05 травня 2025 рокуСправа №160/2562/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення №046350017545 від 15.01.2025р., зобов'язання вчинити певні дії, -
23.01.2025р. (згідно штемпеля поштового зв'язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та просить:
- визнати протиправним та скасувати рiшення вiдповiдача-2 вiд 15.01.2025 року №046350017545 про вiдмову в призначеннi позивачеві пенсiї за вiком на пiльгових умовах згiдно ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» на пiдставi заяви про призначення пенсiї вiд 09 сiчня 2025 року;
- зобов'язати відповідачів-1,2 зарахувати до пiльгового стажу роботи позивача, що дає право на пенсiю за вiком на пiльгових умовах вiдповiдно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування», перiоди його роботи в ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугiлля»: з 20.08.2007 р. по 18.09.2007 р. - учень гiрника пiдземного дiльницi з видобутку вугiлля з повним робочим днем в шахтi (виробнича практика) Список № 1, з 01.12.2022 року по 09.01.2025 року - гiрник очисного забою пiдземний дiльницi з видобутку вугiлля з повним робочим днем в шахтi Список № 1 (провiднi професii: 20 рокiв);
- зобов'язати відповідачів-1,2 обчислити перiод роботи позивача на провiдних професiях в розумiннi ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» з 10.08.2009 року по 09.01.2025 року з розрахунку один рiк фактичної роботи за один рiк три мiсяцi, тобто з застосуванням коефiцiєнту 1.25 з урахуванням роз'яснень Мiнiстерства Соцзахисту населения України вiд 20.01.1992 № 8;
- зобов'язати відповідачів-1,2 зарахувати до спецiального та пiльгового стажу роботи позивача за професiєю гiрник очисного забою пiдземний дiльницi з видобутку вугiлля з повним робочим днем в шахтi Список № 1 (провiднi професii: 20 рокiв), що дає право на пенсiю вiдповiдно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування», перiоди, протягом яких я брав безпосередню участь у заходах, необхiдних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та iнтересiв держави у зв'язку з вiйськовою агресiєю Росiйської Федерацiї проти України з 15.02.2023 року по 30.04.2023 року, з 11.05.2023 року 15.09.2023 року, з 01.10.2023 року по 09.03.2024 року, з 29.03.2024 року по 13.07.2024 року, з 29.07.2024 року по 17.11.2024 року, з 21.11.2024 року по 30.11.2024 року зарахувати з розрахунку один мiсяць за три мiсяцi;
- зобов'язати відповідача-1 призначити та виплатити позивачеві пенсiю за вiком на пiльгових умовах вiдповiдно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» згiдно заяви про призначення пенсiї з 09.01.2025 року з урахуванням норм ст. 8 Закону України “Про пiдвищення престижностi шахтарської працi» у розмiрi 80 вiдсоткiв заробiтної плати (доходу), визначеноi: вiдповiдно до статтi 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", з якої обчислюється пенсiя, але не менш як три розмiри прожиткового мiнiмуму, встановленого для осiб, якi втратили працездатнiсть.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.01.2025р. він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої надав всі необхідні документи, проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було прийнято рішення №046350017545 від 15.01.2025р., яким позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та відповідно пункту 4 частини першої статті 115 Закону в зв'язку з ненастанням пенсійного віку, при цьому, у рішенні зазначено про те, що вік заявника - 38 років, страховий стаж особи 17 років 09 місяців 01 день, страховий стаж з урахуванням пільгового стажу становить 32 роки 9 місяців 26 днів, пільговий стаж роботи по Списку № 1 становить 15 років 4 місяці 9 днів, пільговий стаж роботи на роботах підземних професій за Постановою 202 (25) становить 18 років 8 місяців 8 днів, пільговий стаж роботи на роботах підземних, провідні професії (20) становить 13 років 3 місяці 22 дні, військова служба в особливий період становить 1 рік 7 місяців 16 днів, навчання за фахом становить 0 років 1 місяць 25 днів; за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. Позивач вважає таке рішення відповідача-2 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду (а.с.1-18).
Ухвалою суду від 03.02.2025р. було відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та, зокрема, зобов'язано відповідачів-1,2, зокрема, надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.50).
14.02.2025р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача-1 (Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) до суду надійшов письмовий відзив по справі на адміністративний позов, в якому останній просив відмовити в задоволенні адміністративного позову позивача в повному обсязі посилаючись на те, що 09.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, наведена заява та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, яким було прийнято рішення №046350017545 від 15.01.2025 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, а оскільки, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії, отже, вимога позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію протирічить обставинам справи, оскільки Головне управління не має відношення до прийнятого рішення; довідку про період проходження військової служби надано не було, отже, зараховано як період військової служби періоди участі в бойових діях з 01.03.2023 року по 30.04.2023 року, з 11.05.2023 року 15.09.2023 року, з 01.10.2023 року по 09.03.2024 року, з 29.03.2024 року по 13.07.2024 року, з 29.07.2024 року по 17.11.2024 року, з 21.11.2024 року; згідно статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям, а тому, період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 01.03.2023 року по 30.04.2023 року, з 11.05.2023 року 15.09.2023 року, з 01.10.2023 року по 09.03.2024 року, з 29.03.2024 року по 13.07.2024 року, з 29.07.2024 року по 17.11.2024 року, з 21.11.2024 року зараховано позивачу до стажу роботи в одинарному розмірі; період навчання в ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугiлля» з 26.07.2007 по 20.09.2007, у тому числі оспорюванний період з 20.08.2007 по 18.09.2007, зараховано позивачу до пільгового стажу роботи як “навчання за фахом», що підтверджується розрахунком стажу роботи в підрахунку пільгового стажу роботи в розділі “Робота за Списком № 1» що складає 00 років 01 місяць 25 днів, про що зазначено в рішення про відмову у призначенні пенсії від 15.01.2025. Окрім того, відповідач-1 посилається на свої дискреційні повноваження у спірних правовідносинах (а.с.62-65).
20.03.2025р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача-2 (Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області) до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з безпідставністю посилаючись на те, що після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Управлінням за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 15.01.2025 № 046350017545 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з недосягненням 50 річного віку та відповідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю необхідного стажу як працівнику на роботах підземних професій; за доданими документами до пільгового стажу роботи, який визначений статтею 114 Законом №1058 не зараховано: період навчання з 20.08.2007 по 18.09.2007, згідно довідки № 14-14/6-3133/2024 від 25.09.2024, оскільки відсутні дані про одержання тарифної ставки, за якою провадилась оплата праці за період навчання, а також навчання в учбовому пункті проходило з відривом від виробництва; період трудової діяльності з 01.12.2022 по 09.01.2025, згідно довідки №596 від 03.10.2024, оскільки заявник був мобілізований до лав Збройних сил України; періоди участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 15.02.2023 року по 30.04.2023 року, з 11.05.2023 року 15.09.2023 року, з 01.10.2023 року по 09.03.2024 року, з 29.03.2024 року по 13.07.2024 року, з 29.07.2024 року по 17.11.2024 року, з 21.11.2024 року по 30.11.2024 року, згідно довідки №8157 від 12.12.2024, зараховано без пільгового обчислення, оскільки зарахування в пільговому обчисленні 1 місяць за три не передбачено Законом №2262 (а.с.104-108).
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 05.05.2025р. було продовжено строк розгляду даної справи до 05.05.2025р. (а.с.147).
Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 05.05.2025р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та з 02.12.2022р., проходить військову службу у ЗСУ, що підтверджується доказами, наявними у справі (а.с.36-44,67-68,85,91, 116-117,134,142).
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 12.12.2024 №8157, ОСОБА_1 в періоди з 15.02.2023 по 30.04.2023, з 11.05.2023 по 15.09.2023, з 01.10.2023 по 09.03.2024, з 29.03.2024 по 13.07.2024, з 29.07.2024 по 17.11.2024, з 21.11.2024 по 30.11.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, що підтверджується змістом копії відповідної довідки (а.с.43,74,125).
09.01.2025р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, до якої надав, зокрема, військовий квиток, дипломи про навчання та пільгові довідки, що підтверджується копіями відповідної заяви та розписки-повідомлення, наявними у справі (а.с.83,129).
За результатами розгляду наведеної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було прийнято рішення №046350017545 від 15.01.2025р., яким позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та відповідно пункту 4 частини першої статті 115 Закону в зв'язку з ненастанням пенсійного віку, при цьому, у рішенні зазначено про те, що вік заявника - 38 років, страховий стаж особи 17 років 09 місяців 01 день, страховий стаж з урахуванням пільгового стажу становить 32 роки 9 місяців 26 днів, пільговий стаж роботи по Списку № 1 становить 15 років 4 місяці 9 днів, пільговий стаж роботи на роботах підземних професій за Постановою 202 (25) становить 18 років 8 місяців 8 днів, пільговий стаж роботи на роботах підземних, провідні професії (20) становить 13 років 3 місяці 22 дні, військова служба в особливий період становить 1 рік 7 місяців 16 днів, навчання за фахом становить 0 років 1 місяць 25 днів; за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності, що підтверджується змістом копії відповідного рішення, наявною у справі (а.с.24,92,115).
Вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача з рішенням відповідача-2 вiд 15.01.2025 року №046350017545 про вiдмову в призначеннi позивачеві пенсiї за вiком на пiльгових умовах згiдно ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» на пiдставi заяви про призначення пенсiї вiд 09 сiчня 2025 року, у зв'язку з чим позивач просить відновити його права шляхом визнання такого рішення протиправним, його скасування та зобов'язання відповідачів-1,2 зарахувати до пiльгового стажу роботи позивача, що дає право на пенсiю за вiком на пiльгових умовах вiдповiдно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування», перiоди його роботи в ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугiлля»: з 20.08.2007 р. по 18.09.2007 р. - учень гiрника пiдземного дiльницi з видобутку вугiлля з повним робочим днем в шахтi (виробнича практика) Список № 1, з 01.12.2022 року по 09.01.2025 року - гiрник очисного забою пiдземний дiльницi з видобутку вугiлля з повним робочим днем в шахтi Список № 1 (провiднi професii: 20 рокiв); зобов'язати відповідачів-1,2 обчислити перiод роботи позивача на провiдних професiях в розумiннi ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» з 10.08.2009 року по 09.01.2025 року з розрахунку один рiк фактичної роботи за один рiк три мiсяцi, тобто з застосуванням коефiцiєнту 1.25 з урахуванням роз'яснень Мiнiстерства Соцзахисту населения України вiд 20.01.1992 № 8; зобов'язати відповідачів-1,2 зарахувати до спецiального та пiльгового стажу роботи позивача за професiєю гiрник очисного забою пiдземний дiльницi з видобутку вугiлля з повним робочим днем в шахтi Список № 1 (провiднi професii: 20 рокiв), що дає право на пенсiю вiдповiдно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування», перiоди, протягом яких я брав безпосередню участь у заходах, необхiдних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та iнтересiв держави у зв'язку з вiйськовою агресiєю Росiйської Федерацiї проти України з 15.02.2023 року по 30.04.2023 року, з 11.05.2023 року 15.09.2023 року, з 01.10.2023 року по 09.03.2024 року, з 29.03.2024 року по 13.07.2024 року, з 29.07.2024 року по 17.11.2024 року, з 21.11.2024 року по 30.11.2024 року зарахувати з розрахунку один мiсяць за три мiсяцi; зобов'язання відповідача-1 призначити та виплатити позивачеві пенсiю за вiком на пiльгових умовах вiдповiдно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» згiдно заяви про призначення пенсiї з 09.01.2025 року з урахуванням норм ст. 8 Закону України “Про пiдвищення престижностi шахтарської працi» у розмiрi 80 вiдсоткiв заробiтної плати (доходу), визначеноi: вiдповiдно до статтi 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", з якої обчислюється пенсiя, але не менш як три розмiри прожиткового мiнiмуму, встановленого для осiб, якi втратили працездатнiсть.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Частиною 3 ст.114 Закону №1058 визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1, п.2, п.3 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. “Про затвердження Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що право на пенсію незалежно від віку мають, зокрема, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років, при цьому, за відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Частиною першої статті 24 Закону №1058 встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За положеннями частини третьої цієї статті страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною четвертою статті 2 Закону №2232 передбачено види військової служби, а саме, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011), відповідно до статті 1-2 якого військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації, які не можуть бути скасовані чи призупинені без їх рівноцінної заміни.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551) встановлено, що до учасників бойових дій належать, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Положеннями абзацу 2 частини першої статті 8 Закону №2011 передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Аналіз приведених вище норм права дає підставою для висновку, що час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується, зокрема, до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а також до пільгового стажу роботи зараховується час проходження строкової військової служби, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Наказом Міністерства оборони України №530 від 14 серпня 2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за №1294/2607, відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення №530).
