Справа № 127/13725/25
Провадження №11-сс/801/369/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
09 травня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
слідчого ОСОБА_7 ,
захисників: ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
в режимі відеоконференції:
підозрюваного ОСОБА_10 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.05.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_10 в кримінальному провадженні № 12025020000000599 від 01.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.05.2025 задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 , погодженого з прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_12 , та відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів - по 01.07.2025 включно з визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень.
На таке судове рішення захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 гривень.
На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги захисник вказує на те, що слідчий суддя не надав належної правової оцінки обставинам, що виключають наявність в кримінальному провадженні обґрунтованої підозри.
Також, слідчий суддя в ухвалі посилив повідомлення про підозру ОСОБА_10 , навівши недостовірні відомості, а саме те, що ОСОБА_10 підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон, натомість в повідомленні про підозру від 03.05.2025 вказано, що ОСОБА_10 підозрюється в сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон.
На переконання апелянта, в клопотанні орган досудового розслідування не навів фактичних обставин на підтвердження хоча б одного ризику, передбаченого ч.1 ст. 177 КПК України, а слідчий суддя в ухвалі продублював відомості з клопотання, не дослідивши матеріали на підтвердження ризиків.
Крім цього, слідчим суддею не взято до уваги те, що на утриманні у ОСОБА_10 знаходяться троє малолітніх дітей, дружина інвалід-пенсіонер, він проживає у сім'ї з матір'ю пенсійного віку, яка потребує догляду.
Також захисник звертає увагу, що встановлений слідчим суддею максимальний розмір застави є непомірним для підозрюваного та не може бути ним внесений.
Аналогічні вимоги у своїй апеляційній скарзі в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 ставить і захисник ОСОБА_9 .
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що визначений розмір застави - це спроба ув'язнити ОСОБА_10 до СІЗО, оскільки такий розмір є непомірний для нього та його родини та непропорційним інкримінованого у вину кримінального правопорушення.
Обираючи найсуворіший запобіжний захід та визначаючи такий розмір застави, слідчий суддя взагалі не врахував майновий стан ОСОБА_10 та його особу, а саме, того, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на даний час є депутатом районної ради, являється інвалідом третьої групи, пенсіонер по інвалідності, з 2023 року є учасником бойових дій, має відзнаки, у жовтні 2023 року звільнений з військової служби в запас за сімейними обставинами, має дружину інваліда третьої групи та пенсіонера по інвалідності, виховує трьох малолітніх дітей, має постійне місце проживання та реєстрації, вступив до Всеукраїнської громадської організації «Українська служба порятунку» по Вінницькій області, де зарекомендував себе виключно з позитивної сторони. Сукупність цих даних свідчить про відсутність існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_11 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.05.2025.
Проте, до початку апеляційного розгляду підозрюваний ОСОБА_10 відмовився від апеляційної скарги адвоката ОСОБА_11 на підставі ч.1 ст. 403 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, виступ підозрюваного ОСОБА_10 та захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на підтримку апеляційних скарг, прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти їх задоволення, перевіривши матеріали судового провадження та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, 01.05.2025 року до ЄРДР внесені відомості за № 12025020000000599 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
03.05.2025 ОСОБА_10 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, - тобто у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, та наданням засобів, вчиненого щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_10 мотивовано зібраними в ході досудового розслідування доказами у їх сукупності та взаємозв'язку.
Посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, є безпідставними, оскільки сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного кримінального правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_10 підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які доводять необхідність застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що у кримінальному провадженні продовжується відшукання речових доказів та ОСОБА_10 , перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та доведення вини останнього, а також перешкоджати здійсненню належного досудового розслідування.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів, так як йому відомі персональні дані цих свідків.
Колегією суддів в ході перевірки наявних матеріалів встановлено, що вказані ризики є реальними та об'єктивними.
Обставини, на які посилається захисник у апеляційній скарзі, зокрема, те, що ОСОБА_10 має постійне місце проживання, раніше не судимий, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, враховані слідчим суддею під час вирішення питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, проте вказані відомості не є такими, що спростовують зазначені слідчим суддею ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Колегія суддів звертає увагу на аргументи сторони захисту про те, що слідчий суддя в мотивувальній частині ухвали невірно зазначив, що ОСОБА_10 підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон, натомість в повідомленні про підозру від 03.05.2025 вказано, що ОСОБА_10 підозрюється в сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон.
Водночас колегія суддів вважає, що слідчий суддя допустив технічну помилку в ухвалі та не посилив повідомлення про підозру ОСОБА_10 і така помилка не впливає на правильність прийнятого рішення про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, колегія суддів зазначає, що у відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Також на переконання апеляційного суду розмір застави, визначений слідчим суддею згідно вимог КПК України є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного та обставинами кримінального провадження.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
За змістом статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в цілому та її 3 пункту вбачається, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06 листопада 2007 року, заява №42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12 квітня 2009 року, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).
Як убачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_10 , який є депутатом Могилів-Подільської районної ради 8 скликання, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок своїх злочинних дій отримав грошові кошти в сумі 14 000 США, що згідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 02.05.2025 становить 582 323 гривні.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що ним встановлено виключний випадок в даному кримінальному провадженні, який давав йому підстави призначити заставу у розмірі, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що передбачений процесуальним законодавством граничний розмір застави в даному випадку не здатен забезпечити покладені на особу обов'язки, а визначений розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
На підтвердження останнього свідчать дані декларації підозрюваного, згідно яких сім'ї ОСОБА_10 належать, зокрема, дві квартири, три земельні ділянки та достатні грошові доходи, а тому визначений розмір застави не є надто високим та непомірний для нього, підстав для його зменшення немає.
Отже, застосований відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає обставинам провадження та встановленим ризикам, а наведені в апеляційних скаргах сторони захисту доводи не спростовують викладених в ухвалі слідчого судді висновків.
Керуючись ст.ст. 403, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_11 в зв'язку з відмовою підозрюваного ОСОБА_10 від апеляційної скарги.
Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_9 та адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.05.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_10 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3