м. Вінниця
14 травня 2025 р. Справа № 120/15561/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправними діями відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії заявника з урахуванням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі № 120/3816/24 та довідки від 10.04.2018 № 40-602/944.
Ухвалою від 26.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача додаткові докази.
12.12.2024 ГУ ПФУ у Вінницькій області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому представник пенсійного органу заперечила щодо задоволення вимог ОСОБА_1 та вказала наступне.
На виконання заяви позивача, поданої 17.04.2018 пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії, а саме переведено ОСОБА_1 з пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VII.
Обчислений на підставі наданих до заяви документів, стаж державної служби станом на 01.05.2016 складав 15 років 09 місяць 04 днів.
Пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" було обчислено в розмірі 60% від суми заробітної платити, зазначеної в довідці від 10.04.2018 № 40-602/945. При цьому, за відсутності у позивача станом на 01.05.2016 не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, підстави для обчислення розміру пенсії з урахування наданої довідки про складові заробітної плати від 10.04.2018 № 40-602/944 відсутні.
17.07.2024 до ГУ ПФУ у Вінницькій області надійшло рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі № 120/3816/24, яким зобов'язано Головне управління зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 певні періоди трудової діяльності. Однак, у зазначеному рішенні суду відсутні зобов'язання щодо проведення перерахунку пенсії (та з якої дати), тому право на перерахунок пенсії позивача з урахуванням стажу державної служби періодів трудової діяльності, зазначених в рішенні суду, визначається у разі подання заяви та у строки визначені ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щодо позовних вимоги позивача, щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 17.04.2018, то такі на думку відповідача, слід залишити без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Щодо листів Головного управління від 13.09.2024 № 13105-11636/С-02/8-0200/24 та від 16.10.2024 № 14635-13033/C-02/8-0200/24, долучених позивачем до позовної заяви, відповідач зазначає, що такі листи не є рішенням в розумінні ч. 5 ст. 45 Закону № 1058, а носять інформаційний характер.
16.12.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив. Однак, остання судом не приймається до уваги, оскільки відповідно до частини 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою статті 263 КАС України, заявами по суті справи є позов та відзив.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З 17.04.2018 ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З 17.04.2018 ОСОБА_1 за його заявою переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, яку обчислено в розмірі 60% від суми заробітної платити, зазначеної в довідці від 10.04.2018 № 40-602/945.
Вважаючи дії відповідача щодо неналежного обчислення стажу державної служби протиправними, позивач оскаржив їх в судовому порядку, за результатами якого, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі № 120/3816/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди трудової діяльності з 09.06.1974 по 09.06.1976, з 04.01.1993 по 02.01.1994, з 06.07.2001 по 24.01.2002, з 10.01.2006 по 31.08.2008. Рішення суду набуло законної сили 16.08.2024.
26.08.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії державного службовця із врахуванням, вище вказаного, рішення та не врахованої раніше довідки від 10.04.2018 № 40-602/944 про складові заробітної плати.
Листом від 13.09.2024 ГУ ПФУ у Вінницькій області повідомлено ОСОБА_1 про неможливість здійснення перерахунку пенсії оскільки у рішенні від 16.07.2024 у справі № 120/3816/24 відсутні зобов'язання щодо проведення перерахунку пенсії (та з якої дати), тому право на перерахунок пенсії з урахуванням стажу державної служби періодів трудової діяльності, зазначених в рішенні суду, визначається у разі подання заяви та у строки визначені ч. 4 ст. 45 Закону № 1058.
23.09.2024 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з аналогічними вимогами, вказавши, що рішення суду є цілком зрозумілим та не потребує додаткових роз'яснень.
Позивачем на його повторне звернення було отримано відповідь у формі листа від 16.10.2024 у якій відповідач в черговий раз вказує, що станом на 01.05.2016 у ОСОБА_1 відсутній страховий стаж роботи (20 років) на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, як наслідок неможливість здійснення перерахунку пенсії.
Не погоджуючись із діями відповідача що полягають у нездійсненні перерахунку розміру його пенсії із урахуванням довідки про складові заробітної плати від 10.04.2018 № 40-602/944, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації суд керується та виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Принцип, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України від 10.12.2015 № 889-VІІІ "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VІІІ).
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, до 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
За наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, але в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а саме: за наявності відповідного віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Такі ж висновки щодо застосування зазначених норм матеріального права викладені в постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 234/6967/17, від 29 листопада 2022 року у справі № 431/991/17, від 27 січня 2023 року у справі № 340/4184/21 та ряду інших.
В свою чергу розділом XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Отже, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
При цьому, відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII та на виконання пункту 6 "Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі - Постанова № 622), Міністерством соціальної політики України розроблено та наказом від 10.05.2017 за № 750 затверджено Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад (далі - Порядок № 750).
Пунктами 2 і 5 Порядку № 750 передбачено, що довідка про заробітну плату для призначення пенсії (далі - довідка для призначення пенсії) відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII видається особам, які мають право на призначення пенсії згідно з пунктом 3 Порядку № 622.
Так, згідно із пунктом 1 вищевказаної Постанови № 1-3, нею затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, що додаються.
З аналізу наведених вище положень нормативно-правових актів слід дійти висновку, що після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 889-VIII, передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж, а також не реалізували своє право на призначення пенсії державного службовця до 01.05.2016. Таким особам пенсія призначається з врахуванням довідок про заробітну плату, передбачених Порядком № 750, в яких заробітна плата вказується в розмірах на момент звернення за пенсією на прирівняних посадах.
Як встановлено з матеріалів справи, з 17.04.2018 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VIII. Зазначену пенсію призначено щомісячно та довічно, при призначенні позивачу пенсії, відповідачем була врахована довідка про складові заробітної плати від 10.04.2018 № 40-602/945. При цьому, у врахуванні довідки від 10.04.2018 № 40-602/944 відмовлено через відсутність у ОСОБА_1 стажу на посаді державного службовця (20 років).
Однак, обставина, що стосується відсутності необхідної кількості стажу державної служби у позивача спростовується рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі № 120/3816/24, яким зобов'язано ГУ ПФУ у Вінницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди трудової діяльності з 09.06.1974 по 09.06.1976, з 04.01.1993 по 02.01.1994, з 06.07.2001 по 24.01.2002, з 10.01.2006 по 31.08.2008, що в загальній сумі, відповідно до розрахунку, разом із наявним у позивача стажем у розмірі 15 років 09 місяць 04 днів, складає більше 20 років.
Згідно з частиною 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, в іншій справі, вважаються встановленими та не потребують доказування у разі участі в обох справах однієї й тієї самої особи.
Таким чином, зазначені обставини є доведеними.
Як вже зазначалося вище, частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічно пунктом 4 Порядку № 622 визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Таким чином, пенсія державного службовця особі, яка на час звернення за призначенням пенсії не є державним службовцем, призначається із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої цією особою було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048 (Постанова № 1-3), зокрема:
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Судом встановлено, що додана позивачем до заяви від 17.04.2018 про перерахунок пенсії державного службовця довідка про складові заробітної плати від 10.04.2018 № 40-602/944, яка видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, відповідає затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 формі та приймаються до уваги судом.
Суд звертає увагу на те, що позивач на час звернення з заявою про переведення на пенсію за віком, у відповідності Закону України "Про державну службу" не займав посаду державної служби, а тому з урахуванням положень ст. 37 Закону № 3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі і з врахуванням середніх розмірів надбавок, премій та інших виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії (тобто березень 2018 року) за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27.01.2023 по справі № 340/4184/21. Крім того, такого висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 24.01.2024 у справі № 240/5388/23.
Отже, зважаючи на висновки Верховного Суду, враховуючи проаналізовані вище норми права, суд підсумовує, що дії відповідача не ґрунтується на вимогах законодавства та обставинах, які підлягали врахуванню під час здійснення перерахунку пенсії державного службовця, а тому підлягають визнанню протиправними.
Таким чином, враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги встановлені рішенням суду від 16.07.2024 у справі № 120/3816/24 обставини, що свідчать про наявність у позивача права на перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на виплату пенсії, з врахуванням довідки від 10.04.2018 № 40-602/944 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
При цьому перерахунок пенсії має бути здійснений саме з 17.04.2018 з дати призначення пенсії відповідно до Закону України "Про Державну службу", адже з урахуванням судового рішення у справі № 120/3816/24, суд зауважує, що на відповідну дату призначення пенсії позивач мав визначене законом право на врахування довідки від 10.04.2018 № 40-602/944 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Суд також при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01 від 06.09.2005, пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00 від 18.07.2006, пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04, від 10.02.2010, пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги задоволенню підлягають повністю.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовуючи повноваження передбачені ч. 2 ст. 9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо неврахування при обчисленні ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" заробітної плати, яка відображена у довідці від 10.04.2018 № 40-602/944.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 17.04.2018 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідці від 10.04.2018 № 40-602/944, з врахуванням вже виплачених сум пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403).
Повний текст рішення складено та підписано суддею 14.05.2025.
Суддя Томчук Андрій Валерійович