13 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1765/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Стецика Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
адвокат Дзундза Юрій Романович в інтересах ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач), в якому просив:
1. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 по день фактичної виплати 15.06.2022, а за період з 01.03.2018 по 07.02.2020 по день фактичної виплати 22.11.2024;
2. зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 по день фактичної виплати 15.06.2022, а за період з 01.03.2018 по 07.02.2020 по день фактичної виплати 22.11.2024;
3. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 07.02.2020 по день фактичної виплати 19.04.2024;
4. зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 07.02.2020 по день фактичної виплати 19.04.2024.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом від 07.02.2020 №70-ос позивача було звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.
Представник позивача вказує, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2022 у справі №140/6034/21, від 30.10.2024 у справі №140/18095/23 відповідача зобов'язано нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.30.2018 по 07.02.2020. Виплату коштів відповідачем було здійснено 15.06.2022 - за період з 01.12.2015 по 28.02 2018 та 22.11.2024 - за період з 01.03.2018 по 07.02.2020.
Окрім того, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі №140/18100/23 відповідача зобов'язано здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача за період з 30.01.2020 по 07.02.2020. Виплата коштів було здійснено 19.04.2024.
Представник позивача стверджує, що ОСОБА_1 має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою його грошового забезпечення, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що положеннями законодавства передбачений виключний перелік грошових доходів, які підлягають компенсації. Зокрема, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС №558 від 25.06.2018, грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Судовими рішеннями Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2022 у справі №140/6034/21, від 30.10.2024 у справі №140/18095/23 відповідача зобов'язано нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 07.02.2020 відповідно. Виплату коштів відповідачем було здійснено 15.06.2022 - за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та 22.11.2024 - за період з 01.03.2018 по 07.02.2020.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі 140/18100/23 відповідача зобов'язано здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 07.02.2020. Виплату коштів відповідачем було здійснено 19.04.2024.
Таким чином, на переконання відповідача, ОСОБА_1 виплачений дохід, який не підлягає компенсації.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 залишено без розгляду позов ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 07.02.2020 по день фактичної виплати 19.04.2024.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №70-ос від 07.02.2020 старшину ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с.6).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі №140/18095/23 визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 07.02.2020. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 07.02.2020 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі №140/18095/23 в частині покладення на Військову частину НОМЕР_1 обов'язку здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 07.02.2020 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, а також в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині постанову, якою зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі 4443 грн. 25 коп. в місяць за період з 01.03.2018 по 07.02.2020 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. У решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі №140/18095/23 залишено без змін.
Виплату коштів на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №140/18095/23 відповідач провів 22.11.2024, що підтверджується копією виписки із банківської картки позивача (а.с.7) та не заперечується сторонами спору.
Окрім того постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2022 у справі №140/6034/21 визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року, виходячи з розрахунку місяця, в якому відбулось підвищення, квітень 2009 року та положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Виплату коштів на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2022 у справі №140/6034/21 відповідач провів 15.06.2022, що підтверджується копією виписки із банківської картки позивача (а.с.6 зворот) та не заперечується сторонами спору.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо виплати в його користь компенсації втрати частини доходів протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із положеннями ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-III від 19.10.2000 (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За ст. 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.
Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до п. 3 Порядку №159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Згідно із ст. 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Тобто, основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та нарахування доходів (в тому числі, за рішенням суду). При цьому виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в день виплати основної суми доходу.
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону №2050-III).
Використане у ст. 3 та 4 Закону №2050-III формулювання доводить, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, та означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Суд зазначає, що компенсація частини втраченого доходу виплачується не з моменту постановлення судового рішення, на підставі якого такий дохід фактично виплачено, а саме з часу, коли у особи виникло право на отримання такого доходу.
При цьому, виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 року у справі №826/8319/16 та від 18.07.2023 у справі №200/10663/21.
Як було встановлено судом вище, нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2022 у справі №140/6034/21 відбулось лише 15.06.2022.
В свою чергу, нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.02.2020 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №140/18095/23 відповідач провів 22.11.2024.
Таким чином, несвоєчасне нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача відбулось у зв'язку з протиправними діями відповідача, тобто з вини органу, що нараховував і виплачував таке грошове забезпечення позивачу під час проходження ним військової служби.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 сформував правову позицію, згідно якої аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону №2050-III та Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.
Крім того, судова палата у вищевказаній постанові зазначила, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-III не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону №2050-III, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом №2050-III і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.
Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.
За ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
На думку суду, позивачем надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідач не довів, що діяв з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та вимог законодавства України.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовують висновків суду щодо протиправної його бездіяльності.
Таким чином, врахувавши вищенаведену правову позицію Верховного Суду у постанові від 02.04.2024 року у справі №560/8194/20, суд приходить висновку, що невиплата відповідачем компенсації втрати частини доходу (індексації грошового забезпечення) разом з виплатою позивачу заборгованості слід вважати відмовою у виплаті такої компенсації.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у заявлений адміністративний позов належить задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 по день фактичної виплати 15.06.2022, а за період з 01.03.2018 по 07.02.2020 по день фактичної виплати 22.11.2024 та зобов'язання відповідача здійснити нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 по день фактичної виплати 15.06.2022, а за період з 01.03.2018 по 07.02.2020 по день фактичної виплати 22.11.2024.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», суд
Позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 по день фактичної виплати 15.06.2022.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 по день фактичної виплати 15.06.2022.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.02.2020 по день фактичної виплати 22.11.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.02.2020 по день фактичної виплати 22.11.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано судом 13 травня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя Н. В. Стецик