Єдиний унікальний номер справи: 954/744/24 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/819/298/25 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
Категорія: продовження строку тримання під вартою
14 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 07 квітня 2025 року, якою відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, продовжено строк тримання під вартою до 05 червня 2025 року включно,
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018230070000736 від 01.04.2018 року стосовно ОСОБА_8 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.185 КК України.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07 квітня 2025 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 до 05 червня 2025 року із залишенням розміру застави, визначеної ухвалою слідчого судді Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 02.08.2024 року, що становить 2 735 857,00 грн (два мільйона сімсот тридцять п'ять вісімсот п'ятдесят сім гривень 00 коп.)
Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції захисник ОСОБА_7 подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою зменшити розмір застави визначений обвинуваченому ОСОБА_8 до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність оскаржуваної ухвали, ухвалення її з істотним порушенням вимог КПК України.
Зокрема, апелянт зазначає про те, що на обвинуваченого не покладено обов'язку доказування факту спроможності сплати розміру застави. Суд в порушення вимог ст. 370 КПК України, не обґрунтував відхилення доводів сторони захисту, чому розмір застави визначений в межах передбачених п. З ч. 5 ст. 182 КПК України не зможе забезпечити покладених на обвинуваченого обов'язків, зазначивши лише, що і в межах визначених стороною захисту обвинувачений все одно не зможе сплатити заставу, що вказує на упередженість висновків суду. Підстава відмови у зменшені розміру застави не може бути обґрунтована скрутним матеріальним становищем обвинуваченого та відсутністю доходу, а навпаки має бути врахована судом при визначені її розміру, оскільки застава має бути альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, на переконанням апелянта, розмір застави, пов'язаний із розміром матеріальної шкоди зазначеної в обвинувальному акті, що не відповідає вимогам ст. 182 КПК України, оскільки для забезпечення відшкодування такої шкоди кримінальним процесуальним законодавством передбачено відповідні заходи забезпечення кримінального провадження, а застава, як вид запобіжного заходу, покликана забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Крім того, апелянт зазначає про те, що ОСОБА_8 є внутрішньо переміщеною особою, проживав у м. Києві разом з дружиною ОСОБА_10 та донькою ОСОБА_11 , за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, 12 місяців тримається під вартою, що вказує на фінансову неспроможність внесення застави у розмірі 2 735 857,00 грн. Також, ОСОБА_8 не становить загрозу суспільству, оскільки раніше не судимий, характеризується позитивно, має міцні соціальні зв'язки, можливість працевлаштування.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши та перевіривши матеріали провадження, обговоривши та перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони в судових дебатах, які залишилися на попередніх позиціях, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 404 КПК визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До закінчення строку дії попередньої ухвали, судовий розгляд кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 не завершений, а прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а отже, суд зобов'язаний був вирішити питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу.
В клопотанні про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 прокурор зазначає про обґрунтованість його обвинувачення, існування ризиків, визначених на досудовому розслідування, які не зменшилися та не перестали існувати та неможливість застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Як вбачається з апеляційної скарги захисника в ній зазначена лише її незгода з розміром застави визначеної ОСОБА_8 , як альтернативного запобіжного заходу, визначеного при обранні стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , суд виходив із того, що ризики, які мали місце, до теперішнього часу не припинили існувати і не зменшились, та виправдовують необхідність тримання під вартою обвинуваченого під час судового розгляду. Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_8 підозри визначено на стадії досудового розслідування та не може бути предметом перегляду під час розгляду кримінального провадження по суті.
На цій стадії процесу, суд повинен оцінювати лише підстави вважати обґрунтованим зникнення або зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які існували під час обрання запобіжного заходу.
Що стосується розміру застави, визначеному на стадії застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів зазначає про те, що ОСОБА_8 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого у особливо великих розмірах, на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, в апеляційній скарзі захисник посилається лише на ті обставини, які існували на час прийняття вирішення щодо визначення спірного розміру заставу та вже були враховані слідчим суддею при ухваленні рішення про застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням оспорюваного розміру застави яке набрало законної сили та не підлягає оскарженню. Нових обставин, які б давали суду підстави для зменшення розміру визначеного розміру застави та реальну можливість його внесення, захисником до суду першої інстанції та апеляційної інстанції не надано.
Істотних порушень вимог КПК України при розгляді клопотання колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду, яка постановлена із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського
міського суду Херсонської області від 07 квітня 2025 року, якою стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, продовжено строк тримання під вартою до 05 червня 2025 року включно - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14