Справа № 127/9306/25
Провадження № 33/801/478/2025
Категорія: 225
Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванченко Я. М.
Доповідач: Матківська М. В.
14 травня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В.,
розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
Встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 152655 від 21 березня 2025 року - ОСОБА_1 21 березня 2025 року об 11:45 год по АДРЕСА_2 , здійснював господарську діяльність без отримання ліцензії на реалізацію нікотину в рідкій формі концентрату 30 мл, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 квітня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з конфіскацією товарів вилучених згідно акту вилучення до протоколу серії ВАД № 152655 від 21 березня 2025 року, а саме: 11 флаконів ємністю 30 мл нікотину в рідкій формі.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн на користь держави.
В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 являється найманим працівником ТОВ «Вінлайт Груп», магазин якого і був об'єктом перевірки. Товариство має діючу ліцензію на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовується в електронних сигаретах. Окремої ліцензії на реалізацію нікотину в рідкій формі законодавство не вимагає. Оскільки розгляд справи відбувся за його відсутності, він був позбавлений можливості подати докази, що підтверджують викладені в апеляційній скарзі обставини, а тому такі докази він просить врахувати.
До апеляційної скарги додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивовану тим, що ОСОБА_1 не був повідомлений про судове засідання, що відбулось 07 квітня 2025 року, у судовому засіданні присутній не був, повний текст оскаржуваної постанови отримав 18 квітня 2025 року при спробі самостійно з'ясувати дату судового засідання.
У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився; про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, що згідно частини 6 статті 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно вимог статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як свідчать матеріали справи оскаржувану постанову судом першої інстанції винесено 07 квітня 2025 року за відсутності ОСОБА_1 (а. с. 12-13), копію постанови суду, згідно розписки, ОСОБА_1 отримав 18 квітня 2025 року (а. с. 15).
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав до суду 25 квітня 2025 року (а. с. 16-31), тобто у розумний строк з урахуванням того, що правопорушник участі у розгляді справи не брав.
Такі обставини вказують на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, а тому цей строк підлягає поновленню.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
В оскаржуваній постанові зазначено, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 152655 від 21 березня 2025 року та іншими матеріалами справи.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч. 2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
При апеляційному розгляді встановлено, що 21 березня 2025 року ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , нібито здійснював господарську діяльність без отримання ліцензії на реалізацію нікотину в рідкій формі концентрату 30 мл, про що складено протокол серії ВАД № 152655 від 21 березня 2025 року (а. с. 1).
Згідно акту вилучення до протоколу серії ВАД № 152655 від 21 березня 2025 року, у ОСОБА_1 вилучено «нікотин «нікобустер» № 30 мл. 11 шт» (а. с. 3)
У матеріалах справи також наявна копія Ліцензії на право Роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах ТОВ «Вінлайт Груп»(а. с. 6), а також виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Вінлайт Груп»(а. с. 7).
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч. 1 ст. 164 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відтак, диспозиція зазначеної статті містить 3 окремих форми вчинення даного адміністративного правопорушення, які, в тому числі, можуть бути пов'язані між собою, а саме:
- провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності;
- провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії;
- провадження господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, поняття «підприємницька діяльність» («підприємництво») є складовою ширшого за обсягом поняття «господарська діяльність».
З метою визначення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, необхідно встановити всі характеризуючі ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність та систематичність.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення, в залежності від його об'єктивної сторони можуть бути, як фізичні так і юридичні особи, в тому числі й фізичні-особи підприємці.
При вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, апеляційним судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 займається підприємницькою діяльністю без отримання відповідної ліцензії.
Як зазначалось вище, матеріали справи містять копію Ліцензії на право Роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, у якій суб'єктом господарювання зазначено: ТОВ «Вінлайт Груп» (а. с. 6), а фактичне виконання ОСОБА_1 функцій продавця не є самостійним здійсненням господарської діяльності.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 додано копію Ліцензії на право Роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, де зазначено суб'єкта господарювання - ТОВ «Вінлайт Груп» (а. с. 27-28), а також виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Вінлайт Груп» (а. с. 22-26), сканкопії яких були наявні в матеріалах справи та підлягали дослідженню судом першої інстанції (а. с. 6-7).
Також, ОСОБА_1 надано витяг з наказу № 2 від 21 січня 2025 року, виданий ТОВ «Вінлайт Груп», згідно якого ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду «продавець-консультант» з 22 січня 2025 року з посадовим окладом 8150,00 грн. на місяць за основним місцем роботи (а. с. 30).
Таким чином, сам факт роботи ОСОБА_1 на посаді продавця-консультанта магазину «Vandal» не свідчить про здійснення ним господарської діяльності та не може бути пов'язаний з необхідністю отримання будь-яких ліцензій для виконання ним трудових обов'язків як найманого працівника.
У матеріалах справи відсутні акти особистого огляду, речей або документів, які могли б підтвердити здійснення саме ОСОБА_1 господарської діяльності без ліцензії на реалізацію нікотину в рідкій формі (концентрату 30 мл), оскільки реалізацію такого товару здійснює ТОВ «Вінлайт Груп», а не найманий працівник - продавець ОСОБА_1 .
Крім того, згідно з наданими копіями ліцензії на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, виданої ТОВ «Вінлайт Груп» (а. с. 27-28), а також виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 22-26), ТОВ «Вінлайт Груп» здійснює господарську діяльність на підставі чинної ліцензії (термін дії: з 15 липня 2024 року по 15 липня 2025 року). Отже, діяльність магазину «Vandal», в якому ОСОБА_1 працює продавцем-консультантом, є ліцензованою, оскільки доказів зворотного матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Таким чином, дослідивши та перевіривши в ході апеляційного розгляду усі наявні в справі докази, апеляційний суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для притягнення його до адміністративної відповідальності, встановлено не було.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження по справі.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За вказаних обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 07 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП, скасувати та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. В. Матківська