“13» травня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з
приміщення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської облсті
захисника ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 квітня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-підозрюваного за ч. 2 ст. 307 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 квітня 2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 червня 2025 року включно.
Визначено заставу у сумі 242240 грн. У разі звільнення під заставу покладено на ОСОБА_7 обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, з'являтися на всі виклики до слідчого, прокурора чи до суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити підозрюваному розмір застави у сумі 60 560 грн.
На думку апелянта, не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Просить врахувати, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки (дружину та 2 неповнолітніх дітей), позитивно характеризується за місцем проживання.
Встановлені слідчим суддею обставини.
СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024152110000976 від 03.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 1, 2, 3 ст. 307 КК України.
24.04.2025 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 615 КПК України.
24.04.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами, зокрема, рапортами оу СКП Первомайського РВП; протоколами про накладання арешту на кореспонденцію, її огляд і виїмку; протоколами огляду предметів; висновками експертів; постановами про визнання речовим доказом; протоколом обшуку від 24.04.2025; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину.
Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про те, що існують заявлені ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших підозрюваних, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Слідчий суддя вважав, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та встановлені ризики.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу.
Підозрюваний ОСОБА_7 про дату та час апеляційного розгляду повідомлена належним чином. Заяву про бажання брати участь у апеляційному розгляді не подавала.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів встановила таке.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 1 ст. 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Ці вимоги закону враховані слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення.
24.04.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 2 ст. 307 КК України. Обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування та розгляду клопотання слідчим суддею про застосування запобіжного заходу підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри. Захисник висновки слідчого судді в цій частині не оспорює.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що висновки слідчого судді в частині обґрунтування ризиків, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, є правильними.
Колегія суддів зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та у разі доведеності її вини, можливе призначення покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Суворість передбаченого законом покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаного ризику.
ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час досудове розслідування триває, тривають слідчі (розшукові) дії, спрямовані на збирання речей та документів які використовувалися під час вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень.
Також підозрюваний ОСОБА_7 може незаконно впливати та здійснювати тиск на інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують його.
Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , є також доведеним, оскільки злочин, у якому підозрюється ОСОБА_7 був підготовленим, а з урахуванням тих обставин, що пілозрюваний офіційно не працює та не працював, інших будь-яких доходів не має.
Колегія суддів також враховує, що наразі досудове розслідування перебуває на початковому етапі, проводяться першочергові слідчі дії для встановлення всіх обставин кримінального провадження, що також вказує на існування зазначеного ризику.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Слідчим суддею рішення про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином вмотивовано.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ані слідчим суддею, ані колегією суддів під час апеляційного розгляду апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи вагомість наявних доказів щодо можливого вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим, дані про його особу, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що до ОСОБА_7 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Щодо доводів апелянта, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки (дружину та 2 неповнолітніх дітей), позитивно характеризується за місцем проживання, то ці дані не зменшують існування встановлених ризиків та не можуть слугувати безумовною підставою для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Щодо застави.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначені вимоги слідчим суддею дотримані.
Розмір застави визначений з урахуванням положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Слідчим суддею достатньо враховано тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а також майновий та сімейний стан підозрюваного.
Колегія суддів зазначає, що визначений розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в разі внесення застави.
Ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 ч. 3, 409, 422, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 квітня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_3