Справа №592/4421/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/814/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Крадіжка
13 травня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши, без участі сторін, належним чином повідомлених про розгляд справи, в порядку ч.4 ст. 422-1 КПК України, у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 квітня 2025 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави,
У провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1,2 ст. 360 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави, яке вмотивовано тим, що останній обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, та що ризики, передбачені п.1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, які були враховані при застосування вказаного запобіжного заходу, на даний час не зменшилися та залишаються актуальними.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 квітня 2025 року було продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 год. 00 хв. 22 травня 2025 року та визначено останньому заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 грн.
Покладено на обвинуваченого ОСОБА_6 у разі внесення застави та після звільнення з-під варти, наступні обов'язки: 1) прибувати до суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну в разі наявності.
Не погодившись з таким судовим рішенням, обвинувачений ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 квітня 2025 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою змінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом не було враховано те, що він обвинувачується у вчиненні не особливо тяжкого злочину та що ризики, на які посилався прокурор, жодним чином не доведені і є необґрунтованими.
Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 були повідомлені належним чином, про що свідчать розписка з ДУ «Сумський слідчий ізолятор», де перебуває обвинувачений та рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які повернулись на адресу апеляційного суду. При цьому, в апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 не наполягав на обов'язковій участі його та захисника при апеляційному розгляді і клопотань про його відкладення на іншу дату не надсилав. Прокурор у кримінальному провадженні направила до суду заяву, в якій просила здійснити апеляційний розгляд у її відсутність. Враховуючи як зазначені обставини, так і те, що в апеляційній скарзі питання про погіршення становища обвинуваченого не ставиться, колегія суддів вважає за можливе розглядати дане провадження в порядку ч.4 ст.422-1 КПК України, за відсутності його учасників, а тому, заслухавши доповідь головуючого - судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу, вищезазначених вимог Закону дотримався в повному обсязі.
Так, з наявних у даному кримінальному провадженні матеріалів вбачається, що у провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1,2 ст. 360 КК України.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, судом було встановлено, що ризики, передбачені п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що останній може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, не зменшились та існують та що запобігти вказаним ризикам, шляхом застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, неможливо.
Саме з врахуванням зазначеного, суд і дійшов висновку що доцільним буде продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та задовольнив вимоги поданого прокурором клопотання.
З таким рішення суду першої інстанції погоджується і колегія суддів та ставити під сумнів його законність та обґрунтованість підстав не вбачає.
При цьому, на спростування доводів апелянта щодо недоведеності заявлених прокурором ризиків, колегія суддів зауважує, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України існує з врахуванням тяжкості майбутнього покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі доведеності його вини, з метою уникнення якого останній може переховуватись від суду, а ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України існує з огляду на те, що обвинувачений є особою, раніше судимою, маючи не зняту та не погашену судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив декілька епізодів корисливих злочинів.
Крім того, колегія суддів зауважує, що запобіжний захід у вигляді тримання застосовується не лише до осіб, які підозрюються чи обвинувачуються виключно у вчиненні особливо тяжких злочинів, при вирішенні даного питання, окрім тяжкості кримінального правопорушення, враховуються і дані, які можуть свідчити на користь збільшення чи зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, і у даному випадку апелянтом не наведено жодних обставин, за яких можливо було б дійти висновку про саме зменшення вказаних ризиків, щоб слугувало підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора та свідчило б про можливість застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу або зміни того, який до нього застосовано.
В той же час, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції було визначено заставу, у разі сплати якої ОСОБА_6 буде звільнений з під варти та перебуватиме на волі.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому, вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст.404,407,418,419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 квітня 2025 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави, залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4