м. Вінниця
14 травня 2025 р. Справа № 120/12272/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 1) Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області, відповідач 2) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення № 023830029655 від 22.08.2024, яким відмовлено заявнику у призначенні пенсії на пільгових умовах, з підстав відсутності пільгового стажу роботи. Позивач з таким рішенням Пенсійного органу не погоджується тому звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Ухвалою від 20.09.2024 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
03.10.2024 представником ГУ ПФУ в Кіровоградській області до суду подано відзив, яким просить відмовити у задоволенні адміністративного позову. Крім іншого зауважує, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії з підстав відсутності пільгового стажу роботи.
28.10.2024 представником ГУ ПФУ у Вінницькій області до суду подано відзив на адміністративний позов, у якому зазначає, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки відсутня довідка згідно додатку № 5.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 15.08.2024 звернувся із заявою до органів Пенсійного фонду щодо призначення пенсії на пільгових умовах, як водію міського транспорту.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає/перераховує пенсію, ГУ ПФУ в Кіровоградській області.
За результатами розгляду документів доданих до заяви ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийняло рішення № 023830029655 від 22.08.2024, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи, оскільки позивачем не надано довідку згідно додатку № 5.
Також зазначено, що за результатами розгляду документів до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності: з 16.11.1988 по 12.06.1989, оскільки є невідповідність в даті наказу на звільнення; з 31.07.1996 по 28.01.1997, оскільки печатка не придатна для сприйняття її змісту.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням № 023830029655 від 22.08.2024, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За змістом пункту 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу:
для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (надалі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У силу пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Згідно норм пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналіз викладених правових норм свідчить про те, що Законом №1058-IV передбачено право на пенсію на пільгових умовах водіїв міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, а саме: після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років (пункт 8 частини статті 114).
Предметом спору у цій справі є рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області від 22.08.2024 № 023830029655, яким відмовлено позивачу в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу згідно поданих заявником документів.
При цьому, не зараховано до пільгового стажу періоди роботи на посаді водія міського транспорту, із зазначенням про те, що право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до абз. 1 п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону, з урахуванням наявних документів, не має, оскільки відсутня довідка згідно додатку № 5.
Оцінюючи мотиви, покладені відповідачем в основу спірного рішення, суд враховує наступне.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 25.04.2019 у справі № 593/283/17.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої 31.09.1984, ОСОБА_1 працював:
- з 15.05.1997 по 02.07.2002 на посаді водія-кондуктора 3 класу на міських пасажирських перевезеннях у Вінницькому автопідприємстві № 10529.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 працював:
- з 25.02.2004 по 26.11.2013 на посаді водія 3 класу на міських перевезеннях автобусом у Вінницькому відкритому акціонерному товаристві "Автобусний парк".
Таким чином, у трудових книжках позивача містяться записи щодо його роботи водієм автобусу на міських перевезеннях у Вінницькому автопідприємстві № 10529 та Вінницькому відкритому акціонерному товаристві "Автобусний парк", при цьому, суд наголошує, що додаткових умов для зарахування пільгового стажу, крім факту роботи водієм міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв), пункт 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV не визначає.
У спірному рішенні відповідачем не обґрунтовано причини недостатності записів трудової книжки позивача для врахування пільгового стажу, натомість зроблено висновок про відсутність пільгового стажу з огляду на відсутність довідки згідно додатку № 5.
У свою чергу, пунктом 20 Порядку № 637, яким визначено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників, в тому числі тих, які мають право на пенсію на пільгових умовах, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Враховуючи викладене, необхідність подання уточнюючої довідки підприємства або його правонаступника, а за відсутності правонаступника - рішення Комісії про підтвердження стажу роботи, виникає лише у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Зважаючи на те, що у спірному рішенні відповідачем не встановлено факт відсутності або недостатності у трудовій книжці позивача відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, посилання на необхідність подання уточнюючої довідки про підтвердження пільгового стажу роботи є безпідставними.
Отже, враховуючи відсутність зауважень з боку відповідача-2 щодо зарахування періодів роботи з 15.05.1997 по 02.07.2002 та з 25.02.2004 по 26.11.2013 на посаді водія міського пасажирського транспорту, суд доходить висновку, що вказаний період трудової діяльності підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 .
Також, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню в частині не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 16.11.1988 по 12.06.1989, оскільки наявна невідповідність в даті наказу на звільнення та періоду роботи з 31.07.1996 по 28.01.1997, оскільки печатка підприємства не придатна до сприйняття її змісту, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58).
Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У відповідності до п. 2.6 Інструкції, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1 Інструкції № 58).
Аналіз вищезазначених положень дає суду підстави для висновку, що обов'язок ведення трудових книжок законодавцем покладений на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
Більше того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Тому, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , наявні записи за № 12 про прийняття на посаду слюсара по ремонту будівельних машин та механізмів у Вінницькому СПМУ -56 тресту Спецсільхозмонтаж.
Записом № 14, позивача звільнено зі займаної посади
Відповідно запису № 29, позивача з 30.07.1996 прийнято на посаду водія 2-го класу на автобус ЛАЗ-697 до обласної філармонії.
Записом № 30 від 28.01.1997, позивача звільнено із займаної посади.
Підставою для не зарахування стажу роботи позивача у період з 16.11.1988 по 12.06.1989, оскільки наявна невідповідність в даті наказу на звільнення та періоду роботи з 31.07.1996 по 28.01.1997, оскільки печатка підприємства не придатна до сприйняття її змісту.
Суд зауважує, що зазначені стороною відповідача невідповідності, виявлені в наказі про звільнення, а також неточності у відтиску печатки чи неможливість посадовою особою Пенсійного фонду прочитати печатку підприємства, яка, до того ж, була проставлена ще у 1997 році, не можуть бути підставою для порушення права особи на соціальний захист. Більше того, ці обставини жодним чином не спростовують факту трудової діяльності позивача у вказані періоди, а лише свідчать про недоліки у заповненні трудової книжки з боку підприємства.
Отже, із зазначеного слідує, що стороною відповідача не надано до суду жодних доказів на спростування факту роботи позивача у періоди з 16.11.1988 по 12.06.1989 та з 31.07.1996 по 28.01.1997.
Також, варто зауважити, що недоліки у заповненні трудової книжки, враховуючи відсутність сумніву та спору щодо належності трудової книжки позивачу, наявність інших обов'язкових реквізитів, є формальним та таким, що не спричиняє втрату юридичної сили всього документу.
Тому суд вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за формальні недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.
Так Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Крім цього Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Отже, враховуючи зазначені висновки, суд зазначає, що період з 16.11.1988 по 12.06.1989 на посаді слюсара по ремонту будівельних машин та механізмів у Вінницькому СПМУ-56 тресту Спецсільхозмонтаж, підлягає зарахуванню до страхового стажу роботи.
Також підлягає зарахуванню до страхового стажу період роботи з 31.07.1996 по 28.01.1997 на посаді водія 2 класу автобус ЛАЗ-697, обласної філармонії.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області про відмову в призначенні пенсії від 22.08.2024 за № 023830029655 не ґрунтується на вимогах законодавства, прийнято без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд враховує, що станом на момент звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах - 15.08.2024 року - позивач досяг 55-річного віку та має страховий стаж не менше 30 років.
Крім того, за висновками суду, у позивача наявний пільговий стаж, який перевищує 14 років. У зв'язку з цим суд доходить переконання, що необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області: зарахувати до пільгового стажу роботи позивача періоди роботи з 15.05.1997 по 02.07.2002 та з 25.02.2004 по 26.11.2013 на посаді водія міського пасажирського транспорту.
Зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 16.11.1988 по 12.06.1989 та з 31.07.1996 по 28.01.1997, відповідно трудової книжки серії НОМЕР_1 .
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованою вимогу про зобов'язання ГУ ПФУ у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах - з моменту звернення, тобто з 15.08.2024 року.
Відтак, з врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 22.08.2024 за № 023830029655, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 15.05.1997 по 02.07.2002 - на посаді водія кондуктора 3-го класу на міських пасажирських перевезеннях у Вінницькому автопідприємстві № 10529; з 25.02.2004 по 26.11.2013 - на посаді водія 3-го класу міських перевезень автобусом ВАТ "Автобусний парк".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 16.11.1988 по 12.06.1989 - на посаді слюсара по ремонту будівельних машин та механізмів у Вінницькому СПМУ-56 тресту Спецсільхозмонтаж та з 31.07.1996 по 28.01.1997 - на посаді водія 2-го класу на автобусі ЛАЗ-697 Обласної філармонії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 15.08.2024, з урахуванням п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1211.20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Рішення суду сформовано: 14.05.2025.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна