14.05.25
22-ц/812/800/25
Справа №490/95/25 Головуючий у 1-й інстанції Чулуп О. С.
Провадження 22-ц/812/800/25 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.
14 травня 2025 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:
головуючої-судді: Ямкової О. О.,
суддів: Крамаренко Т. В., Серебрякової Т. В.,
із секретарем: Горенко Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 7 березня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Чулупа О. С. у приміщенні суду в місті Миколаєві об 11год 30хв, із складенням повного рішення, у справі
за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1
про розірвання шлюбу, -
7 січня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
14 лютого 2025 року позивачкою ОСОБА_2 , від імені якої діє представниця - адвокатка Федькович Г. В., до суду подана заява про розгляд справи за відсутністю позивачки.
24 лютого 2025 року ОСОБА_1 подана заява про відкладення слухання справи на термін необхідний для збереження сім'ї, проходження ним військової служби та отримання психологічної підтримки для налагоджування стосунків в родині. Одночасно заявлено клопотання про зупинення провадження у справі на час проходження ним військової служби в ЗСУ та заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
28 лютого 2025 року представницею позивачки надана заява про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження, з огляду на відсутність доказів про перебування відповідача у складі ЗСУ у військовій частині, яка виконує бойові завдання.
Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 7 березня 2025 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та у зупиненні провадження на час проходження військової служби відмовлено.
Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 7 березня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено, ухвалено про розірвання шлюбу, укладеного 12 листопада 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. Розподілено судові витрати.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку та просив скасувати рішення суду, як постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Одночасно подав клопотання про зупинення провадження у справі на час проходження ним військової служби, з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 251 ЦПК України.
На апеляційну скаргу та клопотання позивачкою подані заперечення, в яких вона вимоги скарги вважала необґрунтованими, а проходження відповідачем військової служби таким, що суперечить її інтересам, внаслідок чого просила відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження.
До судового засідання суду апеляційної інстанції сторони та їх представники не з'явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином, заяв та клопотань про її відкладення суду не надали, внаслідок чого слухання справи з поданим відповідачем клопотанням про зупинення її розгляду відбулося за відсутністю її учасників.
Заслухавши суддю-доповідача та вивчивши надані до клопотання матеріали, колегія суддів вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Зупинення провадження у справі є тимчасовим припиненням судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Пунктом 2 частини 1 статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини 1 статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 , як до суду першої інстанції (а.с.48, 54-55, 68), так і до суду апеляційної інстанції (а.с.94-95, 104-105) подані клопотання про зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 251 ЦПК України, до яких додані довідки про проходження ним військової служби у складі військової частини, що виконує бойові (спеціальні) завдання на лінії бойового зіткнення з ворогом із безпосередньою участю відповідача.
Крім того, заявляючи клопотання про зупинення провадження, у зв'язку з проходженням військової служби, відповідач наполягав на наданні йому строку на примирення задля збереження сім'ї, право реалізації на яке він був позбавлений в суді першої інстанції за неналежним його повідомленням про дату та час слухання справи.
Отже, наведене відповідачем ОСОБА_1 клопотання про зупинення провадження у справі, на переконання колегії суддів, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню шляхом зупинення провадження на час проходження ним військової служби за наведених у пункті 2 частини 1 статті 251 ЦПК України підстав.
Посилання позивачки у наданих до суду апеляційної інстанції запереченнях на те, що проходження відповідачем військової служби суперечить її особистим інтересам, під час вирішення судом питання у порядку пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України, є неприйнятним, оскільки наведене процесуальне право відповідача на застосування цієї норми, за встановлених колегією суддів обставин, є безумовним.
Керуючись статтями 251, 367, 368, 381, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі - задовольнити.
Апеляційне провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 7 березня 2025 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - зупинити на час перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Роз'яснити учасникам справи виконання ними обов'язку повідомити суд про зміну обставин, які усувають причини, що викликали зупинення провадження у справі з наданням на їх підтвердження відповідних доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.
Головуюча О. О. Ямкова
Судді Т. В. Серебрякова
Т. В. Крамаренко