Єдиний унікальний номер 741/332/25
Провадження № 3/741/255/25
м. Носівка 13 травня 2025 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
та його захисника - адвоката Левченка Г.В.,
розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення (протоколи серій ЕПР1 № 248208 та ЕПР1 № 248220), передбачені ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,
встановив:
9 листопада 2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що цього ж дня він керував транспортним засобом не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії.
15 лютого 2025 року о 20 годині 10 хвилин у с. Плоске Ніжинського району Чернігівської області по вул. Центральна ОСОБА_1 керував транспортним засобом (автомобілем) «CHERY Amulet», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 :
- з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України;
- не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З огляду на викладені вимоги закону, справи про адміністративні правопорушення, сформовані на підставі протоколів про адміністративні правопорушення серій ЕПР1 № 248208 та ЕПР1 № 248220, підлягають розгляду судом в одному провадженні, а тому їх необхідно об'єднати.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав повністю, надав суду пояснення, суть яких зводиться до того, що 15 лютого 2025 року він з друзями гуляв у центрі села. Потім разом із ОСОБА_2 пішли до нього ( ОСОБА_1 ) додому та без дозволу матері взяли автомобіль, який фактично належить його брату ОСОБА_3 . У цей час його ( ОСОБА_1 ) мати перебувала на роботі. За кермо автомобіля сів ОСОБА_4 . Коли вони виїжджали з вулички, то автомобіль крутнуло, оскільки була ожеледиця. Після того, як вони зупинилися та вийшли з автомобіля, до них підійшли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які перебували в стані алкогольного сп'яніння. Між ним, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виникла сварка, оскільки останні зробили йому зауваження за те, що нібито він керував автомобілем у нетверезому стані, та стали погрожувати, що заберуть ключі від автомобіля. Коли він ( ОСОБА_1 ) разом із друзями зібрався їхати додому, то в автомобілі не виявив ключів. У зв'язку із цим він ( ОСОБА_1 ) викликав працівників поліції, по приїзду яких ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повернули ключі від автомобіля. На момент приїзду працівників поліції автомобіль стояв біля магазину. ОСОБА_4 пішов із місця події до приїзду працівників поліції, оскільки не хотів приймати участь у цих подіях. Працівники поліції склали відносно нього ( ОСОБА_1 ) протоколи про адміністративні правопорушення. Він ( ОСОБА_1 ) вживав алкогольні напої перед тим, як разом із ОСОБА_2 взяв автомобіль, але автомобілем не керував, про що повідомляв працівникам поліції. Посвідчення водія він ( ОСОБА_1 ) не отримував, у 2024 році притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, штраф сплатив. Орієнтовно місяць тому працівники поліції забрали у нього автомобіль за те, що він ( ОСОБА_1 ) знову керував ним без посвідчення водія. У ході складання адміністративних матеріалів він ( ОСОБА_1 ) спілкувався з інспектором ОСОБА_8 , надавав йому свої пояснення. Працівники поліції вручили йому ( ОСОБА_1 ) копії протоколів про адміністративні правопорушення, але він відмовився ставити свої підписи, оскільки не був за кермом та ніхто його не бачив за кермом автомобіля.
У судовому засіданні захисник просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки останній 15 лютого 2025 року автомобілем не керував, на відео взагалі не зафіксовано автомобіль, яким нібито керував ОСОБА_1 , а також поліцейськими допущені суттєві порушення фіксації правопорушення, збирання доказів та складання протоколів про адміністративні правопорушення. У судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надали пояснення, які суперечать їх письмовим поясненням наявним у матеріалах справи.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 надала суду пояснення, суть яких зводиться до того, що вона є матір'ю ОСОБА_12 15 лютого 2025 року вона (свідок) була на роботі з 8 до 18 години, увечері бачила як син ОСОБА_13 із ОСОБА_2 із двору виганяли автомобіль, який фактично належить її сину ОСОБА_3 . За кермом автомобіля перебував ОСОБА_4 , а син ОСОБА_13 сидів на пасажирському сидінні. Син ОСОБА_13 раніше притягався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія. У цей день її (свідка) син ОСОБА_13 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_14 надав суду пояснення, суть яких зводиться до того, що він працює на посаді інспектора СРПП ВП № 4 (м. Носівка) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області. 15 лютого 2025 року він перебував на чергуванні, надійшов виклик про те, що в с. Плоске п'яний водій їздить автомобілем по селу та створює небезпеку. У зв'язку із цим він (свідок) разом з інспектором ОСОБА_8 прибули у центр с. Плоске, встановили особу, яка здійснила виклик на лінію «102», яка вказала, що ОСОБА_1 їздить п'яним на автомобілі, просила вжити відповідні заходи. Мешканці села також вказали, що ОСОБА_1 приїхав автомобілем в центр села, вживав алкогольні напої, після чого знову став керувати автомобілем. Вони (поліцейські) спілкувалися з ОСОБА_1 , у останнього були явно виражені ознаки алкогольного сп'яніння. На місці події у двох жінок ОСОБА_15 та ОСОБА_6 вони (поліцейські) відібрали письмові пояснення. Двоє чоловіків усно надавали аналогічні пояснення, але відмовилися надати їх у письмовому вигляді. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, не заперечували, що вони вживали спиртне, але їх освідування не проводилося. На підставі письмових пояснень свідків відносно ОСОБА_1 були складені адміністративні матеріали. Разом із ОСОБА_1 перебував його менший брат та ще якийсь чоловік віком 25-30 років. ОСОБА_1 спочатку пояснював, що у нього забрали ключі, а потім говорив, що він добровільної їх віддав. Протоколи про адміністративні правопорушення складалися у салоні службового автомобіля, свідки стояли поряд з автомобілем.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надала суду пояснення, суть яких зводиться до того, що 15 лютого 2025 року близько 20 години 30 хвилин в с. Плоске вона разом із ОСОБА_7 йшли зі сторони парку до приміщення кафе. Автомобіль сірого кольору зробив декілька кругових заносів перед ними та зупинився біля кафе. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_1 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння. З автомобіля вийшло декілька хлопців, ОСОБА_1 вийшов з водійського місця у автомобілі. Вони (свідки) зробили ОСОБА_1 зауваження, на що останній відреагував нецензурною лайкою, а потім вибачився та добровільно віддав їй (свідку) ключі від автомобіля. Потім ОСОБА_1 особисто викликав на місце працівників поліції з приводу того, що нібито вона (свідок) забрала у нього ключі від автомобіля. Вона (свідок) особисто бачила, як ОСОБА_1 вживав спиртне перед тим, як керував автомобілем. ОСОБА_1 не заперечував той факт, що саме він керував автомобілем, запитував «Які проблеми?» та наголошував, що працівники поліції його друзі, а тому йому за це нічого не буде. Після приїзду працівників поліції вона (свідок) віддала їм ключі від автомобіля.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надала суду пояснення, суть яких зводиться до того, що вона знає ОСОБА_1 як мешканця с. Плоске. 15 лютого 2025 року близько 20 години в с. Плоске вона разом із ОСОБА_6 йшли у кафе. У цей час ОСОБА_1 , який перебував у стані сп'яніння, керував автомобілем, «намотував круги», ставив автомобіль на бік, пускав його в занос у зв'язку із чим автомобіль кидало по дорозі. Вона (свідок) особисто бачила, що за кермом автомобіля перебував саме ОСОБА_1 . Останній не заперечував цього коли вийшов з автомобіля. ОСОБА_1 у соціальних мережах неодноразово хизувався тим, що часто керує автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, викладав відповідні відео, які на даний час видалені. Вона (свідок) неодноразово бачила, що ОСОБА_1 керував автомобілем перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, створюючи при цьому небезпеку для оточуючих.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_16 надав суду пояснення, суть яких зводиться до того, що він працює трактористом-машиністом ТОВ «КЕРНЕЛ». Він (свідок) та ОСОБА_1 були друзями. 15 лютого 2025 року у вечірній час його (свідка) в с. Плоске не було, з ОСОБА_1 він в кафе не був, до останнього не приходив, за кермом автомобіля «CHERY» не перебував та взагалі ОСОБА_1 не бачив. У цей день він (свідок) перебував на роботі. Зазначені пояснення він (свідок) надає добровільно та без будь-якого примусу.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку захисника, допитавши свідків, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні цих правопорушень підтверджується доказами по справі в їх сукупності, а саме відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, пояснення свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_16 , які суд визнає належними, допустимими та достовірними доказами, оскільки вони між собою узгоджуються та викривають ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень.
Суд дає критичну оцінку доводам ОСОБА_1 , його захисника та свідка ОСОБА_11 про те, що 15 лютого 2025 року у вечірній час ОСОБА_1 не керував автомобілем, визнає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Суд вважає, що такі доводи захисника, ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_11 , яка є матір'ю останнього, мають на меті уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинені ним правопорушення.
Відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного в постанові від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Пунктом 28 постанови Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року роз'яснено, що оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення. Не можна накладати це стягнення на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
У судовому засіданні встановлено, що власником автомобіля «CHERY Amulet», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_17 , який фактично відчужив цей автомобіль ОСОБА_18 без укладення відповідного договору.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі, а тому суд не має підстав для накладення на нього додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Ураховуючи характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про те, що достатнім та необхідним для його виховання буде адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. 36, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст.ст. 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
постановив:
Справи про адміністративні правопорушення № 741/332/25 (провадження № 3/741/255/25) та 741/333/25 (провадження № 3/741/256/25) відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адімністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, об'єднати в одне провадження, присвоївши справі № 741/332/25 (провадження № 3/741/255/25).
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, призначивши стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання даної постанови стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі чотирьох тисяч восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) грн.
Строк стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами рахувати з дня набрання законної сили цією постановою.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Киреєв