ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" травня 2025 р. справа № 300/1233/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця Гарбар Юлія Олегівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє представниця Гарбар Юлія Олегівна (далі - представниця позивача), звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 за №1/5 від 03.01.2025 про відмову у наданні відстрочки призову на військову службу за мобілізацією підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
- зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно вирішити по суті мою заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням встановлених обставин у цій адміністративній справі та прийняти відповідне рішення.
Адміністративний позов обґрунтований тим, що позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією. Представниця позивача вказує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку і отримує державну соціальну допомогу на догляд за особою з інвалідністю 2 групи з 01.12.2024 по 31.05.2025, що свідчить про здійснення догляду позивачем за своїм рідним братом. Однак відповідач листом від 03.01.2025 №1/5 відмовив у наданні відстрочки, у зв'язку із наявністю членів сім'ї першого ступеня, а саме матері - ОСОБА_2 . На думку представниці позивача, відмова відповідача у наданні відстрочки є протиправною, адже ОСОБА_2 є пенсіонеркою та в силу вікових особливостей сама потребує догляду за собою. Інших членів сім'ї першого ступеня споріднення у ОСОБА_3 немає. Відтак просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. Зазначив, що до ІНФОРМАЦІЯ_1 30.12.2024 надійшла заява громадянина ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу по мобілізації на особливий період на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До заяви про надання відстрочки позивач долучив пакет документів, підтверджуючий родинні зв'язки та здійснення догляду за братом. Під час розгляду заяви про надання відстрочки було встановлено наявність матері ОСОБА_2 , яка є членом сім'ї першого ступеня споріднення. Водночас документів, підтверджуючих потребу в постійному догляді за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо ОСОБА_2 позивачем не долучено. У зв'язку із встановленням наявності члена сім'ї першого ступеня споріднення та відсутності встановлених законом документів, що підтверджують потребу цієї особи в постійному догляді, комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами розгляду заяви позивача протоколом від 03.01.2025 1/5 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу по мобілізації з причини: наявність членів сім'ї першого ступеня споріднення, що суперечить вимогам Додатку 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (зі змінами від 16.08.2024). Звернено увагу, що позивач в заяві про надання відстрочки не проставив відмітки про підтвердження відсутності інших членів сім'ї першого ступеня споріднення особи з інвалідністю І або ІІ групи, зазначеної у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", що свідчить про визнання позивачем наявності такої особи у своїй заяві.
Представниця позивача скористалася правом подання відповіді на відзив, що надійшла на адресу суду 02.04.2025. Представниця вказує, що при винесенні рішення комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 №1/5 від 03.01.2025 не вказано, що рішення про відмову у наданні відстрочки мотивоване відсутністю відмітки у заяві про відсутність інших членів сім'ї, а отже такі доводи представника відповідача є необґрунтованими.
07.04.2025 на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли заперечення. Представник відповідача стверджує, що у межах даного предмету спору наявне спеціальне законодавство, яке чітко урегульовує підставу надання відстрочки та перелік документів, які цю підставу підтверджують. Так, відповідно до Переліку документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (додаток 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період) для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, документами, що підтверджують право на відстрочку є документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8). Вказані норми не допускають множинного тлумачення цієї норми та не потребують додаткового роз'яснення з посиланням на норми непрофільного законодавства, зокрема податкового законодавства чи офіційної інтерпретації Конституційним Судом України положення «член сім'ї», який перебуває на утриманні військовослужбовця.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).
Позивач є братом ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження № НОМЕР_1 від 27.07.1974 та № НОМЕР_2 від 26.08.1980 (а.с.35-36).
Згідно з довідкою МСЕК серії ЛВА-1 №359255 брату позивача встановлена ІІ група інвалідності за загальним захворюванням (а.с.38).
Як вбачається з Висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №1167, ОСОБА_3 має обмеження щодо самообслуговування та здатності контролювати свою поведінку та потребує постійного стороннього догляду, висновок дійсний до 11.06.2025 (а.с.40).
Довідкою Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області від 17.12.2024 №1360 підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує державну соціальну допомогу на догляд особи з інвалідністю ІІ групи за загальним захворюванням внаслідок психічного розладу з 01.12.2024 по 31.05.2025 (а.с.39).
30.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с.34).
ІНФОРМАЦІЯ_1 протоколом від 03.01.2025 №1 відмовила ОСОБА_1 у наданні відстрочки у зв'язку із наявністю членів сім'ї першого ступеня споріднення у особи, яка потребує постійного догляду (а.с.42-44).
Не погоджуючись з вказаною вище відмовою, позивач, в інтересах якого діє представниця, звернувся до суду позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд зважає на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону № 3543-XII.
Зокрема, згідно з п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані-члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яким, серед іншого, врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та її оформлення.
Так, відповідно до Додатку № 5 зазначеного Порядку документами, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 14 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII є:
- для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
- для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
- для особи, за якою здійснюється догляд, - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Отже, положення Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 уточнюють, які документи мають бути подані військовозобов'язаним для реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, представниця позивача зазначає, що позивач є єдиною особою, яка має як законодавчий обов'язок, так і реальну можливість утримувати свою брата, який є особою з інвалідністю ІІ групи.
Також представниця позивача наголошує на тому, що його мати - ОСОБА_2 є пенсіонеркою та через похилий вік сама потребує догляду.
Втім, оцінюючи вказані доводи представниці позивача, суд звертає увагу на те, що за змістом положень п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII умовами для реалізації права на відстрочку є:
по-перше, зайнятість військовозобов'язаного, який є членом сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, постійним доглядом за такою особою;
по-друге, відсутність членів сім'ї першого ступеня споріднення із зазначеною особою, крім випадку коли такі члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Тобто, лише сукупність наведених обов'язкових обставин (фактів) надають законні підстави для отримання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за цією підставою.
При цьому інші об'єктивні або суб'єктивні чинники не свідчать про дотримання такої обов'язкової умови для набуття військовозобов'язаним права на відстрочку відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, як відсутність членів сім'ї першого ступеня споріднення.
Важливо звернути увагу й на те, що приписами п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII наявність членів сім'ї першого ступеня споріднення допускає надання військовозобов'язаному відстрочки лише у разі підтвердження неможливості виконання відповідних обов'язків такими членами сім'ї першого ступеня споріднення.
Однак позивачем не надано та у матеріалах справи відсутні належні й допустимі докази, які б доводили неможливість матері позивача здійснювати догляд за братом, зокрема висновок ЛКК або МСЕК про потребу матері у постійному догляді або рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Відсутність таких документів є підставою для висновку про не підтвердження права на відстрочку з відповідних правових підстав.
Також слід зазначити, що досягнення пенсійного віку членом сім'ї першого ступеня споріднення вказаними нормами не визначено, як підставу неможливості здійснення догляду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права у разі наявності підстав, передбачених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" повторно звернутися із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Проаналізувавши наведене вище в сукупності та в контексті встановлених обставин у справі, з огляду на приписи ч.2 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що рішення відповідача узгоджується з вимогами чинного законодавства та не порушує прав позивача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).
З урахуванням вищевикладеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд вважає, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця Гарбар Юлія Олегівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.