13 травня 2025 року справа №640/6438/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просила визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у направленні подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на призначення ОСОБА_1 пенсії за втратою годувальника згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подання на призначення ОСОБА_1 пенсії за втратою годувальника.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/6438/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року прийнято справу до провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було протиправно відмовлено у поданні документів позивача на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника. Окрім того, скаржник вказує на те, що відмова у призначенні пенсії за втратою годувальника внаслідок помилкового зазначення прізвища померлого чоловіка у свідоцтві про смерть, як підстава для відмови в направленні відповідачем подання до органу Пенсійного фонду України документів на призначення пенсії за втратою годувальника, порушує право позивача на соціальне забезпечення шляхом отримання пенсійних виплат.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивачу необхідно усунути розбіжності у документах з метою реалізації її права на пенсію за втратою годувальника.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що відмінність запису прізвища пояснюється некоректністю українських записів прізвищ через неврахування їх походження, відхилення від правил міжмовного перетворення, під впливом їх російської вимови або під графічним впливом записів російською мовою, що зумовлює орфографічну відмінність між записами прізвища в різних документах однієї особи або членів родини. З урахуванням зазначеного прізвища ОСОБА_2 / ОСОБА_3 попри розбіжності, є ідентичними, обумовлені некоректним перекладом з російської мови на українську. Окрім того, відповідач не ставить під сумнів родинні зв'язки позивача з померлим чоловіком.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як встановлено з матеріалів справи, по досягненні 60-річного віку, ОСОБА_1 27.08.2021 через представника звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою встановленої форми про призначення пенсії за втратою годувальника.
19.10.2021 позивач подала скаргу до Пенсійного фонду України.
Листом від 18.11.2021 № 33515-34632/Ф-03/8-2800/21 Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України повідомив ОСОБА_1 про те, що документи на призначення пенсії у разі втрати годувальника з ІНФОРМАЦІЯ_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не надходили.
29.11.2021 позивач направила скаргу до Міністерства оборони України щодо направлення отриманих документів до органу Пенсійного фонду на призначення пенсії у разі втрати годувальника.
У листі-відповіді на скаргу до Міністерства оборони України від 22.12.2021 зазначено, що заявнику необхідно усунути розбіжності у документах, а саме: у свідоцтві про смерть чоловіка значиться прізвище « ОСОБА_3 », а в копії паспорта позивача зазначено прізвище « ОСОБА_2 ». Розгляд питання про призначення пенсії за втратою годувальника можливий після усунення вказаних розбіжностей.
Таким чином, відповідач відмовив у поданні документів позивача на призначення пенсії за втратою годувальника до органу Пенсійного фонду з зазначених причин.
Вважаючи вказану відмову неправомірною, позивач звернулась до суду з цією позовною заявою.
Як встановлено матеріалами справи, 27.08.2021 позивач направила до відповідача заяву про призначення пенсії за втратою годувальника.
ОСОБА_4 проходив військову службу з 14.11.1974 по 24.05.1993 та був звільнений у запас згідно статтею 59 п. «б» (по захворюванню), що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_1 .
ОСОБА_4 первинно було призначено пенсію за вислугу років як військовослужбовцю з 26.07.1993, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого Астраханським обласним війсккоматом 30.12.1993, тобто пенсія призначена за законодавством російської федерації на підставі документів, оформлених російською мовою.
У 2000 році родина ОСОБА_2 переїхала на постійне проживання до м. Києва.
Пенсійна справа чоловіка передана до військкомату м. Києва.
25.10.2000 до Державного реєстру фізичних осіб Державною податковою адміністрацією України внесено відомості про одержання ідентифікаційного номеру на позивача на ім'я « ОСОБА_1 » № НОМЕР_3 , та її чоловіка на ім'я « ОСОБА_4 » № НОМЕР_4 .
17.02.2001 ОСОБА_1 отримала паспорт громадянина України НОМЕР_5 з проставлянням на сторінці «Сімейний стан» відомостей про те, що 21.07.1979 року зареєстровано шлюб з ОСОБА_4 , 1956 року народження.
Свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_6 , виданим відділом РАГС Подільського району м. Києва, оформленого на російській мові, підтверджено реєстрацію шлюбу позивача « ОСОБА_5 » з « ОСОБА_4 », з присвоєнням після укладення шлюбу дружині прізвища « ОСОБА_4 ».
Військовий квиток чоловіка позивача НОМЕР_1 також оформлений на російській мові і містить запис його власника « ОСОБА_4 » та у пункті 18 «Сімейний стан» запис про дружину « ОСОБА_7 ».
Однак, у свідоцтві про смерть чоловіка НОМЕР_7 , виданого 17.01.2003 року відділом реєстрації смерті м. Києва, його прізвище було помилково перекладено з російської мови в іншій транслітерації - «ОСОБА_2», замість дійсної - « ОСОБА_2 », яка відповідає довідці ДПА та вірному перекладу прізвища з російської мови на українську.
Позивач після смерті чоловіка отримала з Київського військкомату допомогу на поховання за наявними документами, як дружина померлого військового пенсіонера, за тим же паспортом та свідоцтвом про смерть, про що є відповідні відомості у пенсійній справі № 134578.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 36 Закону № 1058-IV визначені умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, за яких пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму ОСОБА_8 (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Члени сім'ї, які вважаються непрацездатними і утриманцями, визначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з пунктом 2.3 розділу 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Відповідно до Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника надаються інші документи, зазначені у підпунктах 1-11 пункту 2.3 розділу II. Зокрема, документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи); свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності); свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»; документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою відмови позивачу у направленні подання слугувала наявність розбіжностей у прізвищі заявника « ОСОБА_2 » та у свідоцтві про смерть годувальника - « ОСОБА_3 ». Тобто фактично підставою відмови була розбіжність в двох літерах прізвища померлої особи годувальника та його дружини (заявника).
При цьому позивач надала копії наступних документів: свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_6 , військовий квиток чоловіка позивача НОМЕР_1 , паспорт позивача серія НОМЕР_5 , свідоцтво про смерть годувальника позивача серії НОМЕР_7 та РНОКПП померлого годувальника.
Свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_6 , виданим відділом РАГС Подільського району м. Києва, оформленого на російській мові, підтверджено реєстрацію шлюбу позивача « ОСОБА_5 » з « ОСОБА_4 », з присвоєнням після укладення шлюбу дружині прізвища « ОСОБА_4 ».
Однак, у свідоцтві про смерть чоловіка НОМЕР_7 , виданого 17.01.2003 року відділом реєстрації смерті м. Києва, його прізвище було помилково перекладено з російської мови в іншій транслітерації - «ОСОБА_2», замість дійсної - « ОСОБА_2 », яка відповідає довідці ДПА та вірному перекладу прізвища з російської мови на українську.
Відтак, судом не заперечується наявність розбіжності в прізвищах позивача та її чоловіка, однак, на переконання суду, при призначенні пенсії у разі втрати годувальника підлягає встановленню саме наявність родинних зв'язків між позивачем та померлим годувальником, а не встановлення факту тотожності їх прізвищ.
Тому розбіжність в двох літерах прізвища особи не може слугувати підставою для позбавлення її права на призначення пенсії у разі втрати годувальника.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач перебувала зі своїм чоловіком ОСОБА_4 у шлюбі з 21 липня 1979 року, що також підтверджується відміткою у паспорті.
Враховуючи те, що у розумінні пункту 1 частини 2 статті 36 Закону № 1058-IV право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, а також те, що відповідач не заперечує факт наявності родинних зв'язків між позивачем та померлим годувальником, а лише посилається на розбіжність у прізвищах, суд доходить висновку про протиправність відмови ІНФОРМАЦІЯ_1 у направленні подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на призначення ОСОБА_1 пенсії за втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 992,40 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у направленні подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на призначення ОСОБА_1 пенсії за втратою годувальника згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» протиправною;
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подання на призначення ОСОБА_1 пенсії за втратою годувальника
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 (сорок) коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.