про залишення позовної заяви без руху
14 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4935/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Валюх В.М., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позов в частині позовних вимог подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, а позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, з огляду на таке.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі № 990/156/23 зазначила, що норма статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-IX (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 дійшов таких висновків: якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону № 2352-IX, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX).
Отже, у цій справі до вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 08.09.2021 по 18.07.2022 норму частини другої статті 233 КЗпП України необхідно застосовувати у редакції до змін, внесених згідно із Законом № 2352-IX, якою визначено, що особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. До вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 20.05.2023 - у редакції норми частини першої статті 233 КЗпП України після 19.07.2022, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (такі висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 990/156/23, у постанові Верховного Суду від 05.12.2024 у справі № 380/9502/24).
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
З доданих до позовної заяви документів убачається, що позивач ОСОБА_1 проходила військову службу до 27.08.2023, а тому з цим позовом в частині вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 20.05.2023 мала звернутися до суду в строк до 27.11.2023.
Проте, адміністративний позов направлено до суду лише 07.05.2025, тобто із значним пропуском тримісячного строку, визначеного частиною другою статті 233 КЗпП України (суд звертає увагу, що строк звернення до суду пропущений в частині вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 20.05.2023, а стосовно вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 08.09.2021 по 18.07.2022 - вказаний строк застосуванню не підлягає).
До позовної заяви долучено заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій представник позивача вказує, що строк звернення до суду необхідно обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Суд визнає неповажними підстави, які зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду, з огляду на те, що у ній не вказано, з яких саме причин був пропущений позивачем ОСОБА_1 строк звернення до суду в частині вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 20.05.2023. Зазначена заява подана формально, її зміст є шаблонним та не відображає конкретних обставин (із зазначенням дати звільнення з військової служби, ознайомлення із сумами, що належали позивачу при звільненні) щодо дотримання/пропущення строку звернення до суду позивачем.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, оскільки позов в частині вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 20.05.2023 подано із пропуском тримісячного строку, визначеного частиною другою статті 233 КЗпП України, наведені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду підстави є неповажними, тому позов належить залишити без руху, а протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали позивач має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду в зазначеній частині позовних вимог та додати докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Визнати неповажними підстави поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, вказані у заяві ОСОБА_1 про поновлення строку.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали позивач/представник позивача мають право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог та додати докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити, що якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.М. Валюх