13 травня 2025 року Справа №160/13281/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04 травня 2018 року № 047050001025 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати періоди роботи: з 25.08.1993 по 25.09.1996 у ТОВ «Гарант», з 01.10.1996 по 30.10.1998 у ТОВ Українсько-болгарське підприємство «Днепробал-ООО»; з 29.01.2001 по 31.12.2001 провадження підприємницької діяльності - до загального страхового стажу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та повторно розглянути заяви від 19.01.2018 та 01.04.2025, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 1 частини 2 наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Відповідно до змісту позовних вимог, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04 травня 2018 року № 047050001025 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
При цьому, рішення про відмову в призначенні пенсії датоване 04.05.2018.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду доказів отримання вказаного рішення пізніше, ніж датоване рішення відповідача від 04.05.2018, відтак, строк на оскарження згідно з вимогами ст.122 КАС України розпочинається з 05.05.2018.
Водночас, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою 08.05.2025, відтак, з пропуском строку звернення до суду, встановленого ст.122 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, позивачем до позовної заяви додано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що рішенням відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 047050001025 від 04 травня 2018 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії «через відсутність 26 років 6 місяців страхового стажу», однак у рішенні не було зазначено, що до страхового стажу не враховано окремі періоди трудової діяльності. Про порушення своїх прав позивач дізнався лише у березні - квітні 2025 року зі змісту листів ГУ ПФУ у Дніпропетровській області. До цього моменту позивач не мав об'єктивної можливості дізнатися про обсяг порушення моїх прав, оскільки рішення органу ГУ ПФУ не містила повної інформації, а про фактичне неврахування окремих періодів стало відомо лише у березні-квітні 2025 року. Таким чином, на думку позивача, він не пропустив строк звернення до суду з дня, коли дізнався або міг дізнатися про порушення свого права, відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Просив також врахувати висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 815/460/18, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі №320/2915/20 та ін.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд наголошує, що відповідно до матеріалів справи, позивач оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 047050001025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, яке датоване 04 травня 2018 року.
Вказаним рішенням, позивачу відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Отже, позивач, звернувшись до суду 08.05.2025, фактично не погоджується з відмовою в призначенні пенсії, викладеною у рішенні відповідача № 047050001025 від 04 травня 2018 року, оскільки заявляє, що на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, мав достатню кількість страхового стажу.
Таким чином, суд констатує, що позивач із вказаною відмовою був обізнаний, починаючи з 04.05.2018 та з 05.05.2018 у позивача розпочався шестимісячний строк для звернення до суду щодо оскарження спірного рішення.
Жодних підтверджених та документально об'єктивних та переконливих причини, які завадили останньому звернутись до суду із відповідним позовом щодо оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04 травня 2018 року № 047050001025 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у строк, встановлений законом, позивачем не наведено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом та не надано доказів на підтвердження їх поважності.
Відтак, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин пропуску такого строку та доказів на підтвердження їх поважності.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- заяву про поновлення строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин пропуску такого строку та доказів на підтвердження їх поважності.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна