Справа № 740/320/25
Провадження № 2/740/645/25
08 травня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участі секретаря судового засідання Пучки М. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-капітал», товариство) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
У січні 2025 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 3321172 від 11.12.2022 у розмірі 61 292,00 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 11.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі - ТОВ «Лінеура Україна») та відповідачем укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3321172, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого відповідач отримав 10 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором. Крім цього, між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено декілька додаткових договорів до договору № 3321172 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.12.2022.
ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі. Проте відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення суми кредиту, сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, у зв'язку з чим у нього утворилася прострочена заборгованість.
13.09.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-13092023, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 61 292,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 51 292,00 грн - заборгованість за процентами.
Усупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов'язань, та після відступлення позивачу права вимоги - не здійснив жодних платежів для погашення боргу.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 10 березня 2025 року 09-00 год., яке відкладено на 08 травня 2025 року 09-00 год.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача - адвокат Мусієнко В. О. просив частково задовольнити позовні вимоги, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 3000,00 грн, оскільки згідно з матеріалами справи між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено декілька додаткових угод до договору № 3321172 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.12.2022. Як убачається з останнього додаткового договору про прощення (анулювання) боргу до договору № 3321171 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.07.2023, ТОВ «Лінеура України» визначило суму заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 3000,00 грн та звільнило його від обов'язку сплати решти кредитного зобов'язання. Відповідно до договору факторингу № ККЛУ-13092023 ТОВ «ФК «Кредит-капітал» отримало право грошової вимоги до осіб, які були божниками ТОВ «Лінеура Україна», у тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3321172 від 11.12.2022, сума боргу якого відповідно до додаткового договору становить 3000,00 грн. Відповідач вважає додаткову угоду чинною та такою, що відповідає обсягу зобов'язання, погоджується з викладеними в ній умовами, які зменшують суму боргу та не порушують його права, відповідача належним чином не було повідомлено про те, що додатковий договір скасований. Крім того, в матеріалах справи не міститься підтвердження належного повідомлення відповідача первісним кредитором про відступлення права вимоги та про передачу його персональних даних до нового кредитора.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
Представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача - адвокат Мусієнко В. О. подав до суду заяву про розгляд справи без його та відповідача участі, просив частково задовольнити позовні вимоги, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 3000,00 грн та судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 11 грудня 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 3321172 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписано останнім шляхом використання одноразового ідентифікатора - електронного підпису А506 (а. с. 13-21).
Відповідно до пп. 1.2 - 1.3 п. 1 кредитного договору товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Строк кредиту - 360 днів.
Згідно з п. 1.4 кредитного договору тип процентної ставки - фіксована: стандартна процентна ставка становить 1,99 % у день та застосовується в межах строку кредиту, знижена процентна ставка - 0,01 % у день.
За змістом пп. 2.1 п. 2 договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту, не пізніше двох робочих (банківських) днів з моменту укладення договору.
Порядок продовження строку користуванням кредитом, автопролонгація передбачено розділом 4 вказаного кредитного договору. Зокрема, відповідно до п. 4. 2.1 сторони домовилися, що у випадку, якщо у клієнта на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, та клієнт не продовжив строк кредиту, за цим договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту.
Кредитний договір, додаток № 1 до договору, паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором - А506, в якому він підтвердив отримання та ознайомлення з інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту (а. с. 13-24).
Факт перерахування коштів на банківську картку, зазначену відповідачем в договорі про надання коштів на умовах споживчого кредиту, підтверджено листом директора ТОВ «Пейтек Україна» - Наталії Докучаєвої від 04.03.2024 за вих. № 20240304-3469 (а. с. 26).
28.06.2023, 04.07.2023, 10.07.2023, 17.07.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткові договори про прощення (анулювання) боргу до договору № 3321172 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Зокрема, як убачається зі змісту додаткового договору від 17.07.2023, сторони узгодили, що клієнт зобов'язується погасити частину боргу за договором у сумі 3000,00 грн у термін до 23.07.2023 (п. 2 додаткового договору), а товариство звільняє клієнта від обов'язку сплатити решту частини основного боргу за договором у сумі 7000,00 грн (п. 3 додаткового договору). Усі зобов'язання клієнта за договором припиняються з моменту виконання клієнтом умов, зазначених у п. 2 додаткового договору. У п. 7 додаткового договору передбачено, що він набирає чинності та вважається укладеним з моменту виконання клієнтом умов, визначених п. 2 цього додаткового договору, та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за ним, якщо він не буде припинений раніше у відповідності до положень цього додаткового договору та чинного законодавства України (а. с. 32).
13.09.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № ККЛУ-13092023, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників. (а. с. 39-42).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № ККЛУ-13092023 від 13.09.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 61 292,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 51 292,00 грн - заборгованість за процентами (а. с. 43).
Згідно з наданим ТОВ «Лінеура Україна» розрахунком станом на 13.09.2023 (на день відступлення права вимоги) загальний залишок заборгованості за кредитним договором № 3321172 від 11.12.2022 становить 61 292,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 51 292,00 грн - заборгованість за процентами (а. с. 33-37).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Також відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Тобто, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за цим договором.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що з авданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, з дійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Надані позивачем на обґрунтування своїх вимог докази суд вважає належними та допустимими і такими, що підтверджують укладення відповідачем вищевказаного кредитного договору, який не оспорений відповідачем у встановленому законом порядку та згідно з презумпцією правомірності договору є правомірним (дійсним) станом на час розгляду справи в суді.
Підписуючи вищевказаний кредитний договір, відповідач погодився з умовами кредитування, у тому числі на розмір процентів за користування кредитними коштами.
Доводи представника відповідача про те, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 3000,00 грн на підставі досягнутих домовленостей між первісним кредитором та позичальником, викладених у додатковому договорі про прощення (анулювання) боргу до договору № 3321171 від 17.07.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, є необґрунтованими та спростовуються умовами цього додаткового договору, а саме п. 7, згідно з яким цей додатковий договір набирає чинності та вважається укладеним з моменту виконання позичальником умов, визначених у п. 2 цього довогору, а саме сплати частини основного боргу за договором у розмірі 3000,00 грн. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вказані умови були виконані позичальником у визначений строк, матеріали справи не містять. Відповідач та його представник не надали жодного доказу на підтвердження виконання позичальником умов додаткового договору про прощення (анулювання) боргу від 17.07.2023. У зв'язку з ненастанням умов, необхідних для набрання чинності додаткового договору, він вважається таким, що не набрав чинності, а відтак, не породжує правових наслідків для сторін, зокрема, в частині звільнення відповідача від обов'язку сплатити частину основного боргу в розмірі 7000,00 грн.
Щодо доводів представника відповідача про неповідомлення позичальника про відступлення права вимоги новому кредитору, то слід зазначити, що за умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання зі сплати кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, який указаний у кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України. На цей час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованості за договором не погашає.
З урахуванням викладеного, унаслідок невиконання відповідачем взятих за кредитним договором зобов'язань утворилася заборгованість у вказаному позивачем розмірі, яка не спростована відповідачем та його представником, і така заборгованість підлягає стягненню з нього на користь позивача, який є новим кредитором на підставі відповідного договору факторингу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 263 - 265, 272, 273, 274 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (ЄДРПОУ 35234236; вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів) заборгованість у загальному розмірі 61 292 (шістдесят одна тисяча двісті дев'яносто дві) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів; ЄДРПОУ 35234236) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко