Справа №766/3818/25
н/п 1-кп/766/3430/25
про продовження строку запобіжного заходу
(повний текст)
14.05.2025
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025231020000092 від 25.01.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 121 Кримінального кодексу України (надалі - КК України),
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 28.01.2025 (справа №766/1155/25, н/п 1-кс/766/841/25) відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.03.2025 року.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.03.2025 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого продовжено до 20.05.2025 року.
14.05.2025 року у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого, на строк 60 днів, на підставі частини третьої ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК).
І. Позиція сторони обвинувачення
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я людини, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років, а також зважаючи на те, що після вчинення кримінального правопорушення він покинув місце злочину, і це дає обґрунтовані підстави стверджувати про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачений може переховуватися від суду з огляду на те, що у разі доведення його вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років.
Також прокурор зазначає, що матеріалами провадження підтверджується наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений може впливати на потерпілого ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки особисто знайомий з ним, підтримували дружні стосунки, та у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою буде мати можливість спілкування з ним та впливу на нього з метою схилення до зміни показань.
Крім того прокурор просить врахувати, що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , пов'язаний із застосуванням насильства, що свідчить про схильність обвинуваченого до застосування насильства, що, в свою чергу, свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
До того ж прокурор просить суд звернути увагу на те, що обвинувачений неповнолітніх дітей, дружини або утриманців не має, не працевлаштований, що вказує у сукупності саме на відсутність у останнього міцних соціальних зв'язків, офіційного джерела доходу, що може спонукати обвинуваченого до зміни місця проживання з метою забезпечення свого існування, що призведе до ухилення від суду.
Отже прокурор вважає, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з огляду на реальність та актуальність ризиків, передбачених частиною ст. 177 КПК України.
ІІ. Позиція сторони захисту
Захисниця заперечила проти задоволення клопотання. На обґрунтування своїх заперечень послалася на те, що прокурором не надано належних доказів існування ризиків, зазначених у клопотанні. Щодо ризику залишення місця постійного проживання обвинуваченим, вважає його надуманим, який не ґрунтується на конкретних фактах, впливу на свідків чи потерпілого не вчинялося, обвинувачений не має такого наміру. Просила застосувати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений у судовому засіданні підтримав думку свого захисника та пояснив, що нікуди не збирається тікати та ховатися від суду, зазначив про те, що обставини викладені в обвинувальному акті не відповідають дійсним обставинам події, що сталася. Потерпілий також наніс йому тілесні ушкодження. Просив застосувати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
ІІІ. Мотиви Суду
Вирішуючи зазначене клопотання сторони обвинувачення, Суд виходить з того, що підставою, як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу в тому числі у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри, а також ризиків, які дають достатні підстави Суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що перелічені в диспозиції частини першої ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).
Суд звертає увагу, що аргументи прокурора щодо продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого залишилися таким ж, які були предметом розгляду у судовому засіданні 24.03.2025 під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу стосовного обвинуваченого у вигляді тримання під вартою. За результатами цього розгляду Судом були ухвалені рішення про задоволення клопотання та продовжити строк запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.
Мотиви Суду стосовно продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відносно обвинуваченого викладені у вищенаведеному рішенні Суду.
Суд вважає, що обґрунтування щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, наведене в згаданих рішеннях Суду, є вичерпним, входячи із наведених аргументів сторін кримінального провадження.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, Суд розуміє, що саме існування «обґрунтованої підозри» та вагомість доказів, які її підтверджують (враховуючи і не порушуючи презумпцію невинуватості), а також тяжкість покарання не можуть бути єдиними підставами для продовження строку тримання під вартою, а тому такі обставини мають розглядатися в сукупності з іншими.
Суд, додатково бере до уваги також обставини, які характеризують обвинуваченого і його поведінку, зокрема наявність таких обставин, як: вік та стан здоров'я обвинуваченого; його поведінку під час досудового розслідування; місце роботи (рід зайнять, спосіб життя) обвинуваченого; стадія розгляду справи і не досліджені докази, кількість не допитаних свідків і можливість впливу на них.
На підставі аналізу названих обставин Суд, погоджуючись з висновком слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області зазначеного в ухвалі від 28.01.2025 (справа №766/1155/25), дійшов власного висновку про відсутність ризику переховування обвинуваченим від органу досудового розслідування та суду, враховуючи те, що відповідних доказів прокурором не надано.
Крім того, обвинувачений має постійний дохід, який пов'язаний з його фактичним місцем проживання - допомога як ВПО. Також Суд вважає, що невеличкий дохід від пенсії не дає йому можливості матеріально організувати переховування від суду.
Також слід зазначити, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 раніше не судимий, однак щодо нього 25.10.2021 року до Чаплинського районного суду Херсонської області направлений обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021231250000088 за ч. 1 ст. 115 КК України. Водночас, прокурором доказів щодо вчинення обвинуваченим будь-яких дій, пов'язаних із переховуванням від органів слідства чи суду не надано.
Проте, на переконання Суду існує ризик, визначений пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України в частині можливості впливу на потерпілого з метою спонукати останнього змінити показання, оскільки обвинувачений особисто знайомий з потерпілим, а також ризик визначений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, стосовно вчинення підозрюваним іншого правопорушення, зважаючи на те, що відносно підозрюваного вже порушувалося кримінальне провадження за ч. 1 ст. 122 КК України, яке було закрито у зв'язку із відмовою потерпілою особою від обвинувачення (у 2019 році), а також згадане кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України, яке направлено з обвинувальним актом до Чаплинського районного суду Херсонської області.
Наразі, правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, також пов'язано із вчиненням злочину проти життя та здоров'я інших осіб, що свідчить про його схильність до насильства та вчинення відповідних кримінальних правопорушень.
Суд наголошує, що відповідно до КПК тягар доведення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, покладається на сторону обвинувачення, однак, в свою чергу, сторона захисту має переконати Суд і довести наявність умов, що мінімізують зазначені ризики і припущення прокурора щодо можливих вчинків обвинуваченого.
Висновки Суду
Суд вважає, що прокурором дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», в тому числі доведено існування ризиків вчинення обвинуваченим дій, які можуть перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження або ж створитимуть загрозу суспільству.
Відтак, за переконанням Суду, наведені обставини щодо ризиків, а також тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення є вагомою підставою спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності поведінку обвинуваченого та припустити, що обставини, які перелічені в ст. 177 КПК можуть настати при обранні більш м'якого запобіжного заходу чи в разі його скасування.
Водночас Суд вважає, що аргументи сторони захисту не є переконливими в тому, що в разі звільнення обвинуваченого з під варти (отримання ним свободи) є умови, за яких останній дотримається (виконає) свої обов'язки щодо недопущення порушення прав та інтересів, як інших осіб, так і суспільства в цілому та держави і не допустить спроб вчинити дії, що передбачені приписами ст. 177КПК.
Оскільки, з огляду на приписи частини четвертої ст. 183 КПК України, Суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи обставини передбачені статтями 177 та 178 КПК у кримінальних провадженнях, зокрема, щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства або з погрозою його застосування, має права не визначати розмір застави, то Суд дійшов висновку про недоцільність визначати розмір застави у цьому кримінальному провадженні.
Виходячи з перелічених обставин у сукупності Суд зауважує, що в даному випадку обґрунтована наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і вважає за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого без визначення розміру застави.
З цих підстав,
керуючись статтями 176-178, 183, 197, 199, 369-372, 392, 395, 532 КПК України,
1. Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
2. Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 28.01.2025 року, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 12.07.2025 року, включно, без визначення застави.
3. Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, захисниці, Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» (54030, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Лагерне поле, 5),
4. Ухвала підлягає негайному виконанню.
5. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
6. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1