Пунктом 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу):
1) один місяць служби за три місяці:
участь у бойових діях у воєнний час;
час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;
час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1988 року;
час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України “Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки»;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення;
час служби, зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 30 «Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН» (зі змінами);
час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей;
інші періоди, зазначені в підпункті “а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами);
крім вищезазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до цього Положення.
За положеннями абзацу а) пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена військова служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16 червня 2020 року у справі №185/7049/16-а.
Наведена правова позиція узгоджується із правовою позицією Третього апеляційного адміністративного суду, викладеною у його постанові від 21.02.2024р. у справі №160/23223/23.
Так, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 01.12.2022р. був призваний на військову службу під час загальної мобілізації та на теперішній час продовжує проходити військову службу у ЗСУ, що підтверджується копією військового квитка позивача наявною у справі (а.с.36-40,67-68,116-117).
При цьому, у періоди з 15.02.2023 по 30.04.2023, з 11.05.2023 по 15.09.2023, з 01.10.2023 по 09.03.2024, з 29.03.2024 по 13.07.2024, з 29.07.2024 по 17.11.2024, з 21.11.2024 по 30.11.2024 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, що підтверджується копією довідки Військової частини НОМЕР_1 від 12.12.2024 №8157, наявною у справі (а.с.43,74,125).
За викладеного, враховуючи вищенаведені норми права, суд приходить до висновку, що час проходження позивачем військової служби в особливий період під час мобілізації з 01.12.2022р. по 08.01.2025р. (до моменту звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії - 09.01.2025р.) зараховується, зокрема, до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому, час проходження позивачем військової служби, протягом якої позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, з 15.02.2023 по 30.04.2023, з 11.05.2023 по 15.09.2023, з 01.10.2023 по 09.03.2024, з 29.03.2024 по 13.07.2024, з 29.07.2024 по 17.11.2024, з 21.11.2024 по 30.11.2024 повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача в кратному обчисленні один місяць служби за три.
Окрім того, з матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 10.08.2009р. по 30.11.2022р. працював в ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на посаді гірника очисного забою, тобто, за провідною професією, що підтверджується змістом копій трудової книжки позивача та довідок ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», наявними у справі (а.с.27-35, 88-90,120-122), що не оспорюється відповідачем-2.
Так, відповідно до пункту 5 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення»» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
На виконання постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення»» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»».
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Отже відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.
У межах розгляду адміністративної справи 200/1009/24, предметом якої було питання правомірності застосування роз'яснення № 8 при призначенні пільгової пенсії, Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2024 року встановив, наступне:
«…У листі від 02 жовтня 2018 року № 19997/0/2-18 адресованому Пенсійному фонду України Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"».
Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12 вересня 2018 року № 1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз'яснення № 8...».
Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2024 року по справі № 200/1009/24 дійшов висновку, що статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.
Враховуючи той факт, що станом на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах його стаж роботи на підземних роботах становив більше 10 років (про що зазначено, зокрема, і в оскаржуваному рішенні), відповідач-2, при розрахунку пільгового стажу позивача відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, зобов'язаний здійснити таке зарахування із застосуванням Роз'яснення №8, а саме: 1 рік такої роботи за 1 рік роботи 3 місяці.
Наведена правова позиція узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 09.04.2025р. у справі №200/6443/23, яка підлягає обов'язковому врахуванню адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства та надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що за умови надання позивачем до пенсійного органу трудової книжки, пільгової довідки, копії військового квитка та довідки Військової частини НОМЕР_1 від 12.12.2024 №8157, які підтверджують проходження позивачем військової служби в особливий період з 01.12.2022р. та те, що під час проходження військової служби в періоди з 15.02.2023 по 30.04.2023, з 11.05.2023 по 15.09.2023, з 01.10.2023 по 09.03.2024, з 29.03.2024 по 13.07.2024, з 29.07.2024 по 17.11.2024, з 21.11.2024 по 30.11.2024 позивач брав учать у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також і з урахуванням повноважень пенсійного органу щодо надання допомоги особам у одержанні відсутніх для призначення пенсії документів, відповідачем-2 безпідставно та необґрунтовано не було зараховано до пільгового стажу роботи позивача відповідно до ч.3 ст.114 Закону вищенаведені спірні періоди у пільговому обчисленні та відмовлено позивачеві у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішенням вiд 15.01.2025 року №046350017545 з порушенням вимог наведеного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
У відповідності до ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідачем-2 не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність прийняття відповідачем-2 рішення вiд 15.01.2025 року №046350017545 про вiдмову в призначеннi позивачеві пенсiї за вiком на пiльгових умовах згiдно ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» на пiдставi заяви про призначення пенсiї вiд 09 сiчня 2025 року, з урахуванням норм вищенаведеного законодавства, обставин встановлених судом та з урахуванням правової позиції Верховного Суду, яка наведена вище та не спростована відповідачами жодними доказами.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність прийняття відповідачем-2 рішення вiд 15.01.2025 року №046350017545 про вiдмову в призначеннi позивачеві пенсiї за вiком на пiльгових умовах згiдно ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» на пiдставi заяви про призначення пенсiї вiд 09 сiчня 2025 року, суд приходить до висновку, що відповідач-2, відмовивши позивачеві у призначенні пенсії у зв'язку із не зарахуванням спірних періодів до пільгового стажу та у пільговому обчисленні, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, суд приходить до висновку, що відповідач-2 при прийнятті рішення вiд 15.01.2025 року №046350017545 про вiдмову в призначеннi позивачеві пенсiї за вiком на пiльгових умовах згiдно ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» на пiдставi заяви про призначення пенсiї вiд 09 сiчня 2025 року, порушив права позивача на належне пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування наведеного рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.
