу такого платіжного доручення є неможливим. А питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті «Призначення платежу» виконаного платіжного доручення вирішується сторонами у порядку, узгодженому між ними, без участі банку. Визначальним у змісті наведених законодавчих норм, якими регулюються правильність заповнення платіжного доручення, є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником, у той час, як зміна волевиявлення у розпорядженні коштами є господарськими правовідносинами та визначається цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами.
Зважаючи на те, що грошові кошти в сумі 80 000,00 грн. надійшли на рахунок ТОВ «Академія сучасної освіти» саме в якості оплати за надання освітніх послуг, про що свідчить акт звіряння розрахунків за період з 01.07.2020 по 31.05.2021, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно було зменшено суму податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, у розмірі 14 400,01 грн.
Оскільки такий помилковий висновок контролюючого органу покладений в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 14 000,01 грн, то податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 03.12.2021 №00884372418 слід визнати протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 992,40 грн.
Оскільки позов задоволено повністю судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань призначених для ГУ ДПС у м. Києві.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 КАС України суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 03.12.2021 №00884372418.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.