Справа №766/5487/24
Пров. №2/766/2981/25
12 травня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Херсонського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю,
Херсонський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з останньої на свою користь допомогу по безробіттю в сумі 11637,66 грн. та судові витрати покласти на відповідачку. В обґрунтування позову вказали, що на підставі заяви відповідачки, останній 13.09.2021 року було надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю відповідно до ч. 1 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону №1533 та розпочато її виплату. Допомога по безробіттю виплачувалась за вказаними відповідачкою реквізитами в період з 13.09.2021 р. по 07.09.2022 р. включно. Наказом від 15.12.2022 року було припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку із закінченням строку виплати відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 08.09.2022 року та припинено реєстрацію безробітної ОСОБА_1 з 08.09.2022 р. на підставі абзацу 16 пп1 п. 30 Порядку №792 (подання зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації).
При опрацюванні відомостей інформаційного обміну між Державним центром зайнятості та Державною прикордонною службою України, виявлено, що ОСОБА_1 у період реєстрації безробітною перебувала за кордоном понад 30 календарних днів. За результатами розслідування центром було складено акт №15 від 03.02.2023 р. Тобто, відповідачка в період перебування на обліку в статусі зареєстрованого безробітного перебувала за кордоном понад 30 календарних днів з 29.05.2022 р. по 29.06.2022 р., 31 календарний день настав 28.06.2022 р. Відповідачка підтверджувала намір перебування в статусі безробітного під час спілкування засобами телефонного зв'язку з фахівцем центру зайнятості 26.05.2022 року, 158.07.2022 року, 10.08.2022 року, 08.09.2022 року, однак про виїзд за кордон не повідомляла. На підставі встановленого факту перебування ОСОБА_1 за кордоном понад 30 календарних днів, кошти, які нею отримані з 31 календарного дня від перетину кордону (28.06.2022 р.). за період з 28.06.2022 р. по 07.09.2022 р. в сумі 11637,66 грн. вважаються отриманими незаконно та підлягають поверненню.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.04.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.
06.05.2024 року відповідачкою подано відзив на позов, однак, останній не містить її підпису, внаслідок чого листом від 09.05.2024 року судом відповідачку було проінформовано про зазначене.
10.05.2024 року представником позивача подано заяву про залишення відзиву відповідачки без розгляду у зв'язку з тим, що він відповідачкою не підписаний.
21.05.2024 року відповідачкою подано відзив на позов, у якому просила відмовити у задоволенні позову.
16.07.2024 року представником відповідачки подано заяву про витребування доказів, у якій вказав, що 01.05.2024 року ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якій заначено про те, що про факт перебування за кордоном у період з 29.05.2022 по 29.06.2022 вона повідомляла фахівців Херсонського міського центру зайнятості. Тому, вважає, що є необхідність про залучення фахівців центру зайнятості до справи, які свідків. Оскільки спілкування ОСОБА_1 та фахівцями центру зайнятості відбувалось виключно в телефонному режимі через мобільні додатки, то анкетні дані вказаних осіб у відповідача відсутні. З метою отримання інформації про фахівців, які мали спілкування з ОСОБА_1 у період з 29.05.2022 по 29.06.2022, відповідачка звернулась з листом до Херсонського обласного центру зайнятості. 20.05.2024 на адресу електронної пошти, ОСОБА_1 отримала лист від заступника директора Херсонського обласного центу зайнятості про те, що відповідно до наказу № 26 від 25.02.2022 року Державного центру зайнятості обслуговування громадян, які були зареєстровані, як безробітні в Херсонській обласній службі зайнятості, забезпечувала Закарпатська обласна служба зайнятості ОСОБА_1 звернулась до Закарпатського обласного центру зайнятості для отримання інформації щодо фахівців, які проводили з нею співбесіди під час перебування на обліку. 12.06.2024, на електронну пошту відповідача надійшов лист від в.о. директора ЗОЦЗ, про те, що служба дійсно здійснювала роботу з громадянами, які перебували на обліку в Херсонському обласному центрі зайнятості, проте в листі відсутня будь-яка інформації про осіб, які здійснювали телефонні бесіди з ОСОБА_1 . Таким чином, вказує, що відповідачем вжито вичерпних заходів для отримання інформації про фахівців центру зайнятості, які можуть повідомити інформацію про спілкування з нею у період перебування її на обліку в травні-червні 2022року, та можуть бути свідками у справі, однак не змогла отримані від державних центрів зайнятості інформацію щодо осіб, які можуть бути свідками у справі. За таких обставин просить витребувати докази, а саме відомостей про фахівців Закарпатського обласного центру, які проводили бесіди з відповідачем у період часу з 29.05.2022 по 29.06.2022.
Крім того, 16.07.2024 року представником відповідачки подано клопотання про передачу справи за підсудністю, у якій просив змінити підсудність у справі та направити її для розгляду до Ленінського районного суду м. Кропивницького, з огляду на те, що на даний час, м. Херсон постійно перебуває під обстрілами з боку військ рф та перебування там є небезпечним для життя та здоров'я, а тому ОСОБА_1 разом з сім'єю покинула місце свого проживання у м. Херсон, де офіційно зареєстрована. З серпня 2022 року і по теперішній час ОСОБА_1 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується довідкою 3504-5001958924 про місце проживання переселенця. Окрім того, у відповідача на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей 2013 та 2023 року народження, які постійно перебувають з нею, оскільки чоловік проходить військову службу в Збройних силах України
26.07.2024 року представником позивача подано заперечення на клопотання щодо передачі справи за підсудністю, у яких вказав, що позов подано з додержанням правил підсудності, оскільки зареєстрованим місцем проживання відповідачки є АДРЕСА_2 . Крім того, подано додаткові пояснення по справі, відповідно до яких звертав увагу, що відповідачка визнає та підтверджує, що 13.09.2021 р. вона була ознайомлена з обов'язками безробітного, де, крім іншого зазначено про обов'язок інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері зайнятості населення та трудової міграції протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації.
01.08.2024 року представником відповідачки подано додаткові пояснення.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.08.2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача про передачу справи на розгляд іншого суду відмовлено, клопотання про витребування доказів задоволено, розгляд справи відкладено.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.09.2024 року повернуто Херсонському обласному центру зайнятості надмірно сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Відповідачка та її представник в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини не явки суд не повідомляли, в матеріалах справи наявний відзив.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Наказом Херсонського обласного центру зайнятості від 15 грудня 2022 року №64 "Про ліквідацію та утворення філії" утворено Херсонську філію Херсонського обласного центру зайнятості. Херсонська філія Херсонського обласного центру зайнятості є відокремленим структурним підрозділом Херсонського обласного центру зайнятості без статусу юридичної особи.
Філія виконує завдання покладені на неї Херсонським обласним центром зайнятості, та діє на підставі Положення, затвердженого наказом Херсонського обласного центру зайнятості №65 від 15 грудня 2022 року, зі змінами відповідно до наказу Херсонського обласного центру зайнятості № 7 від 19 січня 2024 року "Про внесення змін до положення про філію".
Згідно наказу Херсонського обласного центру зайнятості №17 від 28 лютого 2023 року "Про внесення змін до наказу від 15 грудня 2022 року № 65 "Про затвердження положень про філії" Херсонська філія Херсонського обласного центру зайнятості розпочала діяльність з 01 березня 2023 року.
Наказом №7 від 19.01.2024 року Херсонського обласного центру зайнятості внесено зміни до наказу від 15.12.2022 р. №65 «Про затвердження положень про філії».
13.09.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Херсонського міського центру зайнятості із заявою про надання (поновлення) статусу безробітного, у якій просила надати їй статус безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».
Згідно витягів з наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 , ПК №212021081700016 від 15.12.2022 року: наказом від 13.09.2021 року НТ№210913 надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю, розпочато виплату допомоги по безробіттю з 13.09.2021р.; наказом від 30.11.2021 р. НТ№211130 скорочено виплату допомоги по безробіттю з 29.11.2021 р. по 13.12.2021 р., з 14.12.2021 р. по 12.01.2022 р.; наказом від 08.09.2022 р. №НТ220908 припинено виплату допомоги по безробіттю, припинено реєстрацію безробітного; наказом від 14.12.2022 р. №НТ221214 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з перебуванням безробітного за кордоном понад 30 календарних днів з 08.09.2022 року.
13.09.2021 року ОСОБА_1 була ознайомлена з індивідуальним планом працевлаштування безробітного, яким в тому числі передбачались права та обов'язки клієнта, зокрема п. 4.2.7 інформувати Цент зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини, що впливають на припинення реєстрації безробітного, у разі необхідності та відповідно до законодавства повертати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, що передбачено частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
За відомостями відвідування особою ЦЗ, надані послуги та прийняті рішення, що є додатком до ПК №1 ОСОБА_1 , останній з 17.08.2021 р. по 02.02.2022 р. відбувався підбір роботи, проводились консультації та роз'яснення, 01.03.2022 р. відбулась консультація з працевлаштування (телефонним зв'язком) та підтверджено намір шукати роботу та перебувати на обліку в СЗ. Виплата ДБ продовжена Воєнний стан; 29.03.2022 р., 20.04.2022 р. також проводились консультації (телефонним зв'язком) та підтверджено намір шукати роботу та перебувати на обліку в СЗ. Виплата ДБ продовжена Воєнний стан; 17.05.2022 р. зафіксовано відсутність зв'язку з особою; 26.05.2022 р. відбувалась консультація (телефонним зв'язком), 22.06.2022 року відсутній зв'язок з особою; 15.07.2022 р. підбір роботи підходяща робота відсутня; 15.07.2022 р., 10.08.2022 р., 08.09.2022 р., 14.12.2022 р. також проводились консультації (телефонним зв'язком) та підтверджено намір шукати роботу. 15.12.2022 року прийнято рішення про припинення виплати державної допомоги.
На виконання пункту 33 Прикінцевих положень Закону 1533-ІІІ та пункту 52 Прикінцевих та перехідних положень Закону 5067-VІ щодо припинення виплати допомоги по безробіттю та реєстрації безробітного у разі перебування безробітного за кордоном понад 30 календарних днів, Державна прикордонна служба України надала інформацію щодо перебування зареєстрованих безробітних за кордоном понад 30 днів станом на 28.10.2022 року. Відповідно до наданої інформації ОСОБА_1 перебувала за кордоном з 29.05.2022 року по 29.06.2022 року.
За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним працівниками центру зайнятості було складено акт №15 від 03.02.2023 року, яким встановлено, що в період перебування на обліку в статусі зареєстрованого безробітного ОСОБА_1 перетнула державний кордон України 29.05.2022 року та перебувала за кордоном до 28.06.2022 року (понад 30 календарних днів).
08.02.2023 р. за вих. №2120-1 та 21.03.2024 р. за вих. №21/06/05/484/24 Херсонським обласним центром зайнятості на адресу ОСОБА_1 надіслано повідомлення про необхідність погашення заборгованості в сумі 11637,66 грн.
З наданого відповідачкою відзиву вбачається, що остання підтвердила факт її перебування за кордоном в період з 19.03.2022 р. по 22.05.2022 р. та з 29.05.2022 р. по 29.06.2022 р., які обґрунтовані окупацією міста Херсона, веденням активних бойових дій, внаслідок чого вона вимушена була виїхати разом з дитиною за кордон. Посилання відповідачки на те, що її фахівцями не було роз'яснено зміни в Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», які набрали чинності 07.05.2022 р. щодо терміну перебування за кордоном не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на те, що ОСОБА_1 13.09.2021 року ознайомлюючись з індивідуальним планом працевлаштування безробітного, зобов'язана була у відповідності до п. 4.2.7 інформувати Цент зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини, що впливають на припинення реєстрації безробітного, у разі необхідності та відповідно до законодавства повертати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, що передбачено частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Тобто, відповідачка мала своїм обов'язком самостійно повідомляти про вказані обставини. Посилання на те, що факт повідомлення нею про перебування за кордоном можуть підтвердити фахівці Херсонського міського центру зайнятості суд до уваги не приймає, з огляду на те, що жодних клопотань відповідачкою про виклик та допит свідків не подавалось, не заявлялось та не забезпечувалась попередньо явка вказаних свідків.
З матеріалів справи встановлено, що за актом №14 від 12.12.2022 року де також виносилось рішення про стягнення переплати державної допомоги по безробіттю у зв'язку із перебуванням ОСОБА_1 за кордоном в період з 07.05.2022 р. по 29.06.2022 р., винесене рішення №221214 від 14.12.2022 р. скасоване, у зв'язку із отриманням інформації про перебування ОСОБА_1 за кордоном з 07.05.2022 р. по 22.05.2022 р., що складає 16 календарних днів. В той же час, предметом спору є акт №15 від 03.02.2023 року, яким встановлено, що в період перебування на обліку в статусі зареєстрованого безробітного ОСОБА_1 перетнула державний кордон України 29.05.2022 року та перебувала за кордоном до 28.06.2022 року (понад 30 календарних днів), який позивачем не скасований.
Фактично відповідачкою не оспорюється факт її перебування за кордоном в період з 29.05.2022 р. по 28.06.2022 р.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За п.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття це система прав, обов'язків та гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.
Згідно із частиною першою статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" фонд має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів фонду та зупиняти виплати з фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду, стягувати відповідно до закону кошти фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
У частині другій статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Частиною третьою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно ч.3 ст.44 Закону № 5067-VI "Про зайнятість населення" відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.
Відповідно до п.3-3 Прикінцевих положень Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється з підстав, визначених статтею 31 цього Закону, а також з 31 календарного дня від дня перетину зареєстрованим безробітним державного кордону України у разі безперервного перебування ним за кордоном понад 30 календарних днів.
За абз.2 пункту 28 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ № 792 зі змінами станом на 21.06.2022 року зареєстрований безробітний у разі виїзду за кордон під час воєнного стану зобов'язаний повідомити про це центру зайнятості, а у разі перебування його за кордоном понад 30 календарних днів подати до центру зайнятості відповідну заяву про припинення реєстрації як безробітного.
Пункт 5-2 розділу ХІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про зайнятість населення» (з відповідними змінами прийнятими на підставі Закону №2622-ІХ від 21 вересня 2022 року, який набрав законної сили 29 жовтня 2022 року), було викладено саме в такій редакції: реєстрація безробітного у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з підстав, визначених частиною першою статті 45 цього Закону, а також з 31 календарного дня від дня перетину зареєстрованим безробітним державного кордону України у разі безперервного перебування ним за кордоном понад 30 календарних днів.
Проте, Розділ XI «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про зайнятість населення» було доповнено пунктом 5-2 згідно із Законом № 2220-IX від 21.04.2022. Тобто на момент виникнення спірних правовідносин зазначений закон вже містив пункт 5-2, згідно якого: реєстрація безробітного у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з підстав, визначених частиною першою статті 45 цього Закону, а також у разі перебування безробітного за кордоном понад 30 календарних днів.
Окрім того, п. 3-3 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (зі змінами відповідно до Закону № 2220-IX від 21.04.2022, який набув чинності 07.05.2022) виплата допомоги по безробіттю припиняється з підстав, визначених статтею 31 цього Закону, а також у разі перебування безробітного за кордоном понад 30 календарних днів.
Також, згідно абз. 2 п. 28 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу (з відповідними змінами прийнятими на підставі Постанови КМУ № 735 від 21.06.2022, набули чинності 02.07.2022), яким встановлено, що зареєстрований безробітний у разі виїзду за кордон під час воєнного стану зобов'язаний повідомити про це центр зайнятості, а у разі перебування його за кордоном понад 30 календарних днів - подати до центру зайнятості відповідну заяву про припинення реєстрації як безробітного.
Відповідно до абз. 25 пп. 1 п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу (з відповідними змінами прийнятими на підставі Постанови КМУ № 735 від 21.06.2022 набули чинності 02.07.2022), зазначено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня встановлення факту перебування зареєстрованого безробітного за кордоном понад 30 календарних днів під час воєнного стану.
Отже у судовому засіданні встановлено, що на момент перетину кордону ОСОБА_1 , чинне на той час законодавство передбачало, що перебування безробітної за кордоном понад 30 календарних днів впливає на умови виплати забезпечення, а тому у ОСОБА_1 виник обов'язок подавати відомості про перебування закордоном понад 30 календарних днів до центру зайнятості так як вона перебувала більше цього терміну.
Посилання відповідачки на те, що вона повідомляла працівника центру зайнятості про її перебування за кордоном жодними належними, достатніми та допустимими доказами не доведено.
Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, оцінивши надані в силу положень ст.80 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та не спростованими у встановленому процесуальним законом порядку відповідачкою, а тому позов підлягає задоволенню.
Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача 2422 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складене 12 травня 2025 року.
Керуючись ст. 11, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. 2, 4, 81, 82, 96, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,
Позов Херсонського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03491300, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Стрітенська, буд. 7а) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення допомоги по безробіттю задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Херсонського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03491300, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Стрітенська, буд. 7а) допомогу по безробіттю в розмірі 11637,66 грн. (одинадцять тисяч шістсот тридцять сім гривень шістдесят шість копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Херсонського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03491300, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Стрітенська, буд. 7а) судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ус