Також, слід зобов'язати відповідача-2: зарахувати до пільгового стажу позивача (провiднi професii: 20 рокiв), що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", проходження позивачем військової служби в особливий період під час мобілізації з 01.12.2022р. по 08.01.2025р. (до моменту звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії - 09.01.2025р.), при цьому, час проходження військової служби, протягом якої позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, з 15.02.2023 по 30.04.2023, з 11.05.2023 по 15.09.2023, з 01.10.2023 по 09.03.2024, з 29.03.2024 по 13.07.2024, з 29.07.2024 по 17.11.2024, з 21.11.2024 по 30.11.2024 зарахувати до пільгового стажу позивача із застосуванням кратного обчислення - один місяць служби за три місяці; провести розрахунок пільгового стажу позивача відповідно до ч. 3 ст. 114 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8, а саме: зарахувати до пільгового стажу роботи позивача з 10.08.2009р. по 30.11.2022р. на посаді гірника очисного забою кожний повний рік роботи - за 1 рік 3 місяці, враховуючи те, що судом встановлено протиправність рішення відповідача щодо відмови у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із не зарахуванням наведених періодів у пільговому обчисленні, та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст.9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України» констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача-2: зарахувати до пільгового стажу позивача (провiднi професii: 20 рокiв), що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", проходження позивачем військової служби в особливий період під час мобілізації з 01.12.2022р. по 08.01.2025р. (до моменту звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії - 09.01.2025р.), при цьому, час проходження військової служби, протягом якої позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, з 15.02.2023 по 30.04.2023, з 11.05.2023 по 15.09.2023, з 01.10.2023 по 09.03.2024, з 29.03.2024 по 13.07.2024, з 29.07.2024 по 17.11.2024, з 21.11.2024 по 30.11.2024 зарахувати до пільгового стажу позивача із застосуванням кратного обчислення - один місяць служби за три місяці; провести розрахунок пільгового стажу позивача відповідно до ч. 3 ст. 114 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8, а саме: зарахувати до пільгового стажу роботи позивача з 10.08.2009р. по 30.11.2022р. на посаді гірника очисного забою кожний повний рік роботи - за 1 рік 3 місяці.
Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача-1 призначити та виплатити позивачеві пенсiю за вiком на пiльгових умовах вiдповiдно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» згiдно заяви про призначення пенсiї з 09.01.2025 року з урахуванням норм ст. 8 Закону України “Про пiдвищення престижностi шахтарської працi» у розмiрi 80 вiдсоткiв заробiтної плати (доходу), визначено, що вiдповiдно до статтi 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", з якої обчислюється пенсiя, але не менш як три розмiри прожиткового мiнiмуму, встановленого для осiб, якi втратили працездатнiсть, оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями спонукати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, у такому випадку, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки суду, наведеної у такому судовому рішенні, з урахуванням повноважень адміністративного суду, визначених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Окрім того, при прийнятті даного рішення, судом враховується і те, що у даному випадку, саме наявність у позивача необхідного загального та пільгового стажу, визначених ч.3 ст.114 Закону №1058 та ст.8 Закону України “Про пiдвищення престижностi шахтарської працi», є підставою для призначення останньому пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку, при цьому, за нормами ч.2 ст.24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду, тобто повноваження щодо обчислення стажу є виключною компетенцію пенсійних органів, а тому адміністративний суд не наділений повноваження підміняти пенсійний орган та самостійно обчислювати страховий стаж позивача для призначення пенсії, а, відповідно, без проведення розрахунку такого стажу і зобов'язувати призначати пенсії.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що найбільш ефективний із можливих способів захисту порушеного права, виходячи з вищевикладеного, є саме зобов'язання відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.01.2025р. та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України, виходячи з вимог ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, то саме цей орган і має завершити процедуру призначення позивачеві пенсії за віком.
З огляду на зазначене, заявлені позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.
Такий підхід висловлений у постановах Верховного Суду від 24.05.2024р. у справі №460/17257/23, від 07.05.2024р. у справі №460/38580/22, висновки викладені в яких підлягають обов'язковому врахуванню адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідачів-1,2 зарахувати до пiльгового стажу роботи позивача, що дає право на пенсiю за вiком на пiльгових умовах вiдповiдно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування», перiоди його роботи в ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугiлля»: з 20.08.2007 р. по 18.09.2007 р. - учень гiрника пiдземного дiльницi з видобутку вугiлля з повним робочим днем в шахтi (виробнича практика) Список № 1, оскільки зі змісту наявної в матеріалах справи копії розрахунку стажу позивача (Форма РС-право) - (а.с.25,26,95,96,143) вбачається, що такий період було зараховано пенсійним органом до пільгового стажу позивача - «Навчання за фахом».
Не підлягають і задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідачів-1,2 зарахувати до пiльгового стажу роботи позивача, що дає право на пенсiю за вiком на пiльгових умовах вiдповiдно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування», перiоди його роботи в ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугiлля»: з 01.12.2022 року по 09.01.2025 року - гiрник очисного забою пiдземний дiльницi з видобутку вугiлля з повним робочим днем в шахтi Список № 1 (провiднi професii: 20 рокiв), оскільки, як встановлено вище судом із матеріалів справи, у зазначений період позивач проходив військову службу під час мобілізації в особливий період, який і підлягає врахуванню до пільгового стажу позивача, що встановлено судом у даному судовому рішенні.
Окрім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідачів-1,2 обчислити перiод роботи позивача на провiдних професiях в розумiннi ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» з 01.12.2022 року по 09.01.2025 року з розрахунку один рiк фактичної роботи за один рiк три мiсяцi, тобто з застосуванням коефiцiєнту 1.25 з урахуванням роз'яснень Мiнiстерства Соцзахисту населения України вiд 20.01.1992 № 8, оскільки, як встановлено вище судом із матеріалів справи, у зазначений період позивач проходив військову службу під час мобілізації в особливий період, а зі змісту роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8 не вбачається підстав для зарахування у пільговому обчисленні саме періоду проходження військової служби під час мобілізації в особливий період.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не вбачає підстав для їх розподілу у порядку, встановленому ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за п.13 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення №046350017545 від 15.01.2025р., зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вiд 15.01.2025 року №046350017545 про вiдмову в призначеннi ОСОБА_1 пенсiї за вiком на пiльгових умовах згiдно ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» на пiдставi заяви про призначення пенсiї вiд 09 сiчня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Ольжича, 7; код ЄДРПОУ 13559341) зарахувати до пільгового стажу (провiднi професii: 20 рокiв) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", проходження останнім військової служби в особливий період під час мобілізації з 01.12.2022р. по 08.01.2025р., при цьому, час проходження військової служби, протягом якої ОСОБА_1 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, з 15.02.2023 по 30.04.2023, з 11.05.2023 по 15.09.2023, з 01.10.2023 по 09.03.2024, з 29.03.2024 по 13.07.2024, з 29.07.2024 по 17.11.2024, з 21.11.2024 по 30.11.2024 зарахувати до його пільгового стажу із застосуванням кратного обчислення - один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Ольжича, 7; код ЄДРПОУ 13559341) провести розрахунок пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) відповідно до ч. 3 ст. 114 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8, а саме: зарахувати до пільгового стажу роботи позивача з 10.08.2009р. по 30.11.2022р. на посаді гірника очисного забою кожний повний рік роботи - за 1 рік 3 місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Ольжича, 7; код ЄДРПОУ 13559341) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.01.2025р. та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням вимог пенсійного законодавства України та висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва