Номер провадження: 11-кп/819/22/25 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Справа № 766/8/23 Доповідач ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 766/8/23
13.05.2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42022232140000098 від 28.11.2022, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 19.09.2024 року щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Новотроїцьке, Генічеського району, Херсонської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених судом першої інстанції обставин.
Цим вироком ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, та їй призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов'язаною з наданням публічних послуг на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, як є її власністю.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.05.2023, - залишено без змін до затримання обвинуваченої ОСОБА_8 та приведення вироку до виконання.
Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_8 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня її фактичного затримання.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов'язаною з наданням публічних послуг, обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_8 основного покарання.
Арешт на майно, накладений на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.05.2023 (справа 490/3452/23, провадження №1-кс/490/3749/2023), а саме: 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 - залишено без змін до приведення вироку до виконання в частині конфіскації майна, яке є її власністю, на користь держави.
Встановлені судом обставини.
Судом першої інстанції визнано доведеним вчинення ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України за таких обставин.
Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (дачі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
У порушення вимог п.п.1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч.4 ст.2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (XXV), від 21.12.1965 №2131 (XX), від 14.12.1974 №3314 (XXIX) президент, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме - віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил РФ (далі - ЗС РФ) на територію України.
24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об'єднаних Націй (далі - ООН). До складу ООН входять Україна, РФ та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
Відповідно до ч.4 ст.2 Статуту ООН усі члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із цілями Об'єднаних Націй.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН №36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: №2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; №2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; №2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; №3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов'язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року №3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:
-застосування збройної сили державою проти суверенітету територіально, недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;
-застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
-вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
-бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
-блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
-напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
-застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
-дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
-засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який визнається РФ та Україною.
У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною. Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.
Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.
22.02.2022 президент РФ направив до Ради Федерації звернення про використання збройних сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
24.02.2022 президент РФ публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.
З метою протидії збройній агресії 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію РФ проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ.
У подальшому 15.03.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. 21.04.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб. 22.05.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. 15.08.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб. 16.11.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб. 06.02.2023 Законом України затверджено Указ Президента України від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб. 02.05.2023 Законом України затверджено Указ Президента України від 01.05.2023 №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб.
Таким чином, у період з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 по цей час на всій території України введено та діє правовий режим воєнного стану, що пов'язано із розв'язанням РФ військової агресії проти України та веденням повномасштабних бойових дій на території України.
Відповідно до п.7 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України (далі - тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
У період з 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області, у тому числі і Генічеський район, захоплено військовослужбовцями ЗС РФ, і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 (зі змінами) (який діяв на момент вчинення злочину та втратив чинність 27.12.2022) та Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (зі змінами від 13.01.2023 №14, від 09.02.2023 №41, від 20.02.2023 №56, від 06.03.2023 №80, від 09.03.2023 №84).
Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, громадянка України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянкою України, заручившись підтримкою представників держави-агресора (РФ), умисно вирішила реалізувати свої амбіції шляхом зайняття керівної посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених окупаційною військовою адміністрацією РФ на тимчасово окупованій території смт. Новотроїцьке, Генічеського району, Херсонської області. Встановлено, що ОСОБА_8 з 24.02.2022 по цей час перебуває на окупованій РФ території України.
Так, ОСОБА_8 , перебуваючи на тимчасово окупованій збройними силами РФ території Херсонської області, а саме: у смт. Новотроїцьке, Генічеського району, Херсонської області, упродовж липня-вересня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням встановити за об'єктивних причин не виявилось можливим), діючи умисно та свідомо, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий злочинний умисел, направлений на колабораційну діяльність з державою-агресором - Російською Федерацією, та на сприяння окупаційній владі держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні, всупереч законодавству України, прийняла пропозицію представників держави-агресора (РФ) та добровільно зайняла керівну посаду у незаконному органі влади, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, створеному державою-агресором на тимчасово окупованій території Генічеського району, Херсонської області, а саме так званого «директора Муніципальної бюджетної освітньої установи «Новотроїцький центр культури і дозвілля» (мовою оригіналу - «директора Муниципального бюджетного образовательного учреждения «Новотроицкий центр культуры и досуга»), тобто у закладі, який відноситься до окупаційної адміністрації держави-агресора, який зареєстрований 02.08.2022 року «в Едином государственном реестре юридических лиц» країни агресора.
Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_8 за ч.5 ст.111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 посилається на незаконність та необґрунтованість вироку з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам провадження та істотного порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Вважає, що докази, які міститься в матеріалах кримінального провадження, які були досліджені під час судового розгляду і покладені в основу вироку, свідчать про те, що висунуте ОСОБА_8 обвинувачення є недоведеним, оскільки стороною обвинувачення не було надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, кожен з яких окремо та разом у їх сукупності, свідчили б про вину обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення.
Зазначає, що більшість так званих «доказів», які були надані стороною обвинувачення, ніяким чином не відносяться до обвинуваченням, висунутого ОСОБА_9 .
Так, свідок ОСОБА_10 , яка була допитана в судовому засіданні, пояснила, що із телеграм каналів бачила, що ОСОБА_8 організовувала та проводила заходи в будинку культури на окупованій території в підтримку держави агресора.
На запитання, чи бачила особисто вказані обставини, зазначила, що ні.
На запитання, чи добровільно ОСОБА_8 пішла на співпрацю з окупаційною владою, повідомила, що не знає.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що знає ОСОБА_8 близько 10 років. Йому відомо, що ОСОБА_8 очолює на окупованій території будинок культури. На запитання, звідки відомо про цю обставину, пояснив, що знає від своїх знайомих та інтернет-каналів.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що про обставини зайняття ОСОБА_8 посади директора будинку культури знає з телеграм каналів та від своїх знайомих (покази з чужих слів).
Крім того, зазначає про те, що в якості доказів до матеріалів справи були долучені документи, які прямо не вказують про добровільність зайняття громадянином України ( ОСОБА_8 ) посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупованій адміністрації держави-агресора.
Просить обвинувальний вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 19.09.2024 року щодо ОСОБА_8 за ч.5 ст.111-1 КК України - скасувати та постановити новий виправдувальний вирок щодо неї.
Відповідно до вимог ст. 135 КПК України обвинувачена ОСОБА_8 вважається такою, яку належно повідомлено про виклик до суду, з моменту опублікування повістки про її виклик в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» шляхом опублікування оголошення із повісткою про її виклик до суду та опублікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, які надіслані захиснику ОСОБА_7 .
Позиції сторін.
Заслухавши доповідь судді, позицію захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , який підтримав апеляційні вимоги сторони захисту, просив їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, за встановлених і викладених у вироку обставин, підтверджені зібраними у встановленому законом порядку доказами, дослідженими у суді та проаналізованими у вироку.
Згідно із ч.1 ст.94 КПК України суд першої інстанції за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч.3 ст.17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_8 повністю доведена, а вчинене нею кримінальне правопорушення правильно кваліфіковано за ч.5 ст.111-1 КК України за ознаками колабораційної діяльності, що полягає у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia) з урахуванням та дотримання загальних засад, встановлених процесуальним законом для такого розгляду в порядку спеціального судового провадження відповідно до вимог ч.3 ст.323 КПК України.
Доводи захисника про недоведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення були предметом перевірки в суді першої інстанції та не знайшли свого підтвердження.
Так, винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.5 ст.111-1 КК України, повністю підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, зокрема:
- показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що вона знайома з ОСОБА_8 , оскільки вони разом працювали в Центрі культури та дозвілля до моменту окупації смт. Новотроїцьке. Коли почалося повномасштабне вторгнення військ країни-агресора, вона (свідок) ще знаходилася в смт. Новотроїцьке, виїхала на неокуповану територію 08.09.2022. З початку окупації ніхто на роботу не виходив, всі працівники були в простої, доки в серпні місяці їх не викликали і не запропонували піти на співпрацю, на що ОСОБА_14 погодилася, а вона (свідок) ні. Усіх працівників Будинку культури зібрали в залі та ОСОБА_15 запропонував піти на співпрацю з окупаційною владою, дали подумати один день. ОСОБА_14 на той час займала посаду режисера та сценариста та сказала одразу, що нікуди виїжджати з смт. Новотроїцьке вона не збирається і що далі буде працювати на своїй посаді. Пізніше з Інтернет ресурсів свідку стало відомо, що ОСОБА_8 стала директором Новотроїцького будинку культури та погодилася працювати на російську окупаційну владу. Наскільки їй (свідку) відомо, робота ОСОБА_8 на окупаційну владу була добровільною. Наказів про призначення ОСОБА_8 на посаду директора вона (свідок) не бачила. Про те, що ОСОБА_8 погодилася працювати на окупаційну владу їй стало відомо, коли роздали заяви для тих, хто погодився з ними працювати, ОСОБА_14 особисто віднесла всі заяви в сільраду. Коли свідок прийшла до кабінету, щоб забрати свої речі, бачила, що там вже повноцінно працювали інші люди разом з ОСОБА_16 ;
- показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що вона знайома ОСОБА_8 , оскільки вона є співмешканкою в смт. Новотроїцьке. З окупації з смт. Новотроїцьке виїхала 12.09.2022. ОСОБА_17 знає дуже давно, оскільки працювали поруч. Свідок працювала у відділі культури державної адміністрації смт. Новотроїцьке, а ОСОБА_8 працювала в Центрі культури та дозвілля, до Центру працювала психологом у відділі справ дітей. З серпня 2022 року ОСОБА_14 очолила добровільно окупаційний Новотроїцький центр культури та дозвілля та від місцевих мешканців відомо, що остання агітувала всіх для роботи в Центрі. Вже пізніше з телеграм-каналів свідку стало відомо про інтерв'ю, які давала ОСОБА_8 , будучи вже директором Центру культури та дозвілля заходи, які вона організовувала для військових РФ, місцевих колаборантів. Також ОСОБА_8 допомагала організовувати референдум, була в комісії. Також свідок зазначила, що особисто не бачила, як ОСОБА_8 займалася організацією концертів. Всю інформацію знає з телеграм-каналів. З самого початку окупації з ОСОБА_8 не спілкувалася;
- показаннями свідка ОСОБА_18 про те, що він працює в Новотроїцькій районній державній адміністрації. В кінці серпня 2022 року він виїхав з смт. Новотроїцьке. ОСОБА_8 знає близько десяти років, познайомився з нею в міру виконання своїх професійних обов'язків. Свідку відомо, що ОСОБА_8 з липня місяця 2022 року і на даний час очолює Будинок культури окупаційної влади Новотроїцької громади. Про призначення ОСОБА_8 на посаду директора свідку відомо зі слів знайомих, які перебувають на непідконтрольній території. З телеграм-каналів свідку відомо про організацію заходів ОСОБА_8 на честь країни-агресора. Також свідок зазначив, що ОСОБА_8 одна з перших хто добровільно погодилася на співпрацю з окупаційною владою, жодного тиску на неї не було. Пропозиція про співпрацю їй надійшла від ОСОБА_19 , яка на той час виконувала обов'язки заступника голови окупаційної адміністрації смт. Новотроїцьке. Свідок також зазначив, що бачив особисто організацію заходу, який проводила ОСОБА_14 , оскільки проходив у той день повз площу. Це було на початку серпня 2022 року на площі перед Будинком культури в смт. Новотроїцьке, там відбувався масовий захід з прапорами РФ, який організувала та проводила ОСОБА_8 . З початку збройної агресії з ОСОБА_8 не спілкувався. Інформація про те, що ОСОБА_8 займає посаду директору свідку відома з загальнодоступних джерел, а саме з соціальної мережі «Інстаграм», телеграм-каналу «Новотроїцьке-Херсонська область», який адмініструє окупаційна влада, а також з повідомлень знайомих, які залишилися в окупації. Телеграм-канал «Новотроїцьке-Херсонська область» є офіційним каналом окупаційної влади смт. Новотроїцьке, на йому викладено фото та відео за участі ОСОБА_8 в якості директора Новотроїцького центру культури та дозвілля. Також свідок зазначив, що в межах своїх посадових обов'язків займається моніторингом телеграм-каналів окупаційної влади. Наказ про призначення ОСОБА_8 на посаду директора особисто він не бачив. Присутнім під час пропозиції, коли ОСОБА_20 пропонувала ОСОБА_21 зайняти посаду директору, свідок не був. Однак з кола працівників Центру культури та дозвілля йому відомо про призначення ОСОБА_22 на посаду. Висновок про добровільну співпрацю ОСОБА_8 з окупаційною владою свідок зробив з аналізу Інтернет ресурсів;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_23 від 23.03.2023, зафіксованого за допомогою технічних засобів відеофіксації і відтвореного в ході судового розгляду кримінального провадження, відповідно до ч.11 ст.615 КПК України, свідок пояснив наступне, що з окупації з смт. Новотроїцьке виїхав у вересні 2022 року. З ОСОБА_8 знайомий років 5-7, оскільки є приватним підприємцем та орендував для бізнесу приміщення в Будинку культури. Знайомий з нею з моменту її прийняття на роботу на посаду режисера у Центр культури та дозвілля в смт. Новотроїцьке, що розташований по вул. Соборна, 30. Після окупації ОСОБА_8 з самого початку пропала на місяць. Коли були проукраїнські мітинги проти військ країни-агресора, говорила, що добре, що поставили військових РФ, щоб не було терактів, тобто з самого початку була налаштована на проросійську політику. Після того, як окупаційна влада зайшла до Будинку культури та запропонувала працівникам піти на співпрацю, всі працівники відмовили, погодилися лише ОСОБА_8 , її чоловік ОСОБА_24 та ОСОБА_25 . ОСОБА_14 на той час ще не займала посаду директора та постійно намагалася себе проявити, щоб саме її призначили на цю посаду. Постійно крутилася навколо ОСОБА_15 , який займав посаду начальника Відділу культури та туризму та шукав людину на посаду директора Центру. Свідок особисто бачив, як ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та її чоловік 01.09.2022, зайшовши в приміщення Будинку культури, на другому поверсі вивішували прапори РФ та десь трохи пізніше після цих подій ОСОБА_8 було призначено на посаду директора. Хоча з її поведінки та дій свідок вважав, що вона вже на той час займала посаду директора Будинку культури. В Інтернет ресурсах вже потім виклали наказ про її призначення директором. ОСОБА_8 сама набирала штат, бухгалтерів. Свідок бачив серед нових працівників тих осіб, які вже років 7 не працювали, або які були звільнені через порушення своїх трудових обов'язків. Заробітну плату виплачували в рублях, та оскільки з самого початку карток не було, то директор ОСОБА_8 разом з бухгалтером від окупаційної адміністрації отримували мішки з грошовими коштами і так видавали заробітну плату. Також свідок додав, що декілька раз ОСОБА_8 наполягала, щоб свідок зняв вивіску з магазину, оскільки мали приїхати журналісти з Донбасу для зйомки відео, а його вивіска українською мовою псує зовнішній вигляд. Крім того, свідок зазначив, що ОСОБА_8 добровільно погодилася на співпрацю та заняття посади директору в Новотроїцькому центрі культури та дозвілля окупаційної влади;
-показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що вона знає ОСОБА_8 як мешканку смт. Новотроїцьке років десять. Разом працювали в одній сфері. Після окупації смт. Новотроїцьке свідок виїхала 19.07.2022. До 24.02.2022 ОСОБА_8 працювала в Будинку культури. В серпні-вересні 2022 року її призначили керівником вказаного будинку вже при окупаційній владі. Свідок з телеграм-каналів бачила заходи, які проводила ОСОБА_8 , будучи на посаді директора. Крім того, на думку свідка, ОСОБА_8 добровільно погодилася на співпрацю, проте особисто з нею свідок не спілкувалася. Про те, що ОСОБА_8 й досі займає посаду директора свідок знає тільки з телеграм-каналів.
Зазначені вище показання свідків, суд першої інстанції правильно визнав достовірним джерелом доказів, оскільки вони узгоджуються між собою щодо фактичних обставин кримінального провадження та підтверджуються іншими письмовими доказами, а саме:
- витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню №42022232140000098 від 28.11.2022, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.5 ст.111-1 КК України та коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: встановлено, що ОСОБА_8 працює директором Новотроїцького центру культури та дозвілля Херсонської області РФ. Крім того, остання при окупаційній владі проводить різноманітні культурні заходи на користь країни-агресора, а також була представником виборчої комісії на псевдореферендумі в смт. Новотроїцьке;
- рапортом прокурора Новотроїцького відділу Генічеської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_26 , відповідно до якого під час моніторингу Інтернет ресурсів, а саме у мережі «Telegram» на сторінці «База зрадників по Херсону та півдню України» виявлено публікацію «Додатковий доказ про співпрацю особи з окупаційною владою - ОСОБА_8 », з якої встановлено, що ОСОБА_8 працює директором Новотроїцького центру культури та дозвілля Херсонської області РФ. Крім того, остання при окупаційній владі проводить різноманітні культурні заходи на користь країни-агресора, а також була представником виборчої комісії на псевдо референдумі в смт. Новотроїцьке;
- протоколом огляду від 01.12.2022 з доданим CD-R диском до нього та указаними метаданими, згідно з яким за участі спеціаліста об'єктом огляду є публікація «Додатковий доказ про співпрацю особи з окупаційною владою. ОСОБА_8 ». За допомогою додатка Telegram Desktop з особистого облікового запису прокурора здійснено пошук зазначеної публікації у групі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з назвою «Додатковий доказ про співпрацю особи з окупаційною владою. ОСОБА_8 », який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». На сторінці виявлена вказана публікація розміщена ІНФОРМАЦІЯ_4 о 20:19. У вказаній публікації містяться такі відомості: «Додатковий доказ про співпрацю особи з окупаційною владою. ОСОБА_8 . Очолила заклад Новотроїцький будинок культури при окупаційній владі та проводить різноманітні заходи на користь країни-агресора.
Представник виборчої комісії у смт. Новотроїцьке». ІНФОРМАЦІЯ_10 У структурі публікації міститься вікно програвача відеограми, при перегляді якої встановлено, що вона містить запис виступу особи жіночої статі на російській мові наступного змісту: «В день единства встречаем с гордостью в душе, и не спроста четыре века с той даты памятной уже, но есть еще одна причина, она важнее всех причин, когда держава процветает, тогда народ ее един». На 00 годині 00 хвилині 03 секунді відео з'являється друкований напис (коментар) на російській мові: «Екатерина Аширова директор Новотроицкого центра культуры и досуга». У верхньому правому кутку на відео надпис « ОСОБА_27 »;
- протоколом огляду від 07.12.2022 з доданим CD-R диском до нього та указаними метаданими, згідно з яким за участі спеціаліста об'єктом огляду є публікація «Центр культури і дозвілля Новотроїцького муніципального округу Херсонської області продовжує свою роботу» (російською мовою «Центр культуры и досуга Новотроицкого муниципального округа Херсонской области продолжает свою работу»). За допомогою додатка Telegram Desktop з особистого облікового запису прокурора здійснено вхід до групи (каналу) «Адміністрація Новотроїцького муніципального округу» (російською мовою «Администрация Новотроицкого муниципального округа») за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11. Відповідно до опису групи (каналу) - це офіційний канал новин Новотроїцької адміністрації (російською мовою «официальный канал новостей Новотроицкой администрации»). У вказаному каналі здійснено пошук зазначеної публікації з назвою «Центр культури і дозвілля Новотроїцького муніципального округу Херсонської області продовжує свою роботу» (російською мовою «Центр культуры и досуга Новотроицкого муниципального округа Херсонской области продолжает свою работу»), який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». На сторінці виявлена вказана публікація розміщена ІНФОРМАЦІЯ_6 об 11:15 та містить відеозапис за участі ОСОБА_8 , директора Новотроїцького центру культури та дозвілля, яка надає інтерв'ю щодо роботи колективу Центру культури і дозвілля Новотроїцького муніципального округу Херсонської області за посиланням «https://t.me/tavriya_kherson»;
- протоколом огляду від 14.12.2022 з доданим DVD-R диском до нього та указаними метаданими, згідно з яким за участі спеціаліста об'єктом огляду є публікація «12 грудня в Новотроїцькому центрі культури та дозвілля проведено захід, присвячений одному із самих значущих державних свят Російської Федерації - Дню Конституції» (російською мовою «12 декабря в Новотроицком центре культуры и досуга проведено мероприятие, посвященное одному из самых значимых государственных праздников Российской Федерации - Дню Конституции»). За допомогою додатка Telegram Desktop з особистого облікового запису прокурора здійснено вхід до групи (каналу) «Адміністрація Новотроїцького муніципального округу» (російською мовою «Администрация Новотроицкого муниципального округа») за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11. Відповідно до опису групи (каналу) - це офіційний канал новин Новотроїцької адміністрації (російською мовою «официальный канал новостей Новотроицкой администрации»). У вказаному каналі здійснено пошук зазначеної публікації з назвою «12 грудня в Новотроїцькому центрі культури та дозвілля проведено захід, присвячений одному із самих значущих державних свят Російської Федерації - дню конституції» (російською мовою «12 декабря в Новотроицком центре культуры и досуга проведено мероприятие, посвященное одному из самых значимых государственных праздников Российской Федерации - Дню Конституции», який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». На сторінці виявлена вказана публікація розміщена ІНФОРМАЦІЯ_7 о 12:27 та містить відеозапис заходу, присвяченого державному святу Російської Федерації - Дню Конституції, який було проведено у Новотроїцькому центрі культури та дозвілля;
- протоколом огляду від 19.01.2023 з доданим DVD-R диском до нього, згідно з яким за участі спеціаліста об'єктом огляду є сторінка в мережі Інтернет за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_12» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 », де містяться відомості щодо юридичної особи «Муніципальна бюджетна освітня установа «Новотроїцький центр культури та дозвілля» (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб) мовою оригіналу «Муниципальное бюджетное образовательное учреждение «Новотроицкий центр культуры и досуга» (выписка их Единого государственного реестра юридических лиц от 19.01.2023 №ЮЭ9965-23-11137879), зі змісту якої вбачається, що керівником юридичної особи призначено ОСОБА_8 ;
- протоколом огляду від 31.03.2023 з доданим DVD-R диском до нього та указаними метаданими, згідно з яким за участі спеціаліста об'єктом огляду є публікація « ІНФОРМАЦІЯ_9 в Новотроїцькому центрі культури та дозвілля був проведений семінар для директорів установ культури Новотроїцького муніципального округу» (російською мовою «22.03.2023 в Новотроицком центре культуры и досуга был проведен семинар для директоров учреждений культуры Новотроицкого муниципального округа»). За допомогою додатка Telegram Desktop з особистого облікового запису прокурора здійснено вхід до групи (каналу) «Адміністрація Новотроїцького муніципального округу» (російською мовою «Администрация Новотроицкого муниципального округа») за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_13. Відповідно до опису групи (каналу) - це офіційний канал новин Новотроїцької адміністрації (російською мовою «официальный канал новостей Новотроицкой администрации»). У вказаному каналі здійснено пошук зазначеної публікації з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 в Новотроїцькому центрі культури та дозвілля був проведений семінар для директорів установ культури Новотроїцького муніципального округу» (російською мовою «22.03.2023 в Новотроицком центре культуры и досуга был проведен семинар для директоров учреждений культуры Новотроицкого муниципального округа»), який розміщений за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_14». На сторінці виявлена вказана публікація розміщена ІНФОРМАЦІЯ_9 о 16:16 та містить наступні відомості на російській мові: «22.03.2023 в Новотроицком центре культуры и досуга был проведен семинар для директоров учреждений культуры Новотроицкого муниципального округа. С наступающим профессиональным праздником поздравил всех начальник Отдела культуры Новотроицкой ВГА ОСОБА_15 . Он пожелал всем успехов, вдохновения и творческих взлётов. Директор муниципального бюджетного учреждения культуры «Новотроицкий центр культуры и досуга» ОСОБА_28 вручила грамоты и благодарственные письма работникам ЦКД и творческим коллективам учреждений культуры Новотроицкого МО»;
- протоколом огляду від 03.04.2023 з доданим DVD-R диском до нього, згідно з яким за участі спеціаліста встановлено, що через Інтернет сторінку за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_15 відкрито мобільний додаток месенджер «Telegram» з публікацією мовою оригіналу: «Распоряжения Новотроицкой военно-гражданской администрации Херсонской области от 13.08.2022 №01/16-175 о назначении на должность директора Новотроицкого центра культуры ОСОБА_28 ».
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, визначений КПК України, надано не було. При цьому суд створив сторонам необхідні умови для реалізації ними їхніх прав та виконання процесуальних обов'язків.
Водночас суд першої інстанції не взяв до уваги в обґрунтування свого вироку як докази вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, інші матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами.
Наведені вище докази не містять суперечностей та узгоджуються між собою щодо фактичним обставин учинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, а тому у суду не було підстав ставити під сумнів їх належність, допустимість, достовірність і достатність, які в своїй сукупності та взаємозв'язку поза всяким сумнівом доводять винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, обґрунтовано взяті судом до уваги при ухваленні судового рішення.
Тому твердження сторони захисту про те, що обвинувачення ґрунтується на неналежних, недопустимих, недостовірних та недостатніх доказах, зокрема, показаннях свідків, документах, слід визнати неспроможними.
