14.05.25
22-ц/812/813/25
14 травня 2025 року м. Миколаїв
справа №484/58/25
провадження №22-ц/812/813/25
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Локтіонової О. В.,
суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана через її представника ОСОБА_2 , на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Шикері І. А. у приміщенні суду у м. Первомайську Миколаївської області, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,
Короткий зміст позовних вимог
06 січня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника подала до суду зазначений вище позов, який обґрунтовувала наступним.
Позивач вказувала, що вона та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після досягнення повноліття продовжує навчання у Національній академії внутрішніх справ на денній формі навчання, яке має закінчити 30 червня 2027 року.
Оскільки ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання, він потребує матеріальної допомоги з боку батька. Таку допомогу батько йому не надає.
Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову та до закінчення сином навчання чи до досягнення ним 23-річного віку, залежно від того, яка обставина настане першою.
Позиція відповідача у суді першої інстанції
ОСОБА_3 просив позов задовольнити частково, стягнувши з нього на утримання сина, який продовжує навчання, аліменти у розмірі 1/8 частини від його доходу щомісячно.
Відповідач зазначав, що судовим наказом Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 квітня 2024 року з нього на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 квітня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Також ОСОБА_3 вказував, що він є військовослужбовцем, який приймає безпосередню участь у заходах з забезпечення оборони України, у зв'язку з чим отримує грошове забезпечення та додаткову винагороду у сумі 121 000 на місяць, а тому аліменти у розмірі 1/8 частини від його доходу на утримання сина є достатніми.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 березня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 06 січня 2025 року і до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.
З ОСОБА_3 на користь держави стягнуто судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що син сторін потребує утримання з боку батька, бо продовжує навчання. Відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу сину на час його навчання. Визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції вважав, що стягнення аліментів у розмірі 1/8 частини від заробітку (доходів) відповідача буде відповідати принципам розумності та співмірності.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 через представника подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення її позову в повному обсязі.
Позивач зазначала, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків щодо доходів відповідача, оскільки ОСОБА_3 , починаючи з вересня 2024 року отримує дохід у сумі 10 000 грн на місяць, що випливає з відомостей наданих виконавчою службою під час виконання судового рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина.
Також позивач наголошувала на тому, що розмір аліментів, стягнутих на користь малолітньої доньки відповідача, є більшим від розміру аліментів стягнутих на утримання сина, який продовжує навчання.
ОСОБА_1 зауважувала на тому, що відповідач матеріальної допомоги сину у добровільному порядку не надає, хоча його син потребує такої допомоги з урахуванням того, що вартість навчання становить 31 000 грн на рік, вартість проживання у гуртожитку щомісячно становить 1264 грн.
Враховуючи викладене вище, ОСОБА_1 вказувала на недостатність визначеного судом першої інстанції розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання сина, який продовжує навчання.
Доводи інших учасників справи
Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не надавався.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_3 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідок Національної академії внутрішніх справ від 04 вересня та 16 жовтня 2024 року ОСОБА_4 у 2024 році був зарахований до університету на денну форму навчання для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність» і є студентом 1 курсу на умовах договору. Термін навчання з 01 вересня 2024 року до 30 червня 2027 року.
Згідно з умовами договорів про навчання у закладі вищої освіти від 05.08.2024 та про надання платної освітньої послуги від 30.08.2024 вартість навчання ОСОБА_4 становить 93 000 грн, а саме за 2024-2025 роки - 31 000 грн; за 2025-2026 роки - 31 000 грн; 2026-2027 роки - 31 000 грн.
28 серпня 2024 року та 03 січня 2025 року ОСОБА_1 сплачено Національній академії внутрішніх справ за навчання сина по 15 500 грн, що разом становить 31 000 грн.
З договору від 13.09.2024 випливає, що Національна академія внутрішніх справ надає ОСОБА_4 у тимчасове користування ліжко-місце у житловому приміщенні гуртожитку, за що встановлена щомісячна плата у сумі 1264 грн.
Судовим наказом Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 квітня 2024 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 квітня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до довідок Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 проходить військову службу у зазначеній військовій частині з 21 січня 2024 року.
З довідки Первомайського відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області від 28 лютого 2025 року вбачається, що розмір доходу ОСОБА_3 за серпень 2024 року становив 113 926,08 грн, за вересень 2024 року - 20 377,68 грн, за жовтень 2024 року - 7270,92 грн, за листопад 2024 року - 10 933 грн, за грудень 2024 року - 10 933 грн.
Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що син сторін потребує утримання з боку батька, бо продовжує навчання. Відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу сину на час його навчання. Визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції вважав, що стягнення аліментів у розмірі 1/8 частини від заробітку (доходів) відповідача буде відповідати принципам розумності та співмірності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки вважає присуджений до стягнення розмір аліментів обґрунтованим, достатнім та таким, що відповідає потребам сина сторін, який є повнолітнім. Визначений розмір аліментів враховує сімейний стан платника аліментів, який має на утриманні ще одну дитину, яка є малолітньою.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, оскільки воно відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Згідно зі статтею 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, бо воно є законним та обґрунтованим.
Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана через її представника ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 березня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О. В. Локтіонова
Судді Т. В. Крамаренко
О. О. Ямкова
Повне судове рішення складено 14 травня 2025 року.