Справа № 750/5931/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/241/25
Категорія - щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Доповідач ОСОБА_2
14 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 ОСОБА_4
Розглянула у письмовому провадженні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 травня 2025 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 від 09 квітня 2025 року.
Відмовляючи у задоволенні заяви, слідчий суддя вказав на те, що заява ОСОБА_5 не містить обставин, які б об'єктивно свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення у сфері службової діяльності в діях інспектора УПП в Чернігівській області, а зазначені заявником відомості свідчать про те, що ОСОБА_5 вважає незаконною винесену стосовно нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП і незаконними дії поліцейського щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення без участі захисника, про залучення якого він просив. З огляду на викладене слідчий суддя прийшов до висновку, що наведені у повідомленні ОСОБА_5 фактичні обставини є предметом розгляду справи в порядку адміністративного судочинства щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Незгода заявника з прийнятим щодо нього рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності не може свідчити про наявність у діях такого поліцейського ознак кримінального правопорушення у сфері службової діяльності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу та зобов'язати уповноважених осіб Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його аявою від 09 квітня 2025 року, зареєстрованою в журналі ЄО за №28612 та розпочати досудове розслідування.
Мотивує тим, що слідчий суддя помилково визначив, що його незгода, як заявника, з прийнятим щодо нього рішенням поліцейського про притягнення до адміністративної відповідальності, не може свідчити про наявність у діях такого поліцейського ознак кримінального правопорушення у сфері службової діяльності. Хоча він і не згоден з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, однак, усвідомлює процесуальний порядок її оскарження в позовному провадженні, при тому, що предметом поданої слідчому судді скарги є саме встановлення незаконних дій поліцейського ОСОБА_6 .
Наголошує на тому, що у його заяві чітко зазначено обставини, які свідчать про вчинення інспектором поліції ОСОБА_6 злочину, при тому, що сам факт виклику поліції не свідчить про те, що виклик завідомо неправдивий, адже кожен має право звернутися до поліції для захисту, а поліція зобов'язана відреагувати на звернення і вжити заходів для охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки та порядку.
Переконаний в упередженому ставленні поліцейського до нього, після того, як було повідомлено про факт можливого правопорушення правил паркування на місцях для людей з інвалідністю. Спроба інспектора залякати його притягненням до відповідальності за завідомо неправдивий виклик поліції, незважаючи на реальні підстави для такого звернення, самовільне давання кваліфікації його діям ще до проведення перевірки, свідчать про явне перевищення інспектором повноважень. При цьому, інспектор примусово тримав його на відкритій території біля УПП в Чернігівській області, не звертаючи уваги на його прохання про надання можливості пройти в укриття через оголошення повітряної тривоги, що є грубим порушенням ст. 3 Конституції України.
При цьому, рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності відбувалось без дотримання визначеної законодавцем процедури, без перевірки об'єктивних обставин на місці події екіпажем патрульної поліції, яка прибула на його виклик. Отримавши повідомлення, поліцейські мають перевірити та оцінити обставини, які змусили дзвонити на лінію «102», опитати свідків, учасників події та дослідити докази проступку, не обмежуючись вказівкою, що події, на яку вказав заявник, не було.
Вважає, що всі вказані ним в сукупності обставини утворюють достатній привід для перевірки наявності ознак складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем) та ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу).
Слідчий суддя в своїй ухвалі оцінив дії інспектора ОСОБА_6 та фактично визнав їх правомірними, підмінивши функцію органу досудового розслідування, адже таке оцінювання не є компетенцією суду при розгляді скарги в порядку ст. 303 КПК України. На цьому етапі суд має лише перевірити, чи була заява про можливе вчинення злочину, і чи у визначений строк її внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Оцінка правомірності дій інспектора може і повинна здійснюватися лише в ході досудового розслідування та в межах відповідного кримінального провадження, а не передчасно до внесення відомостей до ЄРДР.
В ухвалі Деснянського районного суду від 02 травня 2025 року зазначено, що заявником нібито не наведено достатньо даних для об'єктивного свідчення про вчинення кримінального правопорушення. Однак, чинне законодавство не покладає на заявника обов'язку доводити вину особи чи наявність усіх елементів складу злочину. Для звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення досить викласти обставини, що свідчать про можливе порушення закону. Саме такі обставини й були ним викладені у заяві.
Слідчий суддя не надав оцінки ні показанням свідка, який підтвердив наявність спірної ситуації з паркуванням, приїзд до УПП та інші обставини, ні відеозаписам, з яких убачається факт тиску з боку працівника поліції, ні факту виклику слідчо-оперативної групи і відібрання пояснень щодо заявлених фактів, що в свою чергу свідчить про прийняття повідомлення поліцією в порядку ст. 214 КПК України.
Натомість, слідчий суддя обмежився лише оцінкою формального аспекту - співвідношення повідомлення до змісту службового злочину, що не є його повноваженнями на цій стадії. Висновок суду про відсутність об'єктивних обставин є передчасним і суперечить зазначеним положенням закону.
Апелянт на апеляційний розгляд не прибув, був повідомлений про день і час апеляційного розгляду листом, а також телефонограмою.
Прокурор ОСОБА_7 подала заяву про розгляд справи без її участі. проти задоволення апеляційної скарги заперечує.
За правилами ч. 1 ст. 406 КПК України, суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо учасники судового провадження на апеляційний розгляд не прибули.
З матеріалів судового провадження убачається, що 09 квітня 2025 року, після винесення інспектором взводу №2 роти №4 УПП в Чернігівській області ОСОБА_6 постанови серії ЕГА №1738681 про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, останній звернувся на лінію «102» з проханням направити слідчо-оперативну групу для написання заяви про вчинення кримінального правопорушення вказаним інспектором за фактом зловживання службовим становищем, що мало місце 09 квітня 2025 року по вул. Громадська, 66 в м. Чернігові.
У цей же день слідчо-оперативною групою у ОСОБА_5 були відібрані пояснення, однак, відомості за його заявою про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.
Відповідно до талону-повідомлення Єдиного обліку № 28612 від 29 квітня 2025 року до Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області зі служби «102» надійшло звернення про те, що о 18 год. 50 хв. 09 квітня 2025 року ОСОБА_5 вимагає повторно направити на його виклик по АДРЕСА_1 слідчо-оперативну групу для написання заяви про скоєння злочину працівниками поліції, а саме зловживання службовим становищем, бо на його скаргу телефонували з Управління патрульної поліції та запитували, що він хоче, повідомив що по відношенню до нього вже винесено постанову.
На день звернення до суду зі скаргою, а також на день апеляційного перегляду матеріалів за скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області відсутні дані про те, що ОСОБА_5 повідомлялось про результати розгляду поданої ним заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Фактично, заява була прийнята та зареєстрована, однак, інформація про проведення органом досудового розслідування будь-яких дій, направлених на перевірку повідомлених у ній відомостей, в матеріалах провадження відсутня та не надана суб'єктом оскарження в ході судової перевірки.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Такі ж висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Однак, органом досудового розслідування вказані обставини перевірені не були, як не перевірялись вони й під час здійснення судового контролю слідчим суддею.
Так, аналізуючи зміст скарги ОСОБА_5 слідчий суддя прийшов до необґрунтованого висновку про те, що заявником фактично висловлено незгоду з постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності, адже у скарзі ОСОБА_5 викладені обставини, які передували виклику на лінію «102», а також подальший розвиток подій, який зумовив повторний виклик на лінію «012». Факт складання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності є однією зі складових всього розвитку подій, що відбувався 09 квітня 2025 року біля будівлі Управління патрульної поліції , а саме на паркувальному майданчику, на якому, на думку заявника, з порушенням Правил дорожнього руху на місцях для осіб з інвалідністю були припарковані автомобілі, на яких були відсутні інформативні таблички, які б вказували, що за кермом перебуває особа з інвалідністю.