Врахувавши всі обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку позиції сторони захисту про невинуватість ОСОБА_8 , і обґрунтовано не прийняв її до уваги, оскільки вони суперечать фактичним обставинам кримінального провадження та спростовуються наведеними вище доказами, зокрема, показаннями свідків, які є послідовними, та узгоджуються з відповідним документами, які підтвердили той факт, що ОСОБА_8 , будучи громадянкою України, добровільно зайняла керівну посаду у незаконному органі влади, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, створеному державою-агресором на тимчасово окупованій території Генічеського району, Херсонської області, а саме так званого «директора Муніципальної бюджетної освітньої установи «Новотроїцький центр культури і дозвілля» (мовою оригіналу - «директора Муниципального бюджетного образовательного учреждения «Новотроицкий центр культуры и досуга»), тобто у закладі, який відноситься до окупаційної адміністрації держави-агресора, який зареєстрований 02.08.2022 року «в Едином государственном реєстре юридических лиц» країни агресора.
Будь-яких даних, які б свідчили про те, що свідки могли обмовити ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення через їх зацікавленість, в матеріалах провадження не має, а тому доводи апелянта про неналежність показаній цих осіб, (які не доводять саме той факт, який потрібно встановити), є неспроможними.
А тому твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_8 була вимушена зайняти посаду директора Муніципальної бюджетної освітньої установи «Новотроїцький центр культури і дозвілля» або діяла під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли окупаційну владу країни-агресора РФ, не знайшли свого підтвердження.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на положення ст.22 КПК України, згідно з якими кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів провадження вбачається, що обвинувачена ОСОБА_8 повідомлялась судом першої інстанції про розгляд провадження у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, а під час судового розгляду був присутній її захисник.
Незважаючи на вказані обставини, жодних доказів на підтвердження можливого впливу на ОСОБА_8 з боку осіб, які представляли окупаційну владу країни-агресора РФ, стороною захисту надано не було.
Не було надано таких доказів стороною захисту і під час апеляційного розгляду.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що суд не уповноважений на здійснення перевірки обставин, про які не повідомляла сторона захисту, наведені доводи захисника, колегія суддів розцінює виключно як спосіб захисту, а неповноти судового розгляду не вбачає.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що співпраця ОСОБА_8 із окупаційної владою РФ мала довготриваючий характер та вона, за наявності такого бажання, на всьому її протязі могла б знайти можливість припинити її, покинути окуповану територію Херсонської області тощо, втім нею не скористалася.
Крім того, ОСОБА_8 не тільки зайняла посаду у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, але й зайняла керівну посаду у створеній окупаційною владою, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, брала участь у публічних заходах за участю засобів масової інформації РФ, що також спростовує вимушеність її дій.
Згідно із показаннями інших співробітників «Новотроїцького Центру культури та дозвілля», допитаних у справі як свідків, вони та знайомі їм особи також отримували від представників окупаційної влади пропозиції зайняти посади в створених ними органах, втім жодний із цих свідків не вказував, що будь-яка особа, яка не виявила бажання зайняти таку посаду, була до цього примушена.
Відсутні підстави ґрунтовно припускати, що саме у ОСОБА_8 окупаційна адміністрація була зацікавлена достатньою мірою для того, аби примушувати її зайняти керівну посаду у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.
Підсумовуючи свої висновки у цій частині, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що жодний із досліджених судом доказів та жодна з обставин, які ними підтверджуються, не вказує на те, що ОСОБА_8 вчинила інкриміноване діяння недобровільно.
Доводи захисника про зворотне зводяться до міркувань загального характеру та висловлення припущень.
Посилання апелянта на те, що допитані у справі свідки не дали конкретних показань щодо вчинення ОСОБА_8 інкримінованого злочину, колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.
Показання цих свідків підтверджено відомі їм обставин, зокрема, щодо слідчих дій, в яких вони брали участь; щодо їх особистого знайомства з обвинуваченою ОСОБА_8 , з яких випливає можливість її впізнання ними; щодо відомих їм подій, які мали місце після окупації смт. Новотроїцьке, Генічеського району, Херсонської області, тощо, які разом з іншими дослідженим судом доказами у сукупності утворюють систему доказів, якою винуватість ОСОБА_8 підтверджується поза розумним сумнівом.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином мотивував свій висновок щодо належності, допустимості, достовірності, достатності доказів та обґрунтовано взяв їх в основу обвинувального вироку.
Оцінивши зібрані у справі докази в сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку, провівши в повному обсязі судовий розгляд, допитавши, свідків, та, дослідивши запропоновані докази, перевіривши позицію сторони захисту, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), за який її засуджено, та правильно кваліфікував її дії за ч.5 ст.111-1 КК України.
Отже, викладені в апеляційній скарзі сторони захисту, доводи про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та недоведеність вини ОСОБА_8 , є такими, що суперечать встановленим обставинам справи та наведеним вище доказам
Колегія суддів звертає увагу на те, що фактично доводи сторони захисту зведені до незгоди з доказами обвинувачення та наданої їм оцінки судом, зокрема, показаннями свідків, документів, щодо обставин події, що не є підставою для визнання їх неналежними, недопустимими, недостовірними та недостатніми доказами.
Що стосується дотримання порядку здійснення спеціального досудового розслідування, та вимог кримінального процесуального закону під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, порушено не було.
Так, положеннями ст.297-1 КПК України передбачено, що спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121,частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1,147,частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 4361, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Згідно із ч.3 ст.323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов'язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
У даному кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.05.2023 року здійснювалося спеціальне досудове розслідування (т.1 а.с.291).
Судом першої інстанції судовий розгляд даного кримінального провадження здійснювався в порядку спеціального судового провадження на підставі ухвали від 13.09.2023 року (т.1 а.с.106-107).
Як убачається з матеріалів справи, про день та час судового розгляду ОСОБА_8 повідомлялася у встановленому процесуальним законом порядку, зокрема, про судове засідання 19.09.2024 року, коли було ухвалено оскаржуваний вирок, остання була повідомлена через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, веб-сайті Офісу Генерального прокурора та були вручені захиснику обвинуваченої ОСОБА_7 , що свідчить про виконання судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону щодо повідомлення та виклику обвинуваченої та спростовує апеляційні доводи захисника у цій частині.
Як випливає з матеріалів справи, суд першої інстанції неупереджено, всебічно, повно, дослідивши надані учасниками процесу докази в їх сукупності, та обґрунтовано ухвалив обвинувальний вирок.
Колегією суддів не встановлено упередженого ставлення як органу досудового розслідування, так і суду до учасників процесу, його зацікавленість в результатах розгляду кримінального провадження, а також не створення судом першої інстанції необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, що свідчило б про порушення вимог ст.22 КПК України.
Порушень кримінального процесуального закону при встановлені фактичних обставин кримінального провадження, зокрема, права обвинуваченої ОСОБА_8 на захист, при збиранні, дослідження та оцінці доказів, розгляді клопотань, які б могли істотно вплинути на висновки суду про винність обвинуваченої та правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, та перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення щодо ОСОБА_8 , під час апеляційного розгляду не виявлено. Докази у кримінальному провадженні зібрані та досліджені з дотримання вимог кримінального процесуального закону.
А тому підстав для скасування обвинувального вироку щодо ОСОБА_8 та ухвалення нового виправдувального вироку щодо неї, як про це ставить питання апелянт, колегія суддів не знаходить.
Призначаючи ОСОБА_8 , вид та міру покарання, суд першої інстанції з дотриманням вимог ст.50, 65 КК України врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КУК України відноситься до категорії тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, та такі злочини є найбільш суспільно небезпечними посяганнями, дані про особу винної, яка на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, є громадянкою України, яка під час війни добровільно співпрацювала з окупантами, характер займаної нею посади - директора «Муніципальної бюджетної освітньої установи «Новотроїцький центр культури і дозвілля», а також те, що вона переховується на тимчасово окупованій території України. Також суд врахував обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, відсутність обставин, що пом'якшують покарання.
З урахуванням цих конкретних обставин справи суд обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_8 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та правильно призначив їй покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов'язаною з наданням публічних послуг на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, як є її власністю в межах санкції ч.5 ст.111-1 КК України.
Таке покарання, на думку колегії суддів, є справедливим, пропорційним, співрозмірним ступеню тяжкості вчиненого злочину, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які можуть бути підставами для скасування чи зміну вироку, колегією суддів не встановлено.
Зважаючи на викладене, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 слід залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без зміни.
Керуючись ч.2 ст.376, ст.404, 407, 419 КПК України, апеляційний суд.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 19 вересня 2024 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4