13 травня 2025 року ЛуцькСправа № 640/15478/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Центр медично-фармацевтичної інформації «Медикал дата менеджмент»» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Приватного підприємства «Центр медично-фармацевтичної інформації «Медикал дата менеджмент»» (далі - ПП «ЦМФІ «Медикал дата менеджмент»», підприємство) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0247361206.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та за висновками акта перевірки від 12 лютого 2019 року №1508/26-15-12-06/31033371 підприємство порушило граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України). На підставі висновків акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0247361206 про накладення штрафу у сумі 269057,38 грн.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним. Повідомив, що 30 листопада 2017 року між позивачем та Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві) було укладено договір №2658001 про визнання електронних документів. З 10 січня 2019 року на посаду директора ПП «ЦМФІ «Медикал дата менеджмент»» було призначено ОСОБА_1 та 14 січня 2019 року відповідні зміни щодо керівника внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Цього ж дня 14 січня 2019 року позивачем відправлено заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30 листопада 2017 року №2658001, однак о 20:00 надійшла квитанція №1 з інформацією про те, що заява не прийнята, оскільки ОСОБА_1 повинна мати тип підпису «Директор», але в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців така особа не зареєстрована. Позивач вказав, що 15 січня 2019 року подав повторно заяву про приєднання №1 до договору про визнання електронних документів від 30 листопада 2017 року №2658001, проте знову отримав аналогічну за змістом відмову. Така заява прийнята лише 18 січня 2019 року.
Позивач також зазначив, що оскільки відповідачем не були прийняті своєчасно направлені податкові накладні, то ПП «ЦМФІ «Медикал дата менеджмент»», не порушуючи граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, направило рекомендованим листом з описом вкладення податкові накладні до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС України у м. Києві, а також повідомлення до ГУ ДФС у м. Києві та Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) про неможливість зареєструвати податкові накладні в електронному вигляді. Позивач вважає, що дотримався вимог законодавства щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН та здійснив усі можливі способи повідомлення контролюючого органу про неможливість вчасно зареєструвати податкові накладні з незалежних від нього причин, вочевидь у зв'язку із технічним збоєм в системі органів ДФС.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за матеріалами наявними у справі; відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.141).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.148-152). В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що ГУ ДФС у м. Києві провело камеральну перевірку своєчасності реєстрації ПП «ЦМФІ «Медикал дата менеджмент»» податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних в ЄРПН. Перевіркою встановлено факт несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, що є підставою для застосування відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України штрафних санкцій (штраф застосовано у розмірі 10 та 40 відсотків суми податку на додану вартість (ПДВ) у податкових накладних: у сумі 266610,05 грн та 2447,33 грн відповідно).
Відповідач зазначив, що саме в момент отримання квитанції про реєстрацію електронного документа податкова накладна може вважатися зареєстрованою, тому вважає, що податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0247361206 прийнято правомірно та підстави для його скасування відсутні.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Станом на 15 грудня 2022 року - день набрання чинності Законом України від 13 грудня 2022 року №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) цю адміністративну справу Окружним адміністративним судом міста Києва розглянуто не було.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону №2825-ІХ (в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 липня 2024 року №3863-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ») адміністративну справу передано на розгляд та вирішення Волинського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року справу прийнято до провадження; замінено у справі відповідача ГУ ДФС у м. Києві на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44116011); розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.168-170).
Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встанови такі обставини.
ГУ ДФС у м. Києві провело камеральну перевірку своєчасності реєстрації ПП «ЦМФІ «Медикал дата менеджмент»» податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складено акт від 12 лютого 2019 року №1508/26-15-12-06/31033371 з висновками про порушення підприємством пункту 201.10 статті 201 ПК України у зв'язку із несвоєчасною реєстрацією податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних в ЄРПН за вказаним переліком (а.с.17-18).
На акт перевірки підприємство подало заперечення від 07 березня 2019 року (а.с.26-32), у якому просило врахувати, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулася через збій в системі органів ДФС України, через який неприйнята своєчасно заява про приєднання до договору від 30 листопада 2017 року №2658001 про визнання електронних документів, подана у зв'язку зі зміною керівника.
На підставі акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0247361206 про застосування відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України штрафу за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 2664821,24 грн, у розмірі 10% - 266610,05 грн та за затримку реєстрації податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 6118,33 грн, у розмірі 40% - 2447,33 грн (а.с.19 -21).
Податкове повідомлення-рішення є предметом оскарження у цьому спорі.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Так згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством.
Із аналізу наведених правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН у строк, встановлений ПК України. В залежності від терміну порушення строків реєстрації податкових накладних пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачена відповідальність у вигляді штрафу.
Кабінетом Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиною реєстру податкових накладних (далі також - Порядок №1246 в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Пунктом 11 Порядку №1246 визначено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Пунктом 12 Порядку №1246 установлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 14 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Таким чином, у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника ПДВ і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється податковим органом, та/або безпосередніх дій працівників податкового органу, на яку (які) платник податку не має впливу.
При цьому встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у виді накладення штрафу може застосовуватися в разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) ДФС податкову накладну/розрахунок коригування у строк, встановлений статтею 201 цього Кодексу.
На переконання суду, платник податків не повинен нести відповідальність за ненадходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов'язок щодо їх надіслання до ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.
Тож для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за нереєстрацію/затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов'язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2019 у справі №820/3006/17, від 21 січня 2020 року у справі №826/7925/16, від 31 січня 2020 року у справі №821/819/17.
За сталою практикою Верховного Суду, сформованою за наслідками вирішення спорів у таких правовідносинах (зокрема, у постанові Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі №280/1615/19), якщо затримка реєстрації податкових накладних в ЄРПН виникла не з вини платника податків, це свідчить про протиправність застосування контролюючим органом до нього штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.
З акта перевірки та розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН до податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0247361206 встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві дійшло висновку про порушення позивачем пункту 201.10 ПК України щодо реєстрації в ЄРПН 51 податкової накладної на суму ПДВ 2670939,57 грн.
У позовній заяві позивач зазначає, що порушення граничних термінів реєстрації (до 15 січня 2019 року включно) податкових накладних від 17 грудня 2018 року №35, від 27 грудня 2018 року №64, від 29 грудня 2018 року №66, від 29 грудня 2018 року №88, від 29 грудня 2018 року №85, від 28 грудня 2018 року №99, від 17 грудня 2018 року №89, від 29 грудня 2018 року №103, від 29 грудня 2018 року №83, від 29 грудня 2018 року №68, від 21 грудня 2018 року №54, від 31 грудня 2018 року №96, від 20 грудня 2018 року №53, від 28 грудня 2018 року №104, від 26 грудня 2018 року №63, від 28 грудня 2018 року №91, від 17 грудня 2018 року №59, від 29 грудня 2018 року №67, від 31 грудня 2018 року №90, від 31 грудня 2018 року №98, від 26 грудня 2018 року №57, від 29 грудня 2018 року №84, від 26 грудня 2018 року №58, від 18 грудня 2018 року №36, від 28 грудня 2018 року №105, від 21 грудня 2018 року №56, від 29 грудня 2018 року №82, від 29 грудня 2018 року №65, від 28 грудня 2018 року №100, від 28 грудня 2018 року №93, від 29 грудня 2018 року №92; від 31 грудня 2018 року №120 було спричинено неможливістю приєднання до договору про визнання електронних документів від 30 листопада 2017 року №2658001.
Оцінюючи доводи сторін, суд враховує, що наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557 затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827, далі - Порядок №557 в редакції на час спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №557 перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання; друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.
За приписами пунктів 3 - 6 розділу II Порядку №557 автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Обов'язкові реквізити електронних документів визначаються законодавством. Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на його автора. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді. Послуги ЕЦП можуть бути отримані у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів (далі - АЦСК).
Після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв'язку до адресата протягом операційного дня.
Автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.
Електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання.
Із пунктів 9, 10 розділу II Порядку №557 слідує, що автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.
Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК; перевірку обов'язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов'язкових реквізитів; перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору.
Згідно з пунктом 11 розділу II Порядку №557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції) (пункт 12 розділу II порядку №557).
Порядок укладення договору про визнання електронних документів визначено розділом IIІ Порядку №557, за приписами пункту 1 якого юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом. Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням ЕЦП.
За змістом пунктів 2 - 4 розділу IIІ Порядку №557 автор створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов'язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається автору. Підписувач (в особі якого автор приєднується до Договору) завершує створення Заяви про приєднання до Договору накладенням ЕЦП. Підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) є керівником. За наявності електронної печатки на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається ЕЦП, після нього - електронна печатка.
Після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пунктами 9-11 розділу ІІ цього Порядку.
Відповідно до пунктів 6 - 8 розділу IIІ Порядку №557 Заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до пункту 5 цього розділу) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок.
Контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.
Якщо до моменту спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом Заяви про приєднання до Договору (дата, зафіксована у першій квитанції), контролюючий орган не повідомив автора про приєднання до Договору або відмову в приєднанні до Договору, приєднання автора до Договору здійснюється автоматично у момент спливу такого строку (дата, зафіксована у другій квитанції).
Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору, на яку накладається технологічний сертифікат контролюючого органу.
Згідно з пунктом 9 розділу III Порядку №557 підставами для відмови у прийнятті Заяви про приєднання до Договору та відповідно у приєднанні до Договору є: відсутність автора на обліку у контролюючому органі; невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр); наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця; наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв'язку зі смертю; наявність діючого Договору.
Пунктом 16 розділу III Порядку №557 передбачено, що Договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у пункті 14 цього розділу.
У день припинення дії Договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку (пункт 17 розділу III Порядку №557).
В контексті наведених норм судом встановлено, що згідно з наказом від 10 січня 2019 року №04-П/тр директором ПП «ЦМФІ «Медикал дата менеджмент»» призначено ОСОБА_1 , яка до виконання обов'язків приступила з 10 січня 2019 року (а.с.16).
14 січня 2019 року зміни щодо нового директора - ОСОБА_1 відображені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відповідною випискою (а.с.15).
14 січня 2019 року ПП «ЦМФІ «Медикал дата менеджмент»» відправлено заяву №1 про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30 листопада 2017 року №2658001 (а.с.22). 14 січня 2019 року о 20:00 позивач отримав квитанцію №1, відповідно до якої документ не прийнято; помилка «найменування: ОСОБА_1 повинний мати тип підпису «Директор», але в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців дана особа не зареєстрована» (а.с.23).
15 січня 2019 року ПП «ЦМФІ «Медикал дата менеджмент»» повторно відправило заяву про приєднання №1 договору про визнання електронних документів від 30 листопада 2017 року №2658001 (а.с.24). 16 січня 2019 року о 13:53 позивачу надійшла квитанція №1 про неприйняття документа з тих самих причин (а.с.25).
Наведене свідчить про те, що позивач неодноразово намагався зареєструвати заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів, тобто вживав необхідних дій відповідно до Порядку №557, а причини, з яких відмовлено у приєднанні до договору про визнання електронних документів, не відповідають фактичним обставинам. В результаті з незалежних від позивача причин той був позбавлений можливості зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН у встановлений строк (до 20:00 15 січня 2019 року за період з 16 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року).
Так з квитанції від 15 січня 2019 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН встановлено, що документ (податкову накладну від 17 грудня 2018 року №59) доставлено до ДФС України, але документ не прийнято: невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів (ЄДРПОУ 3103371).
Натомість на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр сертифікатів ключів «Україна» (uakey.com.ua) можливо перевірити відомості про дію сертифіката ОСОБА_1 (з 14 січня 2019 року по 23 січня 2020 року).
Відзив відповідача не містить спростування доводів позивача щодо цих обставин, пов'язаних із реєстрацією заяви про приєднання 14 січня 2019 року та 15 січня 2019 року, коли, як свідчать матеріали справи, підприємством вчинялись неодноразові дії, спрямовані на реєстрацію.
На добросовісність з боку платника вказує й та обставина, що позивач листом від 15 січня 2019 року повідомляв ДФС України, ГУ ДФС у м. Києві, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про те, що направив (14 січня 2019 року та повторно та 15 січня 2019 року) заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30 листопада 2017 року №2658001, однак у реєстрації заяви від 14 січня 2019 року було відмовлено, а на заяву від 15 січня 2019 року повідомлень про помилку чи не прийняття платником податків не отримано (а.с.33-37).
І тільки 18 січня 2019 року о 10:03 позивач отримав квитанцію №2 про прийняття заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (а.с.42).
За такої ситуації, як видно з квитанцій, податкові накладні від 17 грудня 2018 року №35, від 27 грудня 2018 року №64, від 29 грудня 2018 року №66, від 29 грудня 2018 року №88, від 29 грудня 2018 року №85, від 28 грудня 2018 року №99, від 17 грудня 2018 року №89, від 29 грудня 2018 року №103, від 29 грудня 2018 року №83, від 29 грудня 2018 року №68, від 21 грудня 2018 року №54, від 31 грудня 2018 року №96, від 20 грудня 2018 року №53, від 28 грудня 2018 року №104, від 26 грудня 2018 року №63, від 28 грудня 2018 року №91, від 17 грудня 2018 року №59, від 29 грудня 2018 року №67, від 31 грудня 2018 року №90, від 31 грудня 2018 року №98, від 26 грудня 2018 року №57, від 29 грудня 2018 року №84, від 26 грудня 2018 року №58, від 18 грудня 2018 року №36, від 28 грудня 2018 року №105, від 21 грудня 2018 року №56, від 29 грудня 2018 року №82, від 29 грудня 2018 року №65, від 28 грудня 2018 року №100, від 28 грудня 2018 року №93, від 29 грудня 2018 року №92; від 31 грудня 2018 року №120 були зареєстровані в ЄРПН тільки 18 січня 2018 року о 08:00, тобто з порушенням встановленого законодавством терміну їх реєстрації (до 15 січня 2019 року включно), з незалежних від нього причин.