При цьому, слідчим суддею не надано оцінки доводам ОСОБА_5 про те, що на його думку свідчить про перевищення інспектором патрульної поліції ОСОБА_6 своїх службових повноважень, а також тим обставинам, які об'єктивно вказують на те, що місця на паркувальному майданчику дійсно помічені дорожньою розміткою, як місця для осіб з інвалідністю, при тому, що дорожні знаки, якими ці місця позначалися, відсутні.
Намагання особи з'ясувати питання щодо правильності паркування не може свідчити про вчинення нею правопорушення, не може вказувати на безпідставний виклик поліції через службу «102», за умови, що повторно викликаний патруль поліції безпідставності здійсненого виклику не встановив, як і не встановив відсутності предмету спірної ситуації, що склалася.
При цьому, оцінка діям інспектора ОСОБА_6 , про які у своїй заяві вказав ОСОБА_5 , та яка була скерована виключно на те, щоб залякати особу, яка намагається лише встановити чи наявний факт вчинення правопорушення при паркуванні автомобілів, повинна надаватись під час проведення першочергових слідчих та розшукових заходів, що можливо лише після внесення відомостей про вказані у заві події до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Фактично перевірка за скаргою ОСОБА_5 проведена не була, повідомлені ним обставини не перевірялись, як не перевірялись і дії інспектора ОСОБА_6 , направлені не на встановлення обставин, які зумовили виклик поліції на лінію «102», а на те, щоб переконати будь-якого стороннього спостерігача у тому, що викликати поліцію не можна, бо це може призвести до притягнення особи до відповідальності, адже патруль був викликаний не будь-куди, а до приміщення Управління патрульної поліції, дії працівників якого не можуть підлягати перевірці на думку інспектора ОСОБА_6 .
Такий підхід є принципово невірним для будь-якої правової держави, закони якої покликані на дотримання прав всіх без винятку громадян України, при тому, що працівники правоохоронних органів в таких державах мають неухильно їх дотримуватись і стояти на захисті прав і свобод громадян своєї країни, а не навпаки.
За тих обставин, що встановлені з наявних у матеріалах провадження відомостей, за відсутності даних щодо проведеної перевірки по вказаним у заяві ОСОБА_5 від 09 квітня 2025 року фактів, колегія суддів не може погодитись з висновками слідчого судді про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, адже так і не було встановлено, на якій підставі ОСОБА_5 було відмовлено у проведенні перевірки за його заявою та у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення.
На переконання апеляційного суду, зазначені у заяві ОСОБА_5 від 09 квітня 2025 року обставини можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення кримінального правопорушення і що описані в ній факти про перевищення посадовою особою свого службового становища потребують перевірки засобами кримінального процесу, тому прийняте слідчим суддею рішення по суті є помилковим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку слідчим суддею незаконно відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 , оскільки підстави відмови не ґрунтуються на вимогах закону.
Кримінальне процесуальне законодавство не містить правових норм, які зобов'язують заявника довести наявність обставин, на які він посилається, та які свідчать про вчинення правопорушення. Слідчий суддя повинен тільки встановити, що заява про правопорушення містить достатні дані для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та дозволяє встановити попередню правову кваліфікацію вчиненого правопорушення. При цьому, заявник особисто несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про правопорушення, що зобов'язує його посилатись тільки на обставини, які відповідають дійсності.
Отже, з моменту отримання заяви ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 09 квітня 2025 року посадові особи Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, не пізніше 24 годин повинні були внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зобов'язання посадових осіб Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області внести відомості за заявою ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, вказують на безпідставність та необґрунтованість висновків слідчого судді, тому підлягають задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-406, 407, 422 КПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 травня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 , скасувати.
Скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 від 09 квітня 2025 року.
Ухвала є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає
ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10