«14» травня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2025 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-підозрюваного за ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2025 року клопотання слідчого задоволено частково. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за фактичним та зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 20.00 год. до 08.00 год. наступного дня, строком до 28 червня 2025 року.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора чи суду (залежно від стадії кримінального провадження) за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи (залежно від стадії кримінального провадження); не відлучатися за межі м. Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора чи суду (залежно від стадії кримінального провадження); утриматись від спілкування зі свідками, потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, крім випадків участі у проведенні слідчих дій; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 20.00 год. до 08.00 год. наступного дня.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.06.2025, без визначення розміру застави.
Прокурор вважає, що слідчий суддя не в повній мірі врахував всі обставини, зазначені у клопотанні слідчого. На думку апелянта, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного щодо виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Вказує, що слідчий суддя не в повній мірі врахував всі обставини кримінального правопорушення та наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Не враховано те, що мотив вчинення злочину не втратив своєї актуальності, оскільки підозрюваний виконав всі дії, які він вважав необхідними для доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_8 , однак не довів свій злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки отримане потерпілим вогнепальне поранення не потягло за собою настання смерті.
Слідчим суддею не надано належної оцінки тому, що ОСОБА_6 після вчинення кримінального правопорушення з місця вчинення злочину зник.
Встановлені слідчим суддею обставини.
СВ ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025152020000563 від 27.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п .7 ч. 2 ст. 115 КК України.
27.04.2025 ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України.
28.04.2025 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.7 ч.2 ст.115 КК України.
За висновком слідчого судді, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.7 ч.2 ст.115 КК України, яке відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі.
Слідчий суддя дійшов висновку про доведеність ризиків, які передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
При цьому слідчий суддя зазначив, що в матеріалах клопотання відсутні дані ймовірності незаконного впливу на потерпілого, який є військовослужбовцем.
Слідчий суддя дійшов висновку про відсутність існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, враховуючи, що підозрюваний до кримінальної відповідальності притягується вперше, даних про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень матеріали клопотання не містять, доказів існування вказаного ризику слідчому судді не надано.
Слідчий суддя, за результатами розгляду клопотання, оцінивши обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення, дії підозрюваного, які кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.2 ст.15 п.7 ч.2 ст.115 КК України, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним вказаного злочину, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваному в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне зареєстроване місце проживання, яке збігається із фактичним місцем проживання, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за фактичним та зареєстрованим місцем проживання підозрюваного, що є необхідним та достатнім для забезпечення завдань кримінального процесуального закону на даному етапі кримінального провадження, запобіганню ризикам, встановленим в ході розгляду клопотання.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав апеляційну скаргу.
Захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя та суд апеляційної інстанції.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.7 ч.2 ст.115 КК України на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя.
На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
В цій частині висновки слідчого судді прокурор не оспорює.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК, на які вказує слідчий, прокурор.
Слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального провадження, обґрунтованість підозри, відомості про особу підозрюваного, тяжкість покарання, що йому загрожує, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості підозрюваним переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків.
При цьому слідчий суддя зазначив, що в матеріалах клопотання відсутні дані ймовірності незаконного впливу на потерпілого, який є військовослужбовцем.
Крім того, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, враховуючи, що підозрюваний до кримінальної відповідальності притягується вперше, даних про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень матеріали клопотання не містять, доказів існування вказаного ризику слідчому судді не надано.
Разом з тим, під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що висновки слідчого судді в частині обґрунтування відсутності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 с. 177 КПК України та відсутності незаконного впливу на потерпілого, який є військовослужбовцем (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), є помилковими.
Так, з матеріалів доданих до клопотання, вбачається, що ризик можливого незаконного впливу на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, передбачений п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, є обґрунтованим, оскільки підозрюваний обізнаний про особисті дані потерпілого та свідків, які надали органу досудового розслідування показання відносно нього, що свідчить про можливість впливати на них, з метою схилити у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань чи взагалі надання будь-яких показань. Перебуваючи під домашнім арештом підозрюваний ОСОБА_6 може безперешкодно спілкуватись із свідками, потерпілим та спонукати останніх змінити показання в його користь.
Колегія суддів також враховує, що наразі досудове розслідування перебуває на початковому етапі, проводяться першочергові слідчі дії для встановлення всіх обставин кримінального провадження, що також вказує на існування зазначеного ризику.
Ризик можливого вчинення іншого кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 (п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України), обґрунтовується тим, що мотив вчинення злочину, не втратив своєї актуальності, оскільки підозрюваний виконав всі дії, які він вважав необхідними для доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на заподіяння з смерті потерпілому ОСОБА_9 , однак не довів свій злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки отримане потерпілим вогнепальне поранення не потягло за собою настання смерті.
Також, слідчим суддею не надано належної оцінки тому, що згідно матеріалам провадження, доданих до клопотання, ОСОБА_6 після вчинення кримінального правопорушення з місця вчинення злочину зник, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Щодо недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками слідчого судді, що наявним ризикам можливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Так, слідчий суддя мотивував своє рішення щодо можливості для застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, тим, що підозрюваний ОСОБА_6 , який до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне зареєстроване місце проживання, яке збігається із фактичним місцем проживання.
Проте, на думку колегії суддів, зазначені слідчим суддею мотиви не зменшують існування встановлених ризиків та не можуть слугувати безумовною підставою для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Отже, колегія суддів вважає, що дані про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, та встановлені ризики виправдовують такий запобіжний захід як тримання підозрюваного під вартою.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на думку колегії суддів, відповідає меті забезпечення реалізації завдань кримінального провадження, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та зможе запобігти ризикам наявним та доведеним під час розгляду клопотання.
Щодо застави.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, враховуючи вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства.
Прокурор в апеляційній скарзі просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.06.2025, без визначення розміру застави.
Проте, прокурором не враховано положення ч. 1 та ч. 2 ст. 197 КПК України, якими передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого,- з моменту затримання.
У зв'язку з наведеним, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою слід обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначенням застави.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 ч. 3, 409, 422, 532 КПК України,-
Апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2025 року щодо ОСОБА_6 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 червня 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_11