Згідно з пунктом 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, саме протиправність дій/бездіяльності є обов'язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.
В межах спірних правовідносин можливо дійти висновку, що несвоєчасна реєстрація в ЄРПН вказаних вище податкових накладних відбулось не з вини платника податків, що виключає протиправність його діянь, та як наслідок - притягнення до відповідальності.
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі №808/2127/17 за подібних обставин, платник податків звільняється від відповідальності за порушення строків реєстрації податкової накладної, оскільки він вжив усіх заходів, спрямованих на виконання покладеного на нього обов'язку щодо її реєстрації, а неможливість реєстрації податкових накладних виникла не з-за його тих чи інших винних дій чи бездіяльності.
Відсутність вини платника податків як необхідної складової податкового правопорушення обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями (постанови Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №818/1070/17, від 06 грудня 2021 року у справі №200/2099/20-а).
З огляду на встановлені обставини та аналізуючи акт перевірки та розрахунок штрафу (а.с.20-21), суд дійшов висновку, що відповідач протиправно застосував штраф за порушення на три дні терміну реєстрації податкових накладних від 17 грудня 2018 року №35, від 27 грудня 2018 року №64, від 29 грудня 2018 року №66, від 29 грудня 2018 року №88, від 29 грудня 2018 року №85, від 28 грудня 2018 року №99, від 17 грудня 2018 року №89, від 29 грудня 2018 року №103, від 29 грудня 2018 року №83, від 29 грудня 2018 року №68, від 21 грудня 2018 року №54, від 31 грудня 2018 року №96, від 20 грудня 2018 року №53, від 28 грудня 2018 року №104, від 26 грудня 2018 року №63, від 28 грудня 2018 року №91, від 17 грудня 2018 року №59, від 29 грудня 2018 року №67, від 31 грудня 2018 року №90, від 31 грудня 2018 року №98, від 26 грудня 2018 року №57, від 29 грудня 2018 року №84, від 26 грудня 2018 року №58, від 18 грудня 2018 року №36, від 28 грудня 2018 року №105, від 21 грудня 2018 року №56, від 29 грудня 2018 року №82, від 29 грудня 2018 року №65, від 28 грудня 2018 року №100, від 28 грудня 2018 року №93, від 29 грудня 2018 року №92; від 31 грудня 2018 року №120 (на загальну суму ПДВ 2558374,20 грн відповідно до графи 6 розрахунку штрафу).
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0247361206 є протиправним в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 255837,45 грн (відповідно до графи 8 розрахунку штрафу) за порушення на три дні терміну реєстрації вказаних податкових накладних. Натомість матеріали справи не місять доказів, з яких можна дійти переконання про виконання позивачем обов'язку своєчасного подання на реєстрацію інших податкових накладних/розрахунків коригування, що згідно з актом перевірки слугувало підставою для застосування штрафу відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, та й такі позивачем фактично не оспорюються (відповідне обгрунтування відсутнє у позовній заяві). Тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню тільки в частині застосування штрафу у сумі 255837,45 грн. Тобто, позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Звертаючись до суду із позовною заявою, позивач сплатив судовий збір у сумі 4035,87 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 12 серпня 2019 року №474 (а.с.14).
У зв'язку із задоволенням позову частково на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути документально підтверджені судові у сумі 3837,71 грн, тобто пропорційно до задоволених позовних вимог (на суму 255837,45 грн), що становить 95,09% від розміру штрафу 269057,38 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 22 березня 2019 року №0247361206.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Приватного підприємства «Центр медично-фармацевтичної інформації «Медикал дата менеджмент»» (03037, місто Київ, проспект Лобанського Валерія, 4Г, ідентифікаційний код юридичної особи 31033371) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 22 березня 2019 року №0247361206 в частині накладення на Приватне підприємство «Центр медично-фармацевтичної інформації «Медикал дата менеджмент»» штрафу у сумі 255837,45 грн (двісті п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот тридцять сім грн 45 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Приватного підприємства «Центр медично-фармацевтичної інформації «Медикал дата менеджмент»» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати у сумі 3837,71 грн (три тисячі вісімсот тридцять сім грн 71 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк